Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів (стр. 3 из 6)

Рівні сформованості гігієнічних навичок коливалися від 27,1 до 32,0 балів (при максимальній кількості балів – 40), що свідчить про необхідність їх диференційованої та значної корекції в більшості учнів. Тільки (13,5 ± 2,3) % батьків припускали можливий несприятливий вплив навчальної діяльності, а (14,0 ± 2,4) %, навпаки, вважали, що навчальне навантаження підвищує адаптаційні можливості дітей.

Розумова працездатність учнів вірогідно відрізнялася за кількістю переглянутих знаків, за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою у різних ЗНЗ (р<0,001), за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою по класах (р<0,001). Установлено, що донозологічні стани були в (74,2 ± 3,0) % учнів, при чому мала місце висока питома вага дітей із неврологічними скаргами у всіх класах до (22,4 ± 2,9) %, а також велика кількість дітей із неспецифічними соматичними скаргами – (28,5 ± 3,1) %. Було встановлено різницю між розподілом дітей різних класів за частотою донозологічних станів (більш висока частка дітей із перевтомою за критерієм 2 у художньому класі 2в ЗНЗ1, р<0,02; екологічному 2а ЗНЗ2, р<0,05; загальноосвітньому 2а ЗНЗ3, р<0,001) без значимої різниці між ЗНЗ (р>0,05).

Хронічні захворювання, за твердженнями батьків, мали вірогідно більше учнів (р<0,05), ніж це реєстрували шкільні документи, а патологічна ураженість була, навпаки, вища за даними медичної документації. Тобто батьки не знали або не надавали значення функціональним порушенням у стані здоров’я дітей.

Необхідність координації оздоровчої діяльності усіх учасників навчального процесу загострюється обумовленістю змін у функціональному стані та здоров’ї школярів впливом як навчального закладу (РГБ закладу, організація навчального навантаження, недоліки медичної допомоги, харчування тощо), так і специфічністю системи впливів на рівні навчального колективу (РГБ класу, розклад занять, гігієнічна організація уроку, організація профілактичної роботи з учнями та батьками, психологічний мікроклімат).

Для визначення характеру впливу системи факторів ВШС на рівні навчального колективу досліджено динаміку здоров’я учнів в умовах одного ЗНЗ протягом навчання в початковій школі. Встановлено, що загальна патологічна ураженість обстежених дітей при вступі до школи була на досить високому рівні та вірогідно зростала протягом чотирьох років навчання (рис.1).

Рис. 1. Динаміка патологічної ураженості учнів початкової школи

У структурі патологічної ураженості найбільш поширеними були розлади психіки та поведінки, хвороби органів дихання, кістково-м‘язової системи та сполучної тканини, хвороби органів травлення, ока та придаткового апарату, ендокринні зрушення, хвороби системи кровообігу та нервової системи. Також на високому рівні була патологічна ураженість хворобами системи кровообігу (234 ± 36) ‰, яка вірогідно знижувалася на четвертому році навчання до (73 ± 22) ‰ (р<0,01), що свідчило про функціональне дозрівання серцево-судинної системи у дітей 9-10 років. А ураженість молодших школярів на хвороби нервової системи, навпаки, з (29 ± 14) ‰ на першому році навчання піднялася до (153 ± 31) ‰ на четвертому (р<0,01).

При оцінці гармонійності ФР установлено, що на початку навчального року (72,3 ± 2,4) % першокласників були гармонійно розвинуті, дисгармонійний ФР був у (20,5 ± 2,2) % дітей, різко дисгармонійний – у (7,1 ± 1,3) %. У четвертому класі діти з гармонійним ФР складали (59,6 ± 3,5) % (p<0,05), з дисгармонійним – (29,7 ± 2,5) % та різко дисгармонійним – (12,0 ± 1,7) %. Збільшення частки дівчат із дисгармонійним ФР виникло за рахунок дефіциту маси тіла, а хлопців – надлишку маси тіла. Індекс здоров’я учнів перших класів складав (24,2 ± 2,4) %, четвертих – (21,5 ± 2,8) %. Частка дітей, що часто та тривало хворіли, коливалася від (12,3 ± 1,8) % на першому році навчання до (21,9 ± 2,8) % – на четвертому. Значимої статевої різниці та змін протягом навчання за індексом здоров’я та кількістю дітей, що часто та тривало хворіли, не встановлено (р>0,05).

