Смекни!
smekni.com

Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції (стр. 2 из 6)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 4 статті у затверджених ВАК України профільних виданнях та 15 робіт в матеріалах наукових з’їздів, пленумів і конференцій.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 177 сторінках машинописного тексту, проілюстрована 23 малюнками та 48 таблицями. Робота містить вступ, огляд літератури, опис методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки і практичні рекомендації. Список використаних джерел містить 194 літературні найменування, з яких 94 – кирилицею і 100 – латиницею.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення поширеності основних ФР ССЗ (І етап дослідження), оцінки динаміки епідеміологічної ситуації (ІІ етап дослідження) була сформована випадкова вибірка із 1450 жінок віком 20-64 роки, що мешкали в Солом'янському районі м. Києва на початок 2004 року. Обстежено 977 жінок, що склало 67,4 % від кількості запрошених. Під час проведення обстеження використовували стандартні методи дослідження та уніфіковані критерії оцінки ВООЗ. Програма обстеження включала: заповнення анкет, що вміщують анамнестичні та соціально-демографічні дані; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ для виявлення стенокардії напруги та інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі; реєстрацію ЕКГ спокою з наступним кодуванням її за Міннесотським кодом; вимірювання артеріального тиску (АТ); антропометричні вимірювання; забір венозної крові натще для визначення вмісту ліпідів і ліпопротеідів в плазмі крові; опитування про куріння та фізичну активність; анкетування за Госпітальною шкалою тривоги та депресії для виявлення ТДС.

Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою.

Проводили 2 незалежних вимірювання АТ після п'ятихвилинного відпочинку з інтервалом 2-3 хвилини. В аналіз даного дослідження включали середню величину з двох вимірювань. Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ і рекомендаціями Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування АГ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ (САТ), який дорівнював або був більший за 140 мм рт.ст., і/або діастолічного АТ (ДАТ), що дорівнював або був більший за 90 мм рт.ст.

НМТ оцінювали за допомогою БМІ (відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах). Жінки з БМІ меншим, ніж 18,5 кг/м2 склали групу з недостатньою масою тіла. До групи з надлишковою масою тіла відносили осіб зі значеннями БМІ від 25 до 29,9 кг/м2, а до групи з ожирінням – зі значеннями БМІ, що дорівнюють або перевищують 30 кг/м2.

Курцями вважали жінок, які щоденно викурюють хоча б одну сигарету. Фізична активність вважалася недостатньою, якщо час роботи сидячи складав 5 годин і більше та активне дозвілля взимку і влітку, враховуючи час, що витрачається на ходу до роботи і з роботи, становив менше, ніж 10 годин на тиждень.

В групу з ДЛП відносили осіб з гіперхолестеринемією (ГХС) (рівень ХС дорівнює або перевищує 240 мг/дл), і/або гіпертригліцеридемією (ГТГ) (рівень ТГ дорівнює або перевищує 200 мг/дл), і/або з рівнем ХС ЛПВЩ, меншим ніж 40 мг/дл.

Для вивчення поширеності ТДС протестовано 935 жінок віком 20-64 роки, що складає 95,7 % від усіх обстежених осіб. Використовували Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), розроблену A.S.Zigmond та R.P.Snaith в 1983 році для скринінгового виявлення цих станів. Під час інтерпретації даних враховували сумарний показник по кожній підшкалі А (тривога) і D (депресія), відокремлюючи при цьому 3 області значень: 0-7 балів – норма; 8-10 балів – субклінічно виражена тривога/депресія; 11 балів та вище – клінічно виражена тривога/депресія.

При розрахунку стандартизованих показників за стандарт брали повіковий склад жіночого населення України.

Для оцінки змін профілю ризику жіночої популяції результати проведеного дослідження співставляли з даними, одержаними при обстеженні аналогічної за віком популяції 1154 жінок, що мешкали на тій же території в 1981-1982 рр. (ІІ етап дослідження).

З метою вивчення внеску основних ФР ССЗ в смертність (ІІІ етап дослідження), проводили встановлення життєвого статусу жінок віком 40-64 роки в кількості 629 осіб, обстежених в 1981-1982 рр., через Центральне адресне бюро з одночасним переглядом актових записів про смерть в РАГСах м. Києва і лікарських свідоцтв про смерть в міському статистичному управлінні.

Загальну смертність і смертність від різних причин розраховували на 1000 людино-років спостереження (ЛРС). При аналізі даних смертності розраховували: атрибутивний ризик (популяційний показник, що характеризує наскільки ФР визначає смертність від тієї чи іншої причини та дозволяє ранжувати ФР в залежності від їх прогностичного значення) та відносний ризик (відношення між категоріями максимального і мінімального ризику).

Створення бази даних та їх статистичну обробку здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою програми "Microsoft Office Excel 2003" та наданого ВООЗ пакету прикладних програм по аналізу епідеміологічних даних "Epi-Info" і медичної інформаційно-статистичної системи “Епідеміологія”. Для виявлення вірогідності відмінностей між групами використовували критерій t-Стьюдента. Для виявлення взаємозв’язку між показниками обчислювали коефіцієнт кореляції Пірсона.

