Смекни!
smekni.com

Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку (стр. 3 из 5)

У дітей в ІІ групі ("компенсований" тип), виявлені зміни у системі ПОЛ-АОЗ трьох варіантів: перший – з активацією антиоксидантного захисту, рівень СОД (177,7±16,72)%; другий – рівень СОД мінімальний (67,65±10,12)%; рівні КАТ і ЗПА відносно показників в загальній групі в межах нормальних значень, але в обох випадках активації ПОЛ немає. Зміни МДА, СОД і ЗПА в групі з компенсованим типом в порівнянні зі стабільним типом мали достовірний характер (р<0,05). В третьому варіанті визначаються зміни показників енергетичного метаболізму (підвищення рівня ЛДГ і ГФДГ при зниженні СДГ) при відсутності змін в системі ПОЛ-АОЗ.

У дітей ІІІ групи виявлені 2 варіанти змін в системі ПОЛ-АОЗ.

В 1 варіанті (n=17) активація ПОЛ, рівень МДА (123,37±6,43)%, рівень СОД мінімальний (69,7±2,26)%, (р<0,05).

В 2 варіанті (n=37) також виявлена активація ПОЛ, рівень МДА (136,83±6,60)%, рівні КАТ і ЗПА мінімальні, антиоксидантний захист здійснюється активацією СОД (113,66±6,42)%, (р<0,05).

Таким чином, у дітей ІІІ групи виявлені зміни в системі ПОЛ-АОЗ, по-перше, це активація ПОЛ, по-друге, активація чи мінімальна активність ферментів АОЗ, поступовий дисбаланс в системі ферментів АОЗ.

Як вже було відмічено раніше, стан окислювального метаболізму у здорових дітей молодшого шкільного віку відрізняється у всіх трьох групах.

У дітей І групи, із стабільними показниками в системі ПОЛ-АОЗ, показники енергетичного метаболізму (за активністю СДГ, ГФДГ і ЛДГ) та стану лізосомального апарату у лімфоцитах і нейтрофілах периферичної крові (за активністю КФ) були у межах нормальних значень відносно середніх значень цих показників в загальній групі.

У дітей ІІ групи зі змінами системи ПОЛ-АОЗ без активації ПОЛ, які складали умовно визначений нами "компенсаторний" тип, виділено 3 варіанти. В 1 варіанті з активацією СОД спостерігалось зниження активності СДГ (78,55±12,25)%, компенсоване підвищенням активності ГФДГ (126,30±6,40)%.

У 2 варіанті зі зниженням активності СОД (67,65±10,12)% навпаки, знижена активність ГФДГ (76,48±14,52)%, компенсована активацією СДГ (152,3±15,3)%. Зміни цих показників у порівнянні зі стабільним типом мали достовірний характер.

В 3 варіанті при нормальних показниках ПОЛ-АОЗ спостерігається зниження активності СДГ (75,18±2,28)%, компенсоване активацією ГФДГ (126,98±5,65)% і активація анаеробного гліколізу за вмістом ЛДГ (127,7±3,56)%, активність КФ в межах нормальних значень.

Показники анаеробного гліколізу за рівнем ЛДГ і стан лізосомального апарату за рівнем КФ не відрізнялись у 1 та 2 варіантах.

У дітей ІІІ групи із змінами у системі ПОЛ-АОЗ без активації і з активацією ПОЛ виділено 2 варіанти.

В 1 варіанті з активацією ПОЛ виявлено підвищення СДГ (145,2±5,36)% і ГФДГ (133,14±8,2)%, активації анаеробного гліколізу не витікає, але активність лізосомальних ферментів суттєво збільшується КФл (110,3±6,87)%, КФн (103,0±8,01)%.

В 2 варіанті при наявності активації ПОЛ, активність СДГ знижена (75,37±2,47)%, анаеробний гліколіз за вмістом ЛДГ (111,17±1,08)% підвищений (р<0,05).

Таким чином, у дітей ІІІ групи з активацією ПОЛ і дисбалансом в системі АОЗ виявлені зміни показників мітохондріального окислення і анаеробного гліколізу без ознак вторинної тканинної гіпоксії.

Співвідношення між показниками системи ПОЛ-АОЗ і енергетичного метаболізму складають відповідний тип, у якому створюються міжсистемні компенсаторно-пристосувальні взаємозв’язки для утримання на певному рівні функціонального стану організму. За рівнем відносних значень складені графічні відображення, на яких можна прослідкувати характер міжсистемних взаємозв’язків в кожному типі (рис.2).

Відомо, що вільно-радикальне окислення (ВРО) необхідне для нормального функціонування організму, моделювання енергетичних процесів за рахунок активності дихального ланцюга у мітохондріях, проліферації та диференціації клітин, транспорту іонів, регуляції проникливості клітинних мембран.

Для оцінки рівня ВРО використовували МДА і СОД, але найбільш інформативним можна вважати функціональний показник ВРО (ФП ВРО).

Цей показник характеризує співвідношення основного ферментного антиоксидантного фактору з показником патогенної дії вільних радикалів, у тому числі і неінактивованих СОД. Тому ФП ВРО більш повно відображає сутність дії ВРО: найменше його значення відображає найбільший патогенний вплив вільних радикалів.

У таблиці 1 наведені величини ФП ВРО у групах дітей, які мали різний рівень адаптаційних можливостей. Так, для дітей із задовільним рівнем адаптації він складає 318,0±94,0 ум.од., тоді як для дітей із зривом адаптації – 70,0±2,0 ум.од. Протилежна тенденція притаманна для індексу використання кисню на ВРО (О2 ВРО) – у дітей зі зривом адаптації він має найбільш високі значення.

