Товарна стратегія маркетингу на підприємстві (стр. 5 из 7)

Що ж стосується реалізації, то спостерігається тенденція до зниження, в основному це є наслідком скорочення обсягів виробництва продукції. Винятком є реалізація овочів: при збільшенні обсягів виробництва, їх продаж значно знижується. Причиною цього є зростання потреби підприємства в даному виді продукції, а саме використання овочей у власному консервному цеху.

Для розрахунку коефіцієнта асортиментної забезпеченості по кожній асортиментній групі (зернові та зернобобові, овочі, картопля) розрахуємо таблицю 7.

Таблиця 7Дані про зміну асортименту і структури продукції рослинництва в ТОВ «Праця»

Види продукції	Обсяг виробництва продукції, ц		Зараховано у виконання плану	Структура виробництва, %		Темпи зростання
	План	Факт		План	Факт
Зернові і зернобобові	25238	13948	12138	100,00	100,00	55,27
з них пшениця озима	12575	3490	3490	49,83	25,02	27,75
гречка	972	1479	972	3,85	10,60	152,16
кукрудза на зерно	6327	2578	2578	25,07	18,48	40,75
ячмінь	2897	2631	2631	11,48	18,86	90,82
овес	2467	3770	2467	9,77	27,03	152,82
Овочі	1149	2334	1099	100,00	100,00	203,13
з них огірки	512	462	462	44,56	19,79	90,23
морква	159	195	159	13,84	8,35	122,64
помідори	87	164	87	7,57	7,03	188,51
інші овочі	391	1513	391	34,03	64,82	386,96
Картопля	59844	6093	6093	100,00	100,00	10,18
з них Зарево	12211	1915	1915	20,40	31,43	15,68
Невська	10501	1071	1071	17,55	17,58	10,20
Поліська рожева	23409	2003	2003	39,12	32,87	8,56
Світанок київський	13723	1104	1104	22,93	18,12	8,04

Розрахуємо коефіцієнт асортиментної забезпеченості по зернових:

По овочам:

По картоплі:

Як зазначено вище, чим ближче даний коефіцієнт до одиниці, тим краще поставлена робота з формування асортименту. Розрахунки показали, що найкраще поставлена робота з формування асортименту по овочам, по зерновим і зернобобовим цей коефіцієнт—середній. Незважаючи на те, що картопля є профілюючою культурою ТОВ “Праця”, формування асортименту продукції даного виду знаходиться на дуже низькому рівні.

Коефіцієнти широти та глибини асортименту, а також коефіцієнт оновлення асортименту дорівнюють одиниці, так як асортиментні групи і підгрупи на протязі досліджуваного періоду не змінюються. Це є позитивним явищем, бо на підприємстві склався відносно стабільний асортимент.

2.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції ТОВ «Праця»

Конкурентоспроможність товару—це сукупність характеристик продукту і послуг, що відповідають його продажу та споживанню і які роблять його відмінним від аналогічних продуктів по ступеню задоволення потреб.

Конкурентоспроможність продуктів потрібно розглядати як відповідність їх умовам ринку за технічними, економічними, комерційними та іншими характеристиками. Підвищення якості продукції тісно пов’язане з їх попитом, споживанням та розвитком виробництва.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність:

1. Якість товарів та послуг—це головна характеристика товару. Товар може посісти належне місце серед аналогів (тобто стати конкурентоспроможним) тільки маючи певні якості. До поняття якості входить довговічність, надійність, точність, простота експлуатація, а також відсутність дефектів і браку. Однак не всі ці якості є в кожному товарі необхідними,так, наприклад, годі чекати довговічності від одноразового товару. Тому є такий важливий показник якості як відповідність стандартам. Крім цього товар повинен задовольняти такі потреби споживачів, як: фізичні, технічні, експлуатаційні,естетичні, затратні.(цінові та витрати, пов’язані з експлуатацією), престижу та інші.

2. Ціна товару та послуги. Ціна—це економічна категорія, яка являє собою грошове вираження вартості товару. На визначення ціни впливають такі фактори: загальні витрати виробництва; затрати праці; якість товару; функції та якості товару; кваліфікація персоналу; технологічний рівень виробництва; податкове законодавство країни; витрати, пов’язані з транспортуванням і зберіганням товару; витрати, пов’язані з орендою приміщень для реалізації товару; упаковка товару; репутація фірми; рівень сервісного і гарантійного обслуговування; маркетингова діяльність фірми; попит і пропозиція на даний товар; торгова націнка фірми.

