МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
14.02.01 – гігієна та професійна патологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті імені М. Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор кафедри гігієни Донецького національного медичного університету імені М. Горького Ванханен Вільям Давидович
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування;
доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування та гігієни дітей і підлітків.
Захист відбудеться « 22 » _травня ___ 2008 р. о _13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету іменіО.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна,1.
Автореферат розісланий «__22_» _квітня______ 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
професор
Войцеховський В.Г.
Актуальність теми. Однією з найважливіших причин погіршення здоров’я населення є усе зростаюче забруднення навколишнього середовища промисловими, сільськогосподарськими, транспортними, побутовими та іншими токсичними речовинами. Проблема хімічної безпеки для здоров’я населення України вже давно стала пріоритетною. Слідством антропогенного забруднення навколишнього середовища є убіквітарність фонових забруднень середовищ життєдіяльності людини, які за останні 30 – 40 років по вмісту ряда ксенобіотиків досягли граничних рівнів, а в деяких випадках перевищили їх. [Білецька Е.М., 1998; Штабський Б.М., 1999; Талакін Ю.М. і співавт., 2000; Проданчук М.Г. і співавт., 2001; Лапушенко О.В., 2003; Кундієв Ю.І. і співавт., 2003; Сердюк А.М., 2001, 2004; Бардов В.Г., 2006; Ципріян В.І., 2005, 2007].
У теперішній час Україна – одна з не багатьох країн Європи із значним екологічним неблагополуччям. Промислові викиди в атмосферу України досягають 11 млн. т. у рік (20-25 % сумарного викиду в цілому по країнах СНД). Із року в рік збільшуються викиди промислових вод у відкриті водоймища, зростає мінералізація ґрунтових вод. Хімічними засобами захисту рослин забруднюється значна кількість сільськогосподарських площ, у зв’язку з чим у ґрунті накопичуються великі концентрації пестицидів. Щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд. тонн відходів [Кундієв Ю.І., 2004; Мудрий І.В., 2003, 2004; Трахтенберг І.М., 2006]. У зв’язку з масштабністю промислових та інших викидів у навколишнє середовище ця проблема стає все більш актуальною, особливо в умовах Донецького регіону, на частку якого припадає 40,1 % надходження промислових викидів в атмосферу України при займаній площі 4,4 %[Вихованець Т.А., 1997; Рублевська Н.І., 1999; Агарков В.І. і співавт., 2001;Грищенко С.В. і співавт., 2003;Степанова М.Г., 2003, 2004; Ванханен В.Д. і співавт., 1997, 2004, 2005].
З харчовими продуктами в організм людини потрапляє найбільша кількість шкідливих речовин. До основних забруднювачів харчових продуктів відносять значну кількість речовин хімічної природи, не виконуючих жодної з функцій харчування, які при відповідних умовах несприятливо впливають на здоров’я людини [Циганенко О.І. і співавт., 1998; Гуліч М.П. і співавт.,2001; Сердюк А.М., 2002; Рахманін Ю.О. і співавт., 2002, 2004].
ВООЗ визначає, що пріоритетним напрямком роботи по збереженню здоров’я є забезпечення права кожної людини на достатнє та безпечне харчування. Рішення еколого-гігієнічних проблем харчування населення України тісно пов’язане з дослідженнями якості продуктів харчування на відповідність міжнародним нормативам, проведенням оцінки загрози для здоров’я, та розробкою структури для здійснення моніторингу і аналізу ризику. У зв’язку з тим, що кінцевим результатом усіх видів негативної дії ксенобіотиків є зниження особистого та популяційного здоров’я населення, зниження очікуваної тривалості життя, стає очевидною актуальність охорони внутрішнього середовища організму, ролі харчового фактору в зміцнені та зберіганні здоров’я населення в умовах негативної екологічної ситуації [Большаков О.М. і співавт., 1999; Рахманін Ю.О., і співавт., 2000, 2002; Люпьєн Д., 2001; Матасар І.Т., 2001; Гжегоцький М.Р., 2002; Новикова І.І. і співавт., 2003; Оніщенко Г.Г., 2003; Ванханен В.Д., 2005; Ципріян В.І., 1999, 2005, 2007]. Усе викладене стало науково-теоретичною передумовою обраного напрямку досліджень з гігієнічного обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах Донецького індустріального регіону.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах розділу «Охорона навколишнього природного середовища» програми соціально-економічного розвитку Донецької області, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997р № 1398, комплексних програм «Розробка систем швидкого реагування еколого-гігієнічного моніторингу про вплив харчування на стан здоров'я населення на екологічно несприятливих територіях» (№ державної реєстрації 0196U002263) і «Розробка систем динамічного спостереження за станом харчового статусу населення України, забруднення продуктів харчування ксенобіотиками й оперативного прогнозу їхнього впливу на здоров'я» (№ державної реєстрації 0195U011093).
Робота є фрагментом цілеспрямованих комплексних досліджень кафедри гігієни Донецького національного медичного університету ім. М.Горького по темі «Розробка наукових основ аліментарної профілактики захворювань неінфекційної природи» (№ держреєстрації 0100U006382).
Інформаційний аналіз стану проблеми показав, що наявні дані не дозволяють науково обґрунтувати систему заходів аліментарної профілактики екологічного враження населення в екокризових умовах промислово розвиненого (індустріального) регіону , такого, зокрема, як Донецький. Тому наші дослідження були проведені в екокризовому Донецькому індустріальному регіоні у порівнянні з екологічно благополучними аграрними районами Сумського регіону.
Мета та завдання дослідження. Мета:науково обґрунтувати та розробити заходи по зменшенню контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів пріоритетними ксенобіотиками та зниженню потенційного ризику їх шкідливого впливу на здоров’я населення індустріального регіону.
Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання: