Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону (стр. 3 из 7)

Кадмій. Трансаліментарні гострі отруєння кадмієм відбуваються рідко. У порівнянні зі свинцем, питома вага не відповідаючих вимогам стандартів проб продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального регіону на вміст кадмію майже в 4 рази менша ніж свинцю ( 1,1 % ). Визначено, що 1,6 % зразків продовольчій сировини та харчових продуктів, містили кадмій від 0,5 до 1,0 МДР , 5,2 % – до 0,5 МДР. Перевищення вмісту кадмію виявлені лише в 0,3 % досліджених проб овочів (до 0,06 мг/кг), 1,3 % проб хлібобулочних виробів (до 0,5 мг/кг), 2,1 % проб жирів та продуктів їх переробки (до 0,43 мг/кг).

Миш’як. Дані про вміст миш'яку в харчовому раціоні дорослих людей варіюють, оскільки відбивають геохімічну ситуацію різних регіонів, особливості набору продуктів у раціоні і потенційні можливості їхнього забруднення. Дослідженнями встановлено, що відхилення від затверджених регламентів зафіксовані лише в м'ясі і м'ясопродуктах. У цілому ж по всіх групах продуктів індустріального регіону концентрації миш'яку практично не перевищують 0,5 МДР, крім одиничних проб молока і молокопродуктів, хліба і хлібобулочних виробів, овочів.

Ртуть, відноситься до високотоксичних речовин. До індустріальних джерел ртуті відносяться спалювання палива, електротехнічна і целюлозна промисловість, виробництво електролітичного хлору, каустичної соди, виробництво і застосування ртутних фунгіцидів, промислові викиди ряду виробництв і ін. Продукти, як рослинного, так і тваринного походження індустріального регіону, накопичували незначні концентрації ртуті, а в молоці і молокопродуктах, жирах залишкові кількості цього ксенобіотика взагалі були нижчими за поріг визначення. Не перевищували 0,5 МДР ртуті проби борошняно-круп'яних виробів, риби і рибопродуктів, овочів. Не відповідало вимогам санітарних норм 2,2 % м'яса та м'ясопродуктів.

Мідь є біомікроелементом, який бере участь у тканинному диханні і кроветворенні. Мідь необхідна для нормального функціонування багатьох фізіологічних процесів остеогенезу, репродуктивної функції тощо. Найчастіше джерелами контамінації харчових продуктів і їжі міддю є харчове устаткування, виготовлене з міді: варочні казани, трубопроводи, апаратура. Як показали проведені дослідження, 31,2 % проб продовольчій сировини та харчових продуктів індустріального регіону містили мідь в концентраціях до 0,5 МДР, а 9,9 % питомої ваги припадало на харчові продукти, де вміст міді коливався від 0,5 до 1 МДР. Слід відзначити, що 7,1 % досліджених проб містили мідь у концентрації вище встановлених регламентів. З усього переліку досліджених харчових продуктів та продовольчої сировини найбільші концентрації міді в індустріальному регіоні відзначені в хлібі і хлібобулочних виробах, молоці і молокопродуктах, жирах та продуктах їх переробки.

Цинк, як і мідь, є біомікроелементом, входить до складу близько 80 ферментів. У продуктах харчування цинк переважно природного походження. Дослідження показали, що віндустріальному регіоні питома вага зразків, в яких вміст цинку був нижчим за поріг визначення складала 53 %, з вмістом до 0,5 МДР – 37 %, від 0,5 до 1,0 МДР – 7,4 %. Питома вага проб харчових продуктів, які містили концентрацію цинку понад МДР склала 2,6 %. Серед досліджених проб харчових продуктів індустріального регіону найбільші концентрації цинку накопичували жири (до 10,0 мг/кг, що перевищувало МДР практично у 2 рази), хлібобулочні вироби ( до 48,5 мг/кг – у 1,5 рази), овочі (до 13,1 мг/кг – у 1,5 рази).