Динаміку розвитку окислювального стресу, який знаходиться в основі багатьох патологічних процесів, можна оцінити по накопиченню малонового діальдегіду, активності ключових ферментів АОС – СОД і каталази, а також вмісту в крові SH-груп білків. У дітей із зривом адаптації ми спостерігали найбільш низький рівень SH-груп (табл.1).

Враховуючи виявлені зміни в системі клітинного метаболізму у практично здорових дітей з порушеннями адаптаційно-резервних можливостей був використаний метод неспецифічної корекції – синглетно-киснева терапія (СКТ).

Для проведення СКТ використовувався вітчизняний апарат “МІТ-С”, розробленим науково-медичним центром “Медінтех”. В процесі роботи апарату утворюється активний кисень, за рахунок збудження електронних хмар атомів кисню квантами електромагнітного опромінення УФ-діапазону та додаткової активації при магнітній обробці суміші, що сприяє її енергетичний стійкості та більш ефективному терапевтичному впливу.

Залежно від рівня адаптаційних можливостей організму СКТ використовувалась як самостійний метод (задовільний рівень адаптаційних можливостей), так і в комплексі з вітамінно-мінеральним препаратом (як приклад препарат “Вітам”).

Після проведеної корекції у переважної більшості дітей зменшились суб’єктивні скарги, які характеризують нейровегетативні порушення, підвищилась працездатність та ступінь концентрації мозкових процесів, пов’язаних з розумовою діяльністю в процесі навчання у школі, підвищився рівень фізичної працездатності, адаптаційних можливостей та фізичної підготовленості, що свідчить про нормалізацію функціональної діяльності організму дитини.

Як видно із таблиці 2, більш, ніж у 50% дітей рівень МДА нормалізувався під впливом профілактичного курсу і помітно активізувалися процеси АОЗ, енергетичні мітохондріальні процеси тканинного дихання. Про це свідчить підвищення рівня активності парних мітохондріальних ферментів СДГ та ГФДГ, нормалізація рівня ЛДГ. Тобто, аеробний тип клітинного дихання починає превалювати над гліколізом, що свідчить про адекватність адаптаційних процесів під впливом застосованого профілактично-реабілітаційного комплексу. Цю думку підтверджує і направленість змін активності МДА, СОД та КАТ під впливом курсу. Результати дослідження свідчать також про вірогідне підвищення рівня загальних SH-груп цільної крові, в основному за рахунок вмісту білкової фракції.

Доведено, що у всіх дітей з порушеннями процесів адаптації відбуваються зміни з боку вільно-радикальних реакцій та системи захисту від них і визначено, що найбільш виражені зміни торкаються активності провідних ферментів АОЗ – СОД та каталази. Це дає змогу зробити висновок, що пригнічення антиоксидантної системи захисту є першопричиною активації ПОЛ та залежних від цього руйнівних процесів на рівні клітинних мембран, що властиво для практично здорових дітей з порушеннями адаптації.

Таким чином, доведена висока ефективність запропонованого оздоровчо-профілактичного комплексу з використанням синглетно-кисневої терапії, який нормалізує стан системи ПОЛ-АОЗ, процеси мітохондріального окислення, енергетичного обміну і може успішно використовуватись як самостійний метод для підтримання задовільного рівня адаптаційних можливостей дитячого організму, так і у комплексній корекції визначених метаболічних порушень.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – покращення стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку на основі підвищення рівня адаптаційно-резервних можливостей організму шляхом нормалізації вільно-радикального окислення, антиоксидантного захисту та процесів енергетичного метаболізму.

1. У практично здорових дітей молодшого шкільного віку визначаються: різний рівень адаптаційних можливостей організму (задовільна адаптація спостерігається у 16,4%, напруження механізмів адаптації – у 44,1%, незадовільна адаптація – у 34,9% та зрив адаптації – 4,6% дітей); фізичної працездатності (високий – 1,1%, вище середнього – 2,7%, середній – 12,9%, нижче середнього – 51,6%, низький – 31,7%) та фізичної підготовленості (невиконання окремих завдань більш, ніж у 82% дітей спостерігалось при незадовільному рівні адаптаційних можливостей та зриву адаптації), які в певній мірі характеризують стан здоров’я дітей в сучасних умовах.

2. Найбільш інформативними критеріями, які визначають особливості перебігу адаптаційних процесів та ефективність метаболічної корекції, спрямованої на нормалізацію рівня вільно-радикального окислення в організмі дитини є активність супероксиддисмутази, рівень малонового діальдегіду, індекс використання кисню на вільно-радикальне окислення, функціональний показник вільно-радикального окислення. Зрив адаптаційних можливостей організму характеризується значним зниженням активності супероксиддисмутази (r=-0,73), підвищенням рівня малонового діальдегіду (r=0,61), зниженням функціонального показника вільно-радикального окислення (r=-0,78) та підвищенням індексу використання кисню на вільно-радикальне окислення (r=0,65).

3. При дослідженні прооксидантно-антиоксидантного стану, показників мітохондріального окислення у дітей, визначені неоднозначні зміни, які характеризують формування певних метаболічних типів, що віддзеркалюють рівень їх неспецифічної резистентності: "стабільний" (без відхилень показників в системі ПОЛ-АОЗ та енергетичного метаболізму) – 42,8% дітей; "компенсований" (без відхилень показників в системі ПОЛ, але із підвищенням або зниженням активності антиоксидантних ферментів) – 20,5%; "субкомпенсований" (активація ПОЛ і зниження активності антиоксидантних ферментів) – 36,7% дітей. Дані типи визначені як функціональні і розподіл за ними враховує прикладний аспект оцінки активності стану перекисних процесів у мембрані імунокомпетентних (лімфоцитів) клітин.