Обстеження вагітних у жіночій консультації здійснюється за місцем проживання (територіально-дільничний принцип).
При першому відвідуванні вагітною жіночої консультації (після заповнення форми 111-у) ретельно збирають загальний (соматичний) і акушерський анамнез. Слід виявити екстрагенітальну патологію, що в подальшому може негативно позначитися на перебігу вагітності. Далі здійснюють загальний огляд, звертаючи увагу на зріст, масу тіла, стан молочних залоз, і спеціальний—вимірювання розмірів таза, зовнішнє і піхвове дослідження. Перед до^ слідженням піхви оглядають слизову оболонку піхви і шийки матки за допомогою дзеркала. З каналу шийки матки, піхви і зовнішнього отвору сечовипускного каналу беруть мазки для дослідження на мікрофлору.
При піхвовому дослідженні з'ясовують стан шийки, визначають величину матки та її форму, консистенцію, стан придатків. Встановлюють, чи немає екзостозів у малому тазу, вимірюють діагональну кон'югату.
Під час першого відвідання консультації вагітній призначають такі клінічні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, калу, аналіз крові на наявність вірусу, що спричинює СНІД, на глюкозу, реакція Вассермана, визначення групи крові і резус-належності. За показаннями виконують дослідження на токсоплазмоз та інші інфекційні захворювання. Слід провести бесіду про раціональне харчування і режим вагітної. В найкоротший строк вагітну потрібно проконсультувати у терапевта і, якщо виявлено екстрагенітальну патологію, розв'язати питання про можливість
101
доношування вагітності. Крім того, кожну вагітну має оглянути стоматолог, оториноларинголог, а при наявності показань — інші спеціалісти (окуліст, ендокринолог, невропатолог та ін.). У разі потреби вдаються до медико-генетич-ного консультування.
При нормальному перебігові вагітності здорова жінка повинна відвідати консультацію через 7—10 днів після першого відвідання, маючи результати всіх аналізів та обстежень у суміжних спеціалістів. Після клінічного і лабораторного досліджень (до 12 таж вагітності) визначають належність вагітної до певної групи ризику.
В «Індивідуальній картці вагітної або роділлі» записують індивідуальний план нагляду за вагітною з використанням сучасних методів дослідження стану плода.
Усі вагітні з моменту взяття на облік мають бути переведені на легку працю, увільнюються від нічних змін. Переведення оформляють через ВКК (форма № 084-у). Вагітна має відвідати жіночу консультацію 14—15 разів: у першій половині вагітності — не рідше 1 разу на місяць; після 20 тиж — 2 рази на місяць, з 32-го тижня 3—4 рази на місяць, а в разі потреби й частіше. Велике значення має своєчасна санація порожнини рота, оскільки вогнища інфекції в ній часто є джерелом виникнення післяпологових захворювань.
Над усіма вагітними, які перебувають на обліку в консультації, має бути встановлений патронаж, що є частиною диспансерного нагляду. Проводять його відповідно до плану акушерки жіночої консультації або ФАП, а також медичної сестри дитячих поліклінік.
Завдання патронажу полягає в контролі за виконанням вагітними санітарно-гігієнічного режиму, а також у вжитті оздоровчих і профілактичних заходів у сім'ї. Його здійснюють двічі — коли беруть на облік і перед пологами (крім того, в разі потреби). Перед початком допологової відпустки патронаж вагітних здійснюють сестри дитячих поліклінік.
У перші 3 доби після виписування з пологового будинку жінку відвідують вдома співробітники жіночої консультації (лікар або акушерка).
Під час диспансерного нагляду за вагітними клінічний аналіз крові роблять 2—3 рази (у строк 22 і 32 тиж), клінічний аналіз сечі — перед кожним відвіданням. Проводять бактеріологічне дослідження виділень з піхви, сечовипускного каналу та каналу шийки матки (виявлення стрепто-і стафілококів, кишкової мікрофлори, гонококів, хламідій).