На відміну від індустріального регіону в контрольному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах не виявлено залишкових концентрацій миш'яку. Свинець, кадмій, ртуть, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому вміст свинцю вище в індустріальному регіоні (р<0,01) в м’ясі та м’ясопродуктах , яйцях курячих, (р<0,05) в рибі та рибопродуктах, кадмію (р<0,01) в хлібобулочних виробах, міді (р<0,05) у жирових продуктах, (р<0,01) у м’ясопродуктах, рибопродуктах, хлібі та хлібобулочних виробах, овочах та фруктах, цинку (р<0,05) в рибопродуктах, та (р<0,01) в хлібобулочних виробах, жирових продуктах, овочах та фруктах (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльні дані вмісту свинцю, кадмію та ртутів харчових продуктах індустріального і контрольного регіонів (мг/кг)

Групипродуктів	Індустріальнийрегіон(М1±m1)			Контрольний регіон (М2±m2)
	свинець	кадмій	ртуть	свинець	кадмій	ртуть
М’ясо и м’ясопродукти	0,200±0,020	0,017±0,005	0,017±0,004	0,096±0,002**	0,0150± 0,0015	0,0002±00001
Молоко та молокопродукти	0,060± 0,010	0,017±0,004	Нижче за поріг визначення	0,053±0,018	0,011±0,001	0,0001±0,00002
Риба та рибопродукти	0,270±0,060	0,024± 0,007	0,021± 0,010	0,118±0,021*	0,019± 0,003	0,0002±0,0001
Хліб та хлібобулочні вироби	0,120± 0,010	0,075± 0,045	0,007± 0,002	0,170± 0,040	0,017±0,002**	0,0002± 0,0001
Борошномельно-круп’яні вироби	0,160± 0,040	Нижче за поріг визначення	0,004± 0,001	0,159± 0,004	0,016± 0,002	0,0003±0,0001
Овочі	0,100± 0,020	0,014± 0,005	0,001± 0,0001	0,195± 0,004*	0,010± 0,001	0,0002± 0,0001
Фрукти	0,080± 0,020	0,010± 0,003	0,019± 0,001	0,155±0,003	0,010± 0,001	0,0002±0,0001
Жири та продукти їх переробки	Нижче за поріг визначення	0,430± 0,001	Нижче за поріг визначення	0,043± 0,009	0,009±0,001	0,0002±0,0001

Примітка: *– р<0,05; ** – р<0,01

Донецька область належить до великого індустріального регіону, в якому досить розвинуте сільськогосподарче виробництво, тому питання контролю якості сільгоспродуктів залишаються актуальними в зв'язку з важкими наслідками порушення екологічного балансу. Результати досліджень показали (рис.2), що 38,9 % відібраних проб харчових продуктів та сільськогосподарської сировини Донецької області містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили пестициди в концентраціях, що перевищують МДР.%

Не відповідали регламентам 9,4 % досліджених проб м’ясопродуктів, за рахунок високого вмісту ГХЦГ (12,3 %) та карбофосу. У м’ясі та м’ясопродуктах також були виявлені залишкові кількості актеліку та реглону. Не відповідали вимогам стандартів по вмісту пестицидів 5,6 % досліджених проб молока та молокопродуктів, за рахунок вмісту ГХЦГ (6,7 %), гептахлору (14,2 %), хлорофосу (8,3 %), та 2,4Д (14,3 %). Основним забруднювачем риби та рибопродуктів є ГХЦГ та його ізомери, 30 % якої містили його залишкові кількості, а 25 % в концентраціях, що перевищує МДР. Не відповідали вимогам стандартів 2,3 % проб зернових та борошно-круп’яних виробів, за рахунок високої питомої ваги вмісту 2,4Д (7,7 %). Пріоритетними забруднювачами для цукру, 25 % якого не відповідало санітарним нормам, є ГХЦГ та фозалон. Насторожує той факт, що 49,4 % овочів містили залишкові кількості пестицидів, а 3,6 % з них перевищували допустимі регламенти (децис, метафос, хлорофос, бордоська рідина, актелік,ріпкорд, арцерид). У індустріальному регіоні найбільша питома вага проб (8,1 %), які перевищують МДР, припадала на хлорорганічні пестициди. Серед фосфорорганічних пестицидів і синтетичних пиретроїдів, питома вага відхилень складала 1,7 % та 3,9 % відповідно. Мідьвмісні препарати (мідний купорос, бордоська рідина, хлор окис міді, цинеб), які застосовують при вирощуванні овочів та фруктів в якості фунгіцидів, визначалися практично в усіх досліджених пробах.

