1. У спортсменів після змагань відбуваються збільшення абсолютної кількості червонокрівців в периферичній крові та зміна їх вікового складу. У розрядників зсуви у віковому складі червонокрівців мають прояв у зменшенні кількості молодих клітин при збільшенні кількостей старих, зрілих-2, зрілих-1 та юних. У висококваліфікованих спортсменів зсуви мають прояв у зменшенні вмісту старих та збільшенні зрілих-2, зрілих-1, молодих та юних клітин. У спортсменів-розрядників сумарний вміст старих та зрілих-2 червонокрівців є в 1,6 рази вищим, а сумарний вміст зрілих-1, молодих та юних червонокрівців – в 1,26 рази нижчим, ніж у висококваліфікованих спортсменів.
2. В кінці змагального періоду тренувального макроциклу в спортсменів реєструють зміни показників кислотної резистентності червонокрівців периферичної крові. В розрядників скорочується час сферуляції, час появи передмаксимуму, максимуму, першого та другого постмаксимумів гемолізу, тривалість гемолізу, реєструють один максимум гемолізу при збільшенні його висоти. У висококваліфікованих спортсменів реєструють стабільність часу сферуляції, появи передмаксимуму, максимуму, першого та другого пост максимумів гемолізу, збільшення тривалості гемолізу, кількості та висоти максимумів гемолізу.
3. Різні вікові групи червонокрівців характеризуються різною активністю процесів ПОЛ та ферментів системи АОЗ. Найбільшу активність ПОЛ при найменшій активності ферментів системи АОЗ спостерігають в старих червонокрівцях; найменшу активність ПОЛ при найбільшій активності антиокислювальних ферментів – в юних та молодих клітинах, помірний баланс між активністю ПОЛ та системи АОЗ – в зрілих-2 та зрілих-1. Вихідний рівень активності антиокислювальних ферментів є більш високим в червонокрівцях спортсменів високої кваліфікації. В кінці змагального періоду тренувального макроциклу відбувається посилення інтенсивності процесів ПОЛ та зниження активності ферментів системи АОЗ, що має прояв у збільшенні внутрішньоклітинного вмісту ДК та МДА, в також у зниженні активності КТ та СОД. Найбільші порушення мають місце в старих та зрілих-2 червонокрівцях у розрядників, найменші – в юних та молодих клітинах висококваліфікованих спортсменів. В цілому, зміни активності балансу ПОЛ/АОЗ в червонокрівцях різних вікових груп у висококваліфікованих спортсменів є менш значними порівняно з розрядниками.
4. Для різних вікових груп червонокрівців характерна різна активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій. Найбільшу активність реєструють в юних та молодих червонокрівцях, помірну – в зрілих-1 та зрілих-2, найменшу – в старих. В кінці змагального періоду активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій в червонокрівцях спортсменів знижується: найбільше – в старих клітинах розрядників, найменше – в юних та молодих клітинах висококваліфікованих спортсменів. У цілому, зміни активності Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій в червонокрівцях різних вікових груп у висококваліфікованих спортсменів є менш значними порівняно з розрядниками.
5. Червонокрівці різних вікових груп містять різні кількості АТФ, АДФ, АМФ; та мають різний ЕЗ, найбільший в юних клітин, помірний – в молодих, зрілих-1 та зрілих-2 клітинах, найменший – в старих. В кінці змагального періоду в спортсменів зменшується ЕЗ червонокрівців та знижується вміст АТФ при збільшенні концентрацій АДФ та АМФ. Найсуттєвіше ЕЗ знижується в старих та зрілих-2 червонокрівцях, помірно – в зрілих-1 та молодих, найменше – в юних. Порушення енергетичного потенціалу червонокрівців висококваліфікованих спортсменів є меншими порівняно з розрядниками.
1. Розроблена методика кількісного визначення вікового складу червонокрівців периферичної крові шляхом планіметричного аналізу кислотних еритрограм. На еритрограмах визначали 6 точок та загальну площу фігури, використовуючи формули визначення площі прямокутника та трикутника. Приймали розраховану площу до кількості червонокрівців в 1 літрі крові. З часових точок (1-6) ламаної лінії опускали перпендикуляри на ось ординат та вираховували площі фігур між перпендикулярами. Площа кожної фігури відповідала частці червонокрівців певного віку. Розрахунок абсолютної кількості червонокрівців кожної вікової групи проводили за формулою: кількість червонокрівців=(А+В)/С, де А – загальна кількість червонокрівців (Т/л), В – площа фігури між перпендикулярами, С – загальна площа фігури, обчислена при визначенні еритрограми.
