Організація торгівельно-посередницької діяльності на ПП НПКО ТАТА (стр. 7 из 12)
Локальний ефект означає конкретний результат торгово-господарської діяльності посередницької фірми.
Народногосподарський ефект — це спільний ефект від діяльності у сферах обертання виробництва і споживання, або галузевий ефект, пов'язаний з позитивними наслідками діяльності суб'єктів посередницької діяльності.
Вимірювання ефективності посередницької діяльності, насамперед, методологічно пов'язане з визначенням критерію і формуванням відповідної йому системи показників.
Критерій ефективності посередницької діяльності — це якісна характерна ознака і визначальна міра пізнання суті ефективності. Правильно сформульований критерій повинен найбільш повно схарактеризувати суть ефективності як категорії й бути спільним для усіх ланок суспільного виробництва — від підприємства до народного господарства загалом.
У загальному вигляді критерій ефективності посередницької діяльності відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) стосовно витрат живої й уречевленої праці (персоналу, основних фондів і оборотних коштів). На рівні суб'єкта посередницької діяльності модифікованою формою єдиного критерію може бути також максимізація прибутку.
Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять найбільш повне відображення в конкретних показниках ефективності посередницької діяльності.
Під час формування системи показників ефективності посередницької діяльності бажано дотримуватися єдиних принципів, які повинні використовуватися в кількісному вимірюванні ефективності народного господарства в цілому та інших видів діяльності. До них можна віднести:
- забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності;
- відображення ефективності використання всіх видів застосовуваних ресурсів та витрат;
- можливість застосування показників ефективності в управлінні підприємством, прийнятті рішень та виконанні різних операцій;
- використання системи показників для виявлення резервів підвищення результативності всіх видів діяльності.
Систему показників ефективності посередницької діяльності фірми, що побудована на вищезгаданих принципах, можна подати так:
- інтегральний показник ефективності посередницької діяльності — це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта посередницької діяльності за певний період (сукупних ресурсів);
- узагальнюючі показники вимірюють ефективність виконання окремих видів діяльності: функціональної (суто торговельної), господарської та соціальної;
- специфічні показники використовуються для всебічної оцінки рівня і динаміки ефективності окремих посередницьких операцій, витрат, потужностей, устаткування, видів матеріальних ресурсів. Ці показники є також результативними, оскільки визначаються співвідношенням ефекту до витрат чи ресурсів, що його забезпечують [17].
Вищезгадані показники доповнюють техніко-економічні, за допомогою яких можна більш детально кількісно оцінити ефективність діяльності. Такі показники за своєю суттю не є результативними, але дають кількісне уявлення про діяльність посередницької фірми, наприклад, розмір товарообігу, площу торгового залу тощо.
Використання інтегрального показника ефективності посередницької діяльності дає змогу порівнювати результативність роботи окремих фірм посередників. До його виміру застосовуються різні підходи.
Теоретично значення інтегрального показника буде найбільш повним, якщо вимірювати його відношенням загального ефекту (економічного і соціального) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі посередницької діяльності. Проблема практичної реалізації такого показника, з одного боку, полягає в тому, що не кожен із видів ефективності ресурсів підлягає кількісному виміру. З іншого боку, не завжди вартісні значення складових ефектів і ресурсів є зіставними між собою, тобто виникає проблема з визначенням загального ефекту чи сукупних ресурсів. Однак тільки таке визначення інтегрального показника за своїм змістом було б найбільш адекватним суті критерію ефективності посередницької діяльності. Тому на практиці застосовується визначення інтегрального показника посередницької діяльності як похідної від значення узагальнюючих показників. Шляхом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефективності здійснення окремих видів діяльності посередницької фірми: функціональної, господарської та соціальної.
Узагальнюючий показник функціональної діяльності (Еф) визначається за формулою:
(1.1)де: ТФ — річний обсяг роздрібного товарообороту;
ОС — середньорічна вартість основних фондів;
ОБ — середньорічна вартість оборотних коштів;
ФЗ— фонд заробітної плати торговельних працівників за рік [18].
У даній формулі за вартісне вираження затрат живої праці в торгівлі прийнято витрати на заробітну плату. Разом з тим, слід мати на увазі, що заробітна плата тільки частково виражає вартість трудових ресурсів фірми і не враховує частку вартості затрат трудових ресурсів на створення додаткового продукту, який працівники фірми одержують у формі винагороди через суспільні фонди споживання. Було б доцільно вартісну оцінку трудових ресурсів дати як величину новоствореної вартості на фірмі. Проте визначення такого показника утруднюється у зв'язку з відсутністю відповідної інформації. Тому затрати трудових ресурсів у вартісній формі слід виражати через витрати на заробітну плату.
Узагальнюючий показник ефективності господарської діяльності (Еr)визначається для посередницької фірми співвідношенням
(1.2)де:П — річний прибуток;
Во — витрати обігу за рік;
Е' — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;
К — сума капітальних вкладень за рік.
Показники Еф і Еr дають кількісне уявлення про економічну роботу підприємства. Отже, економічна ефективність (Ее)може визначатися одним показником:
(1.3)Специфічні показники ефективності вимірюють результативність використання окремих видів ресурсів чи витрат.
Ефективність використання матеріальнихресурсів (Ем.р.) вимірюється фондовіддачею:
(1.4)де Тф— розмір товарообігу за певний проміжок часу, грн.;
Во.ф— вартість основних фондів.
Показник ефективності використання фінансових ресурсів (Еф.р) вираховується відношенням товарообігу до вартості оборотних коштів:
(1.5)де Во.к— вартість оборотних коштів, грн.
Специфічні (окремі) показники ефективності посередницької діяльності можуть визначатись для певних елементів результату роботи фірми чи з урахуванням певних елементів ресурсів. З допомогою системи показників ефективності посередницької діяльності можна визначити конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість власного підприємства чи інших фірм, вдало приймати комерційні рішення, дати оцінку результатів роботи за певний період час та позицій на ринку [19].
Для визначення ефективності посередницької діяльності можна використати інший підхід. Наприклад, шляхом виділення результатів і витрат на одну комерційну операцію. Основною операцією в посередницькій діяльності є укладення договору.
Для оцінки виконання комерційних договорів використовується коефіцієнт виконання комерційного договору (Кв ):
(1.6)де Qд, Qф – кількість товару, поставленого за договором і фактично.
Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.
Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.
Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів являє собою відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:
(1.7)де: Внето – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;
Зекс – повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.
Цей коефіцієнт показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмову гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений у відсотках [20].
ОЦІНКА ТОРГІВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПП НПКО «ТАТА»
2.1 Розвиток вітчизняного та зовнішніх ринків металургійної сировини
Графіт — листувато-пластинчата відміна вуглецю, того самого, із якого складається найдорожчий із усіх самоцвітів і найтвердіший мінерал алмаз, а також звичайнісінька сажа. Утворення графіту відбувається при високій температурі у вулканогенних і магматичних гірських породах.