Практично усі показники здоров’я мали негативні тенденції за період навчального року, більш виражені на першому році навчання, та відновлювалися за період літнього відпочинку.

В цілому за чотири роки навчання відмічалося зростання функціональних можливостей дітей, однак звертає увагу несинхронність їх дозрівання та наявність критичних періодів у формуванні. З’ясовані більш низькі показники розумової працездатності учнів, та більша кількість помилок порівняно з даними інших досліджень (Гребняк Н.П. та ін., 2001; Лапонова Е.Д., 2001), дуже висока частка патологічних реакцій (переважно астенічного типу) за результатами проби Мартине у співставленні з оцінками 90-х років (Гилеп Т.Ю., 1990; Тихвинский С.Б., Хрущев С.В., 1991; Симонова О.И. та ін., 2001).

Протягом молодшої школи відбуваються зміни в структурі груп здоров’я молодших школярів. Так, на початку першого року навчання лише (10,8 ± 3,0) % учнів мали І групу здоров’я, наприкінці молодшої школи вона дорівнювала (4,5 ± 1,1) % (р<0,01). Під час навчання (20,2 ± 2,5) % дітей перейшли з ІІІ до ІІ та І груп здоров’я, тобто відновили його; (35,6 ± 2,5) % дітей мали І та ІІ групи здоров’я протягом усього навчання, (14,9 ± 2,5) % стабільно мали ІІІ групу, (29,3 ± 2,5) % отримали хронічне захворювання під час навчання. Зростання у динаміці частки дітей ІІІ групи здоров’я (р<0,05) дозволяє говорити про негативну динаміку стану здоров’я молодших школярів протягом навчання.

Враховуючи багатофакторність впливу ВШС на здоров’я дітей (Гребняк М.П., 2003; Матвєєва Н.М. та ін., 2003; Кучма В.Р., 2004; Полька Н.С. та ін., 2005) нами проведено кластерний аналіз провідних факторів шкільного середовища (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Кластеризація проводилася у просторі 18 ознак: рівень гігієнічного благополуччя класу, тижневе навчальне навантаження, гігієнічна раціональність розкладу занять, гігієнічна раціональність організації уроків, рівень сформованості гігієнічних навичок, соціально-психологічна адаптація (за 3 роки навчання). Результати оцінювалися методом розрахунку показника контрастності. На підставі проведеного аналізу за основними характеристиками ВШС 10 досліджуваних класів у динаміці навчання встановлено 3 кластера, які відрізнялися за наступними параметрами. Перша група класів мала нижчий рівень гігієнічного благополуччя, незадовільну організацію навчального процесу, середні рівні соціально-психологічної адаптації та сформованості гігієнічних навичок. Друга характеризувалася низьким рівнем сформованості гігієнічних навичок, третя – низьким рівнем соціально-психологічної адаптації за оцінками вчителів. Тому для комплексної характеристики впливу ВШС пропонується виділити санітарно-гігієнічну, соціально-гігієнічну та соціально-психологічну складові. Створюється можливість опосередкованого управління здоров’ям молодших школярів шляхом цілеспрямованого впливу на ВШС з метою оптимізації функціонального стану організму, що сприяє збереженню здоров’я. Варто виділити три основних рівня в рамках комплексного керування здоров’ям. Оперативне керування передбачає скринінгове дослідження, яке включає в себе контроль показників ВШС та їх відповідність діючим нормативним документам, складових здоров’я (соматична складова та фізичний розвиток, за даними медичного огляду, показники невідвідуваності занять) із визначенням динаміки їх значень. Оперативне керування припускає безпосередню реакцію медико-педагого-психологічного колективу, направлену на регулювання та нормалізацію шкільного середовища, тобто приведення показників у відповідність із розробленими та діючими нормативами керованих факторів ризику. Тактичне керування діагностує причини порушення здоров’я дітей початкової школи, що дає можливість визначити, які граничні значення показників функціонального стану перевищені, і установити, які характеристики ВШС впливають на них. Тактичне керування дозволяє коректувати внутрішньошкільні фактори не за нормативними значеннями, а за результатами аналізу їх впливу на показники функціональних систем. Стратегічне керування – це прогнозування рівня здоров’я учнів початкової школи та розробка заходів із оптимізації ВШС. Його зміст становить розробка цільових профілактичних програм, моделювання й прогнозування, що потребує глибокого аналізу ситуації із застосуванням інформаційних технологій. Це свого роду керування через інформацію, яке є набагато дешевшим, ефективнішим і повинно стати одним із головних завдань роботи державної санітарно-епідеміологічної служби в науково-творчому співробітництві з фахівцями НДІ, вищих медичних та педагогічних закладів.

