Надалі до виведення тварин з експерименту параметри ліпідного обміну вірогідно не змінювалися й не перевищували показників контрольної групи.
Дослідження показників рівня естрадіолу у сироватці крові показали, що в нормі рівень естрадіолу становить 42,4±5,92 пг/мл, годування кролів холестерином протягом 180 діб призводить до зниження цього показника майже удвічи 21,86±6,48 пг/мл (табл.2). Після відміни холестеринової дієти вже на 1-му тижні регресу рівень естрадіолу знизився до 9,65±0,75 пг/мл. Поступове невірогідне зменшення рівня естрадіолу продовжувалось до кінця 3-го тижня.
Таблиця 1.
Динаміка показників ліпідного обміну в сироватці крові
експериментальних тварин у нормі, на піку розвитку моделі, при
регресі атеросклерозу та введенні АКП (ммоль/л)
Группитварин | ЗХС | ЛПВЩ | ТГ | ЛПДНЩ | ЛПНЩ | КА | |
Інтактні тварини | 2,87±0, 19 | 0,33±0,03 | 1,70±0,16 | 0,78±0,07 | 1,82±0,18 | 8,07±0,81 | |
Пік моделі | 12,76±1,22*# | 0,25±0,02# | 1,45±0,10 | 0,66±0,05 | 11,86±1,21*# | 47,64±4,16*# | |
1 тижд. | регрес | 3,79±0,35* | 0,35±0,03* | 1,84±0,18 | 0,84±0,07 | 2,67±0,25*# | 10,23±1,12* |
2 тижд. | регрес | 2,07±0, 20* | 0,16±0,01*# | 2,88±0, 19*# | 1,32±0,09*# | 0,76±0,07*# | 11,94±1,02# |
3 тижд. | регрес | 2,63±0,24* | 0,32±0,02* | 1,49±0,11* | 0,68±0,05* | 1,62±0,26* | 7,29±0,96* |
1 тижд. | АКП | 2,48±0,23* | 0,36±0,03 | 3,55±0,34*# | 1,63±0,16*# | 0,42±0,04*# | 6,15±0,60*# |
2 тижд. | АКП | 2,42±0,14# | 0,28±0,02* | 1,73±0,16* | 0,79±0,07* | 1,35±0,12* | 8,16±0,89 |
3 тижд. | АКП | 1,45±0,04* # | 0,36±0,01* | 0,72±0,11*# | 0,33±0,05*# | 0,76±0,04* # | 3,83±0,41* # |
Примітка: * - розходження показників ліпідного обміну вірогідні відповідно до попередніх в ході експерименту, р< 0,05; # - розходження показників ліпідного обміну вірогідні відповідно до групи контролю, р< 0,05.
У групі тварин після введення АКП також спостерігалось зниження рівня естрадіолу відносно показників на піку моделі (13,93±3,74 пг/мл), але рівень естрадіолу був вірогідно вищий, ніж у підгрупі з регресом атеросклерозу, в аналогічні терміни спостереження.
Надалі спостерігалося поступове невірогідне зменшення рівня естрадіолу, яке продовжувалось до кінця 3-го тижня. При порівняльному аналізі показників рівня естрадіолу у наведених підгрупах встановлено, що його рівень протягом 3-х тижнів був вірогідно вище у 2-й підгрупі тварин.
Таблиця 2.
Динаміка показників рівня естрадіолу в сироватці крові
експериментальних тварин, пг/мл
Групи тварин | Тижні експерименту | ||
1 тиждень | 2 тиждень | 3 тиждень | |
Контроль | 42,4±5,92 | ||
Пік моделі | 21,86±6,48 | ||
Спонтанний регрес | 9,65±0,75 | 8,85±1,47 | 8,63±0,24 |
Введення АКП | 13,93±3,74* | 14,8±2,36* | 14,65±2,2* |
Примітка: * - розходження показників вірогідні відповідно до підгрупи зі спонтанним регресом, р< 0,05.
Кореляційний аналіз між показниками ліпідного обміну та рівнєм естрадіолу в сироватці крові виявив прямий вірогідний зв’язок між показниками ЗХС та ЛПНЩ у двох досліджуваних підгрупах (табл.3).
Таблиця 3.
Коефіцієнт кореляції між показниками ліпідного обміну та
показниками рівня естрадіолу в сироватці крові експериментальних
тварин
Підгрупи тварин | Показники ліпідного обміну | |
ЗХС | ЛПНЩ | |
Регрес моделі | r = 0,996p = 0,003 | r = 0,995p = 0,007 |
Введення АКП | r = 0,99p = 0,01 | r = 0,998p = 0,001 |
Таким чином, порівняльний аналіз стану ліпідного обміну при спонтанному регресі атеросклерозу і при такому з введенням АКП, встановив істотні вірогідні розходження у темпі та якості змін ліпідного спектра.
Отримані дані свідчать про те, що введення АКП на тлі регресу стимулює нормалізацію показників ліпідного обміну у експериментальних тварин, і, можливо, сприяє регресу атеросклеротичного процесу.
