АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
"ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ"
АРТЕМЧУК МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
УДК 591.2.001.5:615.03:577.16:612.014.463
ГІПОГОМОЦИСТЕЇНЕМІЧНА ДІЯ НОВОГО ВІТАМІННО-МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО КОМПЛЕКСУ
(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
14.03.05 – фармакологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Луцюк Микола
Борисович, Вінницький національний медичний
університет ім. М.І.Пирогова, професор кафедри
загальної та біологічної хімії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Французова Стелла Борисівна
Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, м. Київ, старший науковий співробітник відділу загальної та молекулярної патофізіології;
доктор медичних наук, професор
Посохова Катерина Андріївна
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології.
Захист відбудеться "18" червня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.550.01 в ДУ "Інститут фармакології та токсикології" АМН України (03057, Київ, вул. Ежена Потьє, 14).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут фармакології та токсикології" АМН України (03057, Київ, вул. Ежена Потьє, 14).
Автореферат розісланий "__" травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
Д 26.550.01
кандидат біологічних наукІ. В. Данова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Підвищений рівень гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові, тобто гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ), є незалежним фактором ризику прискореного розвитку серцево-судинної патології, у тому числі при атеросклерозі [F.Yang et al., 2005], гіпертонії [І.І. Андрушко та співавт., 2003], цукровому діабеті [S.A.Schafer et al., 2006; O. Essais et al., 2006], псоріазі [B.Vanizor Kural et al., 2003], нирковій недостатності [Н.А.Мухин и соавт., 2002] та інших хворобах і станах. З ГГЦ пов’язують також деякі порушення діяльності ЦНС (депресія, шизофренія, хвороби Альцгеймера та Паркінсона), виникнення дефектів розвитку в онтогенезі, рак прямої кишки [О.О.Пентюк та співавт., 2003; J.Weingaertner et al., 2005; F.G. de Souza et al., 2006]. Негативний вплив ГГЦ на організм реалізується шляхом пригнічення процесів метилювання, хімічної модифікації білків [J.Selhub, 1995], стимуляції оксидативного стресу [K.Sydow et al., 2003; N.Tyagi et al., 2005] та тромбогенезу [P.Hainaut et al., 2002; D. Genser, 2003], впливу на експресію генів [Y.Hu, 2001] та інші процеси. Підтвердженням значної ролі ГГЦ у прогресуванні серцево-судинної патології є і те, що призначення гіпогомоцистеїнемічної терапії призводить не лише до зниження рівня ГЦ в плазмі крові, але і до позитивної динаміки з боку серцево-судинної системи та покращення функції ендотелію [К.П. Постовітенко, 2006; L.M.Title et al., 2000; G. Schnyder et al., 2002]. За даними Z.Ceperkovic (2006), зниження рівня ГЦ в крові на 3 ммоль/л зменшує частоту ішемічної хвороби серця на 16 %, тромбозів на 25 %, серцевих нападів – на 24 %.
Причиною ГГЦ можуть бути явна або прихована недостатність вітамінів В6, В9, В12, порушення на генетичному рівні синтезу ферментів, що беруть участь в метаболізмі цих вітамінів, ниркова недостатність, діабет, псоріаз, інші захворювання, шкідливі звички та деякі лікарські препарати [F. De Bree et al., 2002].
Наведені дані свідчать, що боротьба з ГГЦ є актуальною медичною проблемою. В наш час для зниження рівня ГЦ в крові рекомендують такі заходи, як раціональне харчування, пропаганда здорового способу життя, а також застосування ліків, що мають гіпогомоцистеїнемічну дію(вітамінів В6, В9, В12, рибофлавіну, холіну, креатин- та бетаїн-вмісних ліків та інших). Найчастіше використовують високі дози вітамінів В6, В9, та В12 - кожного окремо або комплекси, в яких дози вказаних вітамінів значно перевищують фізіологічні, причому не було виявлено токсичну дію великих доз цих вітамінів [P.Durand et al., 2001]. В клінічних умовах найбільшу гіпогомоцистеїнемічну активність виявила певна комбінація вітамінів В6, В9, В12 [R.Clark, 1998], тривале застосування якої призвело до вірогідного зниження рівня ГЦ в крові, але не нормалізувало його.
Хоча мікроелементи мають високу біологічну активність, в літературі відсутні дані щодо застосування вітамінно-мікроелементних комплексів як гіпогомоцистеїнемічних засобів. В зв’язку з цим, пошук нових препаратів гіпогомоцистеїнемічної дії, у тому числі серед вітамінно-мікроелементних комплексів, є важливим завданням фармакології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планової наукової роботи кафедри загальної та біологічної хімії ВНМУ ім. М.І. Пирогова (УДК: 615.22:262, № державної реєстрації 0101U002832), а також згідно договору з Інститутом фармакології та токсикології АМН України „Створення нового лікарського засобу антиатеросклеротичної дії на основі комплексу вітамінів В6, В9, В12 та мікроелементів” від 01.11.2001 р. та 02.02.2004 року.
