3. Постовітенко К.П., Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Сергієнко О.В., Артемчук М.А., Андрушко І.І., Харковенко Р.В., Чехун В.Ф., Призимирська Т.В. Морфологічні зміни в органах тварин з експериментальною гіпергомоцистеїнемією та можливість їх корекції дієтами, збагаченими вітамінами // Вісник морфології. - 2005. - Т.11, №2. - С.287-291. (Здобувач провів морфологічні дослідження та визначив статус вітамінів В6, В9, В12).
4. Артемчук М.А. Профілактично-лікувальна дія вітамінних та вітамінно-мікроелементних препаратів за гострої і хронічної метіонінової гіпергомоцистеїнемії // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. - Т.7. - С. 17-20.
5. Артемчук М.А. Синдром гіпергомоцистеїнемії – принципи лікування та підходи до класифікації гіпогомоцистеїнемічних лікарських препаратів, засновані на аналізі механізму їх дії // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2007. - Т.9. - С. 47-51.
6. Постовітенко К.П., Істошин В.М., Тертишна О.В., Артемчук М.А., Харковенко Р.В., Луцюк М.Б. Гіпергомоцистеїнемія як фактор ураження судин / Біопсихосоціальні аспекти здоров'я: здоров'я здорових: Матеріали наук.-практ. конференції. Вінниця, 21-22 жовт. 2004 р. - Вінниця, 2004. - С.94-95.
7. Харковенко Р.В., Артемчук М.А., Постовітенко К.П., Луцюк М.Б., Салдан Й.Р., Сергієнко О.В. Вплив вітамінно-мікроелементного препарату на рівень гомоцистеїну в плазмі крові та патоморфологічні зміни в оці, викликані експериментальною гіпергомоцистеїнемією / Сучасний стан і проблеми експериментальної та клінічної медицини: Міжнар. наук.-практ. конференція. Тернопіль, 11-12 листоп. 2004р. // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, №3.- С. 175.
8. Артемчук М.А. Вплив різних доз вітамінів В6, В9, В12 та вітамінно-мікроелементного комплексу на швидкість нормалізації біохімічних та морфологічних порушень, що виникають за гіпергомоцистеїнемії / Новітні технології у медицині: Міжнар. наук.-практ. конференція. Вінниця, 14-15 трав. 2005р. – Вінниця, 2005. - С.50-51.
9. Артемчук М.А., Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Постовітенко К.П., Йолтуховський М.М., Постовітенко О.П., Андрушко І.І., Мельник А.В. Підходи до класифікації фармзасобів з гіпогомоцистеїнемічною активністю по механізмам їх дії / Тези доповідей ІХ з'їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства. Вінниця, 10-12 травня 2007р. // Українські Медичні Вісті. - 2007. – Т.7. - С.250.
10. Патент України №66134 А; Експериментальна модель гіпергомоцистеїнемії. В.Ф.Чехун, М.Б. Луцюк, О.О.Пентюк, Т.В.Призимирська, К.П.Постовітенко, М.А.Артемчук, Й.Р.Салдан, О.С.Асачова. - Опубл. 15.04.2004. - Бюл №4. – 6 с.
11. Доклінічні дослідження гіпогомоцистеїнемічної дії потенційних лікарських засобів. О.О.Пентюк, М.Б.Луцюк, М.А.Артемчук та ін. –К.: ДФЦ МОЗ України, 2007. - 30 с.
АНОТАЦІЯ
Артемчук М.А. Гіпогомоцистеїнемічна дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу (експериментальне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Державна установа "Інститут фармакології та токсикології" АМН України, Київ, 2008.
На білих нелінійних щурах-самцях (n=377), які утримувались на стандартній напівсинтетичній крохмально-казеїновій дієті, проведені експериментальні дослідження специфічної (гіпогомоцистеїнемічної) активності нового вітамінно-мікроелементного комплексу (ВМК), до складу якого входять вітаміни В6, В9, В12, а також мікроелементи цинк, хром та ванадій. Дослідження проведено у порівнянні з специфічною дією двох інших комплексів – препаратом порівняння 1 (ПП-1, склад згідно R.Clark, 1998), та препаратом порівняння 2 (ПП-2, полівітамінний препарат «Декамевіт»). На трьох експериментальних моделях гіпергомоцистеїнемії (гостра метіонінова, хронічна метіонінова та комбінована гіповітамінозно-метіонінова) з використанням біохімічних, гематологічних, морфологічних та гістохімічних методів дослідження показано, що ВМК та препарати порівняння володіють гіпогомоцистеїнемічною активністю та здатністю нормалізувати порушення, індуковані гіпергомоцистеїнемією, але профілактична та лікувальна дія ВМК виявилась у більшості випадків вищою у порівнянні з ПП-1 та ПП-2. Зроблено висновок, що досліджуваний вітамінно-мікроелементний комплекс є конкурентноздатним у порівнянні з сучасними аналогами (ПП-1 та ПП-2) і може бути рекомендований для доклінічних та клінічних випробувань.
Ключові слова: гіпергомоцистеїнемія, моделі гіпергомоцистеїнемії, препарати гіпогомоцистеїнемічної дії.
