Реферат
На тему: Авітаміноз. Отруєння рослинами. Травматичні ушкодження
АВІТАМІНОЗИ
Авітамінозні захворювання виникають внаслідок недостатності в організмі вітамінів (складних хімічних речовин, необхідних для нормальної життєдіяльності тварин).
Причиною авітамінозів можуть бути недостатнє надходження в організм вітамінів з кормом, неповне їх засвоєння, а також підвищений розпад їх в органах і тканинах (при інфекційних захворюваннях).
Розрізняють авітамінози залежно від виду вітаміну, якого не вистачає в організмі, наприклад, авітамінози А, В, С, D, Ε, Κ і т. д. Частіше їх спостерігають у молодняка в ранньому віці, у вагітних та лактуючих самок, у хворих або перехворілих тварин.
D-авітаміноз (рахіт) — хворобливий стан кролів, зумовлений нестачею в кормах вітаміну D, а також солей кальцію і фосфору. Захворюванню сприяють неповноцінна годівля, відсутність моціону на сонці, недостатня освітленість приміщення І вентиляція, скупчене утримання, вологість, хронічні розлади травлення, розлади функції ендокринних залоз. Від рахіту терплять кроленята.
Клінічна картина. Спостерігають затримку розвитку кроленят, зниження їх приросту. Вони стають млявими і більше лежать. Пізніше у них потовщуються кістки, викривлюються трубчасті кістки передніх кінцівок, згинається хребет і нерідко здуваються кістки черепа.
При рахіті порушується розвиток зубів. Бувають випадки, коли зуби розхитуються і випадають, ясна кровоточать і може бути зараження їх гноєтворними мікробами: стафілококами, стрептококами та ін. Останнє супроводжується гнійним запаленням у ротовій порожнині. Часто спостерігаються м'язовий дрож та слабість. Хворі на рахіт кролі слабкі, малорухомі. Волосся у них втрачає блиск, стає сухим і ламким, скуйовджується і набуває брудно-матового кольору. Нерідко відмічається розлад шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів.
Діагноз. Захворювання порівняно легко діагностується за клінічною картиною.
Лікування. Тваринам дають протягом 2—3 тижнів вітамінізований риб'ячий жир по чайній ложці, кісткове борошно по 2— З г або фосфорнокисле вапно по 1 г на голову. Обов'язково потрібно давати концентрат вітаміну D.
Одночасно треба поліпшити годівлю кролів. Корми повинні бути повноцінними за поживністю і багаті на білки, вуглеводи, мінеральні речовини і вітаміни (зелена трава, свіже сіно, пророщений овес).
Профілактика та заходи боротьби. Необхідно добре годувати кролиць, щоб у період лактації вони повністю забезпечували кроленят молоком. При достатній годівлі молоком кроленята виходять із гнізда на 15—20-й день життя. При недостатній кількості молока кроленята виходять із гнізда пізніше. Щоб посилити лактацію, рекомендується давати кролицям кип'ячене коров'яче молоко. При виході молодняка з маточника його необхідно годувати м'яким кормом, а також подрібненими концентратами.
Для вітамінізації молока кролиць необхідно давати їм корми, опромінені кварцовою лампою, а також вводити до їх раціону джерела вітаміну D (риб'ячий жир, опромінені пивні дріжджі); корисно також проводити опромінення кролиць кварцовою лампою.
Відлученому молодняку слід збільшити даванку висівок, борошна, макухи, зернових; корисно давати осаджену крейду, свіжі пивні дріжджі, кісткове борошно. Взимку дуже корисна підгодівля коренеплодами, особливо морквою.
Приміщення для кролів повинні бути світлими, просторими, добре вентильованими, утепленими, сухими. Не слід допускати одноманітної годівлі кролів і не згодовувати кислих кормів.
А-авітаміноз. Причиною цього авітамінозу є годівля вагітних кролиць кормами з недостатнім вмістом провітаміну А (каротину).. У таких випадках кроленята починають хворіти на А-авітаміноз уже через кілька днів або тижнів після народження. Крім того, А-авітаміноз може розвиватися і у кроленят після відлучення, при годівлі їх кормами, бідними на провітамін А (борошно, висівки, макуха, картопля та ін.).
Сприятливими причинами є незадовільні умови утримання (вогкі, темні, погано вентильовані приміщення) і недостатня мінеральна підгодівля.
Клінічна картина. Кроленята народжуються слабими, нежиттєздатними, схильними до різних захворювань, іноді деякі з них народжуються мертвими: можливі аборти і народження недоношених плодів. У кроленят, які залишаються живими, спостерігаються затримка росту, недостатній приріст, недокрів'я, кон'юнктивіти, риніти, бронхопневмонії, катар шлунка і кишечника, екземи; опірність організму кролів знижується, і вони легко стають жертвою будь-яких інфекцій. В окремих випадках у кроленят спостерігають судороги, а пізніше паралічі.
Профілактика та заходи боротьби. У незанедба-них випадках захворювання звичайно швидко припиняється, коли до раціону кролів вводять корми з достатнім вмістом провітаміну А (моркву, конюшину, пророщене зерно, риб'ячий жир та ін.).
Усунення факторів, що сприяють захворюванню, є запорукою профілактики А-авітамінозу.
