Міністерство освіти і науки України
УДУВГП
Кафедра фізичного виховання
РЕФЕРАТ
на тему: “Вітаміни та їх значення в житті людини”
Виконала: студентка
1 курсу ФБА групи МБГ 11
Теслюкевич С.А.
Перевірила:
Булат І.Д.
Рівне 2003
ВСТУП
Лікарі стародавнього світу вважали, що хвороби можуть бути «від недостачі» або «від надмірності». Це особливо правильно щодо питань харчування. Харчуванню як лікувальному засобові надавали значення єгипетські лікарі та жерці. Висловлювання про значення харчування знаходимо й у популярного лікаря стародавньої Греції Гіпократа. Він писав, що треба «вміти зробити належний вибір їжі відповідно до стадії хвороби».
Ще більше уваги приділяв питанням харчування інший грецький лікар — Аскленіад з Візантії, який жив з 120 по 56 р. до н. е. Він вважав, «що природа лікує сама» і що її силами, зокрема з допомогою правильного харчування, можна дати хворій людині більше користі, ніж ліками. Багато хто вважає Асклепіада основоположником науки про харчування. У II ст. н. е. про лікувальне значення харчування писав знаменитий римський лікар Гален. Згодом послідовником Гіпократа став англійський лікар Сіденгем, який опрацював харчові режими при подагрі та ожирінні. Досить відомою стала дієта Бантінга, характерна різким обмеженням жиру.
Велике значення надавали лікувальному харчуванню знамениті російські клініцисти С. П. Боткін, Г. А. Захар'їн, Н. Ф. Філатов, М. Д. Стражеско.
Бурхливий розвиток сільського господарства, консервної промисловості відкриває широкі перспективи для вдосконалення і впровадження лікувального харчування. Цьому сприяє також розвиток біологічної хімії, зокрема розвиток вчення про рослинні та тваринні білки. У зв'язку з вдосконаленням хімічних засобів удобрювання грунтів треба стежити, щоб різні хімікати, які залишаються на листках і стеблах рослин, не потрапляли в їжу. 3алежно від характеру їжі, організм людини і тварин по-різному реагує на різні зовнішні подразники. Штучні ультрафіолетові промені, які широко застосовують у медицині, викликають почервоніння шкіри. Якщо діяти цими променями на шкіру кролів, у яких неоднакові режими харчування, ступінь почервоніння шкіри буде різним, він залежатиме від харчового режиму кожного кроля.
Характер харчування впливає також на період запальних процесів в організмі. Призначаючи так звані «контрастні дні» харчування (хворому дають овочеву їжу — сирі фрукти, зелень, ягоди), можна при деяких захворюваннях (запалення нирок, товстих кишок, суглобів) досягти значного поліпшення стану хворого. Поліпшується апетит, сон, зменшуються болі, знижується температура. В деяких випадках може виникнути початкове легке загострення запального процесу, яке змінюється швидким одужанням. Тимчасові загострення спостерігаються і при лікуванні іншими засобами, наприклад, фізичними (електро-, водо-, грязелікування). Лікування «контрастними» днями може викликати іноді таку саму реакцію організму, яка буває при введенні білка з лікувальною метою (протеїнотерапія).
Змінюючи характер їжі, можна впливати на співвідношення виділення продуктів (секреції) залоз внутрішньої секреції. Так, якщо людина вживає вуглеводисту їжу, збільшується кількість інсуліну — продукту підшлункової залози. Зменшення вуглеводів в їжі знижує вміст адреналіну, який виділяють надниркові залози. Додаючи в їжу білки, можна збільшити кількість тироксину — гормона щитовидної залози. Хоч лікувальне харчування є одним з основних лікувальних факторів, однак корисніше застосовувати його в комплексі з іншими, зокрема лікарськими та фізичними методами лікування. При цьому досягають взаємного посилення лікувальні засоби.
Порушення правильного харчування може стати причиною деяких захворювань. Якщо в їжі довгий час бракує якогось важливого компоненту (наприклад, білків, вітамінів), то таке «парціальне» (часткове) голодування може вчинити опірність організму до інфекції, зменшити працездатність. На це скаржиться сам хворий або виявляє лікар.
Вивчаючи деякі хронічні захворювання, при яких можуть бути рецидиви і загострення, часто виявляють, що причиною їх виникнення було неправильне харчування.
Отже, лікувальне харчування при деяких хворобливих станах людини можна застосовувати як основний лікувальний фактор. Воно входить і як обов'язкова складовачастина майже до всіх інших лікувальних режимів. Таким чином, науково організоване раціональне харчування має велике профілактичне і лікувальне значення. Усі життєві процеси в організмі залежать від того, як харчується людина протягом всього життя. Серед багатьох факторів зовнішнього середовища (соціально-побутових, кліматичних, професійних та ін. харчування є одним з основних факторів, що визначають ріст і розвиток дитячого організму, а також працездатність і збереження здоров'я дорослої людини.Особливого значення набирає правильна організація харчування в демократичному суспільстві. Щоб правильно організувати лікувальне харчування однієї людини або цілої сім'ї вдома, необхідно правильно зрозуміти роль харчування та їжі. Великі російські фізіологи ї. М. Сеченов та І. П. Павлов надавали величезного значення харчуванню в життєдіяльності організму. І, П, Павлов писав: «Простежити долю харчових речовин в організмі, це значить пізнати суть життєвих процесів в усій сукупності».
