Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції (стр. 3 из 6)
Під час оцінки залежності розповсюдженості ФР ССЗ від наявності чи відсутності психоемоційних розладів встановлено, що у жінок з ТДС вірогідно частіше, ніж у жінок без них, реєструється АГ, надлишкова маса тіла та ожиріння. Серед осіб з ТДС частіше виявляються такі порушення ліпідного обміну, як ГХС, ГТГ, зниження рівня ХС ЛПВЩ, але вірогідність розбіжностей встановлена лише по відношенню до ГТГ (рис.1).
Рис. 1. Поширеність ФР у жінок з ТДС та без ТДС (%)
Примітка: * – р < 0,05.
Порівняльний аналіз середніх значень ФР свідчить про вірогідно більш високі рівні САТ, ДАТ, БМІ, ТГ та більш старший вік групи з ТДС. За допомогою методу попарної кореляції встановлені прямі кореляційні зв’язки ТДС з наступними показниками: віком, БМІ, САТ, ДАТ, ТГ, що ще раз підтверджує встановлену закономірність про взаємозв’язок ФР ССЗ з психоемоційними порушеннями.
Обґрунтовує вищезазначене також той факт, що серед осіб з підвищеним АТ виявлено більшу поширеність психоемоційних порушень у порівнянні з нормотензивними особами (61,5 % і 51,4 % відповідно, р<0,05). Питома вага ТДС серед жінок з БМІ ³25 кг/м2 перевищує аналогічний показник серед жінок з БМІ < 25 кг/м2 (57,2 % і 44,8 % відповідно, р<0,05). Серед осіб з ліпідними порушеннями також більша частота тривоги та депресії у порівнянні з тими, хто не має ДЛП, але вірогідність розбіжностей виявлено тільки по відношенню до ГТГ (62,8 % і 50,6 % відповідно, р<0,05).
Встановлено, що серед осіб з клінічно вираженими станами, тобто з максимальними значеннями даних HADS (13-21 бал), частота ГТГ в 2,7 рази перевищує аналогічну у осіб з мінімальними значеннями HADS (0-4 бали) – 8,6 і 3,2 % відповідно; ожиріння – в 2,2 рази (31,2 і 14,0 % відповідно); АГ – в 1,7 рази (25,8 і 15,0 % відповідно); ГХС – в 1,6 рази (24,7 і 15,0 % відповідно). Відносний ризик ІХС у жінок з клінічними ТДС перевищує його в групі без ТДС в 2 рази, зокрема, ІМ – в 2 рази, стенокардії напруги – в 6 разів.
Згідно даних літератури (Погосова Г.В., 2004), у кожного п’ятого пацієнта з діагнозом ІХС присутні ознаки клінічно вираженої депресії. В нашому дослідженні поширеність всіх ТДС серед осіб з ІХС (60,1 %) перевищує аналогічну серед осіб без неї (49,6 %), але розбіжності не вірогідні. Клінічно виражені ознаки тривоги і/або депресії присутні у кожної четвертої жінки з діагнозом ІХС (24,3 %). Враховуючи значний негативний вплив ТДС на прогноз у хворих на ІХС, своєчасне виявлення та лікування таких пацієнтів має важливе практичне значення.
Другим етапом дослідження був аналіз динаміки профілю серцево-судинного ризику в жіночій популяції (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка поширеності факторів ризикусеред жінок віком 20-64 роки (%)
| Вік(роки) | Номер обстеження | АГ | ДЛП | К | НМТ | Ожиріння | НФА |
| 20-24 | І | 5,2 | 26,4 | 10.4 | 27,1 | 5,2 | 39,6 |
| ІІ | 3,8 | 23,4 | 22,9 | 4,8 | 2,9 | 47,6 | |
| 25-34 | І | 4,5 | 18,8 | 10,0 | 34,7 | 13,6 | 28,6 |
| ІІ | 3,5 | 24,5 | 32,4* | 18,5 | 6,9 | 50,3* | |
| 35-44 | І | 19,2 | 22,5 | 5,6 | 47,5 | 24,3 | 36,9 |
| ІІ | 16,3 | 31,9 | 18,8 | 27,9* | 20,7 | 43,3 | |
| 45-54 | І | 44,9 | 28,4 | 0,5 | 40,1 | 48,2 | 46,0 |
| ІІ | 42,6 | 40,9 | 11,8 | 38,0 | 32,1* | 48,5 | |
| 55-64 | І | 70,7 | 38,8 | 2,2 | 38,2 | 55,5 | 34,4 |
| ІІ | 61,4 | 56,1* | 5,5 | 40,6 | 38,2* | 51,2* | |
| Стандарти- зований показник | І | 28,4 | 26,5 | 5,5 | 38,2 | 29,7 | 37,4 |
| ІІ | 25,2 | 35,1* | 18,5* | 26,5* | 20,6* | 48,0* |
Примітка. * – р < 0,05 у порівнянні з даними І обстеження.
