При аналізі результатів візуального огляду встановлено, що у окремих дітей визначалися виражені зміни постави, ознаки плоскостопості. Велику кількість дітей мала слабкий та/або нерівномірний розвиток мускулатури. Серед прибулих на відпочинок дітей 1990-1992 рр. випадків неправильного пубертату виявлено не було, показники статевого розвитку знаходилися в нормативних межах.
На момент початку оздоровчої програми незалежно від ступеня екологічної безпеки регіону постійного мешкання у значної частини дітей були ознаки аліментарного дефіциту, зокрема зниження індексу маси тіла на 15-20%. Серед дівчаток число осіб з оптимальними значеннями показників аліментарного статусу було дещо вищі, ніж серед хлопчиків. У них в 22,4-32,8% випадків мали місце явища відхилення від норми у вигляді надмірного жировідкладення при слабкому розвитку м’язів.
Аналіз накопичувальних відомостей і тижневих меню харчоблока ДОЦ “Молода гвардія” показав, що впродовж всієї оздоровчої зміни діти одержували достатню кількість есенціальних нутрієнтів, за винятком кальцію, споживання якого було нижчим за рекомендований рівень (789±21,4 мг/добу). Крім того, співвідношення нутрієнтів в раціоні харчування не відповідало існуючим гігієнічним нормативам. Так, співвідношення між білками, жирами і вуглеводами склало 1:0,9:4,3 при належному 1:0,8:4, в раціоні містилася достатньо велика кількість рафінованих вуглеводів (до 24%). Нефізіологічним було і співвідношення між вмістом в добовому раціоні солей кальцію, магнію і фосфору – 1: 0,5:1,8, при нормі 1:0,5:1,0-1,5. Вміст решти нутрієнтів відповідав віковому нормативу.
При оцінці індекс функціональних змін у дітей, що прибули на відпочинок було встановлено, що значення індексу функціональних змін у дітей варіювало у межах (2,4±0,3) – (2,6±0,3). Наявні відмінності між віковими групами можуть пояснюватися різницею за показником артеріального тиску, а також наявністю дітей з надмірною масою тіла. Серед дітей на момент заїзду було значним (13,0%) число осіб з напругою механізмів адаптації.
З метою оцінки стану регуляторних систем організму і діяльності серцево-судинної системи була проведена оцінка варіабельності серцевого ритму (ВСР) дітей, що перебували на відпочинку (табл. 2).
Таблиця 2
Показники варіабельності серцевого ритмудітей протягом оздоровчої програми (M±m) – 2004-2006 рр. дослідження
| Показники | Стать | |||
| Хлопці (n=166) | Дівчата (n=334) | |||
| До оздоровлення | Після оздоровлення | До оздоровлення | Після оздоровлення | |
| SdNN, мс | 168,4±3,1 | 146,3±3,0 | 163,4±3,5 | 142,5±3,5 |
| RMSDD, мс | 64,9±3,1 | 64,2±2,8 | 63,4±2,9 | 63,5±3,0 |
| HVRTi | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 | 2,7±0,1 |
| LF, мс2 | 677,4±52,4 | 671,2±49,2 | 699,5±32,4 | 668,1±40,2 |
| HF, мс2 | 379,4±38,4 | 380,2±38,2 | 367,9±40,2 | 367,1±36,2 |
| LF/HF | 1,7±0,1 | 1,8±0,1 | 1,7±0,1 | 1,8±0,1 |
Як видно з наведеної таблиці, суттєвих відмінностей за показниками ВСР серед дітей різної статі, які прибули на оздоровлення до дитячого оздоровчого центру “Молода гвардія” не було. На нашу думку, переважання парасимпатичної регуляції, що виявляється нижчими значеннями HF у частини дітей, що прибули на відпочинок на морське узбережжя Одеської затоки, може бути пов'язано з нерівномірністю дозрівання регуляторних механізмів в пубертатному віці і впливом несприятливої екологічної ситуації.
При оцінці рівня бактеріального забруднення шкіри у дітей, що поступили на оздоровлення в ДОЦ “Молода гвардія” встановлено, що цей показник варіював в діапазоні 7-120 КУО/мл інокулята, в окремих випадках кількість колоній не піддавалася підрахунку (табл. 3).
Таблиця 3
Мікробний пейзаж шкіри підлітків до проходження курсу оздоровлення
| Шар шкіри | Показник | Значення |
| поверхневий | ЗМО, КУО/мл | 96,3±7,3 |
| Гр+ коки, КУО/мл | 0,62±0,08 | |
| Гр- коки, КУО/мл | 0,15±0,02 | |
| Гр+ палички, КУО/мл | 0,23±0,03 | |
| глибокий | ЗМО, КУО/мл | 65,8±6,1 |
| Гр+ коки, КУО/мл | 0,62±0,08 | |
| Гр- коки, КУО/мл | 0,16±0,02 | |
| Гр+ палички, КУО/мл | 0,24±0,07 |
У складі мікрофлори переважали грампозитивні коки, у частини обстежених у складі мікробіоценозів біла присутня транзиторна мікрофлора. Найчастіше у обстежених на початку відпочинку з шкіри висівались Klebsіella pneumonіae і St. aureus. Дріжджоподібні мікроорганізми шкіри були представлені в основному умовно патогенними Candida spp., Malassezia spp., Rhodotorula rubra, Cryptococcus spp. У 40% обстежених були виявлені ознаки порушень нормального складу мікробіоценозів шкіри.
