При регламентуванні наукових основ дієтотерапії хворих на ІМ в рамках теорії функціональних систем, нами використаний комплекс гігієнічних, фізіологічних, біохімічних, імунологічних, фізико-хімічних і математичних методів (і засобів) дослідження, обсяг і номенклатура яких склали: 1) експери-ментальні дослідження на білих інбредних щурах-самцях: а) визначення вмісту у крові загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїдів низької, дуже низької і високої щільності (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ і ХС ЛПВЩ), тригліцеридів (ТГ) тонкошаровою хроматографією, пероксидного гемолізу еритроцитів (ПГЕ) за позаеритроцитарним гемоглобіном, що надходить до середовища, - 252 аналізи; б) визначення в тканині серця антиокислювального потенціалу за методом Клебанова Г.І. і співавт., малонового діальдегіду (МДА) і дієнових коньюгатів (ДК) фотометрично - 126 аналізів (Гаврилов В.Б., Машкорудна М.І., 1983, Клебанов Г.І. і співавт., 1988, Строєв Є.А., Макарова В.Г., 1986, Шаршунова М. і співавт., 1980); 2) натурні дослідження у відділеннях реабілітації санаторіїв “Великий Луг” і “Бердянськ” Приазовського відділення ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця”: а) вивчення фактичної і рекомендованої санаторної дієтотерапії за меню-розкладками (Методичні рекомендації з питань вивчення фактичного харчування..., 1984) і методом хімічного визначення маркерних харчових речовин (Бєльський Н.К., 1983; Методичні вказівки з гігієнічного контролю..., 1986; Методи оцінки забезпеченості населення вітамінами, 1987; Проскурякова Г.В., Єрьомін Ю.Н., 1982; Скурихін І.М. і співавт., 1987) - 310 добових раціонів, 613 аналізів; б) вивчення антропометричних показників фізичного розвитку (Методика оцінки харчового статусу людини..., 1995) - 3976 визначень; в) вивчення функціонального стану організму: аналіз електричного опору шкіри (ЕОШ) і швидкості переробки інформації (ШПІ) комплексом пристроїв “Діагноз”-504 визначення; обсягу стійкості уваги за допомогою коректурної проби - 504 визначення; ударного і хвилинного обсягів крові(УО і ХО), фракції викиду (ФВ) ехокардіографічно на апараті “Aloka SSD-680” - 240 визначень; ЕКГ, артеріального тиску (АТ), частоти серцевих скорочувань (ЧСС), числа метаболічних одиниць і толерантності до фізичного навантаження в ході постановки проби PWC з використанням електрокардіографа ЕК І К-01, ртутного сфігмоманометра, велоергометра Ве-02-252 проби PWS - 1260 визначень; м’язової сили і статичної витривалості за методом динамометрії - 504 визначення; психологічного статуту за методикою напівструктурованого інтерв’ю Konig і Denolin (1976) - 126 опитаних, 4-х рівнева реєстрація - 6 психопатологічних синдромів; суб’єктивних симптомів ІХС і ІМ (самопочуття) - 120 осіб, що досліджувалися, за 7 показниками; аутоаналіз тяжкості навантаження, що виконується за методикою Борга - 252 дослідження (Виноградова Т.С. і співавт., 1986, Мурашко В.В., Струтинський А.В., 1987; Орлов В.Н., 1984); г) визначення загальних гематологічних показників: гемоглобіну фотоелектроколориметрично, лейкоцитів в камері Бюркера з сіткою Горяєва за допомогою мікроскопа МБ-10, тромбоцитів і ретикулоцитів методом морфологічного дослідження формених елементів і уніфікованим методом з використанням азура І, протромбінової активності модифікованим методом Лемана, фібриногена по Каллену - 616 аналізів (Балуда В.П. і співавт., 1962, Гарбець Б.А., 1983, Меншиков В.В. і співавт., 1987); д) вивчення імунологічного і гормонального статусів: визначення в крові Т-лімфоцитів в реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Є-РОК), В-лімфоцитів методом спонтаного розеткоутворення з еритроцитами барана в системі еритроцити-антитіла-комплемент (ЄАС-РОК), функціональної активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації (РБТЛ) з неспецифічним мітогеном-фітогемаглютиніном, імуноглобулінів А, М, G радіальною імунодифузією, лізоцима спектрофотометрично - 1620 аналізів; пов’язаного з білками йоду (ПБЙ) нітритно-роданідним методом і паратгормона радіоімунологічно - 132 аналізи (Єрьомін Ю.Н. і співавт., 1976; Пастер Є.У. і співавт., 1989, Меншиков В.В. і співавт., 1987, Чернушенко Є.Ф., Когосова Л.С., 1978, Manchini G. et al., 1965); є) вивчення білкового, ліпідного, вітамінного і мінерального метаболізму: визначення екскрекції загального азоту, сечовини і креатиніну, відповідно, напівмікрометодом К’єльдаля, за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом і кольоровою реакцією Яффе-150 аналізів; в крові загального білка по біуретовій реакції, альбумінів (А) і глобулінів (Г) електрофоретичним розподілом на плівках з ацетату целюлози, сечовини кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом, креатиніну методом Поппера-525 аналізів; концентрації в крові ХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, фосфоліпідів (ФЛ), фракційного складу (ФЛ), фосфатиділсерину (ФС), фосфатиділінозіту (ФІ), сфінгомієліну (СМ) і (ФХ) фосфатиділхоліну мембран еритроцитів (МЕ) тонкошаровою хроматографією з використанням денситометра FRJ 65 m, а також фракційного жирнокислотного складу МЕ і мембран тромбоцитів (МТ) за 13 показниками хроматографічним методом - 4350 аналізів; інтенсивності перекисного