Гострий апендицит (стр. 2 из 6)
4) Переднє (вентральне) положення – 8-15%. Для нього характерне утворення передніх пристінкових інфільтратів (абсцесів).
5) Заднє (ретроцекальне, дорзальне) положення – 9-13%. При цьому паросток направляється у висхідному напрямку, інколи дсягаючи правої нирки, навіть печінки, гострий аппендицит може симулювати ниркову коліку, пієліт, паранефрит. Заднє положення буває:
5.1. Внутріочеревинне
5.2. Внутрістінкове (інтрамуральне)
5.3. Позаочеревинне
Мал.6. Ретроцекальне розміщення червоподібного паростка.
Мал.7. Ретроперитонеальне розміщення червоподібного паростка.
5. Етіологія гострого апендициту.
Кожна із загальновідомих у минулому теорій виникнення гострого апендициту: застою і закритих порожнин Дьелафуа, глистної інвазії Рейндорфа, ангіоневротична Ріккера, інфакційна Ашофа, “мигдалика черевної порожнини” Г.А.Давидовського, функціональної залежності від баугінівої заслінки пілоруса І.І.Грекова, фазового розвитку запального процесу І.Д.Анікіна – не може пояснити виникнення і розвиток патологічного процесу у конкретному випадку гострого апендициту.
На сьогоднішній день більшістю хірургів прийнято вважати, що гострий апендицит є неспецифічне інфекційне запальне захворювання червоподібного паростка, яке виникає на фоні зміненої загальної і місцевої реактивності організму у тих зонах паростка, в яких наявнідистрофічні зміни тканин. Останні, як правило, є результатом порушення кровопостачання – ішемії – відповідних зон чи цілого паростка у відповідь на нервово-регуляторні кортико-вісцерального, вісцеро-вісцерального чи аутовісцерального походження спазми апендикулярної артерії чи її тромбозу.
  Кортико-вісцеральні Вісцеро-вісцеральніАутовісцеральні (самого паростка) нейро-регуляторні порушення | Судинні і м’язеві спазми, тромбоз, емболія гілок апендикулярної артерії | |
  | ||
  | Гострий апендицит | Порушення загальної і місцевої реактивності |
 | ||
 Активізація неспецифічної інфекції (кишкова паличка, ентерокок тощо) | Ішемія і трофічні порушення зон чи самого паростка |
6. Патогенез гострого апендициту.
Наявний запальний процес у червоподібному паростку може розвиватись наступними напрямками:
1. Запальний процес (з чи, частіше, без лікування) не переходить у деструктивну (незворотню) стадію і регресує або без наслідків, або з трансформацією у вторинний хронічний аппендицит.
2. Запальний процес прогресує з утворенням деструктивної (незворотньої) стадії. І, якщо не виконується апендектомія, з появою ускладнень:
2.1. Апендикулярного інфільтрату різних локалізацій, який (з чи без лікування) може регресувати з трансформацією у кишклву норицю и вторинний хронічний аппендицит чи прогресуватиз трансформацієюв апендикулярниі абсцесс.
2.2. Останній трансформується у вторинний хронічний аппендицит або перфорує у вільну черевну порожнину з трансформацією в розлитий гнійний перитоніт чи перфорує у порожнину кишківника – самовилікування (або теж вторинний хронічний апендицит).
2.3. Перфорації паростка і виникнення розлитого гнійного перитоніту (чи відмежованого абсцесу).
2.4. Пілефлебіту (при апендикулярному абсцесі чи перитоніті, частіше емпіємі), який, прогресуючи, трансформується у гнійний тромбофлебіт, поодинокі чи множинні абсцеси печінки, сепсис.
7. Класифікація гострого апендициту.
7.1. Клінічна класифікація (В.І.Колесов, 1959):
І. Гострий, простий (поверховий) апендицит:
а) без загально-клінічних ознак і з вираженими, швидко зникаючими, місцевими проявами;
б) з незначними загально-клінічними ознаками і вираженими, місцевими проявами захворювання;
ІІ. Деструктивний аппендицит (флегмонозний, гангренозний, перфоративний)
а) з клінічною картиною захворювання середньої важкості і ознаками місцевого перитоніту;
б) з важкою клінічною картиною і ознаками місцевого перитоніту.
ІІІ. Ускладнений апендицит:
а) з апендикулярним інфільтратом;
б) з апендикулярним гнояком (абсцесом);
в) з розлитим перитонітом;
г) з іншими ускладненнями (пілефлебіт, сепсис) –
є базовою, - у послідуючому багато разів дискутувалась і зараз в клінічній практиці набула коротшої, загальновживаної форми:
І. Гострий простий апендицит.
ІІ. Гострий деструктивний апендицит:
1. З місцевим невідмежованим перитонітом.
2. Ускладнений
а) апендикулярним інфільтратом різної локалізації;
б) апендикулярним абсцесом різної локалізації;
в) розлитим гнійним перитонітом;
г) пілефлебітом;
д) абсцесами печінки;
е) сепсисом.
Патологоанатомічні зміни, які спостерігаються при гострому апендициті у червоподібному паростку можна класифікувати наступним чином (А.І.Абрикосов, 1957):
І. Катаральний – поверхневий апендицит, первинний афект.
ІІ. Флегмонозний апендицит:
Граф-логічна структура патогенезу гострого апендициту
    | ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 ПРОСТИЙАПЕНДИЦИТ | ДЕСТРУКТИВНИЙ АПЕНДИЦИТ | Перфоративний розлитий гнійний перитоніт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 регресує без наслідків або переходить у вторинний хронічний аппендицит | апендектомія | апендикулярний інфільтрат | абсцеси черевної порожнини, пілефлебіт, абсцеси печінки, сепсис | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| виздоровлення | виздоровлення | консервативне лікування | без лікування | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| апендектомія - виздоровлення | виздоровлення | апендикулярний абсцес | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
   | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
    п/о ускладнення постапендикулярний інфільтрат, абсцеси черевної порожнини, розлитий перитоніт | злукова кишкова непрохідність | вторинний хронічний аппендицит | розкритий | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | кишкова нориця | виздоровлення вторинний хронічний апендицит | перфорація | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| у вільну черевну порожнину | у порожнину кишківника | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| розлитий перитоніт | виздоровлення вторинний хронічний апендицит | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Простий флегмонозний апендицит.
2. Флегмонозно-виразковий аппендицит.
3. Апостематозний апендицит:
а) без перфорацій
б) з перфорацією
ІІІ. Гангренозний апендицит (первинний, вторинний):
а) без перфорації
б) з перфорацією
При катаральному апендициті (простому) Мал.8. Катарально змінений червоподібний паросток.паросток гіперемійований з вираженим судинним малюнком, брижа не змінена. При пальпації він м'який або помірно напружений, у просвіті часто знаходять калові камінці. На розрізі у порожнині паростка знаходять слиз,кал, калові конкременти, гострики тощо. Шари стінки його чітко диференціюються, слизова оболонка дещо набрякла, гіперемійована, з точковими крововиливами, підслизовий і м'язовий шари не змінені або дещо набряклі. Мал.9. Мікроскопічна картина при гострому катаральному апендициті. Гістологічні зміни або відсутні або мінімальні: венозний чи артеріальний стаз, повнокрів'я, набряк слизової чи підслизової, склероз і ліпоматоз підслизової і м'язевої оболонок.