• гіперфункція кіркової речовини – клінічна картина залежить (Ід зони ураження (артеріальна гіпертензія, ожиріння, затримка рос-fy» стрії на шкірі, остеопороз, порушення статевого розвитку).
Надниркові залози: мозкова речовина. Секреція гормонів визначиться вже з 3-го місяця внутрішньоутробного періоду. Закінчення Морфологічного формування відзначається у віці 10–12 років.
Мозкова речовина продукує гормони: норадреналін, адреналін. Дія ЦИХ гормонів – стимуляція серцево-судинної системи, гіперглікемі-ЧПй дія.
Ознаки порушення функції мозкової речовини надниркових залоз:
• практичне значення має тільки гіперсекреція – артеріальна
гіпертензія.
Підшлункова залоза: острівці Лангерганса. Закладка острівців відбувається на 9–12-му тижні ембріогенезу.
Основні гормони острівців Лангерганса: інсулін та глюкагон. Інсулін регулює вуглеводний обмін (сприяє утилізації глюкози тканинами, знижуєрівень глюкози в крові), сприяє синтезу білків та жирів; глюкагон підвищує рівень глюкози в крові.
Ознаки порушення функції острівців Лангерганса:
• у клінічній практиці основне значення має дефіцит інсуліну –
цукровий діабет (поліурія, полідипсія, зниження маси тіла, гіперглікемія, глюкозурія).
Статеві залози: яєчка. Формування яєчок відбувається з первинної гонади за наявності набору статевих хромосом XY на 6–16-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Початок секреції андрогенів відзначається з 17-го тижня внутрішньоутробного розвитку.
Висока гормональна активність відзначається внутрішньоутробно до терміну пологів та починаючи з 13-річного віку. Синтез тестостерону яєчками є необхідною умовою статевої диференціації плода за чоловічим типом. Низька гормональна активність констатується в дітей віком до 12 років.
Ознаки порушення функції яєчок:
• дефіцит гормонів у внутрішньоутробний період призводить до фемінізації статевих органів, а в постнатальний період – до гіпогонадизму (статеві органи на дитячій стадії розвитку, відсутні вторинні статеві чоловічі ознаки, євнухоїдна будова тіла);
• гіперсекреція тестостерону у хлопчиків – синдром передчасного статевого розвитку.
Статеві залози: яєчники. Диференціація з первинної гонади відбувається з 6-го тижня ембріогенезу (за наявності статевих хромосом XX). Закінчення формування яєчників відзначається у віці 10 років.
Низька секреція естрогенів відзначається внутрішньоутробно та після народження в дівчаток до 9–10-річного віку. Висока секреція естрогенів констатується в пубертатний період та в жінок.
Ознаки порушення функції яєчників:
• дефіцит естрогенів у дівчат призводить до розвитку гіпогонадизму (недостатній розвиток грудних залоз, відсутність менструацій, євнухоїдна будова тіла);
• гіперсекреція естрогенів у дівчат сприяє передчасному статевому дозріванню.
Гіпофіз: аденогіпофіз. Закладка відбувається на 4-му тижні ембріогенезу.
Види клітин і гормони, що ними синтезуються:
• еозинофільні клітини – соматотропін, пролактин;
• базофільні клітини – тиротропін, кортикотропін, лютропін, фолітропін;
• базофільні клітини проміжної частини – меланотропін, ліпо тропін.
Висока гормональна активність відзначається з внутрішньоутробного періоду за рахунок тиротропіну та кортикотропіну, після народження – також за рахунок соматотропіну; з пубертатного періоду – також за рахунок лютропіну, фолітропіну.
Ознаки порушення функції аденогіпофіза:
• гіпопітуїтаризм сприяє розвитку гіпофізарного нанізму (дефіцит еоматотропіну та тиротропіну);
• гіперпітуїтаризм – розвиток гігантизму (еозинофільна аденома), хвороби Кушінґа (базофільна аденома).
Гіпофіз: нейрогіпофіз. Гормони нейрогіпофіза синтезуються в ядрах переднього гіпоталамуса. Початок невросекреції відзначається на 20-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Гормональна активність іростає в постнатальний період.
Гормони та їх дія: вазопресин (сприяє проникності дистальних канальців нирок для води), окситоцин (стимулює скорочення м'язів матки та міоепітеліальних клітин грудної залози).
Ознаки порушення функції:
• практичне значення в дитячому віці має дефіцит вазопресину, що призводить до розвитку нецукрового діабету (поліурія, полідипсія, дегідратація).
Епіфіз. Закладка епіфіза відбувається на 6–7-му тижні ембріогенезу. Секреція гормонів відзначається з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. Висока гормональна активність констатується до 8 – 10-річного віку.
Основний гормон і його дія – мелатонін, який блокує секрецію тропінів у гіпофізі.