Мета роботи. На основі експериментальних досліджень встановити лікувально-профілактичні властивості нового вітамінно-мікроелементного комплексу при гіпергомоцистеїнемії.
Задачі дослідження.
1. Відтворити на білих щурах-самцях три експериментальні моделі ГГЦ – гостру метіонінову, хронічну метіонінову та гіповітамінозно-метіонінову.
2. На моделях гострої та хронічної метіонінової ГГЦ дослідити профілактичну гіпогомоцистеїнемічну активність нового вітамінно-мікроелементного комплексу та препаратів порівняння.
3. На моделі хронічної метіонінової ГГЦ вивчити лікувальну гіпогомоцистеїнемічну дію вітамінно-мікроелементного комплексу (ВМК), препаратів порівняння та їх антиоксидантну здатність.
4. На моделі комбінованої (гіповітамінозно-метіонінової) ГГЦ дослідити в динаміці вплив ВМК та препаратів порівняння на рівень ГЦ в плазмі крові, вітамінний статус тварин, а також гематологічні зрушення, показники оксидативного стресу та ендотоксикозу, індуковані ГГЦ.
5. Дослідити дозозалежну гіпогомоцистеїнемічну дію ВМК в умовах гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ.
6. Дослідити зміни мікроскопічної будови внутрішніх органів щурів (серце, легені, нирки, печінка, шлунок, кишківник, сім’яники, сітківка ока та головний мозок) за гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ та здатність ВМК в цих умовах відновлювати порушену структуру органів.
Об’єкт дослідження: гіпергомоцистеїнемія.
Предмет дослідження: лікувально-профілактична дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу на моделях гіпергомоцистеїнемії.
Методи дослідження: фармакологічні, біохімічні, гематологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна дослідження. Достеменно підтверджено, що гіповітамінозно-метіонінова ГГЦ супроводжується пошкодженням судинного русла внутрішніх органів, у т.ч. серця, легень, нирок та печінки. Досліджено основні сторони фармакологічної дії ВМК та встановлено переваги його активності на досліджених моделях гіпергомоцистеїнемії у щурів: нормалізації відхилень, індукованих ГГЦ у порівнянні з певною комбінацією вітамінів В6, В9, В12 [R.Clark, 1998] та препаратом “Декамевіт”. Вперше показано, що композиція мікроелементів на основі координаційних сполук цинку та хрому з N-2,3-диметилфенілантраніловою кислотою та ванадатом амонію підсилює специфічну гіпогомоцистеїнемічну дію вітамінів В6, В9 та В12. Вперше запропонована класифікація гіпогомоцистеїнемічних лікарських засобів, заснована на аналізі механізму їх дії.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження показали доцільність застосування ВМК, що містить вітаміни В6, В9, В12 та мікроелементи Zn, Cr, V, з профілактично-лікувальною метою при ГГЦ. На основі літературних та власних даних у співавторстві розроблені методичні рекомендації “Доклінічні дослідження гіпогомоцистеїнемічної дії потенційних лікарських засобів”.
Впровадження результатів дослідження в практику. За результатами дослідження отримано 1 патент України на винахід. Основні положеннядисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова (кафедри фармакології, патологічної анатомії), Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (кафедра медичної хімії), Буковинського державного медичного університету (кафедри фармації та медичної хімії), Ужгородського національного університету (кафедра біохімії і фармакології).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз даних літератури за темою дисертації, опрацьовано моделі, згідно з якими особисто виконано експериментальні дослідження. Дисертант самостійно провів статистичну обробку та аналіз первинного матеріалу, написав всі розділи дисертації, сформулював висновки та практичні рекомендації. Мікробіологічні дослідження проведені на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології ВНМУ ім. М.І. Пирогова (зав. каф. – проф. Г.К. Палій), гістологічні – на кафедрі гістології та ембріології ВНМУ ім. М.І. Пирогова (зав. каф. – проф. М.С. Пушкар), гістохімічні у відділі морфології ІФТ АМН України (зав. відділом – ст.н.с. О.В. Сергієнко), за що дисертант їм щиро вдячний.
Апробація результатів дослідження. Результати роботи були оприлюднені на науково-практичних конференціях “Біопсихосоціальні аспекти здоров’я: здоров’я здорових” (Вінниця, 2004), "Сучасний стан і проблеми експериментальної та клінічної медицини" (Тернопіль, 2004), “Новітні технології у медицині” (Вінниця, 2005), на ІХ з'їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Вінниця, 2007).