Таким чином, введення АКП на тлі регресу впливає на рівень естрадіолу в сироватці крові експериментальних тварин, за рахунок дії естрадіолу та можливо, посилює захват ЛПНЩ гепатоцитами через рецептор-обумовлений механізм.
Частота й поширеність осередків ліпоїдозу в інтимі аорти кролів в експерименті.
При дослідженні аорт інтактних твариносередки ліпоїдозу не спостерігались.
Аналіз поширеності осередків ліпоїдозу на піку розвитку атеросклерозу показав, що середній відсоток площі поразки грудного відділу аорти склав 46,51±13,85%. Морфометрично поширеність осередків ліпоїдозу у тварин з регресом (6 тижнів) становила 7,06±4,38%, що було вірогідно нижче, ніж у тварин на піку моделі (р<0,05). Після введення АКП поширеність осередків становила 0,89±0,37%, що було вірогідно нижче, ніж у тварин на піку моделі й при спонтанному регресі (р<0,05).
У тварин після введення АКП у ділянках типового розташування ліпідних утворень виявлялися чашеподібні вдавлювання. Ділянки суданофілії виявлялися навколо чашеподібних вдавлювань. Мікроскопічний аналіз чашеподібних вдавлень показав, що їх локалізація відповідала розташуванню атеросклеротичних бляшок. Стінка аорти в цих ділянках стоншена, на краях - потовщена й трохи піднята над люмінальною поверхнею у вигляді суданофільного валика.
Результати візуально-планіметричного дослідження показали, що частота й поширеність осередків ліпоїдозу залишалися вірогідно вищими в групі тварин зі спонтанним регресом атеросклерозу, ніж у підгрупі введення АКП.
Характеристика осередків ліпоїдозу аорти при моделюванні експериментального атеросклерозу, при його спонтанному регресі й на тлі введення АКП. При моделюванні атеросклерозу на люмінальній поверхні аорти виявлено 2 види осередків ліпоїдозу: ліпідні смужки та бляшки.
При регресі атеросклерозу неоінтимальні ділянки зустрічалися винятково в місцях гемодинамічної травматизації. Середня третина медії аорти петрифікована, осередки кальцинозубули або кільцеподібної форми, охоплюючи периметр судини, або уформінапівмісяця. У ділянках медії аорти з петрифікатами відзначали масивну круглоклітинну інфільтрацію з боку інтими таадвентиції.
У місцях чашеподібнихвдавлювань, виявлених у стінці аорти на тлі введення АКП, гістологічно визначалося стоншення медії аорти в центрі та валикоподібні стовщення стінки по краях. Верхівки валикоподібних стовщень, розташованих проти току крові, були утворені скупченнями пінистих клітин і макрофагів, які були розташовані перпендикулярно внутрішнійеластичній мембрані. При детальному аналізі судинної мережі, розташованої в субендотеліальному просторі, доведено, що вона являє собою систему vasavasorum, утворену моношаром ендотелію, та безпосередньо примикає до гладком’язових клітин.
Таким чином, у середній третині медії аорти, де на піку холестеринової моделі виявлялися ділянки дистрофії та некрозу, розташовувалися ділянки кальцинозу. Реакція судинної стінки на петрифікацію полягає в гіперплазії модифікованих гладком’язових клітин середньої оболонки, які лізують петріфикат і транспортують продукти лізису за системою vasa vasorum у венозні й лімфатичні колектори адвентиції аорти. Введення АКП перешкоджає петрифікації стінки аорти. Наші дослідження доводять, що цей ефект досягається прискореним зворотним розвитком атеросклеротичних уражень за рахунок участі клітинних елементів крові тастимуляції неоангіогенезу. Після введення АКП у середній оболонці аорти бурхливо розвивається мережа vasa vasorum, яка досягає внутрішньої еластичної мембрани й поширюється в субендотеліальний простір. Такий потужний судинний дренаж, досягаючи основи бляшки, призводить до швидкої резорбції атероматозного ядра та утворення описаних чашеподібнихвдавлювань. На наш погляд, прискорений регрес атеросклерозу аорти у кролів можна пояснити тим, що введення АКП стимулює ангіогенез і сприяє прискореному регресу за рахунок посилення трофіки в місцях атеросклеротичних уражень.
Експериментальна гіперхолестеринемія й лейкоцитарний кліренс ліпідів при введенні АКП. Згідно з даними деяких авторів, зворотний транспорт надлишку холестерину з інтими артерій може здійснюватися шляхом ретроендоцитозу ендотеліальними клітинами, а також за рахунок лейкоцитарного кліренсу ліпідів з осередків атеросклеротичних уражень (GerrityR. G., 1981; Климов А.Н. 1986). У тварин контрольної групи кількість «ліпіднавантажених» лейкоцитів крові не перевищувала 12%.
Результати порівняльного аналізу динаміки процентноїкількості«ліпіднавантажених» лейкоцитів в ході експерименту подані на рис.1.
Рис.1. Лейкоцитограма крові кролів на піку розвитку експериментального атеро-склерозу, його регресу та після введення АКП