Результати обстежень жіночої популяції, проведених з інтервалом в 25 років, свідчать про те, що розповсюдженість АГ вірогідно не змінилась (28,4 та 25,2 % відповідно), хоча присутня явна тенденція до її зниження.
Позитивним є факт зменшення питомої ваги важкої АГ в 1,6 рази та збільшення частки м'якої АГ (І ступеня), що свідчить про покращення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на контроль АТ.
Аналіз трендів середньопопуляційних значень АТ свідчить про зменшення САТ на 3,0 мм рт. ст. (р<0,01) і ДАТ на 4,0 мм рт. ст. (р<0,001).
Протягом 25 років в 2 рази збільшилась обізнаність хворих про наявність АГ (44,7 і 88,7 % відповідно, р<0,05), охоплення медикаментозним лікуванням (32,0 і 56,4 % відповідно, р<0,05) та його ефективність (10,6 і 24,8 % відповідно, р<0,05).
Але, на фоні загальних позитивних кількісних і якісних змін в динаміці АГ, встановлено й негативні тенденції, здатні впливати на показники здоров’я у бік їх погіршення (збільшення питомої ваги ізольованої систолічної АГ).
Виявлені негативні тенденції в динаміці ДЛП, поширеність якої за 25 років зросла в від 26,5 до 35,1 %, (р<0,05), переважно за рахунок суттєвих змін ліпідного профілю у жінок після 55 років.
Аналіз динаміки розповсюдженості різних видів ДЛП свідчить про зменшення поширеності ізольованих форм, таких як ізольована ГХС (від 8,9 до 7,0 %) і ізольована ГТГ (від 2,7 до 0,7 %) та зростання частоти асоційованих ліпідних порушень: сполучення ГХС і гіпо-a-ХС – в 6 разів, ГТГ і гіпо-a-ХС – в 2 рази та сполучення ГХС, ГТГ і гіпо-a-ХС – в 4,3 рази.
Під час вивчення трендів порушень ліпідного спектру виявлено збільшення частки осіб з ГХС в 1,7 рази (від 10,9 до 18,9 % відповідно, р<0,05), підвищеним рівнем ХС ЛПНЩ – в 2 рази (від 13,6 до 27,1 % відповідно, р<0,05), з гіпо-a-ХС – в 2,2 рази (від 12,4 до 27,2 % відповідно, р<0,05). Поширеність ГТГ за період спостереження не змінилась, але зменшилась кількість осіб з оптимальним рівнем цього показника за рахунок збільшення майже в 2 рази частки осіб з гранично підвищеним рівнем ТГ.
Середньопопуляційне значення загального ХС вірогідно зросло на 15,9 мг/дл, ТГ – на 14,7 мг/дл, ХС ЛПНЩ – на 23,9 мг/дл, а середній рівень ХС ЛПВЩ зменшився на 11,2 мг/дл.
Поширеність куріння серед жінок зросла протягом періоду спостереження в 3,4 рази від 5,5 до 18,5 % відповідно (р<0,05).
Встановлено вірогідне зменшення як розповсюдженості надлишкової маси тіла (38,2 і 26,5 % відповідно), так і ожиріння (29,7 і 20,6 % відповідно).
