Інтегральним показником реабілітації безробітних, тобто ліквідації дезадаптації на всіх рівнях взаємодії в сім’ях та соціумі, ми вважали їх працевлаштування. До кінця проведення системи психотерапії були влаштовані на роботу всі наші пацієнти: повністю 88±3 і частково 12±3%. Проте через 2 роки частина пацієнтів зі специфічним розладом особистості (20±13% – із дисоціальним і по 14±11% – з емоційно нестійким та шизоїдним) знову втратили роботу, що було пов’язано з декомпенсацією перебігу цієї патології.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне вирішення завдання медико-психологічної та соціальної реабілітації безробітних чоловіків і жінок із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку та форм дезадаптації безробітних на різних рівнях функціонування.
2. Серед обстежених безробітних 75±3% хворіють на соматоформні розлади – соматизовані 53±3 та іпохондричні 47±3%. У решти мають місце специфічні розлади особистості: емоційно нестійкий (частіше в чоловіків), демонстративний (переважно у жінок), дисоціальний та шизоїдний.
3. У всіх пацієнтів із соматоформними розладами існують явно виражені акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше педантичного (53±9%), у жінок – демонстративного (48±7%), а за іпохондричного розладу – у тих та інших тривожного типу (відповідно 48±9 та 68±8%).
Існують три варіанти усередненого профілю особистості обстежених безробітних. Перший (35±3%) характеризується підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі гіпоманії; другий (27±3%) – підвищенням на шкалах істерії, психопатії, гіпоманії та зниженням – мужньості-жіночності та соціальної інтроверсії; третій (40±3%) позначається підвищенням на шкалах невротичної тріади (іпохондрії, депресії, істерії) та шкалах ригідності, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі психопатії.
Виявлені відмінності особистості сприяють мікросоціальній та соціальній дезадаптації безробітних.
4. У всіх безробітних чоловіків і жінок спостерігаються порушення сексуального здоров’я, які відповідно до їх причин та механізмів розвитку можуть бути класифіковані так:
І. Соматоформний варіант сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації (75±3%).
І.1. Комунікативна форма (53±3%).
І.2. Дезактуалізаційна форма (34±3%).
І.3. Аверсійна форма (13±3%).
ІІ. Соціокультурний варіант сексуальної дезадаптації (19±3%).
ІІ.1. Статеворольова форма (49±7%).
ІІ.2. Сексуально-еротична форма (51±7%).
ІІІ. Конституціональний варіант сексуальної дезадаптації (6±3%).
5. Серед родин безробітних переважають нефункціональні – 65±9% за соматоформних розладів та 54±10% – за специфічних розладів особистості, що підтверджує типологія шлюбу обстежених, серед яких відповідно 61±5 та 62±7% належать до антагоністичного типу шлюбу. Решта родин є умовно функціональними і являють собою негативно доповнюючі, в поодиноких випадках – псевдопозитивно доповнюючі, псевдосимбіотичні або псевдосинергічні шлюби.
6. Більшість обстежених безробітних – особи молодого віку (від 21 до 40 років) із середньою освітою, мають дітей і мешкають самостійно у власному житлі. Їхній трудовий стаж до втрати роботи становив найчастіше від 1 до 19 років, вони займалися в більшості випадків фізичною працею і за посадою були виконавцями. Переважна більшість обстежених живуть на утриманні у рідних та близьких (54±3%) або на допомогу у зв’язку з безробіттям (30±3%), решта 16±3% – на випадкові заробітки або власні збереження.
7. Застосована для безробітних психотерапія має являти собою систему, спрямовану на корекцію особистісних та соматоформних розладів міжособистісної, сексуальної, мікросоціальної та соціальної дезадаптації. При цьому мають застосовуватися адекватні до наявних порушень методи й форми з широкого арсеналу сучасної психотерапії: раціональна в індивідуальній та парній формі, групова, персоналістична, когнітивна, бібліотерапія, трансактний аналіз, рольові ігри, комунікаційний, рольовий психосексуальний, сексуально-еротичний тренінг.
Проведення розробленої нами системи психокорекції дає змогу здобути досить високий та стійкий терапевтичний ефект, що складає 89±3% за соматоформних розладів, 80±6% – за специфічних розладів особистості, відновити сексуальне здоров’я у 82±3% й досягнути постійної успішної праці у 92±3% пацієнтів.
1. Мартиненко Н.В. Втрата роботи як патогенний фактор впливу на психічне здоров’я людини: стан та напрямки досліджень (аналітичний огляд літератури) // Архів психіатрії. – 2005. – Т.11, №4. – С.33-40.
