Таблиця4
Вміст нітратів в продуктах рослинногопоходження
| Продукти | Досліджено проб | Вміст нітратівмг/кг | МДРмг/кг | Кількість проб з перевищеннямМДР | ||
| (C min-C max) | (M±m) | |||||
| абсолютне число | % | |||||
| Картопля | 155 | 32-413 | 158,3±8,6 | 250 | 20 | 12,9 |
| Капуста рання | 51 | 81,9-1560 | 561,4±43,8 | 900 | 7 | 13,7 |
| Капуста пізня. | 51 | 52,9-887 | 303,1±29,7 | 500 | 10 | 19,6 |
| Морква | 114 | 34,9-349 | 143,4±28,6 | 250 | 12 | 10,5 |
| Томати відкритого грунту. | 26 | 52,9-210 | 124,0±9,8 | 150 | 10 | 38,5 |
| Томати закритого грунту | 41 | 68-430 | 230,4±34,2 | 300 | 13 | 31,7 |
| Огірки відкритого грунту. | 39 | 29,7-326 | 130,4±12,6 | 160 | 12 | 30,7 |
| Огірки закритого грунту | 41 | 36,6-580 | 257,1±34,7 | 400 | 9 | 21,1 |
| Буряк | 65 | 58-1606 | 701,7±36,2 | 1400 | 5 | 7,7 |
| Цибуля ріпчаста | 113 | 29,9-164 | 67,9±8,3 | 80 | 17 | 15,0 |
| Цибуля перо | 5 | 80,5-681 | 247,4±32,8 | 600 | 1 | 20,0 |
| Баштані культури | 33 | 40,2-80 | 42±17,7 | 60 | 3 | 9,0 |
| Перецьболгарський | 4 | 91,9-277 | 149,5±23,3 | 200 | 1 | 25 |
| Баклажани | 2 | 63,6-103 | 83,3±12,1 | 400 | 0 | |
| Яблука | 7 | 35,7-71,3 | 38,4±7,2 | 60 | 2 | 28,6 |
| Всього | 747 | 122 | 16,3 | |||
контрольного регіону(мг/кг)
Проведений аналіз даних щодо вмісту нітритів у продуктах харчування індустріального регіону показав, що залишкові концентрації вмісту нітритів, були виявлені лише у ковбасних виробах в кількостях, які не перевищують встановлені рівні і безпечних для здоров’я людини.
Гігієнічна оцінка аліментарного ксенобіотичного навантаження.Згідно методики, запропонованої В.Д. Ванханеном проведений розрахунок споживання основних груп продуктів харчування бюджетним методом[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981] і отримані дані, щодо надходження пріоритетних ксенобіотиків з раціоном харчування до організму дітей та підлітків. Так прогнозоване добове надходження свинцю з раціоном харчування дітей до 3 років та від 3 до 6 років в індустріальному регіоні перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,06мг/добу) більш, ніж у 2 рази і становило 0,127±0,003 мг/добу та 0,144±0,004 мг/добу відповідно. Потенційне добове надходження свинцю для дітей контрольного регіону того же віку перевищувало ДДН у 1,5 – 2 рази. Так для дітей до 3 років можливе надходження свинцю до 0,089±0,0009мг/добу, а від 3 до 6 років – 0,132±0,0011 мг/добу. В інших вікових категоріях дітей обох регіонів середньодобове надходження свинцю не перевищувало встановлені норми ДДН. Встановлено, що середньодобове надходження кадмію з раціоном харчування в індустріальному регіоні також представляє небезпеку, оскільки перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,02 мг/добу) більш, ніж 1,6 рази для дітей до 3 років (0,032±0,001мг/добу) та в 1,8 рази для дітей від 3 до 6 років (0,037±0,002мг/кг). Надходження кадмію з раціонами харчування дітей різного віку в контрольному регіоні, миш’яку та ртуті , як в індустріальному, так і в контрольному регіонах не становило потенційної загрози, оскільки не перевищувало встановлених норм.
Прогнозованенадходження нітратів з раціоном харчування для дітей індустріального регіону віком до 3 років і від 3 до 6 років, перевищувало допустиму добову дозу (ДДД) у 1,4 рази і складало 3,55±0,28 мг/кг та 3,34±0,33 відповідно. В контрольному регіоні надходження нітратів з продуктами харчування для дітей усіх вікових групстановить потенційну небезпеку виникнення нітратної інтоксикації, оскільки перевищувало встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД (2,5 мг/кг) і становило 4,3±0,38 мг/кг для дітей віком до 3 років, 4,3±0,21мг/кг від 3 до 6 років, 3,7±0,13 мг/кг від 6 до 10 років, 3,4±0,26 мг/кг від 10 до 13 років, 2,6±0,08 мг/кг більш 13 років.
На основі існуючих норм та даних фактичного споживання основних продуктів харчування дорослим працездатним населенням індустріального і контрольного регіонів проведений розрахунок і аналіз можливого навантаження пріоритетними ксенобіотиками. Результати наших досліджень показали ( табл. 5 ), що забрудненість раціонів харчування дорослого населення ІІ-ІV груп інтенсивності праці (КФА 1.6-2.3) індустріального регіону свинцем перевищує допустиме добове навантаження (ДДН) на 8 %, 25 %, 33 % відповідно.
