Таким чином, ефективність гістероскопії при поєднаній гіперплазії ендо- та міометрія становила від 91,2% у І групі до 94,6% у IIIгрупі (рис.2).
Великою проблемою для лікаря-акушера-гінеколога є проведення гістеректомії у жінок з анемією. Нами був проведений аналіз використання абляції ендометрія для зменшення крововтрати з метою ліквідації постгеморагічної анемії при підготовці до планової гістеректомії залежно від довжини порожнини матки у 60 пацієнток: до І підгрупи увійшли пацієнтки з довжиною порожнини матки до 9 см, до ІІ підгрупи - від 9 до 12 см, до ІІІ підгрупи - більше 12 см.
Нормалізації показників червоної крові через 2-4 міс удалося досягти в усіх пацієнток I підгрупи, у 94,4% - другої, у 73,3% - третьої (рис.3).
Отримані нами дані підтвердили, що використання гістероскопічної абляції ендометрія у жінок із постгеморагічною анемією, спричиненою матковими кровотечами, є ефективним методом підготовки хворих до планової гістеректомії за умови, що довжина порожнини матки не перевищує 12 см.
Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм ведення хворих із поєднаними ГПЕМ (рис.4) базується на використанні диферен-ційного підходу до лікування з урахуванням віку, виду поєднання патології, її локалізації, розміру матки тощо. Застосування алгоритму підвищить ефективність лікування даної категорії хворих і знизить економічні витрати, допоможе уникнути неефективних методів лікування у кожному конкретному випадку.
У дисертації запропоновано нове розв'язання наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування хворих із поєднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія з допомогою проведення порівняльної оцінки ефективності гістероскопічної абляції, резекції, комбінованої часткової абляції та резекції ендометрія, а також розробки диференційованих показань до їх використання.
1. Поєднані форми гіперпластичних процесів ендо- та міометрія спостерігаються у 16,9% пацієнток гінекологічних стаціонарів і є показаннями до виконання 50,4% гістеректомій. У 41,8% випадків гіперпластичні процеси матки включають поєднання поліпів і гіперплазії ендометрія, а лише в 1,8% - гіперпластичні процеси ендометрія, міому матки й аденоміоз, що створює передумови для використання у даної категорії хворих малоінвазивних ендоскопічних методик хірургічного лікування.
2. Гістероскопічне лікування поєднаних гіперпластичних процесів матки характеризується високою ефективністю з частотою позитивних результатів від 91,2% (після гістероскопічної абляції) до 94,6% (після комбінованої методики) та найбільшим відсотком післяопераційної аменореї внаслідок використання резекційної (77,4%) та комбінованої (79,5%) методик втручання. Застосування комбінованої гістероскопічної методики операцій супроводжується меншою кількістю ускладнень у найближчому періоді: порівняно з аблятивною методикою - вдвічі, з резекційною - у 2,5 рази та, на відміну від ізольованого резекційного втручання, не проявляється в післяопераційному періоді пов'язаною із потраплянням промивної рідини в черевну порожнину болючістю у гіпогастральних ділянках.
3. Відсутність ефекту гістероскопічного лікування поєднаних гіперпластичних процесів матки, що відмічається у 6,7% пацієнтів, у більшості випадків (86,7%) спостерігається за наявності аденоміозу, а частота негативних результатів гістероскопічних втручань у даної категорії хворих корелює зі збільшенням розміру довжини порожнини матки (rbs=0,63; p<0,05), що для розміру, який перевищує 12 см, відповідає ризику на рівні 1,36 (ДІ 95%; 0,94-1,52).
4. Вища частота (18,8%) негативних результатів гістероскопічних оперативних втручань у хворих із гіперпластичними процесами матки у поєднанні з аденоміозом, порівняно з пацієнтками без аденоміозу, вказує на доцільність застосування у даної категорії хворих радикального методу лікування - гістеректомії.
5. Виконання гістероскопічної абляції ендометрія у хворих із поєднаними гіперпластичними процесами матки, ускладненими постгеморагічною анемією, з метою ліквідації мено-, метрорагій та підготовки до планової гістеректомії дозволяє знизити крововтрату і нормалізувати показники червоної крові протягом 4 міс у 100% хворих із довжиною порожнини матки менше 9 см, у 94,4% - від 9 до 12 см і у 73,3% - понад 12 см.
1. Гладчук І.З., Каштальян М.М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні гіперпластичних процесів ендо- та міометрія // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С.26-28.
2. Шитова Г.В., Рибін А.І., Каштальян М.М. Абляція ендометрія при постгеморагічних анеміях внаслідок мено-, метрорагій у жінок, які потребують гістеректомії // Одеський медичний журнал. - 2003. - № 4. - С.75-77.
3. Каштальян М.М. Гістероскопічна хірургія у лікуванні хворих з поєднаними гіперпластичними процесами матки // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 2. - С.168-171.
4. Деклараційний патент № 16215 (UA). А61 N1/06; A61 B17/42. Спосіб передопераційної підготовки жінок з постгеморагічною анемією, які потребують гістеректомії (Запорожан В.М., Гладчук І.З., Шитова Г.В., Каштальян М. М) // Одеський державний медичний університет. - Заявл.03.04. 2006; опубл.17.07. 2006. - Бюл. № 7.