Всякий живий організм, в тому числі людський, в процесі життєдіяльності витрачає речовини, що входять до його складу. Ці витрати компенсуються їжею, тільки в такому разі підтримується життя. Більше того, організм що росте, потребує нагромадження цих речовин, що можливо лише при умові, коли надходження їх не перевищуватиме норми. Зрозуміло, що їжа повинна містити всі ті речовини, які входять до складу організму людини.
ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИНВ ХАРЧУВАННІ ЛЮДИНИ І НОРМИ ХАРЧУВАННЯ
Білок входить до складу кожної клітини всіх живих організмів. Наш організм одержує білок з їжею. Джерелом харчового білка є різні продукти тваринного та рослинного походження, які входять до складу їжі. Білки м'яса, яєць, молока, які належать до білків тваринного походження є повноцінними білками. Білки хліба, картоплі, круп, овочів — це білки рослинного походження, вони теж відіграють чималу роль в харчуванні людини.
На відміну від жирів та вуглеводів, білки містять азот і тому не можуть бути замінені ніякими іншими харчовими інгредієнтами. З білків їжі в організмі людини утворюється білок. Потрапивши до людського організму, харчовий білок проходить складний шлях перетворень.
Їжа, в тому числі і білки, з порожнини рота попадає в шлунок. У роті харчовий білок не зазнає будь-яких перетворень. Розщеплення білків їжі починається у шлунку. Шлункові залози виділяють сік, який містить соляну кислоту і особливий фермент — пепсин, що розщеплює харчові білки. Під дією пепсину в присутності соляної кислоти складні білки розкладаються в шлунку на простіші сполуки — альбумози та пептони. У тонкому кишечнику на альбумози та неогени діють нові травні соки — сік під шлункової залози і сік кишечника. Під впливом цих соків вони розкладаються на простіші речовини — амінокислоти.
Усі амінокислоти містять вуглець, водень, кисень, азот, а деякі з них — сірку.
Залежно від того, які амінокислоти і в якій кількості входять до складу білка і як вони сполучаються між собою, змінюється склад білків, а також значення певного білка в життєдіяльності організму. Працями вчених встановлено якісний і кількісний амінокислотний склад білків різних видів їжі і різних органів людини. Найбільш корисними є харчові білки, які своїм амінокислотним складом подібні до білків тканин та органів людини.
Білки тваринного походження (білки м'яса, риби, молока, яєць, масла) за своїм амінокислотним складом важливіші для білків людського організму, ніж білки рослинного походження. Однак рослинні білки в поєднанні з тваринними можуть дати більш повноцінну білкову суміш. Чим різноманітніша їжа, тим більше високоякісних білкових сумішей одержує організм людини.
Потреба людини в білках змінюється залежно від віку. Грудна дитина повинна одержувати 5 г білка на 1 кг ваги на добу, дитина у віці від 1 року до 3 років — 4 г, від 3 до 8 років — 3,5 г, діти шкільного віку — від 2 до 3 г, дорослі— 1,5г. Нестача білка в їжі затримує ріст і розвиток дитини, а зайва його кількість призводить до втрати апетиту.
Дослідами на тваринах встановлено, що при наявності 18% білка в їжі ріст відбувається нормально, при 9% — уповільнюється, а при 3%—припиняється.
Білок є основою будь-якої живої клітини, він являє собою пластичний або будівельний матеріал.
В обміні речовин клітини величезну роль відіграють також жири та вуглеводи.
В людському організмі весь час відбувається розклад поживних речовин на складові частини і всмоктування їх. Вони потрібні для діяльності всіх органів та виконання роботи. Цими речовинами є насамперед жири та вуглеводи, а також білки. При згорянні білків, жирів та вуглеводів в процесі обміну речовин утворюється значна кількість тепла, яка вимірюється великими калоріями.
Жири — необхідна складова частина їжі. Дослідами на тваринах встановлено, що брак жиру призводить до зміни хімічного складу організму, порушення діяльності центральної нервової системи, а також до зниження опірності, до дії тепла і холоду. Жир у великій кількості може відкладатися під шкірою, в сальниках, внутрішніх органах. Запаси жиру в людському організмі утворюються не тільки за рахунок жирів їжі, але значною мірою і за рахунок вуглеводів (цукор, борошняні вироби, крупи), а також частково білків. Жири — висококалорійні продукти. Якщо при згорянні 1 г білка або 1 г вуглеводів вивільнюється 4,1 калорії тепла, то при згорянні 1 г жиру утворюється 9,3 калорії. Жири — речовини дуже складні за своїм хімічним складом. В шлунково-кишковому тракті під дією травних соків вони розкладаються на простіші речовини. В основному розщеплення жирів відбувається в тонкому кишечнику під дією ферментів підшлункової залози і кишкового соку з участю жовчі, яка виробляється печінкою. Надходячи в тонкий кишечник, жовч сприяє розчиненню і всмоктуванню продуктів розщеплення жирів у кров.