Опіки. Види, допомога
ПЛАН:
ПЛАН.
ТЕРМІЧНІОПІКИ.
ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІЗМІНИ ПРИ ОПІКАХ.
КЛІНІКАОПІКІВ.
ЛІКУВАННЯОПІКІВ, ПЕРШАДОПОМОГА ТАПРОТИШОКОВІЗАХОДИ.
МІСЦЕВЕЛІКУВАННЯ.
ВИДИОПІКІВ, ДОПОМОГА.
а)ОПІКИ ДИХАЛЬНИХШЛЯХІВ
б) ХІМІЧНІ ОПІКИ
в) РАДІАЦІЙНІОПІКИ
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ.
II.ТЕРМІЧНІОПІКИ
Опік(лат.— combustio)— пошкодженняшкіри чи слизовихоболонок, частоз підлеглимитканинам, внаслідокдії на них високоїтемператури(термічнийопік), чи хімічноактивних речовин(хімічний опік),чи таких фізико-хімічнихчинників, якелектричнийструм та радіація(електричніта променевіопіки).
Опікискладаютьзначний відсотоквідкритихпошкоджень.У США щорічно2 млн людейотримуютьопіки, які потребуютьмедичноговтручання. Востанні рокикількістьопіків в Українідещо зменшилась,і в 1993р. вона складала145 тис. (М.ЮПовстяний,1994).
Найчастішимипричинамиопіків буваютьгарячі рідини,пара та полум'я.Термічне пошкодження(коагуляціябілка і загибельклітин) починаєтьсяуже під дієютемператури44 °Сі темп йогоподвоюєтьсязі збільшеннямтемпературина кожен градусвід 44до 51 °С.
Допроменевихналежать сонячніопіки, опікирентгенівськимита радіоактивнимипроменями. Унормальнихумовах життяпроменеві опікиспостерігаютьсядуже рідко, алепри катастрофах(вибух атомноїбомби чи атомнихреакторів) вониможуть статимасовими Опікирентгеновимипроменямиспостерігаютьсяіноді при лікуванніхворих з поверхневимиформами раку,переважно упісляопераційнийперіод.
Мал. 1.Глибина ураженнятканин приопіку (а) 1— епідерміс,2 — дерма,3 — підшкірнаоснова Визначенняплоїш опікуза правиломдев'ятки (б)
Хімічніописи спричинюютьсякислотами,основами, іншимиактивнимиречовинамивнаслідокпорушеннятехніки безпекипід час виробництватаких сполук,транспортуваннята зберіганняїх (зовнішніопіки шкіри),а також у разівипадковогочи навмисногоспоживання(опіки слизовоїоболонки порожнинрота, стравоходута шлунка).Електричніопіки виникаютьпід дією технічного,побутовогочи атмосферного(блискавка)струму Місцевийопік хоча йбуває інодіглибоким, навітьз відшаруваннямчастини органачи тканини, алезагрозу дляжиття потерпілогостановитьзагальна діяструму на організм,нервову тасерцево-судиннусистеми (паралічсерця, шок).
Більшістьопіків виникаєу побутовихумовах (близькотретини потерпілих— діти) іпов'язана зпорушеннямправил безпекипід час експлуатаціїгазових таелектричнихплит, іншихнагрівальнихприладів, умовзберіганнявогненебезпечнихпредметів таречовин, а такожз недостатнімдоглядом задітьми.
Найчастішеопіки виникаютьунаслідок діїгарячих рідинта вогню (полум'я).Опіки гарячимирідинами особливочасто буваютьу дітей та жінок.Опіки полум'ямспостерігаютьсяпереважно учоловіків.Найчастішеуражаютьсяноги, руки, рідше— тулуб,обличчя і шия
У разі пожежу будівлях чивибуху котламожливі опікияк шкіри, такі слизовихоболонок дихальнихшляхів гарячимповітрям абопарою.
Оскількиопіки уражуютьпереважношкіру, для розумінняопікової патологіїта успішноїтерапії хворихпотрібні знанняанатомічноїструктури тафункції й. Площашкіри становить1, 6—1, 9 м2,а маса її— близько15 %маси тіла худорлявоїлюдини, її функціяполягає в передаванні(медіації) всіхвидів чутливості,в регулюваннітемпературитіла, запобіганнінадмірнійвтраті водиі в захистіорганізму відпроникненняв нього ззовнізбудниківінфекції (мікробів)та багатьохінших агресивних(токсичних)агентів (бар'єрнафункція). Товщинашкіри залежитьвід локалізації(від 0,5до 3—4мм), що обумовленоїї функціональнимиособливостямив різних ділянках.Шкіра складаєтьсяз епідермісута дерми (мал.1, а).Епідермісскладаєтьсяз шарів лусковогоепітелію різногоступеня кератинізації.Найнижче залягаєбазальний шарепідермісу,зародковий,або мальпігієвий,який продукуємеланоцити,які постачаютькератиноцитамдля їх розвиткупігмент меланін.Останній, мігруючиз дна назовні,у верхні шариепідермісу,захищає базальнийшар від пошкодженняультрафіолетовимпроміння. Клітиниповерхневихшарів прогресивнокератинізуються— до повногозроговінняі злущуються.Процес розвиткуклітини епідермісувід моментупояви її довідмираннятриває28 діб.
Підепідермісомлежить дерма(corium), яка складаєтьсяз колагеновихі еластичнихволокон тажиру. Верхнійїї шар щільний,сосочкоподібний,нижній— пухкіший— сітчастий,який лежитьна підшкірнійоснові. Місцесполученнядерми з епідермісоммає хвилястийвигляд черезсосочкоподібнівиступи дермив базальнийшар епідермісу,тому й назвалийого сосочковим.У дермі, її пухкомушарі, розміщуютьсякровоносніта лімфатичнісудини, нервита придаткиепідермісу(волосяні фолікули,сальні та потовізалози). Самепідерміс судинне має і живитьсяза рахуноккапілярів талімфатичнихсудин дермальнихсосочків.
Завдякисвоєму глибокомузаляганню вшкірі епітеліальніклітини придатківепідермісуу разі неглибокихопіків не уражуютьсяі стають джереломрегенераціїклітин епідермісуі відновленняостаннього.
Опікизумовлюютьяк місцеві, такі загальніпорушення. Уразі місцевихопіків порушуютьсяшкірний покрив,функції йоготканин, розвиваєтьсязапальна реакціяна травму тканин,що лежать глибше.Загальні порушеннязумовленізниженнямфункції головнихсистем організму(нервової,серцево-судинної,ендокринної,видільної таобміну речовин).