Ознаки порушення функції епіфіза:
• гіперсекреція мелатоніну сприяє затримці статевого розвитку;
• гіпосекреція – передчасному статевому розвитку.
Методика дослідження ендокринної системи
1.Опитування – виявити скарги, характерні для ураження ендокринної системи.
2.Антропометрія та оцінка фізичного розвитку дитини.
8, Огляд – звернути увагу на колір, еластичність і вологість шкіри, НИВ придатків шкіри, ступінь розвитку та характер розміщення Підшкірної жирової клітковини, наявність екзофтальму, збільшеної Щитоподібної залози, ступінь розвитку вторинних статевих ознак.
4 Пальпація щитоподібної залози, грудних залоз, яєчок, органів черевної порожнини в проекції ендокринних органів.
б. Перкусія та аускультація (серце, легені).
в) Призначення та оцінка лабораторних та інструментальних методів дослідження (за показаннями).
Закономірність появи ознак статевої зрілості
У дівчат
У 9–10 років – ріст кісток таза, округлення сідниць, незначне підняття сосків грудних залоз.
У віці 10–11 років – конусоподібне підняття грудної залози (стадія «бутона»), ріст поодиноких волосин на лобку.
У віці 11–12 років – збільшення зовнішніх статевих органів, зміна епітеліальних покривів.
У віці 12–13 років – значний розвиток тканини грудної залози, пігментація сосків, поява перших менструацій.
У віці 13–14 років – ріст волосся в пахвових ямках, нерегулярні менструації.
У віці 15–16 років – поява вугрів на шкірі обличчя та тулуба, регулярні менструації.
У хлопців
У віці 10–11 років – збільшення розмірів яєчок та статевого члена.
У віці 11 –12 років – ріст передміхурової залози, збільшення гортані, поява поодиноких волосин на лобку.
У віці 12–13 років – ріст волосся на лобку за жіночим типом.
У віці 13–14 років – значний ріст яєчок та статевого члена, вузлоподібне ущільнення навколососкової ділянки, початок мутації голосу.
У віці 14–15 років – ріст волосся в пахвових ямках, подальша зміна голосу, ріст волосся на обличчі, пігментація калитки, перша еякуляція.
У віці 15–17 років – дозрівання сперматозоїдів, оволосіння на лобку за чоловічим типом, ріст волосся по всьому тілі.
Сутність і визначення ознак статевої зрілості різного ступеня У дівчат
Р – оволосіння на лобку (Р0 – оволосіння відсутнє; Р – пооди нокі волосини; Р2 – волосся в центрі лобка, волосини довгі та прямі; Р3 – оволосіння периферії лобка; Р4 – волосся на всьому трикутнику лобка, довге, густе, кучеряве).
Ах – оволосіння пахвових ямок (Ах0 – волосся відсутнє; Ахг– поодинокі волосини; Ах2 – рідке волосся в центрі ямки; Ах3 – оволосіння периферії ямки; Ах4 – густе кучеряве волосся на всій поверхні ямки).
Ма – розвиток грудної залози (Ма0 – немає ознак розвитку; Ма: – дещо піднімаються соски; Ма2 – залоза має форму конуса, стадія «бутона», розширене та пігментоване грудне кружальце; Ма3 – залоза набуває округлої форми, соски піднімаються над грудним кружальцем; Ма4 – закінчений розвиток грудної залози).
Me– наявність менструацій (Ме0 – менструації відсутні; Me– перші менструації; Ме2 – нестійкий менструальний цикл; Ме3 – ре гулярні менструації протягом року).
У хлопців
Р – оволосіння на лобку (Р0 – волосся відсутнє; Р1– поодинокі прямі волосини біля кореня статевого члена; Р2 – волосся на всій поверхні лобка; Р3 – густе кучеряве волосся на лобку у формі трикутника; Р – густе кучеряве волосся, що поширюється на животі в напрямку до пупка та на внутрішню поверхню стегон).
Ах – оволосіння пахвових ямок (Ах0 – волосся відсутнє, Axt– поодинокі волосини, Ах2 – рідке волосся в центрі ямки, Ах3 – оволосіння периферії ямки, Ах4 – густе кучеряве волосся на всій поверхні ямки).
F– ріст волосся на обличчі (FQ – волосся відсутнє; Fx – рідкі слабко пігментовані волосини в кутах верхньої губи; F2– ріст волосся на Підборідді та щоках; F3– злиття всіх зон оволосіння).
L– ріст щитоподібного хряща (L0 – щитоподібний хрящ не виділяється; Lj– помірне збільшення; Ц – як у чоловіків).
V– зміна тембру голосу (V– дитячий голос; Vl– мутація голосу; V– чоловічий тембр).
Використана література
1. Педіатрія: Навч. посібник / О.В. Тяжка, О.П. Вінницька, Т.І. Лутай та ін.; За ред. проф. О.В. Тяжкої. – К.: Медицина, 2005. – 552 с.