Особистий внесок здобувача. Авторкою особисто проаналізована література, проведений інформаційний пошук за темою дослідження, опрацьовано програму досліджень. Здійснено експедиційні виїзди в райони області для медико-соціальних досліджень та відбору проб МВ, біоматеріалу у місцевого населення. Проведено опрацювання, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків, створення схем – карт, обгрунтування практичних рекомендацій. Дисертант також особисто провела первинну обробку результатів і написання всіх розділів роботи.
Апробація результатів дисертації.Основні положення дисертаційної роботи викладено і обговорено на Міжнародному конгресі “Биометеорология человека” (м. Санкт-Петербург, 2000); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці” (м. Трускавець - Моршин, 2001); II Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (м. Слов’янськ, 2002); VII Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 2003); Ювілейному з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства (м. Івано-Франківськ, 2005); ІV міжнародній науково-практичній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія” (м. Харків, 2006); I-ому Європейському конгресі проти старіння (I European Congress on Anti-Aging Medicine) (м. Відень, Австрія 2006).
Публікації. Результати досліджень опубліковані в 20 працях, зокрема в 7 фахових виданнях, у 13 збірниках наукових праць та матеріалах з’їздів і конференцій. Матеріали дисертації увійшли в 2 довідники.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладу основних методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел.
Матеріал викладено на 153 сторінках, містить 17 таблиць, 25 рисунків. Список використаних джерел включає 182 найменувань вітчизняної та іноземної літератури.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкти, методи та обсяг досліджень. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань дослідження проведено в населених пунктах чотирьох основних ГХП МВ Закарпаття, де населення постійно на протязі свого життя вживає МВ у якості питної: кремнистих (Ужгородський район, низина), борних (Свалявський район, передгір’я), залізистих (Міжгірський район, західна частина гірської зони), залізисто-миш’яковистих (Рахівський район, східна частина гірської зони). Контролем слугував низинний Берегівський район, де практично не існує ВП питних МВ, а всі вони представлені свердловинами кремнистих МВ для зовнішнього використання.
Макро- та мікроелементний склад підземних МВ вивчався стандартними методами хімічного аналізу. Оцінка результатів проводилась в порівнянні з гідрохімічними фоновими показниками цих елементів (ГХФ) для МВ Закарпаття (С.П. Билак, 1986) та гранично допустимою концентрацією (ГДК) для питних вод (ГОСТ 2874-82, ДСанПіН № 136/1940).
Для визначення рівня вмісту макро- та мікроелементів в організмі місцевих жителів було обрано метод поліелементного аналізу в індикаторних субстратах людини (волоссі), яке зберігає інформацію про мінеральний обмін всього організму (Ф.В.Скальний, 2003; Б.А.Ревич, 2004; S. Puczkowskі, 2006).
Вміст МЕ у волоссі відображає їх концентрацію в організмі, а також і стан їх засвоєння, в той час як вміст МЕ в крові може змінюватися лише короткочасно або зовсім не змінюватися. Крім того, цей метод вважається відносно простим та швидким неінвазивним методом вивчення накопичення мікроелементів в організмі людини в умовах хронічного техногенного забруднення або біогеохімічного впливу (О.Г. Волощенко, 1991). Йому надається перевага і при масових діагностично-скринінгових обстеженнях для оцінки загального стану здоров’я. Він може слугувати і непрямим методом для визначення біологічної доступності МЕ мінеральних вод (С.В. Івасівка, 1992). Визначення елементного складу волосся проводилось методом рентген-флюоресцентної спектрофотометрії (РФС) в Науково-технічному Центрі “Віріа” (м. Київ), а також методом атомної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) на базі Лабораторії елементів незначного вмісту “BIOMOL-MED” (м. Лодзь, Польща), що дозволило визначити концентрацію спектру до 33 елементів як за їх абсолютною величиною, так і за відсотком (%) відхилень від норми. У дослідних районах обстежено 130 жителів від 18 до 70 років, в контрольному – 20 жителів такої ж вікової категорії. Загальна характеристика видів та обсягу досліджень представлена у таблиці 1.
Таблиця1
Характеристика видів та об’єму досліджень
| Предмет досліджень | Кількість проб | Обсяг досліджень |
| 1. Питна вода | 240 | 6960 |
| 2. Мінеральна вода | 1020 | 22440 |
| 3. Волосся | 150 | 3600 |
Стан здоров’я населення оцінювався за двома критеріями: рівнем захворюваності та частотою скарг респондентів на наявність у них хронічних хвороб. Аналіз захворюваності здійснювався на основі викопіювання даних серед 290524 дорослих осіб. Джерелом були матеріали обласного Центру медичної статистики. Обробка проводилась за допомогою методів варіаційної статистики, зокрема розрахунку середніх арифметичних значень (M), їх похибок (m) та вірогідності різниці за критерієм Ст’юдента, коефіцієнта рангової кореляції (r), а також використання електронних таблиць Exсel 7,0 з пакету програм Microsoft Office.
Результати досліджень та їх обговорення. В умовах Закарпаття місцеве населення постійно вживає підземні питні МВ різних типів із бюветів на джерелах, свердловинах, які за хімічними і бактеріологічними показниками мають стабільний склад і відповідають нормативам чинного стандарту на мінеральну воду. В противагу МВ прісні питні води систем місцевого та централізованого водопостачання (колодязі, свердловини, водопровід), не завжди відповідають вимогам високої якості (О.В.Фера, 2002).