окислення ліпідів (МДА, ПК, ПГЕ) зазначеними в пункті 1 методами - 676 визначень; суб’єктивних патологічних симптомів і клінічних симптомів вітамінної недостатності - 126 осіб, що досліджувалися, відповідно, за 7 і 18 оціночними критеріями; в крові вітаміну А, каротиноїдів, токоферолів, аскорбінової кислоти, вітаміну В12, фолієвої кислоти, рибофлавіну, піридоксальфосфату, ТДФ-ефекту і в сечі N1 - МНА за узагальненими методиками Інституту харчування РАМН - 1440 аналізів; в крові заліза, загальної залізозв’язуючої спроможності сироватки крові (ЗЗСС) і процента насичення трансферину залізом (НЖСС) за допомогою набору реактивів фірми “Лахема” (Чехія), фосфору по відбудові фосфорномолібденової кислоти, кальцію, калію, магнію, цинку, свинцю, кадмію і ртуті атомно-абсорбційним спектрофотометром, в сечі йоду нітритно-роданідним методом- 1182 аналізи (Князьков В.І., Логаткін М.Н., 1984, Колб В.Г., Камишников В.С., 1982, Меншиков В.В. і співавт., 1987, Методи оцінки забезпеченості населення вітамінами, 1987, Строєв Є.А., Макарова В.Г., 1986); ж) вивчення енерготрат і енергетичної адекватності харчування: визначення витрат енергії при окремих видах діяльності непрямою калориметрією - 1596 аналізів легеневого газообміну; контроль за споживанням їжі і динамікою маси тіла в процесі аліментарної енергометрії - 560 людино-прийомів їжі, 112 визначень (Бузник І.М., 1978, Вітте Н.К., Петрунь Н.Н., 1955, Ізраельсон З.І., Каплун З.С., 1983; Потреби в енергії і білку, 1987).
Основні результати роботи. Концепція санаторно-курортної дієтотерапії хворих на інфаркт міокарда. При формулюванні парадігми харчування післяінфарктних хворих застосований системний підхід, що базується на теорії функціональних систем. Як методологічна основа системного підходу до обгрунтування кількісно-якісних параметрів дієтотерапії запропонована функціонально-гомеостатична концепція, що адаптована до специфіки санаторної реабілітації. Її вихідними складовими елементами є загальні закони проведення аліментарних заходів, а також постулати теорії збалансованого і адекватного харчування. Показано, що в клініко-патогенетичному аспекті можна виділити три ланки біологічної дії їжі на організм осіб, що оздоровлюються в санаторних відділеннях реабілітації: специфічну, що запобігає аліментарним захворюванням, неспецифічну, що перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних захворювань і фармако-динамічну, що відбудовує порушені хворобою гомеостаз і діяльність фізіологічних систем організму.
Біологічний ефект аліментарних програм забезпечується в процесі виконання їжею притаманних їй функцій. Їх реалізація досягається шляхом впровадження в практику санаторіїв фізіолого-гігієнічних вимог до харчового раціону і режиму харчування, при розробці яких необхідно враховувати комплекс біологічних, екологічних і соціальних чинників, що модифікують харчові потреби.
Біологічні аспекти організації санаторного харчування післяін-фарктних хворих. При організації харчування необхідно враховувати стать, вік, антропометричний статус осіб, що підлягають реабілітації. Відповідно до “Норм фізіологічних потреб...” (1991) потреба в їжі у чоловіків, в середньому, на 12% вища, ніж у жінок. У кардіологічних санаторних відділеннях оздоровлюються здебільшого чоловіки, питома вага яких складає 95,8%. З віком метаболізм нутрієнтів зазнає закономірної зміни. За його онтогенетичними змінами все населення умовно можна розподілити на 3 вікові групи: 18-29 років, 30-39 років та особи 40 років і старші. Виходячи з наведеного положення, віковий склад контрольного контингенту має свої особливості. До санаторіїв направляються, здебільшого, особи старшого віку (після 40 років). Квота 1-ої і 2-ої вікових груп складає 0,2% і 6,0% відповідно.
При обґрунтуванні нормативів харчування, відборі волонтерів для натурних досліджень згідно вимог метода стандартів і шкал регресії орієнтувались на, так звані, стандартні показники фізичного розвитку післяінфарктних хворих: зріст 170,6±0,3 см (s =2,8 см), вага тіла - 73,6±0,5 кг (s=4,7 кг), переважний тип конституції - нормостенічний. Зазначені середньозважені ваго-зростові значення можна вважати типовими для сукупності, що вивчалась, оскільки в межах М±1s знаходилось майже 70% окремих величин.
Фонова (при надходженні в санаторій) забезпеченість регламентованими нутрієнтами хворих, що перенесли інфаркт міокарда. В ході натурного дослідження, що ставило своєю метою вивчити фонові показники харчового статусу осіб, що надходять на реабілітацію, установлений низький рівень альбумінів (38,0±1,5 г/л), що призводить до паралельного нівелювання до 1,16±0,06 коефіцієнта АГ. Причому у 3,2 - 7,4% осіб, що досліджувалися, зазначені показники були нижчі від мінімальної фізіологічної константи, що в кінцевому підсумку, з урахуванням гомеостатичного впливу регулюючих метаболізм нутрієнтів систем, може розглядатися як ранній діагностичний симптом порушення синтезу і пластичної функції білків. Це підтверджується даними екскреції продуктів азотистого обміну: зменшенням вмісту азоту сечовини в добовій сечі до 5,3г і ПБЙ до 74±1мг. При аналізі електрофореграм виявлені зміни у глобулінових фракціях: поряд зі зниженням вмісту g-глобулінів зменшилися b і, особливо, a-глобуліни.