2. При визначенні внутрішньоклітинного вмісту хімічних речовин та активності внутрішньоклітинних ферментів за умов проведення кислотного гемолізу червонокрівців для зупинки кислотного гемолізу в потрібній часовій точці до суспензії червонокрівців, які взаємодіють з 0,1 N розчином хлористоводневої кислоти, додають еквівалентний об’єм 0,1 N NaOH, після чого проводять центрифугування суспензії клітин при 1000 оборотах на хвилину протягом 3 хвилин та наступне визначення у надосадовій рідині необхідних речовин.
1. Гаврилін В.О. Казімірко Н.К. Вплив фізичних навантажень на кількісний та віковий склад червонокрівців периферійної крові спортсменів-бігунів на середні дистанції // Світ медицини та біології. – 2008. – № 2. – С. 9-13.
2. Гаврилін В.О. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази та її фракцій в червонокрівцях периферичної крові спортсменів-бігунів на середні дистанції протягом тренувального макроциклу // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. – 2008. – № 1. – С. 69-78.
3. Гаврилін В.О. Вплив фізичних навантажень на віковий склад та кислотну резистентність червонокрівців спортсменів-бігунів на середні дистанції різної кваліфікації в змагальному періоді тренувального макроциклу // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 4. – С. 84-89.
4. Гаврилін В.О.Вплив фізичних навантажень на метаболічний статус червонокрівців спортсменів-бігунів на середні дистанції різної кваліфікації в змагальному періоді тренувального макроциклу // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 3. – С. 65-70.
5. Гаврилин В.А., Павлов А.С., Петренко С.И., Чумак А.Г. Спортивный стресс и его цена // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2007. – Випуск 2. – С. 39-43.
6. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Лефтеров В.А. Психолого-силовые аспекты защищённости работников ОВД от служебного травматизма // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – Випуск 2. – С. 211-214.
7. Гаврилін В.О., Павлов А.С., Чумак О.Г., Грищенко М.М., Петров В.В., Ушаков А.В., Белік В.А. Роль психолого-фізичної підготовленості працівників правоохоронних органів у силовій затримці правопорушників // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – Випуск 1. – С. 20-22.
8. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Грищенко Н.Н., Ушаков А.В., Макарец В.В., Чумак А.Г. Значение моральной и психолого-физической подготовленности работников правоохранительных органов в обезвреживании правонарушителей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2005. – Випуск 5. – С. 180-183.
9. Гаврилин В.А., Ушаков А.В., Чумак А.Г., Грищенко Н.Н., Макарец В.В., Морфунцов В.В., Павлов А.С. Особенности обучения бегу работников милиции // Материалы Украинско-российской научно-методической конференции «Дидактика спорта: проблемы, тенденции, перспективы». – Донецк. – 2003. – С. 46-51.
10. Бесчастний В.М., Павлов А.С., Гаврилін В.О. Роль психофізичної підготовленості працівників правоохоронних органів у силовій затримці правопорушників // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту студентської молоді». – Харків. – 2004. – С. 47-51.
11. Павлов А.С., Бесчастный В.Н., Гаврилин В.А. Закон повышения температуры тела при физической нагрузке (сообщение 1 – теоретические сведения) // Материалы научно-практической конференции «Спортивная наука Донбасса». – Донецк. – 2004. – С. 268-273
12. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Ушаков А.В., Чумак А.Г., Грищенко Н.Н., Макарец В.В. Использование температурных показателей в спортивной деятельности (сообщение 2 – практический аспект) // Материалы научно-практической конференции «Спортивная наука Донбасса». – Донецк. – 2004. – С. 258-262.
13. Павлов А., Гаврилін В., Венжега Р., Белік В. Значення максимальних навантажень у підвищенні функціональних можливостей організму // Збірник наукових праць «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2004. – Випуск 8, том 2. – С. 253-256.
14. Гаврилін В., Ушаков А., Павлов А. Роль змін температури тіла для ефективності тренування // Збірник наукових праць «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2004. – Випуск 8, том 1. – С. 85-89.
15. Гаврилин В.А., Чумак А.Г., Ушаков А.В., Павлов А.С. Особенности бега работников милиции при погоне за правонарушителем // Матеріали 111-ї Всеукраїнської наукової конференції Донецького національного університету «Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2004. – С. 405-411.
16. Павлов А.С., Грищенко Н.Н., Макарец В.В., Гаврилин В.А. Значение физической подготовленности работников правоохранительных органов в обезвреживании правонарушителей // Матеріали 111-ї Всеукраїнської наукової конференції Донецького національного університету «Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2004. – С. 411-416.
17. Павлов А., Гаврилін В. Спортивний стрес // Збірник наукових праць 9-ї міжнародної наукової конференції «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2005. – С. 168-169.
18. Гаврилін В., Павлов А., Чумак О., Грищенко М., Белік В., Ушаков А., Макарець В. Межі робочої гіпертермії в спорті // Збірник наукових праць 9-ї міжнародної наукової конференції «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2005. – С. 304-305.