Тяжкістьперебігу опіків,розлади, яківони зумовлюють,визначаютьсяплощею ураженняшкіри чи слизовоїоболонки тайого глибиною.Існує багатоспособів вимірюванняплощі опіків.Способи, якідають уяву проплощу ураження,прості, і застосовуютьїх на початкулікування (підчас проведенняпротишоковоїтерапії устаціонарнихумовах). До такихспособів належатьспособи дев'яток(Беркоу) та долоні.Згідно з останнімметодом площадолоні приймаєтьсяза 1 %, заметодом дев'яток(мал. 58,б), площа рукискладає9 %, ноги— 18 %, тулуба— 36 %, волосяноїчастини голови,обличчя та шиї— також9 % (по З% кожна). Цюсхему не можназастосовувати,якщо дитинамає вік до року,бо в неї площаголови набагатобільша за площуруки.
Точновизначити площуопікової поверхніможна шляхом"прозорихвідбитків"за методом Б.Постніковаабо нанесеннялінійних розмірівопіку в сантиметрахна силует людинизаввишки17 см (на йогоповерхню нанесеноміліметровусітку). Спосібвимірюванняшляхом "прозорихвідбитків"полягає в накладанніна опіковуповерхню стерильноїпрозорої целофанової(поліетиленової)плівки і позначенніна ній барвником(метиленовимсинім чи брильянтовимзеленим) контурівопіку. Післяочищення відексудату тазалишківнекротизованогоепідермісуплівку накладуютьна сітку і визначаютьплощу оконтуреногоопіку.
За способомГ.Д. Вілявіна(нанесеннялінійних розмірів)розміри опікунаносять насилует людинизаввишки17 см, укритийміліметровоюсіткою. Кожномуквадратномусантиметровіопіку відповідаєодин квадратнийміліметр. Спосібмає той недолік,що площу поверхнішкіри людиниі її зріст приймаютьза стандартнівеличини— відповідно17 000см2 і170 см.
За глибиноюопіку виділяютьЗ (Воуег) або5 (Крейбіху)ступенів його.У нашій країнівикористовуютьчотириступінчастушкалу оцінкиглибини опіків.Цифрове значенняступеня зростаєзі збільшеннямглибини опіку.І ступінь опіку(combustis eritematosa) характеризуєтьсяураженням лишеповерхневихшарів епідермісу(рогового,блискучого)і проявляєтьсяклінічно пекучимболем, почервоніннямта невеликимнабряком шкіри.
IIступінь— це більшглибоке ураженняепідермісу(до базальногошару) з утвореннямна поверхнішкіри пухирів,наповненихпрозорою рідиною(combustis bullosa). Пухирівиникаютьунаслідокрізкого підвищенняпроникностісудин, накопиченнярідкої частиникрові в епідермісіі відшаруванняповерхневихшарів його.Поверхня пухирівбліда, сіра,нечутлива доподразнення,а дно їх (глибокийбазальний шарепідермісу)— червонеі дуже чутливета болюче.
Опіки І—IIступеня— це переважноопіки сонячніта опіки рідинамивисокої температури,IIIступінь опіку— некротична(combustis eschaeretica) форма, якуділять на IIIA іІІІБ.
При ІІІАступені некрозпоширюєтьсяна всю товщуепідермісута поверхневийсосочковийшар дерми (переважночасткове ураженняйого).
ІІІБ ступіньхарактеризуєтьсянекрозом усієїдерми, включноз розташованимиу ній придаткамиепідермісу— сальнимий потовимизалозами таволосянимифолікулами.ОпікиIII ступеняспричинюютьсякиплячою рідиною,полум'ям таметалами високоїтемператури.Ці термічніагенти можутьзумовити йзмішані опіки— від І доIV ступеня.
При опікуIII ступенязалежно відглибини йогоспостерігаютьсятакож пухирі,ділянки сухогонекрозу шкіри— струпиздебільшогобіло-сірогочи сіро-жовтуватогокольору.
У першігодини і навітьдоби важкодиференціюватиопік IIта IIIступеня, оскількипроцес некротизаціїв клітинахшкіри частотриває довгой після припиненнядії термічногоагента внаслідоксудинних таметаболічнихрозладів тарозвитку інфекції.
Найважливішимтестом длявизначенняступеня опікує випробуваннячутливостіопікової поверхні(окрім дна пухирів)щодо механічнихчи хімічнихподразнень.При опіках ІІІАступеня чутливістьповерхні, які при опікахII ступеня,зберігається,тоді як приІІІБ ступенічутливістьвідсутня наподразненняяк кінцем голки,так і кулькою,змоченою спиртом.Дуже світлаопікова поверхняі особливоподібна довиробленоїтехнічної шкірисвідчить проураження всієїтовщі шкіри.Пухирі вказуютьна ушкодженняшкіри не наповну товщу.
При опікахIV ступенявнаслідокраптовоговипаровуваннятканинної водиуражена шкіра,що має темно-сірийчи бурий колір,перетворюєтьсяна струп з тріщинами.Площа ураженоїшкіри різкозменшується.Чутливістьопікової поверхнівідсутня. ПриIV ступеніопіків некрозпоширюєтьсяна всю товщушкіри та підлеглітканини, поверхнятіла обвуглюється.Ці опіки зумовлюютьсяполум'ям, електричнимструмом, розплавленимметалом тощо.
ОпікиІ — IIі ІІІА ступеняналежать доповерхневих,а ІІІБ іIV — до глибоких.
Переважнукількістьтермічнихопіків складаютьопіки поверхневі— І,II та ІІІАступеня. Меншачастина припадаєна опіки ІІІБта IVступенів. Прицьому опікиIV ступеняспостерігаютьсяу 5 %.У дорослихповерхневіопіки І ступенястановлятьЗО %, IIі ІІІА— до15 %. Глибокіопіки площеюдо 10 %вважаютьсяобмеженими,тоді як опікибільшої площіназиваютьпоширенимиі зараховуютьдо тяжких, щомають перебігопікової хвороби.У дітей вікомдо 12—15років та людейпохилого віку(60 і більше)поверхневіопіки площею10—15 % і глибоківід 5 %вважаютьсятяжкими. Дотяжких належатьтакож усі опікидихальнихшляхів.
Глибокіопіки площею50 % і більшевважаютьсянесуміснимиз життям, хочабувають і винятки,особливо востанні роки.
III.ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІЗМІНИ ПРИ ОПІКАХ
Термальніушкодження(деструкціяклітин внаслідокденатураціїта коагуляціїбілків і порушеннякровообігу)зумовлюютьпідвищенняпроникностікапілярів ужечерез15 хв, яканаростає особливошвидко у перші12 год, поступовознижуючисьдо 48год. Це призводитьдо переміщеннярідини— ексудату(вода, солі табілки з молекулярноюмасою до150 тис.) ізсудин у периваскулярнийпростір. Ексудатпри поверхневихобмеженихопіках дренуєтьсячерез опіковуповерхню (рану)назовні та втканини опіковоїзони, а у разітяжких опіківпереміщуєтьсятакож у органи(головне в скелетнім'язи), котріанатомічноне ушкодженіопіком, і спричинюєїх набряк. Втратирідини черезрану можутьдосягати200 мл/м2за 1год (у нормі— 15 мл/м2за 1год). Пошкодженняшкіри, яка єпротимікробнимбар'єром, можеускладнитисьрозвиткомранової тазагальноїінфекції— сепсису.