3. Рівень кваліфікації персоналу. Наявність кваліфікованих працівників дозволяє постійно підтримувати високу якість товарів при мінімальних витратах на витратні матеріали.

4. Технологічний рівень виробництва. Технологічний рівень поряд з рівнем кваліфікації персоналу дозволяє виробляти продукцію високої якості з незначними затратами та в найближчі строки. Однак виробництва великих партій товару вимагає постійного технологічного переозброєння, тому велике значення має доступність джерел фінансування.

5. Доступність джерел фінансування. Загалом використовується два види фінансування: залучений капітал (кредити банків, інвестиційні внески тощо) та емісія цінних паперів (в основному випуск та котирування акцій на біржі).

6. Насиченість ринку, попит та пропозиція. Відповідність попиту та пропозиції—це одина із головних передумов ефективної роботи фірми та конкурентоспроможності її продукції на тому чи іншому ринку.

Формування та підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва починається з використання землі. Перехід до ринкової економіки обумовлює необхідність розглядати використання землі як засобу виробництва продукції, конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках. На сьогоднішній день спинити зарубіжну експансію на внутрішньому продовольчому ринку України може лише виробництво високоякісної і дешевої продукції. Пробитися на зовнішній ринок поки що мають можливість лише зерно та олія. Картопля, маючи сьогодні великі перспективи, на жаль, на зовнішній ринок ще не експортується, а імпортується як у свіжому, так і в переробленому вигляді.

При оцінці якості продукції замість вартості і споживчої вартості, що характеризують витрати на виробництво, використовується термін “рівень якості” як співвідношення споживчої вартості одиниці нового і базового продукту. Параметрами якості є ознаки, що характеризують властивості продукції (надіїність, потужність, екологічність і т. п.). Одним із шляхів забезпечення високої якості продукції є її сертифікація, яка представляє собою перевірку продукції на відповідність певним стандартам або іншим нормативно-технічним документам із наступним отриманням відповідного документа—“сертифіката”. Тому досліджуваному підприємству покращувати якість продукції шляхом сертифікації щоб підвищити її конкурентоспроможність.

Ціна на продукцію рослинництва формується з урахуванням попиту та пропозиції на ринку продовольства, якістю продукції, строками реалізації, а також податків, ринкових зборів тощо. Нижче приведено порівняння цін на основні види продукції рослинництва ТОВ “Праця” та головного конкурента.

Таблиця 8

Порівняння цін на основні види продукції рослинництва ТОВ «Праця» та ТОВ «Авангард» за 2007 рік

Види продукції	Ціна грн/ц
	ТОВ "Праця"	ТОВ «Авангард»
Пшениця озима	43,34	43,15
Гречка	65,91	64,99
Кукрудза на зерно	49,69	49,98
Ячмінь	37,52	37,69
Овес	31,94	32,01
Огірки	56,17	56,08
Морква	74,69	74,39
Помідори	62,85	--
Картопля	47,50	46,02

Дані таблиці свідчать про середню конкурентоспроможність продукції рослинництва, яку виробляє та реалізовує досліджуване підприємство.

Збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва можливо лише на основі відтворення родючості грунтів і підвищення культури землеробства при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів та інтенсифікації вирощування сільськогосподарських культур за прогресивними технологіями. Крім відтворення родючості грунту, конкурентоспроможність продукції рослинництва значною мірою обумовлюється структорою посівного клину. Дослідження переконують, що близько 70 % землі в обороті необхідно засівати зерновими культурами. Так, культурою великих можливостей є кукурудза, важливою зерновою культурою для України є ячмінь.

Головною ланкою процесу виробництва будь-якої культури є технологія. В умовах нових виробничих відносин на селі для підвищення конкурентоспроможності виробництва рослинницької продукції, її роль і значення постійно зростають. Інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур передбачають збільшення виходу продукції (зерна, овочів, картоплі) та скорочення між потенційною і реальною продуктивністю рослин. Вони спрямовують продуктивні процеси посівів за допомогою агротехнічних заходів на підвищення урожайності. Одним із основних факторів, що визначають і підвищують конкурентоспроможності рослинницької продукції, є створення на підприємствах машинно-технологічних станцій та застосування матеріально- та енергозберігаючих конкурентоспроможних технологій виробництва сільськогосподарської продукції.