Дія отримання проб амніотичної чи алантенної рідини методом гранспельвіального аланто- і амніонентезу використовують голки, що призначені для відсмоктування плазми (і - І 14). До них приєднують шприці через гумові чи поліетиленові грубки довжиною 5 7 см. Цю систему використовують після надійної стерилізації (автоклавування).
Уточні перетинання ліній І (проведеної від юрба газової кістки (маклока) до кореня хвоста) і 2 (проведеної від мису крижа до сідничного горба лівого боку тварини) вистригають шерсть, шкіру обробляють 5рс спиртовим розчином йоду. Голку вводить у тазову порожнину в напрямку карпального суглоба протилежної передньої кінцівки. Під контролем правої руки, введеної в пряму кишку, голку підводять до стінки матки і поштовхом проколюють її поблизу прилеглої частини плода чи плацентоми. Шприцем засмоктують амніогичну чи алаптоїсну рідину (в залежності від того, куди була введена голка - в порожнину амніона чи алантоїса). Після виведення голки шприц від'єднують і над полум'ям горілки з нього виливають рідину в стерильну пробірку.
Алантоїсного чи амніотичного міхура, що з'явився із родових шляхів, обробляють 5% спиртовим розчином йоду чи припалюють розжареним шпателем; алантоїсну чи амніотичну рідину набирають в стерильний шприц чи пастерівську піпетку з перетяжкою. Пастерівські піпетки, що заповнені рідиною, відразу ж запаюють над полум'ям спиртівки, а із шприця вміст переливають у стерильні пробірки.
Вірогідною діагностичною ознакою внутрішньоутробного інфікування може бути колір амніотичної рідини. Па практиці досить часто спостерігали зміни кольору цієї рідини від жовто-оранжевого до жовто-брудного у корів при внутрішньоутробному інфікуванні плода.
Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода у корови базується на таких засадах: дотримання санітарних правил у приміщеннях для тварин; уникнення контактів із хворими тваринами, і по забруднюють навколишнє середовище мікроорганізмами; своєчасне осіменіння корів і телиць (при осіменінні тварин з переважанням прогестерону в організмі - після охоти - виникає загроза виникнення запалі, них процесів); дотримання правил асептики і антисептики при штучному осіменінні; осіменіння корів при відсутності ознак недолікованих метритів та впровадження санації статевих органів; підвищення імунного статусу тварин.
Деякі положення та матеріали розробок внесені в методичні рекомендації, затверджені НТР МСГ УРСР (протокол № 7/2 від 25.12.1985 р) та НТР Держагропрому УРСР (протокол № 15 від 15.09.19X9 р).
Перспективність та економічна ефективність програмних заходів профілактики ранньої та пізньої антенатальної патології (зниження частоти прихованих абортів, підвищення маси новонароджених та їх життєздатності, скорочення частоти захворюваності телят) визначає доцільність впровадження вищенаведених розробок та рекомендацій у практику.
1. Лекції з ветеринарного акушерства/ Д.С. Гришко - Харків: "Прапор", 2003. - 400 с.
2. Кошовий В.П. Акушерсько-гінекологічна диспансеризація у корів.
3. Харків: "Золоті сторінки", 2004. - 156 с.
4. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення
5. тварин з основами андрології під редакцією В.А. Яблонського. К.:
6. "Урожай", 2003. -640с
7. Михайлов Н.Н. Акушерская помощь животным Москва: "Агропромиздат", 1987. - 112с.
8. Харенко М.І. та ін. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин. ВАТ: Сумська обласна друкарня", видавництво "Козацький вал", 2005. - 554 с.