Втратарідини черезранову поверхнюта депонуванняїї в тканинахунаслідокпорушеннядренування,лімфатичноговідтоку (набряктканини) призводитьдо різкогозменшенняоб'єму циркулюючоїкрові, гіповолемії.Остання у разіпоширеногоопіку частопризводитьдо розвиткушоку, якщо втраченарідина (плазма)не відновлюється.Хоча еритроцитиу зоні опікугинуть, втратаїх порівняноз плазмою невеликаі тому спостерігаєтьсягемоконцентрація.У хворих з опікомрізко підвищуютьсятакож метаболічніпроцеси, щопередусім(первинне) пов'язанез гіперпродукцієюгормонів катаболізму(катехоламіни,кортизол,соматотропін,глюкагон), атакож (вторинно)із втратоютепла внаслідоквтрати шкірита води. Великавитрата енергії(до 7000 ккалщоденно) у разіпоширенихопіків, особливоза рахуноквтрати білків,супроводжуєтьсяпрогресуючимзменшенняммаси тіла.
IV.КЛІНІКАОПІКІВ
Клінічнийперебіг опіківзалежить відїх розмірів(площі та глибини),локалізації,індивідуальнихособливостейорганізму (вікупотерпілого,стану здоров'я),а також відхарактерутермічногочинника. Визначальною,звичайно, єплоща опіку.
Обмеженіопіки маютьтакий самийперебіг, якмісцевий рановийпроцес, супроводжуючисьнезначнимизагальнимипорушеннями(головним болем,невеликоютахікардією,незначнимпідвищеннямтемпературитіла, лейкоцитозом,деяким збільшеннямгематокриту).
поширеніопіки перебігаютьза типом опіковоїхвороби, особливістюякої є фазність.У перші24—72 год убагатьох потерпілих(до 50 %)у разі поширеногоопіку спостерігаєтьсягіповолемічнийшок різногоступеня тяжкостіз усіма йогопроявами: зниженнятемпературитіла, кров`яноготиску, зменшеннядіурезу, тахікардія,спадіння поверхневихвен, сірий колірта підвищенавологість шкіритощо. Опіковийшок, на відмінувід інших йоговидів, зокрематравматичногота геморагічного,у багатьохвипадках маєтривалу еректильнуфазу, в якійпереважаютьявища психоемоційногота моторногозбудження,підвищеннякров'яноготиску з прискореннямсерцебиттятощо.
Заумови належноїорганізаціїпершої допомогита боротьбиз гіповолемієюі болем частоташоку може бутизменшена. Проце свідчитьдосвід спеціалізованихвідділень.Через48 — 72 год післяопіку розвиваєтьсяфаза так званоїтоксемії, яказвичайно триває.
2тиж. Вона пов'язанаіз всмоктуваннямпродуктіврозпаду ураженихтканин та порушеннямобміну речовині у разі поширенихопіків буваєу 25 %хворих. Хворістають збудженимичи млявими,скаржатьсяна нудоту, блювоту,головний біль,втрату апетиту,підвищеннятемпературитіла. З'являютьсяпорушеннядистрофічногота запальногохарактеру(пневмонія,нефроз, гепатит,виразковахвороба шлунката дванадцятипалоїкишки— так званівиразки Curling`s, ентериттощо). Фаза токсеміїу багатьохвипадках (особливоу разі недостатностізаходів щодозакриття опіковоїрани та запобіганнярозмноженнюінфекції) переходитьу септикотоксемію.Ця фаза буваєпереважно уразі глибокихпоширенихопіків. Інтоксикаціяпоглиблюєтьсяза рахунокрозвитку інфекціїопікової поверхніі резорбціїмікробів, їхтоксинів тагнійного ексудату.
Інфікуванняможе обмежуватисьлише рановоюповерхнею іззагальнимитоксичнимиявищами (такзвана гнійно-резорбтивнагарячка) чи,рідше, зумовитисепсис (септицеміючи септикопіємію).Інфекція залишаєтьсяголовною причиноюсмерті хворихз опіками.
Сепсисспостерігаєтьсяпереважно употерпілихзі значнимиза площею опікамиІІІБ —IV ступеня,особливо запевних умов(цукровий діабет,атеросклероз,анемія, гіпопротеїнемія,гіповітамінози,недостатністькровообігута ін.). І хочав останні рокизавдяки ефективнійантибактеріальнійтерапії таранньому хірургічномувтручанню(вирізуваннянекротичнихтканин та пластичнезакриття опіковихран) сепсисстав зустрічатисьрідше (близькоу 7 %хворих з глибокимипоширенимиопіками), ефективністьзаходів щодойого запобіганнята лікуваннянабагато гірша,ніж стосовнопрофілактикита лікуванняопікового шоку.Головнимизбудникамиінфекції наопіковій поверхніта сепсису єстафілококи,синьогнійнапаличка, рідше— гемолітичнийстрептококі кишкова паличка.
V.ЛІКУВАННЯОПІКІВ, ПЕРШАДОПОМОГА ТАПРОТИШОКОВІЗАХОДИ
Лікуваннятермічнихопіків складаєтьсяз подання першоїдопомоги потерпілимна догоспітальномуетапі та лікуванняв хірургічнихспеціалізованихзакладах.
Від якостіпершої допомогичасто залежитьподальша доляхворого. Вонаполягає в зупинцідії термічногоагента, забезпеченніпотерпілогосвіжим повітрямта запобіганнізабрудненнюрани мікрофлорою.
Загаситипалаючий одягкраще шляхомнакриванняпотерпілогоковдрою чиплащем (пальто)або ж водою.При цьому йоготреба покласти,щоб полум'я,піднімаючисьугору, не перекинулосьна голову таобличчя. Неможна бігтив палаючомуодязі— це тількироздмухуєполум'я. Післязагашенняполум'я одягнегайно требазняти, передцим облившихолодною (алене крижаною)водою. Це ж самеробиться ітоді, коли опікстався під дієюокропу чи гарячоїрідини. Але вжодному разіне можна допускатипереохолодженняхворого, бо цесприяє розвитковішоку. Обливанняхолодною водоює також лікувальнимзасобом— знеболюєта запобігаєпоширеннюопікової деструкціїтканин углиб,зокрема переходуІІІА ступеняв ІІІБ, а такожнабряку і нагноєнню.З цією метоюособливо доцільнообливати водоюпід час наданняпершої допомоги(але не пізнішеніж через 30 хв.після опіку)у разі непоширенихопіків (особливоопіків кінцівок).Охолодженняводою опіковоїповерхні триваєвпродовж2 год.
Для забезпеченнясвіжого повітряпотерпілогопереміщуютьз місця пожежі(чи заповненоїдимом та отруйнимигазами кімнати)на відкритийпростір чи вприміщенняз чистим повітрям.Після цьогойого зігрівають.При асфіксіїхворому роблятьштучну вентиляціюлегень (рот дорота чи рот доноса).