Для цілеспрямованого впливу на фактори шкільного середовища в початковій школі на рівні навчального колективу (оперативне керування) використовується алгоритм розробки управлінського рішення, у рамках якого нами запропоновані профілактичні заходи по їх корегуванню (табл. 2).

Таблиця 2

Схема профілактичних заходів з оптимізації керованих внутрішньошкільних факторів ризику

Шкільні фактори ризику	Шляхи усуненняфакторів ризику	Регламентація контрольнихзаходів, їх кратність
Санітарно-гігієнічна складова	Адміністративний контроль за дотриманням вимог СанПіНу	РГБ не нижче 79 балів; 2 рази на рік
	Підвищення рівня матеріально-технічної бази ЗНЗ	Згідно з діючими нормативними документами; постійно
	Дотримання гігієнічних вимог до складання розкладу уроків, обсягу загального навчального навантаження, домашніх завдань	Контроль відповідності розкладу занять окремих класів затвердженому СЕС, хронометраж уроків; 4 рази на рік
	Раціональне чергування навчальної й позанавчальної діяльності школярів	Співвідношення між позанавчальною й навчальною діяльністю по-винне бути 1:5; 1 раз на рік
	Підвищення ефективності фізичного виховання, розробка й реалізація режиму підвищеної рухової активності	Додаткова до шкільної фізична активність не менша за 2 та не більша за 5 годин на тиждень; 1 раз на рік
Соціально-гігієнічна складова	Санітарно-просвітницька робота з батьками і вчителями	Не менше 2 годин на місяць
	Навчально-виховна система педагогічної роботи з формування цінності здоров'я й здорового способу життя	Контроль організації системи педагогічної роботи: наявність програм, планів, заходів, що проводяться, оцінка їх ефективності за даними анкетування батьків та учнів; 1 раз на рік
Соціально-психологічна складова	Використання методик навчання, адекватних віковим можливостям учнів	Наявність санітарно-гігієнічної експертизи програм; постійно
	Індивідуальний диференційований підхід до навчання	Хронометраж занять, аналіз інформації на педагогічних нарадах; 2 рази на рік
	Застосування педагогічних технологій співробітництва й взаємодії всіх учасників освітнього процесу	Психологічні тренінги; постійно
	Медико-психолого-педагогічний супровід учнів	Наявність індивідуальної роботи психологів та педагогів з дітьми; постійно

З позицій керування здоров’ям постає питання вибору методики оцінки ефективності ПЗ та подальшого коректування результатів. На підставі літературних даних та власних досліджень ЯЖПЗ молодших школярів була обрана для оцінки впливу ВШС та ефективності ПЗ. Однак вік дитини обмежує використання опитувальника тільки для учнів молодшого шкільного віку, тому дані інших учасників освітнього процесу, батьків та вчителів, також важливі для комплексної оцінки та були використані у дослідженні (рис. 2).