Таблиця 5
Вміст пріоритетних ксенобіотиків в добових раціонах працездатного населення індустріального регіону в залежності від фізичної активності ( мг/доб.)
| Ксенобіотики | І(КФА 1,4) | ІІ(КФА 1,6) | ІІІ(КФА 1,9) | ІV(КФА 2,3) | ДДН (мг/ доб.) |
| Свинець | 0,211±0,024 | 0,26±0,016 | 0,30±0,061 | 0,32±0,017 | 0,24 |
| Кадмій | 0,055±0,003 | 0,076±0,005 | 0,085±0,008 | 0,096±0,013 | 0,07 |
| Ртуть | 0,007±0,0004 | 0,009±0,0004 | 0,011±0,0006 | 0,013±0,0007 | 0,05 |
| Миш’як | 0,067±0,0014 | 0,073±0,0017 | 0,086±0,0020 | 0,091±0,0021 | 2,4 |
| Нітрати | 102,9±0,27 | 104,5±0,18 | 114,4±0,023 | 123,6±0,017 | 300 |
| УТН | 2,18 | 2,72 | 3,10 | 3,42 |
Примітка: КФА – коефіцієнт фізичної активності груп інтенсивності праці; УТН – умовне токсичне навантаження.
В контрольному регіоні перевищення середньої добової норми надходження свинцю з раціоном харчування становило лише на 9% та 23% відповідно у працездатного населення ІІІ-ІV груп інтенсивності праці.
Аналіз вмісту кадмію в основних продуктах харчування свідчить, що середній рівень надходження з фактичним раціоном у ІІ-ІV груп працездатного населення індустріального регіону є небезпечним , оскільки перевищує норми ДДН на 8,6 %, 21,4
%, 37,1 %. Середньодобове надходження ртуті, миш’яку, нітратів з продуктами харчування індустріального регіону не перевищувало встановлені рівні. В контрольному регіоні аліментарне навантаження кадмію, ртуті, нітратів на організм людини з фактичним раціоном харчування також не перевищувало ДДН.
Розрахунки умовного сумарного навантаження комплексу пріоритетних ксенобіотиків показали, що токсичність фактичного раціону працездатного населення індустріального регіону перевищує допустимий індекс в 2,18-3,42 рази, а контрольного регіону від 1,58 до 2,4 рази в залежності від груп інтенсивності праці.
Обґрунтування системи заходів профілактики аліментарних ксенобіотичних уражень організму. Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та її попередження-проблема, яка включає різні аспекти, а головним з них, безумовно, слід вважати зниження негативного впливу ксенобіотиків на організм людини (табл. 6). На підставі вивчення контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами, розрахунків ксенобіотичного аліментарного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону, нами запропонований комплекс заходів щодо зменшення та попередження надходження до організму людини різних шкідливих контамінантів хімічного походження шкідливих контамінантів хімічного походження, який увійшов до методичних рекомендацій «Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактики их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона»(Донецький національний медичний
університет імені М.Горького, 2003), розроблених у відповідності до рекомендацій ВООЗ по удосконаленню програми безпеки харчових продуктів «Guidelinesforstrengtheninganationalfoodsafetyprogram» [Geneva, WorldHealthOrganization, 2003].
Таблиця6
Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та загальні принцип охорони внутрішнього середовища організму та збереження потенціалу громадського здоров’я.
| Шляхи контамінації харчових продуктів | Аерогений | Гідрогений | Грунтовий | Технологічний | Контактний | |||
| Об’єкти контамінації | Продукти рослинного походження | Продукти тваринного походження | Продукти рік, озер, морів та океанів | |||||
| Контамінанти | Токсичніелементи | Пестициди | Нітрати та нітріти | Інші ксенобіотики | ||||
| Охорона внутрішнього середовища організму | 1. Зменшення рівнів забруднення навколишнього середовища.2. Зменшення рівнів міграції контамінантів у рослини та організм тварин.3. Обмеження рівнів споживання потенційно небезпечних продуктів харчування.4. Технологічні заходи по зменшенню вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах та готової їжі.5. Система контролю за вмістом контамінантів в продовольчий сировині та харчових продуктах. | |||||||
| Збільшення стійкості організму людини | 1. Раціональне харчування окремих груп населення (профілактика аліментарних захворювань).2. Превентивне харчування груп ризику (профілактика аліментарних захворювань).3. Впровадження в харчування найбільш вразливих груп населення заходів по неспецифічній детоксикації організму на основі раціоналізації харчування та збільшення споживання харчових волокон.4. Лікувальне харчування хворих з гострими захворюваннями та хронічними захворюваннями у стадії загострення (аліментарна реабілітація). | |||||||
| Соціально-медична ефективність | Профілактика екологічних уражень та збереження потенціалу громадського здоров’я. | |||||||
Серед найважливіших розроблених нами заходів профілактики слід вважати наступні: визначення екологічно-небезпечних зон для вирощування та виробництва продовольчій сировини та харчових продуктів рослинного та тваринного походження;визначення пріоритетних забруднювачів продовольчої сировини та харчових продуктів;збільшення частоти відбору проб на вміст пріоритетних забруднювачів;впровадження в систему контролю нових, більш чутливих приладів для визначення залишкових кількостей ксенобіотиків;обмеження використання потенційно небезпечних харчових продуктів в харчуванні організованих колективів;впровадження нових технологій виготовлення харчових продуктів з більш глибоким очищенням продовольчої сировини. Вищезгадані заходи, та контроль за їх виконанням увійшли до річних планів роботи установ державної санітарно–епідеміологічної служби Донецької та Сумської областей.