Останнійакт першоїдопомоги— запобіганнязараженнюопікової поверхні— здійснюютьшляхом загортанняпотерпілогов чисте простирадло,марлю чи поліетиленовуплівку (великіопіки) або накладаннябинтової асептичноїпов'язки приобмеженихопіках. Внутрішньовенновводять аналгетикиі негайно перевозятьпотерпілогодо лікарні.
Особам зпоширенимиглибокимиопіками, якимзагрожує розвитокшоку чи якіперебуваютьу стані шоку,в машині "швидкоїдопомоги"розпочинаютьвведення протишоковихрозчинів (сольовірозчини абореополіглюкін,розчин лактатучи Рінгера—Локка тощо).
Під час наданняпершої допомогиз рук потерпілоготреба знятивсі дорогоцінніречі (обручки,персні, браслетитощо) з метоюзапобіганнятурнікетномуефекту.
У лікувальномузакладі (цепереважноспеціалізованіопікові відділення)хворого бажанопокласти наспеціальнеліжко з повітряноюподушкою. Унього передусімперевіряютьстан дихальнихшляхів. У разіпорушення Їхпрохідності(задишка, синюшність,кашель, хриплістьголосу) роблятьінтубаціютрахеї.
Потерпілимз обмеженимиповерхневимита глибокимиопіками беззагрози розвиткушоку проводятьпід знеболюванням(переважновнутрішньовеннимвведеннямморфіну гідрохлоридучи неопіоїдниханалгетиківабо ж наркотиків)обробку опіковоїповерхні.
Госпіталізаціїпідлягають:хворі з поширенимиопіками, опікамидихальнихшляхів і з обмеженимиопікамиII—IV ступеняплощею понад3—5 %поверхні тілата з поширенимиопіками І ступеняплощею понадЗО %у дітей, а такожхворі з опікамиII—IVступеня ділянкиголови, обличчя,промежини,кистей та стіпнезалежно відплощі ураження.
Хворихз обмеженимиповерхневимиопіками, крімзазначенихлокалізацій,після поданняїм допомоги(обробки опіковоїповерхні) направляютьна лікуванняу поліклініку.
Уразі поширеногоопіку, якийспричинив шокабо може зумовитийого, розпочинаютьабо продовжуютьпротишоковутерапію з одночаснимпроведеннямдослідженьгемодинаміки(артеріальнийтиск, пульс,ЦДВ), складукрові (гемограма,гемотокрит,рівні електролітів,сечовини тощо)та сечі (погодиннийдіурез черезуведений усечовий міхуркатетер; складсечі), визначаютьтемпературутіла та проводятьзаходи із запобіганняінфікуванню.Обробку опіковоїповерхні утаких хворихне проводятьдо повної ліквідаціїшоку і йогозагрози.
Терапіяу разі розвиткушоку полягаєв ліквідаціїгіповолемії(дефіциту ОЦК)й гідроіоннихпорушень: введеннязбалансованихрозчинівелектролітів,особливо лактатуРінгера, спеціальнихрозчинів(реополіглюкінтощо) та білковихсубстанцій(плазма, альбумін,протеїн, через24 год— кров).Їнфузійнірозчини обов'язковоповинні міститинатрій, бо ухворих з опікамичасто спостерігаютьсягіпонатріємія(внаслідокпідвищеннясекреціїантидіуретичногогормону вазопресинута затримкинатрію в інтерстиціальномупросторі).
Гіперкалієміїу хворих, незважаючина значну загибельклітин, неспостерігаєтьсячерез збільшеневиведення йогонирками піддією гіперкортицизму.
Обсягрозчинів розраховуютьна підставібагатьох критеріїв(гемодинаміки,величини діурезу,результатівбіохімічногодослідженнятощо). На практицікористуютьсяпереважноспрощенимиформулами. Так,за однією з них— Парклендською— хворомув першу добувводять4 мл лактатуРінгера на1 кг маситіла, помножившицей показникна площу опікуу відсотках.При цьому половинукількостівводять у перші3 год, половину— в наступні16 год.Для визначенняоб'єму плазмита інших колоїднихрозчинівкористуються,зокрема в Англії,формулоюМюйра—Барклея,за якою об'ємвпорскуваноїплазми дорівнюєплощі опіку,помноженійна масу тіла(в кг) і поділенійна 2,тобто0, 5 мл/кг накожен відсоток.
Дляпоповненнядефіциту рідинивводять5 % розчинглюкози (внутрішньовенне),а за відсутностіу хворого порушеньфункції травногоканалу рекомендуютьпити воду, чай,соки.
Длязнеболюваннявнутрішньовенневводять аналгетики(опіати— морфін,омнопон, фентанілта ін.), призначаютьзначні дози(100—500 мл задобу) кортизолу(гідрокортизону),енергетичнізасоби— гіпертонічнірозчини глюкози(10—20 %) з інсуліном,кислотоюаскорбіновою,вітаміном В1серцево-судинніпрепарати(глікозиди— строфантин,корглікон),адреноблокаторитощо.
Величезнезначення длялікуванняхворих з опікамимає адекватнеенергетичнезабезпеченняїх організму.Обмін речовину цих хвориххарактеризуєтьсягіперметаболізмом,переважноприскореннямкатаболічнихпроцесів.Гіперметаболізмпов'язанийнасампередз подразненнямі активізаціюсимпато-адреналовоїсистеми, а такожіз втратоютепла черезвтрату значноїплощі шкіри.Проявляєтьсявін підвищеннямпоглинаннякисню, частотисерцевих скороченьта хвилинноївентиляціїлегень, внутрішньоїтемператури;гіперекскрецієюазоту нирки.Тому харчуванняхворого повиннобути калорійним.Однією з формулдля розрахункуенергетичноїмісткостіраціону дляхворого є формулаCurreri, згідно з неювона повиннаскладати25 ккал на1 кгмаси тіла плюс40 ккал, помноженіна відсотокплощі опіку.Гілераліментаціїдосягаютьінтестинальнимчи внутрішньовеннимшляхом, частішекомбінацієюїх, якщо у хворогонема ускладненьз боку травногоканалу. У разівнутрішньовенногоживлення основухарчуванняскладаютьгіпертонічнірозчини глюкози(не більше3 г глюкозина 1кг маси тіла),а також ліпідніемульсії. Хворомувводять2 г білкана 1кг маси тіла.При виразкахКерлінга хворимпризначаютьблокатори Н2рецепторів(циметидин,ранітидин,фаматидинтощо).
