Хвороба може ускладнюватися гноєтворною мікрофлорою.
Діагноз встановлюється за клінічними ознаками, при цьому травматичний кон'юнктивіт треба відрізняти від симптоматичних кератокон'юнктивітів, які звичайно протікають у важкій формі.
Лікування. При наявності у оці чужорідних тіл необхідно· їх видалити, після чого око промити теплим 2-процентним розчином борної кислоти.
Засоби профілактики такі самі, як і при ушибах та пораненнях.
Закуси на шкурах — це прижиттєвий порок, що утворюється на шкірі кролів при травмуванні їх зубами, кігтями, гострими предметами. Основною причиною утворення закусів є групове утримання тварин.
Ознаки. Закуси дуже поширений дефект і становить 70% від загальної кількості усіх вад.
Розпізнають закуси свіжі, такі, що загоюються і вже загоєні.
Свіжі закуси мають вигляд ранок, дірочок, кірочок, нагноєнь,, потовщень шкіри та крововиливів. На місці пороку волосяний покрив випадає і утворюються невеличкі лисини. У живих тварин ці ділянки шкіри лишаються ушкодженими протягом 4—5 тижнів, поки волосся не відросте.
На волосяному покриві у місцях закусів, що заростають, видно западини, при роздуванні розетки виявляють волосся різної довжини. При цьому спершу відростає покривне, а потім пухове волосся.
На шкірі, в місцях закусів, що загоюються, видно плями та смуги площею від 0,3 до 1 см2, у кольорових кролів — темно-сині або чорні, у білих — червоні або жовті. Чим свіжіший закус, тим темніша або червоніша шкіра, грубіший та рідший волосяний покрив на травмованій ділянці. Зарослі закуси на живих кролях виявити важко. На прісносухих шкурках цю ваду можна виявити за потовщенням шкіри іншого забарвлення, за іншим кольором відрослого-волосся.
Засоби профілактики. Товарний молодняк від відсадки до забою слід утримувати індивідуально. Щоб запобігти утворенню закусів, треба вести відбір тварин за ознаками меншої агресивності. До того ж спокійні кролі краще відгодовуються. При відсадці товарного молодняка треба звертати увагу на його вік, фізичний розвиток, стать та темперамент і групувати тварин для утримання з урахуванням цих даних. Кролі однакового віку, розвитку, статі і характеру рідше б'ються і травмують один одного. Доцільно застосовувати кастрацію кролів-самців.
Некроз, або змертвіння (місцева смерть) — припинення життєвих функцій груп клітин обмеженої ділянки тіла або якого-небудь органа внаслідок-порушення току крові та лімфи.
Коагуляційний некроз — це змертвіння, що супроводжується ущільненням та висиханням мертвих частин, коагуляцією тканевого білка та перетворенням мертвої тканини в крихтоподібну масу. Некротизована тканина стає сухою, ламкою та крихкуватою. Вона набуває сірого або жовто-сірого забарвлення і різко відмежовується від здорової тканини.
Коагуляційний некроз виникає внаслідок припинення току крові через механічне ушкодження судин та з інших причин.
Коагуляційний некроз спостерігають найчастіше на нижній поверхні задніх кінцівок (рис. 44).
Причиною появи некрозу є особливий характер пересування кролів, при якому на нижню частину задніх кінцівок у ділянці плесна постійно впливає забруднена нерівна підлога.
Факторами, що сприяють некрозу, є погані умови утримання — малі клітини, вогка підстилка, недостатня її кількість, а також незбалансований раціон.
Ураження на кінцівках спричиняють у тварин хворобливу реакцію, кролі при цьому пересуваються неохоче, вони набирають поз, подібних до поз собак.
Засоби профілактики та лікування. Необхідно ліквідувати причини, що сприяють виникненню хвороби.
Уражені ділянки шкіри треба обробити дезинфікуючими антисептичними засобами: 3-процентними спиртовими розчинами піоктаніну, блискучої зелені або генцианвіолету, захистити уражену ділянку від механічних ушкоджень шляхом накладення сухих антисептичних пов'язок.
Використана література
1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров. К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).