Провідне місце у визначеній питомій вазі продовольчої сировини та харчових продуктів з залишковою кількістю пестицидів та з перевищенням МДР належить хлорорганічним пестицидам, зокрема ГХЦГ та його ізомерів, залишкові кількості якого містили 52,4 % продуктів, у тому числі 10 %, вище встановлених МДР нормативів, що підтверджується даними літератури[ NeumannH.G.,1996; Філонов В.П., Мурах В.І. і співавт., 2001].

Таким чином, у промисловому регіоні існує потенційна небезпека виникнення харчових отруєнь і екологічних уражень організму пестицидами. Найбільш посиленого санітарно-гігієнічного контролю потребують хлорорганічні пестициди, особливо ГХЦГ та його ізомери, що мають високу кумулятивну здатність.

Результати наших досліджень продукції рослинництва показали, що в 23,6 % овочів і фруктів вирощених в індустріальному регіоні і 16,3% вирощених в контрольному регіоні містили нітрати в концентраціях вище встановлених максимально допустимих рівнів. Не відповідало вимогам санітарних норм і правил( табл.3 ) за вмістом нітратів 26,5 % зразків картоплі, 13,5 % капусти білокачанній пізній, 8,6 % буряку, 14,5 % моркви пізній, 43,2 % томатів, 34,6 % огірків, 25,4 % цибулі ріпчастій, 12,2 % цибулі перо, 7,6 % перцю болгарського, 35,9 % баклажанів, 23, 3 % баштанних культур індустріального регіону. Вміст нітратів знаходився в межах регламентів тільки в листових овочах (щавлі, кропі, петрушці). Доведено, що вміст нітратів в продуктах рослинництва індустріального регіону перевищував встановлені норми МДР, більш, ніж у 4 рази в картоплі (до 1095 мг/кг), моркві(до 1133 мг/кг), кавунах(до 319 мг/кг), у 3,5 рази в огірках закритого ґрунту(до 1550 мг/кг), більш, ніж у 3 рази у цибулі ріпчастій(до 360 мг/кг), більш, ніж у 2 рази у буряку(до 3087 мг/кг), баклажанах(до 940 мг/кг), перцю болгарському(до 445 мг/кг). Фрукти і ягоди накопичували незначні концентрації нітратів. Але у яблуках, які були вирощені в індустріальному регіоні були визначені одиничні зразки з невеликим перевищенням МДР(до 87 мг/кг).

Таблиця3

Вміст нітратів в продуктах рослинногопоходження індустріального регіону (мг/кг)

Продукти	Досліджено проб	Вміст нітратівмг/кг		МДРмг/кг	Кількість проб з перевищенням МДР
		(C min-C max)	(M±m)
					абсолютне число	%
Картопля	147	10-1095	108,5±11,9	250	39	26,5
Капуста	200	12-1222	37,4±3,23	900	27	13,5
Морква	166	13-1133	81,7±5,6	250	24	14,5
Томати	222	12-450	71±6,6	300	96	43,2
Огірки	301	11-1550	180,6±32,4	400	104	34,6
Буряк	162	30-3087	479±25,1	1400	14	8,6
Цибуля ріпчаста	126	16-260	46,5±2,9	80	32	25,4
Цибуля перо	82	26-1351	203,8±18,3	600	10	12,2
Щавель	17	10-255	29±2,7	1200	0	0
Окріп	22	18-541	168±33,5	1500	0	0
Кавуни	30	12-319	91,9±3,9	60	7	23,3
Перець болгарський	79	20-445	90,6±4,5	200	6	7,6
Баклажани	64	9-940	231,6±25,4	400	23	35,9
Яблука	12	3-87	48,7±3,3	60	2	16,7
Всього	1630	384	23,6