VI.МІСЦЕВЕЛІКУВАННЯ
Місцевелікуваннязвичайнорозпочинаєтьсязразу післянадходженняпогерпілиху лікувальнийзаклад, а тим,хто перебуваєв стані шокучи у разі загрозицього ускладнення,— післявиведення їхз цих станів.При опіку Іступеня ураженуповерхню змазуютьетиловим спиртом1—76 %)і пов'язкою їїне закривають.Через3—5 дібнекротизованийповерхневийепітелій злущується,замінюючисьна новий, щомає рожевийколір у ранністроки. ОпікиII ступеняобробляютьпісля знеболювання(внутрішньовенновводять аналгетики).Шкіру біляобпеченоїповерхні дезінфікують0, 5 % розчиномхлоргексидину,1 % йодонатомчи 76 %етиловим спиртом.Опікову поверхнюобмиваютьватно-марлевимикульками, добрезмоченимиякимось антисептичнимрозчином читеплим розчиномнатрію хлориду,після чогоосушують сухимистерильнимитампонами.Пухирі спорожнюютьвід ексудатуі повністювирізують. Наопікову поверхнюздебільшогонакладаютьволого-висихаючупов'язку: з розчиномфурациліну(1: 5000), чи 0,5 % хлоргексидину(краще йогоспиртовийрозчин— гібітан),чи мазьову нагідрофільнійоснові (левосиль,левомікольтощо), або зфламазином(1 %сульфазіадинсрібла). Завідсутностіпромокання(контролюютьщодня) її незмінюють протягом7—10 діб. Якщорана не ускладнюєтьсяінфекцією, тоза цей час воназагоюється.Звичайно післязняття пов'язкиповерхня опікуповністю вкритановоутворенимрожевим епітелієм.У разі промоканняпов'язку змінюютьна нову.
ОпікиII ступеняобличчя лікуютьвідкритимспособом. Післяпромиванняопікової поверхніта висушуванняїї обробляютьв'яжучими чидублячимиречовинами(3 % розчиномперманганатукалію,5 % розчиномтаніну та ін.),рідше— композиціями(пластуболтощо), що утворюютьплівку.
ОпікиII ступенякистей післяобробки їхповерхніантисептиком,краще в формімазі, або закриваютьпов'язкою, абопоміщають уцелофановістерильнімішечки, якізав'язують назап'ястках. Цімішечки требазмінюватищоденно. Такийспосіб не утруднюєрухів пальціві не порушуєкровообігув кисті, як цебуває у разівикористаннябинтових пов'язок.Опіки IIступеня кінцівокчи тулуба можналікувати такожвідкритимспособом— без пов'язки— у спеціальнихаеротерапевтичнихкамерах— мішках(для кінцівок)та в установках(АТУ), у які надходитьсухе, стерильнеповітря.
Опіки ІIIIА ступеня лікуютьтаким самимспособом, які опікиII ступеня.У неускладненихінфекцієювипадках вонизагоюютьсяпротягом2— З тиж.
Місцевелікуванняопіків ІII Б та IV ступенівпроводятьзалежно відїх площі.
Дуже обмеженіопіки у відповіднихмісцях можутьбути вирізанііз закриттямдефекту мобілізованимимісцевимитканинами. Дещоменше обмеженіопіки однієїглибини можутьбути уже підчас первинноїобробки таненційнозрізані (первиннанекректомія)та закритірозщепленимклаптем шкіри,одержаним задопомогоюдерматома. Алеця первиннанекректоміясупроводжуєтьсязначною крововтратоюі, крім того,новоутворенаповерхня незавжди буваєрівною та доситьсухою, щоб зрізшкіри міг добреприліпитисядо неї без загрозискупчення підним крові таексудату. І хочперфораціятакого зрізузменшує можливістьцього ускладнення,все ж таки спосібтакої первинноїнекректоміїз аутопластичнимзакриттям ранизастосовуєтьсярідко і, головнимчином, у спеціалізованихвідділеннях.
Здебільшогож під час первинноїобробки глибокогоопіку, особливорізної глибини,його поверхню— струпабо лише закриваютьасептичноюпов'язкою допояви чіткоїдемаркаційноїзони некрозуі його відшарування(останнє можебути прискоренеаплікацієюна поверхнюструпа протеолітичнихферментів або40 % саліциловоїкислоти), абож з появою демаркаціїчерез кількадіб після опікупроводятьнекректоміюз подальшоюаутопластикою.При циркулярнихглибоких опікахгрудної кліткичи кінцівок,зокрема нижніхна рівні гомілокабо стегон,струп під часпершої місцевоїобробки ділянкиопіку повиненбути розрізанимуздовж тулубачи кінцівкив кількох місцяхз метою ліквідаціїстисненнягрудної кліткиабо кінцівкиі порушеннядихання такровообігу.
При глибокомупоширеномуопіку однієїглибини всюділянку некрозу(струп) у межахздорової шкірив перший тиждень— на 3-тю— 7-му добу— тангенційновирізують ітимчасовозакривають"біологічною"пов'язкою— консервованоюсвинячою шкірою,синтетичноюшкірою чи, рідше,консервованоюалошкірою(останню череззагрозу СНІДута інших інфекційвикористовуютьрідше). Такетимчасовезакриття показанотим раніше, щобільша площаділянки некрозуі більший ризиксмерті. Тимчасовезакриття опіковоїрани запобігаєінфікуваннюрани, плазмореїта прискорюєпідготовкуповерхні дляаутопластикизрізами шкіри.Воно може проводитисьяк одноразово,так і у кількаетапів. Порядіз цим використовуютьі інші заходизапобіганняінфекції тастимулюваннярегенераціїтканин (ультразвук,лазерне опроміненнятощо).
Передпластикоюглибоких опіківтреба ліквідуватианемію, гіпопротеїнеміюта інші порушенняобміну, а такожнейтралізуватимікрофлоруна поверхнірани, зокремастрептококи,перевірившинаявність їхмікробіологічнимшляхом. Раннєзакриття рановихповерхоньглибоких опіківпоряд із використаннямантибіотиків— найважливішізаходи запобіганняопіковомусепсису.
Пластичнезакриття глибокихпоширенихопіків здійснюється,головним чином,розщепленимзрізом шкіри,який одержуютьдерматомом.Його перевагамиперед зрізомповної товщинишкіри є кращеприживленнязавдяки кращомунадходженнюв нього поживнихречовин, а такожтісному приляганнюдо рановоїповерхні. Розщепленізрізи шкіризручні й тим,що їх можна ужечерез2—3 тиж знову(повторно) отриматиз того ж самогодонорськогомісця тілапотерпілого,оскільки цемісце швидкоепітелізуєтьсяза рахунокепітелію придатківшкіри— волосянихцибулин, сальнихта потовихзалоз. Такебагаторазовеодержання шкіриособливо важливеу хворих з масивнимиопіками, заяких створюєтьсядефіцит здоровоїшкіри.
Для вільноїпластики вгострий періодзастосовуютьпрактичнозавжди розщепленізрізи. Недолікамицих зрізів ємала їх толерантністьдо фізичногонавантаження,навіть "фізіологічної"травми —тиску, поштовхів,а також схильністьдо зморщеннята спотворення.
