Смекни!
smekni.com

Облік і аналіз фінансових результатів (стр. 4 из 12)

Управлінський аналіз може бути тільки внутрішнім. Він використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і повністю підлеглийволі керівництва підприємства. Тільки такий аналіз має можливість реально оцінити стан для рідприємства, дослідити структуру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою ретельністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотримання розділів бізнес-плану. Результати управлінського аналізу розголосу не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею.

Інформаційною базою фінансового аналізу є бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, що відображають майнове і фінансове положення організацій на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз використовує як джерело інформацї, крім фінансової звітності, також і інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну і планову інформацію та ін.

Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бути доповнений і іншими аспектами, що мають значення для оптимізації управління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку і витрат, обороту і прибутку.

У системі внутрішньогосподарського управлінського аналізу є можливість поглиблення фінансового аналізу за рахунок залучення даних управлінського виробничого обліку, іншими словами, є можливість проведення комплексного економічного аналізу і оцінці ефективності господарської діяльності. Питання фінансового і виробничого аналізу взаємопов’язані при обгрунтуванні бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією, в системі маркетингу, тобто в системі управління виробництвом і реалізації продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок.

1.5. Особливості аналізу фінансових результатів в умовах інфляції.

Інфляція характеризується забезпеченням національної грошової одиниці і загальним підвищенням цін всередині країни.

У теорії і практиці розрізнюють декілька рівнів інфляції, які можна класифікувати таким чином (табл. № 1.2.) [26]

Таблиця 1.2

Класифікація рівнів інфляції.

Зміна цін за рік у % до

Індекс інфляції за рік (рази)

Назва рівня інфляції

1 1,01 Низька
10 1,1 Повзуча
100 2 Що галопує
1000 11 Гіперінфляція
10000 і більш 101 Суперінфляція

Незначні інфляційні процеси практично не впливають на фінансове становище підприємства і його звітність. Вона вважається допустимою і навіть корисною тому що сприяє зростанню активності власників коштів, спонукаючи вкладати їх в прибуткові заходи, оскільки гроші, що знаходяться без руху, швидко втрачають в ціні. Однак високі темпи інфляції негативно впливають на всі фінансово-господарські сторони діяльності підприємства і є основним дестабілізірующим чинником розвитку виробництва і стійкості фінансового положення підприємства. Причому чим вище темпи інфляції, тим значніше міра спотворення а активів, і пасивів балансу і загалом фінансових результатів.

Більшість підприємств виявилися неготовими до аналізу впливу інфлчції на своє фінансове положення до необхідності обліку цього впливу в своїй повсякденній господарській практиці.

Суперечність впливу інфляції складається в тому, що одні статті активу балансу (матеріальні, основні кошти, виробничі запаси) штучно занижуються в порівнянні з їх реальною вартістю, а інші грошові кошти (крім валютних рахунків) і кошти в розрахунках (дебітори) нереалістично підвищуються.

Інфляція знецінює всі прибутки і надходження підприємства. Найменша відстрочка платежів веде то того, що підприємство отримує лише частину належного прибутку.

Інфляція веде до невиправданого зростання потреби підприємства в оборотних коштах, тому що витрати підприємства на сировину і матеріали, заробітну плату, амортизацію і інші елементи, що враховуються в собівартості продукції по цінах попереднього періоду, не відшкодовують суми реальних витрат підприємства в поточному періоді. Інфляція спотворює реальну вартість капіталу підприємства, його активів і зобов’язань.

В умовах інфляції фінансові звіти підприємства про результати господарської діяльності, фінансовому становищі і використанні прибутку можуть виявитися джерелом необ’єктивної інформації, оскільки елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю.

Прагнучи зберегти реальний рівень оплати праці, підприємства збільшують фонди споживання в збиток фондам накопичення і розвитку.

Висока інфляція ускоалднює процес не тільки розширеного, але і простого відтворювання капіталу підприємства.

Виробництво знижується, підприємства виявляються на грані виживання.