При резус-негативній належності крові вагітної досліджують кров чоловіка. Повторно беруть кров на реакцію Вас-сермана і для визначення резус-належності при вагітності 31—32 тиж. Досліджують кров на глюкозу і вивчають коа-гулограму повторно при вагітності 36—37 тиж. Після консультації інших спеціалістів обсяг додаткового обстеження визначають індивідуально.
Повторно терапевт оглядає вагітну, коли вагітність становить 32 і 37—38 тиж, а стоматолог — при вагітності 24 і 33—34 тиж.
При кожному наступному відвіданні лікаря вагітну зважують (враховуючи збільшення маси тіла за тиждень) і вимірюють AT на обох руках.
Крім того, слід виявити видимі і приховані набряки, звернути увагу на правильність додержання режиму праці і відпочичку, харчування, на виконання відповідного комплексу фізичних вправ.
Відповідно до існуючих положень рекомендується обстеження всіх вагітних ультразвуковим методом у строки 14—16 тиж, щоб мати змогу виявити вроджену патологію плода, і 32—34 тиж — для оцінки стану фетоплацентар-ного комплексу.
З'ясовують також,'на що скаржиться жінка, як відчуває ворушіння плода (починаючи з другої половини вагітності). При зовнішньому оглядові вимірюють висоту стояння дна матки і окружність живота; виявляють ознаки плацентарної недостатності (недостатнє збільшення маси тіла матері, уповільнений розвиток плода, відставання зростання. матки в III триместрі); визначають положення плода і характер його серцевої діяльності (аускультацією), уточнюють строк вагітності. При кожному відвідуванні жіночої консультації проводять бесіди про режим, догляд за шкірою, про потребу регулярного відвідання консультації. Призначають дату наступного відвідування.
Вагітних, які перебувають на обліку в жіночій консультації, якщо у них є якась патологія, можна віднести до таких груп ризику: а) з перинатальною патологією; б) з акушерською патологією; в) з екстрагенітальною патологією. Індивідуальні картки таких вагітних мають спеціальне маркірування. Складають план ведення й обстеження кожної вагітної, яка перебуває в групі ризику.
Усі вагітні мають бути під наглядом і обстежуватись в умовах жіночої консультації.
Для з'ясування питання про можливість доношування вагітності жінок обстежують у стаціонарі. При можливих
відхиленнях від нормального перебігу вагітності, а також у разі потреби проведення планових профілактичних заходів (недоношування, резус-конфлікт, серцево-судинна патологія тощо) вагітних обов'язково госпіталізують. І нарешті, допологової госпіталізації потребують вагітні, які мають екстрагенітальну й акушерську патологію, що передбачає допологову підготовку в стаціонарі, а також жінки, які потребують оперативних методів розродження.
Профілактика післяпологових інфекційних захворювань у породіль має починатися в жіночій консультації, де виявляють групу ризику за токсико-септичними захворюваннями. До цієї групи включають усіх вагітних з різними вогнищами інфекцій (тонзиліт, пієлонефрит, хронічний аднексит тощо). Якщо виявлено вогнища інфекції, проводять санацію в умовах консультації. Для жінок з групи підвищеного ризику обов'язковими є попереднє бактеріоско-пічне й бактеріологічне обстеження вогнища інфекції.
Крім того, потрібно виявляти вагітних з гострими інфекційними захворюваннями. Їм призначають інтенсивну терапію. В жіночій консультації розв'язують питання про госпіталізацію вагітних у різні родопомічні заклади залежно від наявності вогнища інфекції. З цією метою у великих містах слід створювати спеціалізовані відділення для ро-діль з різними проявами інфекції.
Рекомендується здійснювати неспецифічну профілактику гнійно-септичних захворювань, спрямовану на підвищення імунологічної реактивності організму.
Крім того, заходи профілактики ускладнень вагітності (гестоз, анемія, кровотеча тощо) є чинниками, які зумовлюють зниження частоти післяпологових захворювань.