Основні результати дослідження. При аналізі даних І етапу дослідження у 25,2 % обстежених осіб виявлено підвищений рівень АТ. Частота АГ вірогідно збільшується у кожному десятиріччі, починаючи з вікової групи 35-44 роки. В структурі переважає АГ І ступеня – 49,4 % випадків, доля АГ ІІ ступеня дорівнює 35,9 % і АГ ІІІ ступеня – 14,7 %.

Середньопопуляційні значення САТ і ДАТ у жінок відповідають встановленим нормам, лише у віковій групі 55-64 роки середні значення САТ їх перевищують (142,4±1,6) мм рт.ст. При достатній обізнаності обстежених жінок про наявність АГ (89 %) залишаються незадовільними показники охоплення медикаментозним лікуванням (56 %) та його ефективності: нормалізації АТ досягає тільки чверть хворих (25 %).

Порушення обміну ліпідів зареєстровано у 35,1 % обстежених. З віком розповсюдженість їх зростає від 23,4 % у групі 20-24 роки до 56,1 % в 55-64 роки (р<0,001).

Найпоширенішим із ліпідних порушень є ГХС: гранично підвищений рівень ХС (200-239 мг/дл) зареєстровано у 33,9 %, високий – у 18,9 % осіб. Середньопопуляційні значення загального ХС перевищують нормальний рівень, починаючи вже з 35-річного віку – (205,7 ± 2,9) мг/дл.

Розповсюдженість помірної ГТГ (150-199 мг/дл) становить 10,7 %, вираженої (200 мг/дл і більше) – 6,3 %; середньопопуляційні значення ТГ відповідають оптимальним (112,8±1,8) мг/дл в усіх вікових категоріях.

Поширеність гіпоальфахолестеринемії (гіпо-α-ХС) – 27,2 %. Характерним є той факт, що цей вид порушення обміну ліпідів реєструється в усіх вікових групах однаково часто. Середньопопуляційний рівень ХС ЛПВЩ становить (45,2±0,5) мг/дл, що відповідає нормальним його значенням.

На момент обстеження відсоток жінок, які курять, складає 18,5 %. Найбільш несприятлива ситуація в групі 25-34 роки, де поширеність куріння сягає 32,4 %. Повікова розповсюдженість цього ФР має тенденцію до зниження від 22,9 % в 20-24 роки до 5,5 % в 55-64 роки.

Надлишкову масу тіла мають 26,5 % осіб, на ожиріння страждає кожна п’ята (20,6 %) обстежена жінка. Частота цього ФР прогресивно збільшуєтьсяз віком. Визначено, що середньопопуляційні значення БМІ перевищують встановлений ВООЗ оптимальний рівень – (26,1±0,18) кг/м2.

Деякі дослідники (Гундаров І.А., Матвєєва С.В., 2000) вважають доведеним ФР смерті, в тому числі і від ССЗ, недостатню масу тіла. Встановлено, що майже у чверті (22,9 %) обстежених жінок віком 20-24 роки маса тіла розцінюється як недостатня, загальна розповсюдженість цього ФР становить 7,1 %.

Виявлено, що найбільш поширеним (48,0 %) із основних ФР є недостатня фізична активність, яка визначається майже у половини жінок, однаково часто в усіх вікових групах.

Результати дослідження свідчать, що будь-які ФР ССЗ, що аналізуються, відсутні лише у 13,3 % обстежених жінок; кількість осіб з одним чинником складає 35,1 %, двома – 27,7 %, трьома і більше факторами – 23,9 %.

Виявлений високий ступінь концентрації та агрегації ФР корелює з високою (14,0 %) поширеністю ІХС в жіночій популяції. Частота визначеної ІХС складає 10,7 %, у тому числі, ІМ – 1,0 %, стенокардії – 6,7 %, безбольової форми – 3,6 %; можливої ІХС – 3,3 %.

Під час вивчення поширеності психоемоційних порушень та їх зв’язку з основними ФР ССЗ в жіночій популяції, ознаки ТДС виявлені у 51,5 % обстежених, причому у 30,8 % осіб вони мають субклінічний характер, а у 20,7 % – клінічно виражені. Отже, кожна п’ята жінка в популяції потребує додаткового психологічного обстеження за участю лікаря-спеціаліста, а третина – певної психотерапевтичної допомоги від лікаря-кардіолога.

Встановлено факт підвищення поширеності ТДС з віком – від 38 % в
20-34 роки до 67,1 % в 55-64 роки. Аналіз структури ТДС показав, що у більшості (52,4 %) жінок з розладами переважає тривожна симптоматика, питома вага осіб з переважно депресивною симптоматикою складає 21,6 %. Відомо, що саме тривожна симптоматика значно підвищує ризик розвитку та обумовлює тяжкість ІХС.

Психоемоційні розлади вірогідно більше поширені серед жінок з середньою освітою, ніж серед тих, хто має вищу, а також частіше визначаються у вдових жінок порівняно з незаміжніми, заміжніми та розлученими. Відмінності в частоті ТДС у заміжніх та розлучених практично відсутні (55,2 % і 54,3 % відповідно), хоча в структурі порушень є тенденція до більшої розповсюдженості серед заміжніх субклінічних станів, а серед розлучених – клінічно виражених.