Основні кошти підприємства (будівлі, споруди, машини і обладнання), а також виробничі запаси (сировина, матеріали, малоційні предмети і т.п.) придбавалися в попередні періоди, коли купівельна здатність грошей була вище, перенесення вартості цих активів на готовий продукт (амортизація і поточні витрати на виробництво) здійснюється в поточному періоді, тобто запізнюється у часі. І таким чином, в явно заниженій вартості. Чим триваліше період операційного циклу, тим нижче перенесена вартість, тим поганіше джерело накопичення підприємства на фінансування розвитку виробництва (інвестицій) за рахунок амортизації.

Нарівні з цим поточні витрати і амортизація основних коштів, обчислені в оцінці по більш високій купівельній здатності, для визначення фінансових результатів віднімаються з надходжень (виручка від реалізації) за поточний період, грошей, що оцінюються по більш низькій купівельній здатності. Результатом цього є завищення фінансових результатів діяльності, збільшення прибутку, а отже збільшення податків, що сплачуються, і знову ж, зменшення джерел фінансування розвитку виробництва.

Зростання виробництва пов’язане як і збільшенням об’єму реалізації в натуральному вираженні, так і внаслідок підвищення цін. Чим вище грошове вираження обсягу виробництва, тим вище витрати підприємства. Останнє випробовує зростаючу потребу в грошових коштах для придбання сировини, матеріалів, створення запасів готової продукції з метою продовження запасів виробництва і реалізації в майбутньому. За постійних темпів зростання виручки від реалізації на величину грошових витрат впливає не тільки об’єм продажу, але і стан цін придбання запасів сировини і цін реалізації готової продукції, а також термін розрахунку за сировину і час оплати готової продукції.

В умоваї інфляції із зростанням цін на сировину, матеріали, енергію і інші види виробничих запасів, збільшується номінальна величина фінансових потреб підприємства. Але при відстрочці платежів інфляція фактично зменшує реальну ціну придбання виробничих запасів.

Якщо прибутки і витрати в рівні мірі зазнають інфляції, то купівельна здатність кожної грошової одиниці в складі прибутків і витрат залишається незмінною. Але якщо ціни на сировину, енергію і матеріали зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, то реальна рентабельність виробництва падає. Реальні прибутки знижуються, а реальні витрати збільшуються, і в наслідок того, що інвестиції проводяться сьогодні, а прибутки підприємство отримує лише через деякий час грошима, що вже знецінюються.

Прагнучи зберегти свої прибутки від знецінення в умовах високої інфляції, підприємства почали переводити свої кошти в тверду ВКВ. Але це збільшило попит на ВКВ і ще більше посилило процес подальшого падіння курсу гривни. Результатом з’явилося прогресуюче знецінення грошових надходжень і накопичень підприємства зростання їх реальних витрат.

Існує два основних підходи до обліку впливу зміни цін. Перший відомий, як “оцінка об’єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях” купівельної здатності, другої як переоцінка бухгалтерського обліку в поточну вартість. Перший підхід заснований на трактуванні капіталу як вкладени в підприємство грошових коштів (пасив), другий підхід трактує капітал, як майнову масу, тобто набір матеріальних і нематеріальних цінностей (актив).

Суть першої методики обліку впливу зміни цін полягає в періодичному перерахунку по індексу цін активів і зобов’язань підприємства з урахуванням зміни купівельної здатності грошової одиниці.

Суть другої методики полягає в перерахунку всіх статей звітності, виходячи з продажних цін.

Фінансовий аналіз є гнучким інструментом в руках керівників підприємства. Разим з тим його висновки і носять короткочасний характер внаслідок постійної зміни стану. Особливо це торкається малих підприємств, фірм.

Щоб знизити вплив інфляції на фінансові результати діяльності підприємства необхідно своєчасно контролювати рівень рентабельності, що закладається в розрахункову ціну виробу.

ІІ. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ НА ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (ТОВ) “КРЕДОН”

2.1. Економічна характеристика.

Товариство з обмеженою відповідальністю “КРЕДОН” створено згідно угоди між громадянами України у відповідності з рішенням виконкому № 601 від 07.06.1995 р.

1. Мета та предмет діяльності.

Товариство створено для здійснення підприємницької діяльності участників з метою отримання прибутку від господарської діяльності, направленої для задоволення потреб народного господарства і населення в товарах і послугах.