5. Каштальян М.М. Отдаленные результаты электроабляции эн-дометрия при эндометриальных гиперплазиях // Материалы конф. “Студенческая медицинская наука 2001”. - М., 2001. - С.69.
6. Каштальян М.М. ND-YAG-лазерная и ВЧ-электроабляция при гиперпластических процессах эндометрия: сравнительное исследование // Сборник тезисов докладов “Санкт-Петербургские научные чтения - 2002”. - СПб., 2002. - С.143.
7. Каштальян М.М. Гістероскопічна абляція ендометрія з застосуванням ND-YAG лазера, ВЧ-електро - та кріохірургії: порівняльне дослідження // Тези доповідей студентської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 2002. - С.45–46.
8. Каштальян М.М. Лечение гиперпластических процессов эндометрия с применением различных гистероскопических хирургических методик // Материалы конф. “Студенческая медицинская наука 2002”. - М., 2002. - Ч.1. - С.83.
9. Каштальян М.М. Лікування гіперпластичних процесів ендометрія з застосуванням різних гістероскопічних хірургічних методик // Тези доповідей студент. конф. “Молодь - медицині майбутнього”. - Одеса, 2002. - С.89-90.
10. Каштальян М.М. Гистероскопическая абляция эндометрияс применением различных методик: сравнительное исследование // Материалы студенческой конференции. - Минск, 2002. - С.71.
11. Каштальян М.М. Сравнительный анализ эффективности аблятивных методов при мено-, метроррагиях, обусловленных гиперпластическими процессами эндометрия // Материалы ІІІ междунар. науч.-практ. конф. “Санкт-Петербургский научный форум - 2003”. - СПб.: СПбГМУ, 2003. - Т.1. - С.6-7.
12. Шитова Г.В., Рибін А.І., Каштальян М.М. Абляція ендометрія як метод передопераційної підготовки до планованої гістеректомії у хворихз постгеморагічною анемією внаслідок мено-, метрорагій // Матеріали IVВсеукраїнськоїконференціїз гінекологічної ендоскопії. - Одеса, 2003. - С.83.
13. Гладчук И.З., Назаренко О.Я., КаштальянМ.М. Вагинальный доступ при консервативной миомэктомии // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1. - С.217-218.
14. Гладчук И.З., Назаренко О.Я., Каштальян М.М. Вагинальный доступ при консервативной миомэктомии // Матеріали конференції “Вагінальна хірургія - сьогодні і завтра”. - Вінниця, 2005. - С.10-12.
Каштальян М.М. Гістероскопічна хірургія в лікуванні хворих з по-єднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.
Близько 25,7% пацієнток гінекологічних стаціонарів страждаютьнагіперпластичні процеси матки, із них більше половини мають поєднану патологію. Тому розробка органозберігаючих методів хірургічного лікування з використанням гістероскопії в даному випадку є надзвичайно актуальною. Автор аналізує результати проведення лікування 225 жінок, що страждають на поєднані гіперпластичні процеси ендо- та міометрія, з використанням гістероскопічної абляції, резекції та комбінованої парціальної абляції й резекції ендометрія. Комбінована методика дозволила знизити частоту інтраопераційних і ранніх післяопераційних ускладнень удвічі порівняно з групою жінок, яким використовували абляцію, та майже в 2,5 рази порівняно з резекцією ендометрія. При використанні абляції та комбінованої методики, на відміну від пацієнток, яким виконували резекцію ендометрія, не спостерігався у післяопераційному періоді біль внизу живота, що виникає внаслідок подразнення очеревини рідиною, яка потрапила під час гістероскопічного втручання в черевну порожнину. Ефективність гістеро - скопії при поєднаній гіперплазії ендо- та біометрія (досягнення аменореї та гіпоменореї) становила від 91,2% у групі абляції до 94,6% у групі комбінованої методики.
Ефект був відсутнім у 6 хворих, яким виконували абляцію, у 5 осіб після резекцїї та 4 хворих, яких піддавали комбінованій терапії. У більшості цих жінок розміри матки перевищували 12 тижнів вагітності чи був виявлений аденоміоз. Розроблено спосіб передопераційної підготовки жінок із постгеморагічною анемією, які потребують проведення гістеректомії, захищений патентом України. Запропоновано алгоритм ведення хворих із поєднаними гіперпластичними процесами ендо- та міометрія.
Ключові слова: гістероскопія, абляція, резекція ендометрія, комбінована методика, поєднані гіперпластичні процеси ендо- та міометрія.
Каштальян М.М. Гистероскопическая хирургия в лечении больных с сочетанными гиперпластическими процессами эндо - и миометрия. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2008.
До 25,7% пациенток гинекологических стационаров страдают гиперпластическими процессами матки, из них более половины имеют сочетанную патологию. Вопросы разработки органосохраняющих методов хирургического лечения с использованием гистероскопии в данном случае представляются чрезвычайно актуальными.