АННОТАЦИЯ
Артемчук М.А. Гипогомоцистеинемическое действие нового витаминно-микроэлементного комплекса (экспериментальное исследование). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 – фармакология. – Государственное учреждение "Институт фармакологии и токсикологии" АМН Украины, Киев, 2008.
Синдром гипергомоцистеинемии – повышенное содержание в плазме крови аминокислоты гомоцистеина – в последние годы привлекает внимание медиков из-за его тесной связи с сердечно-сосудистой патологией и многими другими заболеваниями и состояниями (сахарный диабет, псориаз, почечная недостаточность, шизофрения, депрессии, болезнь Альцгеймера, дефекты развития в онтогенезе, рак прямой кишки и др.). Негативное влияние гипергомоцистеинемии на организм реализуется путем угнетения процессов метилирования, химической модификации белков, стимуляции оксидативного стресса и тромбогенеза, влияния на экспрессию генов и другие процессы. Подтверждением значительной роли гипергомоцистеинемии в прогрессировании сердечно-сосудистой патологии является тот факт, что назначение гипогомоцистеинемической терапии приводит не только к снижению уровня гомоцистеина в плазме крови, но и к позитивной динамике отклонений со стороны сердечно-сосудистой системы и улучшению функции эндотелия. Имеются данные о том, что снижение концентрации гомоцистеина в плазме крови на 3 ммоль/л снижает частоту ишемической болезни сердца на 16 %, тромбозов на 25 %, сердечных приступов – на 24 %. В связи с этим, поиск средств гипогомоцистеинемического действия является актуальной фармакологической проблемой.
Диссертация посвящена экспериментальным исследованиям гипогомоцистеинемической активности нового витаминно-микроэлементного комплекса (ВМК), созданного в Институте фармакологии и токсикологии АМН Украины совместно с Винницким национальным медицинским университетом им. Н.И. Пирогова. ВМК имеет в своем составе высокие дозы витаминов В6, В9 и В12, коферментные формы которых принимают непосредственное участие в метаболизме гомоцистеина, а также микроэлементы цинк, хром и ванадий усиливающие специфическую активность ВМК. Способность витаминно-микроэлементного комплекса снижать уровень гомоцистеина, а также предотвращать и лечить нарушения, индуцируемые гипергомоцистеинемией, сравнивалась с действием двух других препаратов, близких к ВМК по витаминному составу - препаратом сравнения 1 (ПС-1, по R.Clark, 1998) и препаратом сравнения 2 (ПС-2, поливитаминный препарат «Декамевит»).
Эксперименты проведены на взрослых белых крысах-самцах (n=377), которые содержались на стандартной крахмально-казеиновой диете. Использованы 3 модели гипергомоцистеинемии: острая метиониновая, хроническая метиониновая и гиповитаминозно-метиониновая, которые обеспечивали повышение уровня гомоцистеина в плазме крови животных приблизительно в 5, 2 и 13 раз, соответственно. Для кормления животных применялись диеты, обогащенные L-метионином – аминокислотой, которая является единственным источником гомоцистеина в организме, а также другими компонентами в зависимости от условий эксперимента.
В работе использованы такие методы исследования: биохимические (определение концентраций белка, гомоцистеина, средних молекул, малонового диальдегида, гидроперекисей, кетогрупп белков, активности ферментов АЛТ, АСТ, СОД), микробиологические (определение фолата), гематологические (определение количества эритроцитов, лейкоцитов, уровня гемоглобина), микроскопические (исследования всех основных внутренних органов, гистохимическое выявление тромбов и определение их возраста по методу Слинченко), статистические.
Показано, что на моделях острой и хронической гипергомоцистеинемии ВМК, как и препараты сравнения, могут частично предупреждать гипергомоцистеинемическую активность метионина, но эффективность ВМК при этом оказалась более высокой. На модели хронической метиониновой гипергомоцистеинемии все исследуемые комплексы обнаружили приблизительно одинаковую лечебно-профилактическую активность, однако способность нормализовать процессы пероксидации липидов и белков, оказалась одинаковой у ВМК и ПС-2, но более высокой, чем у ПС-1.
На модели гиповитаминозно-метиониновой ГГЦ ежесуточное введение ВМК в течение 4 суток нормализовало содержание гомоцистеина в плазме крови белых крыс, аналогично ПС-1. Препарат сравнения-2 нормализовал этот показатель только на 10 сутки. Антиоксидантное действие ВМК было равным ПC-2 и превосходило ПC-1. Способность ВМК к репарации морфологических изменений, вызванных гипергомоцистеинемией, была более высокой, чем у ПС-1.
Результаты исследований свидетельствуют о том, что новый витаминно-микроэлементный комплекс ВМК имеет высокую специфическую гипогомоцистеинемическую активность и способен ускорять нормализацию изменений, индуцированных гипергомоцистеинемией. Эти данные, на наш взгляд, свидетельствуют о целесообразности дальнейшего углубленного изучения ВМК на предмет создания на его основе нового средства, пригодного для профилактики и лечения гипергомоцистеинемии, конкурентоспособного с современными аналогами (ПС-1 и ПС-2). Кроме того, в результате анализа литературных данных и с учетом собственных исследований автором диссертации предложена современная классификация лекарственных средств с гипогомоцистеинемической активностью, основанная на механизме их действия.
Ключевые слова: гипергомоцистеинемия, модели гипергомоцистеинемии, препараты гипогомоцистеинемического действия