міністерство охорони здоров’я україни
донецький національний медичний університет
ім. М. Горького
УДК: 613.955:371.7
гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
14.02.01 – гігієна та професійна патологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Державній установі «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України»
Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Даниленко Георгій Миколайович,
Державна установа «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України», завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Білецька Елеонора Миколаївна,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни
доктор медичних наук, професор
Агарков Володимир Іванович,
Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я і історії медицини
Захист відбудеться «10»вересня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького за адресою: 83003, Україна, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
Автореферат розісланий «08 »серпня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Здійснення протягом останніх років реформи освітньої галузі в Україні зумовило поширення програм, основним завданням яких є формування інтелектуального потенціалу дітей (Савченко О.Я., 2001). При цьому шкільна освіта, як фактор впливу на здоров’я, супроводжується його негативними змінами (Коренєв М.М., 2001; Сердюк А.М., Полька Н.С., 2004). Особливої уваги до себе вимагають учні молодшого шкільного віку, лабільність фізіологічних процесів яких сприяє тому, що вони більш гостро реагують на фактори навколишнього середовища (Агарков В.І. та ін., 2004; Білецька Е.М. та ін., 2005; Неділько В.П., 2005). Сполучення розумового й емоційного перевантаження дітей, починаючи з початкової школи, обумовлює необхідність чіткої та своєчасної регламентації їх діяльності (Бардов В.Г., Сергета І.В., 2000; Кучма В.Р., 2005). Гарантією збереження здоров’я, гармонійного розвитку дитини є дотримання нормативів санітарно-гігієнічного стану внутрішньошкільного середовища і організації навчально-виховного процесу (Гребняк Н.П., 2000; Даниленко Г.М., 2001; Періг А.В. та ін., 2006). Разом з тим, практично відсутні установи, в яких би не виявлялися порушення санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів (Полька Н.С. та ін., 2003; Махнюк В.М., Сапуга І.Є., Сергета І.В., 2005). Тому, керування здоров’ям учнів є пріоритетним завданням сучасного навчального закладу, при цьому найважливішу роль має відігравати профілактична медицина (Берзінь В.І. та ін., 2004; Баранов А.А. та ін., 2005; Козярін І.П. та ін., 2006). Для своєчасного впровадження профілактичних програм необхідне вивчення закономірностей формування здоров’я дітей в умовах навколишнього середовища (Сергета І.В., Редчиц М.А., 2001; Берднік О.В., 2006; Бесєдіна О.А та ін., 2006). Доведено, що однією з провідних проблем проведення заходів з охорони здоров’я школярів є відсутність співпраці фахівців різних профілів – лікарів-гігієністів та педіатрів, вчителів, психологів та соціальних працівників (Лук’янова О.М., 2003; Даниленко Г.М., 2005; Полька Н.С., 2007). Тому необхідно створення інформаційних умов для міжгалузевої співпраці, перспективним шляхом вирішення якої вважається використання такого показника як якість життя, пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) (Guyatt G.et all., 1992; Лехан В.М., 2004; Бирюкова Н.А., 2006). На сьогоднішній день дослідження ЯЖПЗ дітей не набуло широкого поширення, що пов’язано з важкістю підбору інструментів оцінювання. Відсутній системний, комплексний підхід до вивчення ЯЖПЗ дітей в умовах певного середовища (Баранов А.А. та ін., 2005).
Таким чином, актуальним є визначення особливостей впливу внутрішньошкільних факторів на здоров’я та якість життя молодших школярів в умовах реформування початкової школи для удосконалення системи управління здоров’ям учнів та розробки критеріїв оцінки ефективності профілактичних заходів у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідних робіт «Розробити гігієнічні та медико-організаційні заходи збереження та зміцнення здоров’я дітей шкільного віку в умовах реформування загальноосвітнього навчального закладу» (ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України», № держреєстрації 0102U002284) та «Розробити комплексну систему соціально-психологічних і медико-профілактичних заходів щодо оптимізації внутрішньошкільного середовища для забезпечення ефективної адаптації дітей до навчальної діяльності в умовах реформування сучасної середньої школи» (Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, № держреєстрації 0103U004268), у яких дисертант була співвиконавцем. Автор брала безпосередню участь у дослідженні імунного статусу, розумової працездатності учнів, оцінювала функціональний стан серцево-судинної системи, результати спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, неспецифічні адаптаційні реакції організму молодших школярів, проводила санітарно-гігієнічну оцінку внутрішньошкільного середовища та умов навчання у початковій школі.
Метою дослідження є обґрунтування гігієнічних підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя, пов’язану зі здоров’ям та стан здоров’я молодших школярів.
У ході дослідження розв’язанню підлягали наступнізавдання:
1. Дати характеристику стану здоров’я школярів та його динаміки протягом навчання в початковій школі.
2. Визначити вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів в умовах реформування початкової освіти.
3. Обґрунтувати концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі.
4. Дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища.
5. Розробити комплекс профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.
Об’єкт дослідження: вплив внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я та якість життя учнів початкових класів.
Предмет дослідження: здоров’я учнів початкової школи, внутрішньошкільне середовище.
Методи дослідження: гігієнічні (параметри мікроклімату, природного та штучного освітлення, санітарно-гігієнічний опис навчальних приміщень та умов навчання, проведення хронометражу уроків); соціально-гігієнічні; соціологічні (анкетування молодших школярів, їх батьків та вчителів); антропометричні (дослідження фізичного розвитку); фізіологічні (дослідження розумової працездатності, проба Мартине, оцінка нейрогуморальної регуляції за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму); клінічні (комплексні медичні огляди фахівцями ДУ ІОЗДП АМН України); імунологічні (вивчення стану імунної системи, визначення неспецифічних адаптаційних реакцій за показником вмісту лімфоцитів у крові); психологічні (метод оцінювання психоемоційного стану за Люшером); статистичні методи (параметрична та непараметрична статистика з використанням комп’ютерних програм).
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблено систему оцінки рівня якості життя, пов’язаного зі здоров’ям молодших школярів (АС № 22006). Розраховано критичні значення шкал якості життя для визначення негативного впливу внутрішньошкільного середовища на здоров’я учнів початкової школи.
Запропоновано модель опосередкованого управління здоров’ям учнів початкової школи з комплексом цілеспрямованих профілактичних заходів, суттєвою складовою якої є зворотній зв’язок на підставі оцінки ЯЖПЗ усіма учасниками навчального процесу. Подальшого розвитку набуло виявлення сучасних тенденцій патологічної ураженості, фізичного розвитку та функціонального стану учнів початкової школи з детальним аналізом їх змін протягом навчального року та літнього відпочинку.
Встановлено, що більш високий рівень функціонування імунної системи дітей протягом навчання в першому класі є прогностично сприятливим для стабільного рівня здоров’я учнів протягом усього періоду навчання в початковій школі, а більш низькі показники імунітету учнів першого класу супроводжуються погіршенням стану здоров’я протягом навчання.
Уперше визначені регіональні вікові нормативні показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму молодших школярів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені стандарти фізичного розвитку школярів, методика оцінки рівня ЯЖПЗ дітей молодшого шкільного віку. Науково обґрунтовано та впроваджено комплекс профілактичних заходів з оцінкою ефективності оптимізації внутрішньошкільного середовища початкової школи, що дозволяє ефективно керувати здоров’ям молодших школярів.
Матеріали проведених досліджень були використані при розробці методичних рекомендацій „Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів” (2002); увійшли до інформаційного листа “Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів” (№194, 2005), галузевого нововведення „Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів” (Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України, 2006).