Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров'я населення (стр. 3 из 5)
Підвищенні рівні макро- та мікроелементів у питних МВ давали підстави чекати появи їх у біосубстраті обстежених в залежності від біологічної доступності кожного МЕ із МВ. Показники надлишку або нестачі основних елементів у біосубстраті (волоссі) місцевих жителів 4 провінцій, що помітно відрізнялись від показників у контрольному районі (р<0,05), представлені на рис.1.Серед структурних МЕ спостерігається надлишок кальцію, натрію, калію, сірки; ессенціальних - у марганцю, стронцію, заліза, селену, які також присутні у біологічно активних концентраціях у МВ. Однак ступінь надлишку, або нестачі цих МЕ у провінціях МВ різних типів в найбільшій мірі залежав від рівня концентрації цього елементу у МВ. Це перш за все стосується вмісту кальцію, натрію, калію, сірки, марганцю, стронцію, а також кремнію, бору, заліза, миш’яку, йоду. Так, в низинному Ужгородському районі, ГХП кремнистих МВ, у місцевих жителів спостерігався найбільший надлишок кальцію (+243%), найбільша нестача цинку (-73%), бору (-62%), нікелю (-24%), найменша нестача йоду (-38%), кремнію (-53%), міді (-5,4 %) у волоссі; високий ступінь прямої кореляції між вмістом кремнію у волоссі та вмістом H3SiO3 у МВ (r=+0,95), середній ступінь між вмістом кремнію та йоду у волоссі та їх вмістом у МВ (r=+0,60). В Свалявському районі, ГХП борних МВ, у волоссі місцевих жителів відмічено найбільший надлишок натрію (+107%), найбільша нестача йоду (-59%), кремнію (-71%), магнію ( ‑12,5%), найменша нестача бору (-14%). Виявлено також середній ступінь прямого кореляційного зв’язку між вмістом бору у волоссі та віком (r=+0,51), що може свідчити про тенденцію до його накопичення з віком. Не було виявлено кореляційного зв’язку між вмістом бору у волоссі та вмістом загального бору (H3BO3) у МВ. Однак, він виявився високим між вмістом органічних компонентів фульвокислот (ФК) у МВ (r=+0,9). В процесі дослідження встановлено, що у жителів с. Плоске спостерігався найвищий надлишок бору у волоссі (+58%). Можливо це пояснюється кращою біологічною доступністю органічних сполук бору, зокрема у комплексі з ФК, яких виявилося найбільше у Плосківській МВ за гідрогеологічними особливостями Плосківського родовища МВ. Спостерігається обернений кореляційний зв’язок середнього ступеня ( r=‑ 0,6) між вмістом бору та йоду у волоссі. Найвищим виявився обернений кореляційний зв’язок між вмістом йоду у волоссі та співвідношенням F/I у МВ (r=-0,9), середній його ступінь - між вмістом фтору у МВ (r=-0,4). Слід відзначити, що високе співвідношення F/I у ПВ, характерне для зобних регіонів (З.Й.Фабрі, 2004).
Райони:
-Ужгородський, = Міжгірський, 
Свалявський, Рахівський, 
БерегівськийРис. 1. Профіль та вміст окремих елементів у волоссі місцевих жителів чотирьох гідрохімічних провінцій
В Міжгірському районі, ГХП залізистих МВ, виявився високим надлишок кальцію (+210%), стронцію (+102%), марганцю (+101%), сірки (+81%), заліза (+18%), селену (+10%), найменша нестача нікелю (-12%). Спостерігається обернений кореляційний зв’язок високого ступеню між вмістом заліза та йоду у волоссі (r=-0,9), середнього ступеню – між вмістом заліза у МВ та йоду у волоссі (r=-0,53) та прямий між вмістом заліза та марганцю (r=+0,50), заліза та стронцію (r=+0,67) у МВ, що збігається з даними літератури (В.Д. Семенов и др., 2001; В.І. Паньків, 2003). В Рахівському районі, ГХП залізисто-миш’яковистих МВ, найбільший надлишок калію (+275%), марганцю (+122%), сірки (+133%), заліза (+22%), селену (+15%), миш’яку (+12%), найвища нестача кальцію (-22%), найменша нестача нікелю (-7%), цинку (-10%). Вміст миш’яку у волоссі жителів цього району, хоч і не перевищував допустимих показників його вмісту у волоссі (0,5 мг/кг), однак був найвищим серед жителів інших районів. Крім цього, виявлений його прямий кореляційний зв’язок із віком середнього ступеню (r=+0,63). Таким чином, зміни у елементному складі волосся місцевих жителів у тій чи іншій мірі відповідали особливостям елементного складу МВ. Проведений аналіз захворюваності населення у досліджуваних районах (табл. 3).