В МВ ГХП кремнистих (Ужгородський), борних (Свалявський), залізистих (Міжгірський), залізисто-миш’яковистих МВ (Рахівський райони) основні макро- та мікрокомпоненти знаходяться у концентраціях, вищих за їх вміст у ПВ всіх ландшафтних зон (табл.2).
В Ужгородському районі, де переважають слабко- та маломінералізовані вуглекислі та азотні кремнисті та висококремнисті питні МВ (М в межах від 0,4-2,3 г/дм3), вміст кремнію (у формі розчинної метакремнієвої кислоти H3SiO3) (ГХФ - 31,7 мг/дм3) найвищий для МВ Закарпаття. Перевищують ГДК для ПВ вміст – кремнію, натрію, фтору, літію, заліза, марганцю.
В елементному складі переважно мало- та середньомінералізованих вуглекислих борних питних МВ Свалявського району (М в межах від 4,5-10,0 г/дм3) вміст бору (у вигляді ортоборної кислоти H3BO3) (ГХФ - 28,0 мг/дм3), фтору (ГХФ – 0,6 мг/дм3) найвищий і зумовлений геохімічним походженням, в т. ч. перевищують ГДK для ПВ вміст натрію, калію, заліза, літію, марганцю, бору.
Таблиця 2
Вміст основних елементів в питній воді та мінеральних водах відповідних гідрохімічних провінцій (мг/дм3)
Елементи | ПВ/ГДК для ПВ | Ужгородський район (40 ВП) | Свалявський район (94 ВП) | Міжгірський район (127 ВП) | Рахівський район (149 ВП) |
| Ca | 10,0-25,0/180 | 28,0-240,0 | 88,8-212,0 | 244,0-656,0 | 86,4-376,0 |
| Mg | 7,0-10,6/30 | 9,2-48,6 | 12,6-16,0 | 41,3-89,3 | 14,6-98,6 |
| Na | 6,0-50,0/200 | 145,0-444,0 | 1095,3-2866,0 | 54,0-1748,6 | 39,0-215,3 |
| K | 0,2-1,5/50,0 | 6,0-33,0 | 24,9-61,0 | 4,0-51,4 | 5,0-118,0 |
| F | 0-0,009/1,5 | 0,14-2,0 | 2,7-3,8 | 1,0-2,0 | 0,21-0,42 |
| Fe | 0-0,1/0,3 | 1,6-26,0 | 1,0-2,0 | 4,0-32,8 | 1,8-12,0 |
| I | 0-0,002/- | 0-0,5 | 0,02-0,5 | 0-0,5 | 0-0,27 |
| Li | 0-0,04/0,03 | 0,25-1,0 | 8,0-16,0 | 10,2-13,5 | 0,40-1,25 |
| Mn | 0,005-0,03/0,1 | 0,10-0,30 | 0,21-0,86 | 0,44-2,05 | 0,24-1,65 |
| B (H3BO3) | 0-0,05/0,5 | 14,0-40,0 | 154,0-212,8 | 34,0-84,8 | 4,0-95,8 |
| Si (H2SiO3) | 0,2-1,8/10,0 | 116,0-205,0 | 12,5-30,2 | 18,0-35,0 | 15,0-37,0 |
| As(H2AsO3) | -/0,05 | 0-0,005 | 0-0,005 | 0-0,037 | 0,001-7,5 |
| Sr | -/7,0 | 0 | 10,0-11,0 | 11,4-12,9 | 0,5-1,5 |
В Міжгірському районі в складі мало- та середньомінералізованих вуглекислих залізистих питних МВ (М в межах 1,6-6,9 г/дм3) спостерігається найвищий для Закарпаття вміст кальцію, магнію (ГХФ - 0,2 мг/дм3), натрію, фтору, заліза, літію (ГХФ - 0,9 мг/дм3), марганцю (ГХФ - 0,2 мг/дм3), бору, стронцію (ГХФ - 0,01 мг/дм3), в т. ч. вищий за ГДК для ПВ вміст кальцію, магнію, натрію, заліза, літію, марганцю, бору. В Рахівському районі в складі переважно маломінералізованих (М в межах від 1,3-3,1г/дм3) вуглекислих залізисто-миш’яковистих питних МВ виявлено найвищий для Закарпаття вміст миш’яку (у вигляді миш’яковистої кислоти) (ГХФ - 0,02 мг/дм3), калію (ГХФ - 14,0 мг/дм3), магнію (ГХФ - 0,2 мг/дм3), марганцю (ГХФ-0,2 мг/дм3), в т.ч. вищий за ГДК для ПВ вміст кальцію, заліза, літію, марганцю, бору.
Для всіх ГХП характерна нестача йоду у ПВ та МВ, хоча в останніх він був в межах ГХФ для МВ Закарпаття (ГХФ - 0,3 мг/дм3). В той же час у всіх районах на фоні нестачі у ПВ спостерігається вищий за ГДК вміст фтору, літію, марганцю у МВ, особливо в передгірній та західній частині гірської зони – Свалявському та Міжгірському районах. Крім того, для всіх чотирьох ГХП характерна нестача кальцію та калію у ПВ при їх надлишковому вмісті у МВ. Спостерігається також високий вміст заліза в МВ всіх чотирьох ГХП.