В лабораторії визначають загальне бактеріальне обсіменіння молока, наявність патогенних мікроорганізмів і чутливість мікрофлори молока до антибіотиків та інших ліків загальноприйнятими в мікробіологічній практиці методами.
Слід зазначити, що виділення мікрофлори з молоком із запальних часток вим’я відбувається не постійно.
Таблиця 1 - Диференційна діагностика клінічних форм маститу
| Форма | Загальний стан тварини | Стан молочноїзалози | Характеристика секрету | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Серозний мастит | Пригнічений; може спостерігатися незначне погіршення апетиту та підвищення температури тіла | Уражені частки чи чверті збільшені, шкіра червонувата. Пальпацією встановлюють тістуватість чи щільність, напруженість, болючість і підвищення температури. Молочна продуктивність знижується | На початку захворювання молоко має нормальний вигляд, потім стає водянистим з пластівцями казеїну, синюватого кольору водянистої консистенції | |
| Катаральний мастит:а) катар цистерни та молочних протоків | Те ж | Частки молочної залози незначно збільшені. Можливе ущільнення нижньої ділянки молочної залози, підвищення температури шкіри і болючість. Продуктивність знижується | Перші цівки жовтуватого кольору з пластівцями та згустками казеїну; потім стає нормальним на вигляд. | |
| б) катар альвеол | — " — | Уражені частки збільшені, при пальпації відчуваються дифузні або локальні ущільнення, незначна болючість і підвищення температури шкіри. Відмічається зниження продуктивності | Пластівці та згустки казеїну виділяються від початку до кінця доїння. | |
| Фібринозний мастит | Значне пригнічення тварини. Погіршення або відсутність апетиту. Підвищення температури тіла. Іноді відмічається кульгавість на кінцівку з боку хворої частини вим’я. | Уражені частки або половина молочної залози значно збільшується, спостерігається почервоніння, легкий набряк шкіри, та підвищення температури, відмічається болючість та виражене ущільнення тканин, часто крепітація, збільшуються лімфатичні вузли вим’я. Рівень надою різко знижується. | З ураженої частки виділяється мутний секрет жовто-сірого кольору з крихтами і пластівцями фібрину. | |
| Гнійний мастит:а) гнійно-катаральний | Загальний стан тварини пригнічується. Апетит погіршений або відсутній, значно підвищується температура тіла. | Уражена частка збільшена, температура шкіри підвищена, помірно або значно виражені болючість і ущільнення тканин; збільшені лімфатичні вузли вим’я. Процес супроводжується гіпогалактією. | Молоко сірувато-білого або жовтого кольору з домішками пластівців та гною. | |
| б) абсцеси молочної залози | Пригнічення загального стану тварини, погіршується апетит, підвищується температура тіла, яка при множинних абсцесах набуває ремітуючо-го характеру | Помірне або значне збільшення частки молочної залози (при множинних значне). Над поверхню абсцесів шкіра почервоніла, набрякла,напружена. Ущільнення тканин дифузне або локальне, може бути флуктуація. Болючість сильна, місцева температура підвищена. Регіональні лімфатичні вузли збільшені. Рівень надою знижується. | Молоко при одиноких абсцесах не змінюється, при множинних стає водянистим з домішками слизу та гною (якщо абсцес прорвав у ємкосистему) | |
| в) флегмона молочної залози | Тварина пригнічена апетит поганий або відсутній. Температура тіла підвищена. Виражена кульгавість. | Уражена частка або вся молочна залоза значно збільшена, шкіра напружена з розлитою чи смугастою гіперемією. Тканини ущільнені (кам’янисті), болючі. Місцева температура підвищена, регіональні лімфатичні вузли збільшені. Супроводжується гіпогалактією. | На початку захворювання секрет водянистий, з часом набуває сірого кольору з домішками пластівців | |
| Гемора-гічний мастит | Загальний стан тварини пригнічений, значно підвищується температура тіла | Уражена частка або вся молочна залоза значно збільшується, шкіра набрякла з червоними або багряними плямами, інколи з дифузною гіперемією. Тканини ущільнені, болючі. Місцева температура підвищена, регіональні лімфатичні вузли збільшені. Рівень надою знижується | Секрет водянистий, червонуватий, або червонуватий з пластівцями. | |
Список використанної літератури
1. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. – К.: Урожай, 1995. – 288с.
2. Мастит сільськогосподарських тварин : Метод. рекомендації / Уклад: Г.Г. Харута, В.В. Касянчук, В.І. Хоменко та ін. – К,1997. – 78с.
3. Гончаров В.П., Карнов В.А., Якимчук И.Л. Профилактика и лечение маститов у животных. – М.: Росальхозиздат, 1980. – 174с.
4. Логвинов Д.Д., Чумакова Т.А. Физиология и патология вымени у коров. – К.: Урожай, 1971. – 268с.
5. Бриль В.С., Пошкурлат І.Г. Гігієна одержання молока і профілактика маститів у корів. – К.:Урожай, 1984 – 72с.
6. Ивашура А.И. Маститы коров. – М.: Колос, 1972 – 192с.
7. Оксамитний М.К. Субклінічні мастити у корів, - К.: Урожай, 1973 – 144с.