Таблиця 3
Захворюваність населення 4 ГХП Закарпаття (показники на 1000 населення)
| Район спостереження | Склад МВ | Відмінність захворюваності в порівнянні з контрольними даними за окремими класами хвороб, (рази) | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| Ужгородський | Слабко- та маломінералізовані вуглекислі кремнисті | ¯1,2 | ¯1,4* | ¯2,1* | ¯1,9* | ¯1,3 | 1,2 |
| Свалявський | Мало- та середньо мінералізовані вугле-кислі гідрокарбо-натні натрієві борні | ¯2,1* | ¯1,8* | ¯2,6* | ¯1,1 | ¯1,2 | 1,5 |
| Міжгірський | Мало- та середньомінералізовані вуглекислі залізисті | ¯1,2 | ¯1,1 | ¯1,5 | ¯1,3 | 1,5 | 1,3 |
| Рахівський | Маломінералізовані вуглекислі залізисто-миш’яковисті | ¯ 1,5 | 1,3 | ¯1,4 | 1,2 | ¯1,1 | 1,2 |
Примітки:1. Контроль - Берегівський район; 2. класи хвороб: 1- органів травлення, 2- системи сечовиділення, в т.ч. 3 - сечокам’яна хвороба, 4 - органів кровотворення, 5 - системи кровообігу,
6 - ендокринної системи;
3.*- показники захворюваності у порівнянні з контролем (p<0,05);
4.¯ показники напрямку змін, збільшення та зменшення.
Вважається, що продовжена дія зовнішніх факторів, зокрема тих, що призводять до відхилень у гомеостазі організму, може впливати на здоров’я людини. З цією метою були вивчені показники захворюваності місцевого населення в районах, розташованих в межах ГХП за основними класами хвороб.
Рівень захворюваності населення на хвороби органів травлення був найнижчим у Свалявському районі (у 2,1 рази), у Рахівському, Ужгородському та Міжгірському районах - відповідно нижче в 1,5; 1,2 та 1,2 рази. В Свалявському (в 1,8 рази) та Ужгородському (в 1,4 рази) районах найнижча захворюваність на хвороби органів сечовиділення в порівнянні з контрольним районом, для СКХ ці показники становлять 2,6 та 2,1 відповідно.
Наведені особливості можна частково пояснити тим, що в цих районах зосереджена найбільша кількість вуглекислих борних гідрокарбонатних натрієвих і кремнистих МВ, що володіють комплексним позитивним впливом на функціональний стан шлунку та нирок (М.О. Гайсак, 1995, 1998; М.М. Галун та ін., 1995; В.Г. Кудик, 2003).
На основі досліджень встановлено деякі особливості в захворюваності місцевого населення обстежуваних провінцій на хвороби крові та органів кровотворення. В Ужгородському (в 1,9 рази) та Міжгірському (в 1,3 рази) спостерігається тенденція зниження цих захворювань, а в Рахівському районі перевищення контролю (у 1,2 рази). Захворюваність місцевого населення на хвороби органів кровообігу (в 1,1-1,3 рази нижчі) для досліджуваних районів в порівнянні з контролем, за винятком Міжгірського, (збільшення у 1,5 рази). Виявлено більш високі рівні захворюваності у всіх дослідних районах на хвороби ендокринної системи (зростання у 1,2-1,5 рази).
ВИСНОВКИ
На основі проведених еколого-гігієнічних, медико-біологічних та медико-соціальних досліджень отримано нові наукові дані щодо впливу постійного вживання МВ різних типів у якості питної на стан здоров’я населення Закарпаття в ареалах найбільшого зосередження однотипних МВ – слабкомінералізованих кремнистих (Ужгородський район), вуглекислих середньомінералізованих борних (Свалявський район), вуглекислих мало- та середньомінералізованих залізистих (Міжгірський район), вуглекислих маломінералізованих залізисто-миш’яковистих (Рахівський район), що дозволило визначити можливі ризики від такого водопостачання для здоров’я та запропонувати заходи профілактики.
1. МВ в ГХП, в яких проводили спостереження, мають загальну мінералізацію від 1,5 мг/дм3до 5,0 мг/дм3 і вище (слабої, малої та середньої мінералізації води відповідно) характеризуються надлишком ключових елементів – кремнію (до 125,0±13,5 мг/дм3), бору (до 212,8±25,5 мг/дм3), заліза (до 32,8±3,93 мг/дм3), миш’яку (0,05±0,005 мг/дм3) в окремих джерелах, що зумовлюють тип МВ, а також інших мікроелементів у біологічно активних концентраціях, зокрема, заліза (6,5±0,78 мг/дм3) та ін. в Ужгородському районі; літію (12,0±1,56 мг/дм3), фтору (3,2±0,32 мг/дм3) у Свалявському районі; літію (11,85±1,4 мг/дм3), стронцію (12,94±1,42 мг/дм3), марганцю (2,05±0,22мг/дм3) у Міжгірському районі; марганцю (1,65±0,18 мг/дм3) та ін. у Рахівському районі.
Стосовно чинного стандарту на питну воду, рівні окремих елементів МВ у декілька разів є більшими за гігієнічні нормативи. У таких умовах існує вірогідність до накопичення елементів в організмі з ризиком для здоров’я людей в результаті тривалого споживання МВ як питної.
2. Дослідженнями з використанням сучасних високочутливих масспектро- метричних методів визначено вміст МЕ у волоссі місцевих жителів, який певною мірою віддзеркалює їх надходження та накопичення в організмі. В порівнянні з контрольним районом, де відсутні водопрояви питних МВ, у дослідних районах у волоссі людей виявлено зміни у вмісті 5 біомакроелементів та 10 біомікроелементів як у бік надлишку (кальцій, натрій, калій, марганець, залізо, стронцій, сірка), так і нестачі (йод, мідь, цинк, нікель, селен, кремній, бор, магній) з тим чи іншим ступенем цих змін.