В- і С-авітамінози. Причиною захворювання є годівля кроленят молоком або кормами з незначною кількістю вітамінів В і С, а також несприятливі умови утримання кролів.
Клінічна картина. Кроленята стають дуже збудженими і лякливими з припадками короткочасних судорог, під час яких голова закидається назад, очі закочуються вверх, щелепи стискаються, кінцівки при лежанні роблять плавальні рухи. Спостерігають виснаження, крововиливи на яснах і їх кровоточивість, розлад травлення і більшу сприйнятливість до заразних захворювань.
Профілактика та заходи боротьби. До раціону вагітних і лактуючих кролиць та відлучених кроленят необхідно вводити достатню кількість кормів, багатих на вітаміни В і С (різні коренеплоди, особливо моркву, вико-вівсяне сіно, пророщене зерно злаків, свіжі пивні дріжджі).
ОТРУЄННЯ РОСЛИНАМИ
Серед кролів можна спостерігати загибель внаслідок поїдання ними фуражу, який містить отруйні рослини. До отруйних рослин належать жовтецеві (аконіт, жовтець, анемона, калюжниця болотна, живокіст); макові (чистотіл, мак-самосійка); гвоздикові (кукіль, зірочник); зонтичні (цикута, болиголов, собача петрушка, омег, бутень, віха отруйна); пасльонові (дурман, блекота, паслін, бела-донна); ранникові (наперстянка, авран аптечний); злакові (пажитниця).
Клінічна картина. При отруєнні рослинами у кролів спостерігають розлади травлення і нервової системи, вони поступово слабішають до повного знесилення. У такому стані кролі гинуть. Температура тіла задовго до смерті стає субнормальною.
При розтині шлунка і кишечника відмічають множинні крововиливи на слизовій оболонці, при цьому в кишечнику часто міститься слиз. Зміни виявляють також і в сечових органах. Нирки збільшені, під їх капсулою спостерігаються крововиливи. Печінка також збільшена, темного кольору.
Діагноз. Зважаючи на клінічну і патологоанатомічну картину, при виявленні отруйних рослин у кормах, діагноз встановити легко. .
Профілактика та заходи боротьби. Щоб запобігти отруєнню кролів рослинами, необхідно добре знати основні отруйні рослини.
При згодовуванні тваринам маловідомих зелених кормів (різні травосуміші, гілки дерев, коренеплоди тощо) їх спочатку треба давати невеликими порціями малоцінним дорослим кролям. Потім, якщо у піддослідних тварин не з'явилося ознак отруєння і вони добре поїдають нові порції кормів, їх можна ввести до раціону усіх дорослих кролів господарства.
При заготівлі зелених кормів слід пам'ятати, що отруйні трави найчастіше ростуть у бур'янистих, вологих, тінистих місцях і що більшість таких рослин втрачає отруйність (цілком або частково) при висушуванні. Тому траву з таких місць треба висушувати на сіно і давати його тваринам в суміші з сіном, заготовленим на відкритих сонячних галявинах та луках. У кожному господарстві необхідно встановити суворий контроль за якістю кормів.
При отруєнні необхідно подати тваринам негайну допомогу ще до прибуття ветеринарного лікаря. Щоб зменшити шкідливу дію отрути, бажано видалити з шлунково-кишкового тракту кролів увесь вміст. Для цього призначають очисні клізми та послаблю-вальні засоби (карлобадську сіль — по 3—6 г на голову, каломель — по 0,02—0,03 г на 1 кг ваги тварини).
Перед даванкою кролям послаблювальних засобів або одночасно з ними тваринам слід давати усередину адсорбуючі речовини, які здатні поглинати і утримувати різноманітні отрути. Це перешкоджає всмоктуванню та потраплянню отрут у кров. Одним із найкращих адсорбентів є активоване деревне або тваринне вугілля. Найчастіше застосовують суспензію активованого вугілля у воді (на 1 л води 40—50 г вугілля).
Звичайно, найбільш дійову допомогу можна подати у тому випадку, коли відомо, яка отрута спричинила отруєння. Однак. у практиці встановити це вдається рідко, тому при перших ознаках отруєння треба використовувати так звані загальні антидоти (протиотрути). Багато кролівників з успіхом використовують для цього молоко (найкраще парне). Його дають тваринам через рот по 4—5 десертних ложок 3—4 рази на день протягом кількох діб.
При основних ознаках отруєння, що вказують на подразнення шлунка (слинотеча, болі), для послаблення отруєння та зменшення запалення слизової оболонки шлунка тваринам потрібно давати слизові та білкові речовини. Звичайно застосовують молоко, яєчний білок або білкову воду (завись одного білка курячого яйця у склянці води), рідкий крохмальний клейстер, слизові відвари насіння льону тощо.
У тих випадках, коли переважають порушення нервової системи (судороги, збудження та ін.), дають переважно в'яжучі засоби: танін, відвар листків дуба, вербової кори, а також звичайний чай чи слабкий розчин марганцевокислого калію.
Усі перераховані засоби є універсальними протиотрутами (антидотами). їх можна використовувати для лікування отруєнь, спричинених не лише рослинними отрутами, а й багатьма іншими отруйними речовинами.
При тяжких формах отруєння добре діють ліки, що підтримують функцію дихання, діяльність серця та нервової системи.