При оцінці бактерицидної активності шкіри за Н.М. Клемпарською, нами встановлено, що індекс бактерицидності шкірних покровів (ІБШП) у дітей, що прибули на оздоровлення на морське узбережжя Одеської затоки коливався у межах 52-93 одиниць, складаючи в середньому 80,3±1,2 од.
При цьому найменші значення індексу були притаманні дітям з найбільш високими рівнями мікробного обсіменіння поверхневих та глибоких шарів шкірних покровів. Втім, значуща кореляція була відсутня (r=0,08 при p>0,05 для поверхневого шару і r=-0,03 при p>0,05 для глибокого шару) тобто показники ЗМО та ІБШП є певної мірою незалежними і є доцільним їх паралельне використання.
При оцінці розподілу ЛК-спектрів по кластерах диференціювання нами встановлено, що вони певною мірою залежали від того, з якого регіону прибули на відпочинок діти, які прийняли участь у дослідженні. Зокрема серед 260 дітей, які прибули на відпочинок з екологічно відносно безпечних населених пунктів число виявлених кластерів було меншим, ніж серед тих що до оздоровлення мешкали у великих індустріальних містах або на інших територіях з високим рівнем антропогенного забруднення.
Так, у дітей, що проживали у відносно сприятливих по екологічній обстановці районах України не були виявлені ЛК-спектри, що відповідали катаболічно-подібному і дистрофічно-подібному симптомокомплексу (гидролітичний тип), алерго-дистрофічно-подібному симптомокомплексу (змішаний тип), були відсутні атипові спектри.
Водночас, у дітей, що прибули з місцевості з екологічно несприятливим умовами проживання були зареєстровані всі відомі типи усереднених розподілів при різних симптомокомплексах, що лежать в основі семіотичного класифікатора за винятком дистрофічно-дегенеративних комплексів.
Нормологічні спектри зустрічалися у 162 підлітків (67,5%) прибулих з екологічно несприятливих регіонів України та у 227 (87,3%) – серед тих, що проживали у місцевості з низьким рівнем екологічного ризику. Алергоподібні спектри, які свідчать про підвищений ризик виникнення алергічних захворювань (кластери диференціювання 2-4) зустрічалися у прибулих з екологічно несприятливих регіонів України в 12,5%, а у тих, що проживали у місцевості з низьким рівнем екологічного ризику – у 7,5%. Найрідкіснішим з алерго-подібних спектрів виявився ЛК-спектр, який відповідав 4 кластеру диференціювання. Його частота склала 9 випадків у дітей з екологічно несприятливої місцевості (тобто 3,8%) та 3 випадки у дітей з місцевостей з низьким рівнем екологічного ризику (тобто 1,2%). Інтоксикаційно-подібні зсуви (кластери диференціювання 5-7) відповідно були діагностовані у 4,6% (11 осіб) та у 1,2% (3 особи) обстежених дітей, що прибули з різних за рівнем екологічної безпеки місцевостей.
Загалом при вивченні стану здоров'я на момент заїзду у дітей, які постійно проживали в екологічно несприятливих регіонах (великі індустріальні міста, території, що зазнали радіаційного забруднення в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС) встановлено наявність негативних змін в стані функціональних резервів організму у вигляді помірного імунодефіциту, переважання тонусу парасимпатичної нервової системи, явищ дисбактеріозу.
При комплексному вивченні стану здоров'я дітей, що пройшли повний тритижневий курс оздоровлення в ДОЦ “Молода гвардія” нами відзначені позитивні зміни. Перш за все вони стосувалися нормалізації маси тіла, при чому у дітей з початковою надмірною масою тіла відбувалося зниження даного показника, а у тих, що мали дефіцит маси – її збільшення. Відповідно, змінювалося число дисгармонійно розвинених дітей. Так, серед дівчат число осіб з дисгармонійним фізичним розвитком зменшилося на 9,6%, а серед хлопчиків на 5,5%.
При цьому соматоскопічні і фізіометрічні показники впродовж курсу оздоровлення значущо не відрізнялися від початкових. В той же час у дітей, що перебували на відпочинку, відбулися певні позитивні зміни з боку показників аліментарного статусу (табл. 4). Так, у них нормалізувалися значення ІМТ, що свідчить про ефективність використовуваних в рамках оздоровчої програми реабілітаційних і профілактичних технологій.
Таблиця 4
Аліментарний статус дітей на момент завершення оздоровчої зміни
| ІМТ, кг/м2 | Групи (вік) | |||||||||
| 12 років | 13 років | 14 років | ||||||||
| Абс. | % | Δ% | Абс. | % | Δ% | Абс. | % | Δ% | ||
| Дівчата (n=334) | Оптимальний | 102 | 81,6 | +4,0 | 96 | 76,6 | +3,2 | 78 | 96,3 | +4,9 |
| Знижений | 11 | 10,4 | -1,6 | 10 | 7,8 | -1,6 | 1 | 1,2 | -1,3 | |
| Підвищений | 12 | 9,6 | -2,4 | 20 | 15,6 | -1,6 | 1 | 2,5 | -3,7 | |
| Хлопці (n=166) | Оптимальний | 44 | 61,1 | +2,8 | 34 | 69,4 | +4,0 | 40 | 88,9 | +8,9 |
| Знижений | 23 | 31,9 | 0 | 10 | 20,4 | -2,0 | 3 | 6,7 | -2,2 | |
| Підвищений | 5 | 6,9 | -2,8 | 5 | 10,2 | -2,0 | 2 | 4,4 | -6,6 | |
Примітка: * - відмінності є достовірними у порівнянні з вихідним рівнем (p<0,05)