Через ціособливостізамість зрізівпри пластицітих ділянокшкіри, які зазнаютьзначних навантажень(долоні, підошви),чи ділянок,важливих зкосметичногопогляду, користуютьсязрізами повноїтовщини абокомбінованимиклаптями шкірина судиннійніжці. Останнівикористовуютьдля пластикиопікових поверхоньз оголеннямкісток, суглобівта сухожилківЗакриття навітьвеликих заплощею опіківу спеціалізованихлікарнянихзакладах досягаєтьсяпротягом2—3 міс.
Разоміз тим лікуванняхворого, реабілітаційнийперіод повиннітривати протягомпринаймні рік,оскільки еволюціярубців відбуваєтьсяупродовж рокуі навіть більшеі цей періодможе ускладнитисятяжкими якфізичними ікосметичнимивадами (контрактурививоріт повіктощо), так іпсихічнимитравмами. Якповерхню пересадженихшкірних зрізів,так і донорськіповерхні в цейперіод требазмащуватизм'якшувальнимикремами, а такожпроводитилегенький масажїх. На ділянкиконтрактурдоцільно призначатифізіотерапевтичніпроцедури (УВЧ,парафіно-, лазеро-та механотерапіятощо) Для запобіганняпояві гіпертрофічнихрубців широковикористовуютьеластичнийодяг, фізіотерапевтичніпроцедури, ау разі схильностіхворого дорозвитку їхпризначаютькортикостероїдніпрепарати(преднізолон,гідрокортизон— як у виглядімазей, так івнутрішньом'язово).Людям зі значнимикосметичнимивадами і контрактурамипотрібніпсихореабілітаціята соціальнареабілітація.
VII.ВИДИОПІКІВ,ДОПОМОГА.
а)ОПІКИ ДИХАЛЬНИХШЛЯХІВ
Опікидихальнихшляхів сталиспостерігатисяостаннім часомнерідко Незалежновід ступенята площі ураженняслизової оболонкиці опіки зараховуютьдо категоріїтяжких, бо вонистановлятьзначну загрозудля життя потерпілихОсобливо небезпечніопіки, що поширюютьсяна підзв'язковуділянку гортаніОпіки дихальнихшляхів спостерігаютьсяпри пожежаху житловихбудівлях, напароплавах,при вибухахпарових котлів,загораннібензоцистерн,газопроводівтощо і зумовленівдиханнямпотерпілимигарячих повітря,пари та диму.Опіки дихальнихшляхів нерідкокомбінуютьсяз отруєннямпотерпілихтоксичнимихімічнимиречовинами,що виділяютьсяпід час горінняпобутовихприладів, яківиготовляютьсяпереважно зпластмасовихкомпонентів.
Оскількиопіки дихальнихшляхів майжезавжди поєднуютьсяз опіками шкіри,які передусімпривертаютьдо себе увагу,своєчаснадіагностикаінгаляційнихопіків дужеважлива. Клінічнасимптоматикацих опіків уранній період(у перші8 год) обмежуєтьсяспазмом м'язівгортані, а пізніше— набрякомта запаленнямслизової оболонкидихальнихшляхів, якізумовлюютьпорушенняпрохідностідихальнихшляхів та диханняДіагностикагрунтуєтьсяна таких клінічнихознаках тасимптомах:
1)наявністьопіків головита шиї,
2)спалене волоссяв носі,
3)охриплістьголосу,
4)задишка таціаноз,
5)"трубний" кашель,
6)стискуючийбіль вздовжгруднини,
7)запаленняротоглотки,
8)виділенняхаркотинняз домішкамисажі, кіптяви.
Різко підвищенакількістьвиділень ізбронхів (бронхорея)
Всі такі хворіпотребуютьобов'язковоїгоспіталізаціїДіагноз запотреби можебути верифікованийз допомогоюфіброендобронхоскопії.
Лікуваннятаких хворихполягає у диханнізволоженимкиснем, туалетібронхів, інодіз ендоскопією,інгаляція тавведеннябронхолітичнихта муколітичнихзасобів. Призначаютьтакож кортизолчи преднізолон(50 мг на добу)як протинабряковийта протизапальнийзасіб, антибіотики,у разі наростанняасфіксії роблятьінтубаціютрахеї та штучнувентиляціюлегень У деякихвипадках проводятьтрахеостомію,але вдаютьсядо неї за суворимипоказаннями,оскільки воназбільшує ризикрозвитку сепсису.Зогляду на цеускладненнябагато авторів,зокрема американських,не рекомендуютьзастосовуватикортикостероїди.Проте вітчизнянікомбустіологине розділяютьцей погляд ізастосовуютьтакі препаратиу великих дозах(Р. Д. Рябая, Р. И.Кравченко,1980, Н. Е. Повстяной,Г. П. Козинец,1984).
б) ХІМІЧНІОПІКИ
Хімічніопіки спричинюютьсяхімічно активнимиречовинами— кислотами(сірчана, хлористоводнева,азотна, оцтоватощо), основами,оксидами фосфору,а також бензином,керосином тадеякими масламиу разі їх тривалогоконтакту зішкірою. Ці речовиниможуть уражуватияк шкіру, такі слизову оболонкутравного каналуза умови попаданняїх у серединуВ більшостівипадків хімічніопіки спостерігаютьсяна промисловиххімічнихпідприємствахта в лабораторіяхі пов'язані зпорушеннямробітникамитехніки безпекипід час розливання,перенесеннята транспортуванняхімічно активнихречовин. Хімічніопіки в побутівиникають рідкоВони буваютьпереважновнаслідокпомилковогочи навмисноговживання хімічнихречовин усередину.
Хімічніопіки шкірив побуті спостерігаютьсяще рідше, ніжопіки слизовихоболонок ітрапляютьсяу людей з підвищеноючутливістю(алергією) дотаких речовин.
Заглибиною ураженнята площею хімічніопіки ділятьсятакож, як і термічні,на 4ступені та наобмежені йпоширені. Опікистравоходуділять на Зступені, поверхневий,на всю товщуслизової оболонкита на всю товщустінки. Найбільшоюмірою уражуютьсяділянки фізіологічнихзвужень у стравоході
Поверхневіопіки І—IIступеня буваютьпереважно уразі контактушкіри та слизовоїоболонки знизькоконцентрованимикислотами таосновами абодовготривалоїдії на шкірукеросину чибензину Поверхневіопіки шкіриспостерігаютьсянайчастішеСеред опіківстравоходупереважаютьглибокі Вонивиникаютьунаслідок діїконцентрованихкислот і, особливо,основ, а такожфосфору. Прицьому кількіснопереважаютьопікиIII ступеня.Серед промисловихопіків домінуютьопіки кислотами,дещо рідше— основамичи фосфором.