2. Мартыненко Н.В. Сексуальное здоровье безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, вип.2 (51). – С.76-77.
3. Мартыненко Н.В. Причины и механизмы невротических и соматоформных расстройств у безработных // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, вип.1 (50). – С.205-206.
4. Мартыненко Н.В. Особенности полоролевого поведения безработных мужчин // Архів психіатрії. – 2007. – Т.13, №1-2 (48-49). – С.93-95.
5. Мартыненко Н.В. Полоролевое поведение безработных женщин // Архів психіатрії. – 2007. – Т.13, № 3-4 (50-51). – С.94-97.
6. Мартыненко Н.В. Типология супружества безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т.11, №3 (40). – С.40-43.
7. Мартыненко Н.В. Система психотерапевтической коррекции дезадаптации безработных мужчин и женщин с соматоформными, личностными и сексуальными расстройствами // Медицинская психология. – 2007. – Т.2, №3. – С.37-40.
Н.В.Мартиненко. Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними та сексуальними розладами та її психокорекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2008.
У дисертації на основі системного міждисциплінарного підходу вивчено специфічні розлади особистості, соматоформні розлади та соціологічні характеристики безробітних чоловіків і жінок. Досліджено особистісні відмінності та міжособистісні стосунки безробітних, виявлено клінічну структуру наявних у них порушень психічного стану та сексуального здоров’я. Вивчено причини, механізми розвитку та прояви дезадаптації безробітних на різних рівнях взаємодії, визначено варіанти та форми дезадаптації, досліджено порушення функціонування сім’ї за неможливості когось із членів сім’ї влаштуватися на роботу.
Розроблено високоефективну систему психотерапевтичної корекції психічних розладів та дезадаптації безробітних на соціальному й мікросоціальному рівні.
Ключові слова: безробітні, особистісні, соматоформні, сексуальні розлади, психокорекція.
Н.В.Мартыненко. Дезадаптация безработных с личностными, соматоформными и сексуальными расстройствами и ее психокоррекция. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков, 2008.
В диссертации на основе системного междисциплинарного подхода изучены специфические расстройства личности, соматоформные расстройства и социологические характеристики безработных мужчин и женщин. Показано, что среди обследованных безработных 75±3% страдали соматоформными расстройствами – соматизированным 53±3 и ипохондрическим 47±3%. У остальных имели место специфические расстройства личности: эмоционально неустойчивое (чаще у мужчин), демонстративное (в основном у женщин), диссоциальное и шизоидное. У всех пациентов с соматоформными расстройствами имелись явно выраженные акцентуации характера: при соматизированном расстройстве у мужчин чаще всего педантического, у женщин – демонстративного, а при ипохондрическом расстройстве – у тех и других тревожного типа.
Выявлены три варианта усредненного профиля личности обследованных безработных. Первый характеризовался подъемом на шкалах депрессии, психастении, социальной интроверсии и снижением на шкале гипомании; второй – подъемом на шкалах истерии, психопатии, гипомании и снижением – мужественности–женственности и социальной интроверсии; третий отличался подъемом на шкалах невротической триады (ипохондрии, депрессии, истерии) и шкалах ригидности, социальной интроверсии при снижении на шкале психопатии.
Установлено, что у всех безработных мужчин и женщин наблюдались нарушения сексуального здоровья, выделены их варианты и клинические формы.
Показано, что среди семей безработных преобладали нефункциональные, относящиеся, главным образом, к антагонистическому типу супружества.
Социологическая характеристика безработных свидетельствует о том, что среди них преобладали лица молодого возраста (от 21 года до 40 лет) со средним образованием, которые имели детей и проживали самостоятельно в собственном жилье. Их трудовой стаж до потери работы составлял чаще всего от 1 года до 19 лет, они занимались в большинстве случаев физическим трудом и по должности были исполнителями. Подавляющее большинство обследованных жили на содержании у родных и близких (54±3%) или на пособие по безработице (30±3%), остальные 16±3% – на случайные заработки или личные сбережения.
Сделан вывод, что применяемая у безработных психотерапия должна представлять собой систему, направленную на коррекцию личностных и соматоформных расстройств, межличностной, сексуальной, микросоциальной и социальной дезадаптации. При этом должны применяться адекватные имеющимся нарушениям методы и формы из обширного арсенала современной психотерапии: рациональная в индивидуальной и парной форме, групповая, персоналистическая, когнитивная, библиотерапия, трансактный анализ, ролевые игры, коммуникационный, ролевой психосексуальный, сексуально-эротический тренинги.