Середньопопуляційні значення БМІ знизились на 1,6 кг/м2 (р<0,05), причому в усіх вікових групах. Зменшення розповсюдженості НМТ, ожиріння і середніх значень БМІ відбулося за рахунок збільшення частки осіб з нормальною вагою в 1,4 рази, але, в більшому ступені, з причини збільшення в 7 разів кількості осіб з недостатньою масою тіла.
Аналіз динаміки питомої ваги осіб з НФА продемонстрував збільшення кількості жінок, які ведуть малорухомий спосіб життя від 37,4 до 48,0 % (р<0,05), причому негативні зміни стосувались всіх вікових груп.
Виявлено негативну тенденцію, особливо в молодших вікових групах, до зменшення питомої ваги осіб без ФР (від 17,8 до 13,3 %) та збільшення долі осіб з асоціацією трьох та більше чинників (від 17,6 до 23,9 %).
За період спостереження поширеність ІХС вірогідно не змінилася, хоча й простежується тенденція до її зниження від 17,4 до 14,0 %. Несприятливим є факт збільшення в 3 рази питомої ваги жінок з ішемічними змінами на ЕКГ за відсутності больового синдрому.
Вивчення внеску ФР ССЗ в смертність жінок було завданням ІІІ етапу дослідження. Проведено ретроспективний аналіз спостереження за 629 жінками віком 40-64 роки. За період, який в середньому складає 23,7 роки, зареєстровано 210 випадків смерті. Загальна смертність в жіночій популяції становить 16,29 на 1000 ЛРС, причому у кожному наступному десятиріччі відбувалось її зростання в 2 рази у порівнянні з попереднім. В структурі накопиченої смертності ССЗ посіли головне місце – 56,7 %, онкологічні хвороби склали 24,8 %, інші захворювання – 15,2 %, нещасні випадки, травми, отруєння – 3,3 %.
Група померлих від усіх причин відрізнялася від групи живих жінок вірогідно більшою поширеністю АГ, ДЛП і тенденцією до більшої розповсюдженості ожиріння, НФА на скринінзі. Нами виявлено, що найрозповсюдженішими ФР серед померлих від усіх причин є АГ, ожиріння і НФА, від ССЗ – АГ, ожиріння і ДЛП, від інших захворювань – АГ, НФА і ДЛП. Всі померлі мали вірогідно вищі середні рівні всіх ліпідних показників, САТ, ДАТ, БМІ, ніж живі жінки.
В когорті померлих жінок статистично вірогідно переважають особи високого ризику, тобто з комбінацією трьох і більше ФР у порівнянні з групою жінок, що вижили: 45,2 і 30,7 % відповідно.
Аналіз тенденцій розподілу жінок за кількістю ФР виявив, що група, причиною смерті якої були ССЗ, відрізняється від тих, хто вижив, меншою в
2,8 рази квотою осіб низького ризику (без ФР) та більшою в 1,6 рази квотою осіб високого ризику (три і більше ФР). Якщо в групі жінок, що вижили, третина осіб мали сполучення трьох і більше чинників на скринінзі, то в групі померлих від ССЗ такі особи склали половину.
Аналізуючи смертність жінок різного рівня ризику, ми зареєстрували мінімальні показники смертності в групі осіб, що не мали жодного або мали тільки один ФР на скринінзі. Розбіжності в показниках накопиченої смертності з'являються за наявності двох чинників. Встановлено, що відносний ризик загальної смерті за наявності двох чинників ризику складає 1,5 умов.од., трьох і більше – 2,1 умов.од., серцево-судинної смерті – 1,9 умов.од. при двох ФР і 3,2 умов.од. – при трьох.
Ретроспективний аналіз показав, що 50,2 % жінок віком 40-64 роки мали підвищений рівень АТ. Серед них за період спостереження померло 44,6 % осіб. В структурі накопиченої смертності групи жінок з АГ 66,0 % склали ССЗ. Загальна смертність в цій когорті в 2,3 рази більше, ніж в порівнювальній групі (без АГ і ІХС на скринінзі).
Рис. 2. Смертність жінок з АГ і нормальним АТ на 1000 ЛРС