Хімічноактивні речовиниза характеромдії поділяютьна такі, щозумовлюютьзсідання, коагуляціюбілків черезшвидке виведенняводи з тканин(кислоти, соліважких металівтощо), та на такі,що розріджують(основи). У малихконцентраціяхречовини, щосприяють коагуляціїбілків унаслідокшвидкого переходуклітинної водипід епідерміс,зумовлюютьнабряк та появупухирів нашкірі(II ступіньопіку). У великихконцентраціяхвони зумовлюютьсухий некрозшкіри з утвореннямструпа. Речовини,які розріджують,пошкоджуютьепідерміс,розщеплюютьбілки і утворюютьз жирами тканиннерозчиннімила, спричинюючиколікваційнийнекроз. Вонидіють повільніше,ніж кислоти,але проникаютьглибше, утворюючивологий білийструп, відшаруванняякого супроводжуєтьсяпоявою виразокОстанні тимглибші, чимконцентрованішіоснови. Продуктирозщепленнябілків токсичні,легко всмоктуютьсяі призводятьдо інтоксикаціїорганізму. Діякислот та основрізної концентраціїна слизовуоболонку травногоканалу зумовлюєтакі самі заглибиною тахарактеромопіки й, як іна шкірі.
У разіпопаданнямалоконцентрованихкислот чи основусередину опікислизової оболонкибувають поверхневі,але більші заплощею. І навпаки,концентрованішіречовини спричинюютьзначно глибші,але дещо меншіза площею опікивнаслідокрізкого спазмустравоходу,який обмежуєнадходженнярозчину в дистальномунапрямку. Взагаліхімічні опікибувають переважнообмеженими(не більше10% площі).
Клінічнакартина.
Загальніклінічні проявицих опіківзначно меншевиражені, ніжопіків термічних.Завдяки переважнолокальномуїх характерушок і токсеміяпри них буваютьрідко. Температуратіла у разіглибоких опіківкислотою такожмайже не підвищуєтьсячерез сухийхарактер некрозуі відсутністьутворення тавсмоктуваннятоксичнихпродуктівнекрозу. Лишепри поверхневихопіках з утвореннямпухирів вонаможе короткочаснопідвищуватися.Глибокі опікиосновамисупроводжуютьсязначною інтоксикацієючерез утвореннятоксичнихпродуктіврозпаду білківі всмоктуванняїх. Опіки слизовихоболонок травногоканалу маютьзначно тяжчийперебіг, ніжопіки шкіри.
Поверхневіопіки шкіриI—IIступеня характеризуютьсязапаленнямшкіри з гіперемією,набряком їїта виникненнямпухирів (приII ступені).Опікова поверхнямає чіткі контуриі неправильнуформу, частоіз слідамирозчину наповерхні. Глибокіопіки шкірикислотами,солями важкихметалів тафосфору супроводжуютьсяутвореннямсухого некрозу— струпарізного кольору(залежно відвиду хімічногоагента). Азотнакислота утворюєструп світло-жовтогокольору, сірчана— білийна початку, апізніше чорно-бурий(внаслідокрозкладугемоглобіну).Хлористоводневакислота залишаєна поверхнішкіри біло-сірийструп, основи— біло-сірийпухкий. Поверхняглибоких хімічнихопіків безболісна.Відшаруванняструпів несупроводжуєтьсякровотечею,а як епітелій,так і сполучнатканина, регенеруютьуповільнено.
Діагностикахімічних опіківнескладнаі грунтуєтьсяна ретельнозібраномуанамнезі таособливостяхопіку. При цьому,крім забарвленняструпів, маєзначення (уразі поверхневихопіків) рівномірністьураження (йогоколір, щільністьпухирів тощо).За термічнихопіків цьогоне буває, приних спостерігаєтьсякомбінаціяопіків різногоступеня (багатопухирів, якцілих, так ірозірваних).Опіки ротоглотки,стравоходу,рідко шлунка,передусімпроявляютьсярізким загруднинним(вздовж стравоходу)болем, блюваннямслизом з кров'ю(при опікахшлунка— блюваннямшлунковимвмістом), ознакамизбудження,розладамифункції серцево-судинноїсистеми (тахікардія,рідше зниженняартеріальноготиску та шок),а пізніше— лихоманкою.Всмоктуванняхімічної речовини,а також продуктівбілковогорозпаду зумовлюєінтоксикаціюорганізму,внаслідок якоїдолучаютьсяпорушенняфункції нервовоїсистеми, печінки,нирок то що. Ухворих пригніченийстан. Характернітоксичнийгепатит (гіпербілірубінеміята жовтяниця),нефрозонефрит,анемія тощо.
Глибокіопіки стравоходу,особливо зумовленіосновами, можутьускладнюватисьнекрозом таперфорацієюстінки стравоходуі розвиткомтяжкого гнійного(заднього)медіастиніту.Ознакамиостанньогоє різке підвищеннятемпературитіла та озноб,наростанняболю в середостінні,поглибленнясерцево-судиннихі поява дихальнихрозладів. Такийперебіг вимагаєнегайногодренуваннясередостіннята інтенсивноїтерапії антибіотиками(як загальна,так і локальнаантибіотикотерапія)й іншими засобами.
Убільшостівипадків опікистравоходуне супроводжуютьсяйого перфорацієюі лікуютьсяконсервативно.На 2-гу—З-тю добупочинає відшаровуватисянекротичнаслизова оболонкастравоходуі звичайнозакінчуєтьсядо 5—6-їдоби (при цьомуможуть виділятисяіноді трубчастізліпки некротичноїслизової оболонки).За цим настаєперіод гранулюванняопікової поверхні.Репаративнийпроцес опіковихповерхонь шкіриі слизовихоболонок травногоканалу (глотки,стравоходу,шлунка) характеризуєтьсягіперпродукцієюфіброзноїтканини, щозумовлює утвореннягіпертрофічнихдеформівнихрубців ізспотвореннямуражених органів(вивертанняповік, звуження,стриктуриотворів носа,рота, глотки,стравоходута виходу ізшлунка). Такідеформаціїта стриктуривимагаютьскладних пластастриктуривимагаютьскладних пластичнихоперацій.
Першадопомога прихімічних опікахполягає в ретельномупромиванніопікової поверхніводою під деякимтиском протягом10 хв до повногозмивання хімічноїречовини (зникненнязапаху). Водане тільки змиваєхімічну речовину,але й, охолоджуючитканини таусуваючиекзотермічнийефект, запобігаєпоширеннюнекрозу вглиб.Якщо встановленовид речовини,що зумовилаопік, промиванняздійснюютьвідповіднимнейтралізуючимрозчином.
Приопіках ротоглотки,стравоходута шлунка хворомупісля знеболенняпромиваютьшлунок водоючи ізотонічнимрозчином натріюхлориду, а якщовідома речовина,що спричинилатравму,— розчином,який нейтралізуєїї дію: у разіопіку кислотою— розчиномнатрію гідрокарбонату,основами— 2—3 % розчиномлимонної чиоцтової кислоти.Опіки фосфоромгасять зануренняморгана у водута видаленнямшматочків йогов темній кімнаті.Після промиванняповерхню опікузакриваютьпов'язкою, змоченоюнейтралізуючоюречовиною, ау разі опікуфосфором— 3—5 % розчиномміді сульфату.Призначаютьіндивідуалізованізагальні лікувальнізаходи (аналгетики,протишокові,заспокійливі,дезінтоксикаційніпрепаратитощо). Якщо опікиглибокі, особливоз сухим некрозом,роблять раннюнекротомію(розрізуванняструпа), частковунекректоміюта застосовуютьнекролітичніпрепарати(протеолітичніферменти,40 % саліциловукислоту) дляприскореннявідпаданнянекротичнихмас. Очищенівід змертвілихтканин поверхніпластичнезакривають.Обмежені ділянкиопіку можутьбути вирізанів перші дні тазакриті пластичноклаптями шкіри.В зв'язку зісхильністюрубців, щоутворюютьсяпісля хімічнихопіків, догіпертрофії,запалення,деформаціїними органівважливе значеннямає фізіотерапія.Хворим з опікамистравоходупоряд із зазначенимивище місцевимита загальнимизаходами проводятьантибіотичнутерапію, налагоджуютьхарчуваннячерез зонд(назогастральний).У тяжких випадках,зокрема у разіперфораціїстравоходу,а також у маленькихдітей— черезгастростому.Потерпілимз явищем нирковоїнедостатностіроблять гемодіалізтощо. Через5—7 діб післятравми розпочинаютьбужуваннястравоходудля запобіганнярубцевим стриктурамйого. У хворихз гастростомоюпроводять такзване перманентнебужування, або"бужуваннябез кінця", якеможе виконуватисам хворий. Дляцього буж прив'язуютьдо кінця проведеноїчерез ротоглоткуі стравохідміцної нитки(останню проводятьу шлунок шляхомпроковтуваннямнамистинки,прив'язаноїдо нитки), а дошлунковогокінця прив'язуютьбуж. Наслідкилікування можнаоцінити лишечерез2—3 міс іпізніше. У разірозвитку рубцовогозвуження стравоходучи вихідногоотвору шлункапроводятьоперативнівтручання(пластика стравоходукишкою чи шлунком,пілоропластикачи навітьантрумектоміяшлунка). Післяопіку стравоходучи шлунка увіддаленийперіод нерідкорозвиваєтьсязлоякіснапухлина. Летальністьпісля опіківшкіри невелика,після опіківстравоходу,особливо удітей,— висока.
Профілактикахімічних опіківу промисловостіта лабораторіяхбудуєтьсяна суворомудотриманніпрацівникатехніки безпеки.У побуті воназабезпечуєтьсяпередусімзберіганнямхімічно активнихречовин у недоступнихдля дітей місцях,чітким маркіруваннямта закриттямпляшок з такимиречовинами,обережнимповодженнямз останнімитощо.
в)РАДІАЦІЙНІОПІКИ
Широкезастосуванняв народномугосподарстві,обороні (енергетичніустановки),в медичнійпрактиці танауково-досліднійроботі радіаційнихджерел уможливилопояву як променевоїхвороби, такі радіаційнихопіків (частов комбінаціїз іншими травмами).Альфа-, бета-,гамма- та рентгенівськіпромені втерапевтичнихдозах зумовлюютьмісцеві ушкодження— опіки.Їх ступіньзалежить віддози опромінення(Б.С. Віхрєєв,В.М. Бурмістров,1986):
І— еритематознийдерматит, якийрозвиваєтьсяпісля місцевогоопроміненнядозою в800—1200 рад.Гостре запаленнявиникає через2—3 тиж післяопромінення,супроводжуєтьсяболем, випадіннямволосся іпігментацією.Загоюєтьсяз повним відновленнямепітелію за2—3 тиж;
II— бульознийдерматит, якийрозпочинаєтьсячерез тижденьпісля опроміненнядозою до2000 рад. Некрозпоширюєтьсяна всю товщушкіри (епітелійта дерму). Перебігмає повільний,загоєння відбуваєтьсяпротягом1, 5—2 міс зутвореннямшрамів та епіляцієюі пігментацієюшкіри. Частосупроводжуєтьсязагальноюреакцією (слабкість,лихоманка,головний біль,диспептичніявища);
III— гангренознийдерматит, виникаєпри дозі, щоперевищує 2000рад. Місцевіпорушенняпроявляютьсячерез кількагодин. З'являютьсяеритема танабряк шкіри,які тривають2—3 доби, ачерез тижденьнастає некрозусієї шкіриі підлеглихтканин. Частосупроводжуєтьсяпроменевоюхворобою. Маєдуже повільнийперебіг, намісці опікуутворюютьсяхронічні виразкита нестабільнішрами. Спостерігаєтьсятенденція домалігнізації.
Крімгострих променевихопіків, інодіспостерігаєтьсяхронічнийопіковий дерматитрук. Частішеце буває урентгенологів.
Підчас вибухуатомної бомбипоряд із загальнимита місцевимирадіаційнимиураженнямиспостерігаютьсятак звані профільніопіки відкритихчастин шкіри(обличчя, шия,руки) світловими,тепловими таультрафіолетовимипроменями. Ціопіки можутьзаймати величезнупитому вагув складі комбінованихуражень (до 80%). Їх клініката лікуванняпринциповонічим не відрізняютьсявід таких призвичайнихтермічнихопіках.
Лікуваннярадіаційнихопіків І—IIступеняполягає в призначеннімісцевихконсервативнихзаходів: накладанніпов'язок зантисептичнимиречовинамипісля обробкиопікової поверхні(обмиваннястерильнимирозчинами— ізотонічнимнатрію хлоридучи 0, 25 — 0, 5 %аміаку, зрізуванняпухирів тависушуванняповерхні).
Приглибоких опікахзастосовуютьоперативнелікування(некротомія,некректомія,пластика дефектівпісля очищеннярани). Поряд ізмісцевимизаходами призначаютьзагальнозміцнювальнутерапію, дезінтоксикаційні,імуностимулюючізасоби, симптоматичнелікування,спрямованіна ліквідаціюпроменевоїхвороби, а такожможливих ускладнень.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ.
ЧеренькоМ. П., Ваврик Ж.М. "Загальнахірургія занестезіологією,основамиреаніматологіїта догляду захворими". –К.:Здоров’я, 1999. –616с.
ТрубніковВ. П. "Військово– польова хірургія.Практичнізаняття". [Навчальнийпосібникдля мед. вузів],-Х.: Основа 1995. –376с.
ГостищевВ. К. "Общаяхирургия":Учебник. –М.:Медицина 1993 576 с.ил.
-
Міністерствоосвіти України
Черкаськийінститут управління
Київськепредставництво
РЕФЕРАТ
з предмету Медицинакатастроф тареанімація
на тему: Опіки. Види,допомога.
-
Виконавстудент:
Литвинов
IVкурсу
Ігор
ММО - 3
Олександрович