МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО – ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ
ПЕТРИНА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
УДК:616.89-008.45/.46:616.89-008.447:616.89-008.441.13]-07-08
ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
У ХВОРИХ З ПСИХІЧНИМИ ТА ПОВЕДІНКОВИМИ РОЗЛАДАМИВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ
14.01.16 – психіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному медичному університеті
імені Данила Галицького МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Влох Ірина Йосипівна, Львівськийнаціональний медичний університет імені Данила Галицького МОЗУкраїни, кафедра психіатрії, психології та сексології, завідувач кафедри
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри
доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянтинович, Національний медичний університет імені О. О.Богомольця МОЗ України, кафедра психіатрії, завідувач кафедри
Захист відбудеться “21” березня 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103
Автореферат розісланий “15” лютого 2008р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук
Дзеружинська Н.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю в структурі інших форм залежності від психоактивних речовин залишаються однією із найважливіших медико – соціальних проблем. Епідемічний характер і популяційна масштабність алкоголізації населення, вітальний характер патологічного потягу, вираженість медико-біологічних та соціально-економічних наслідків дають підставу віднести алкогольну залежність до розряду соціальної патології, яка становить собою загрозу здоров¢ю нації (И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев, 2005; П. В. Волошин із співавт., 2003).
Особливостями клініки алкогольної залежності на сучасному етапі є злоякісне становлення основних синдромів аддикції з паралельним зростанням церебрально-органічних розладів, внаслідок чого відбувається швидкий особистісний регрес із повною соціальною дезадаптацією та фактично відсутніми стійкими терапевтичними ремісіями (А.И. Минко, 1997; О.І. Мінко, І.В. Лінський із співавт., 2001; О. Ф. Ерышев и соавт., 2002; И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев, 2005).
Відомо, що хронічна інтоксикація етанолом викликає ураження практично всіх відділів нервової системи внаслідок наявності різноманітних патогенетичних механізмів, які обумовлюють його токсичний вплив. Порушення мозкового метаболізму призводять до прогресуючого погіршення інтелектуально – мнестичних функцій, однак, незважаючи на інтенсивні наукові дослідження в цьому напрямку, численні аспекти формування мозкової дефіцитарності залишаються недостатньо вивченими (K. Kunze, 2002; И.В. Дамулин, Т.Е. Шмидт, 2004).
Когнітивні зміни в осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю виявляються в 50-70% випадків, в 10% випадків вони мають виражений характер, який сягає рівня деменції. Встановлено, що деменція при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання алкоголю складає від 5 до 10% всіх випадків деменції, особливо у осіб молодого віку (J.A. Cervillaetal., 2000; A. Hardingetal., 2000; T. Truelsenetal., 2002; E.L. Sampsonetal., 2004). На думку численних авторів, як вітчизняних, так і закордонних, погіршення вищих психічних функцій пов'язано як з безпосереднім токсичним впливом етанолу на мозок, так і з опосередкованими механізмами дисметаболічного ґенезу, які призводять до формування та поглиблення нейропсихологічного дефекту.
Тому на всіх етапах лікування розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю надзвичайно важливою є патогенетична корекція вищевказаних порушень із призначенням раціональної комплексної терапії для відновлення адаптаційних ресурсів особистості, зниження патологічного потягу до алкоголю та профілактики ранніх рецидивів цього захворювання. (В.Ф. Москаленко, С.І. Табачніков, 2000; Е.Н. Зінченко, 2000, 2001; А.И. Минко 2001; Н.Н. Иванец, 2001,2002; Е.М. Крупицкий, 2003).
Незважаючи на наявність великої кількості спеціалізованих терапевтичних програм, ефективність їх, на жаль, залишається недостатньою (R.M. Swift, 2001; Н.О. Марута, О.І. Мінко, 2003; И.К. Сосин із співавт., 2004; Л. М. Маркозова, 2005; R.D. Blondell, 2005). На підставі цих поглядів залишається актуальним пошук таких методів терапії, які могли би діяти безпосередньо на біологічний субстрат нейрометаболічних порушень, сприяти процесу відновлення вищих психічних функцій, в тому числі у хворих з вираженим когнітивним дефіцитом.
Одним із наслідків метаболічних порушень при алкогольній залежності є виникнення енергодефіциту в нервових клітинах, який спричинений порушеннями вуглеводного обміну (А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов, 2000; В.П. Нужный, 2002; Д.В. Маградзе, А.Ф. Мамардашвили, 2002; C. McIntosh, J. Chick, 2004). При цьому відбувається накопичення піровиноградної кислоти, яка здійснює токсичний вплив на головний мозок та внутрішні органи. Піровиноградна кислота є перехрестям, на якому сходяться всі шляхи метаболічних перетворень нутрієнтів – амінокислот, жирних кислот та вуглеводів. Тому зрозумілим є інтерес до вказаних механізмів, які функціонують в клітинах за фізіологічних умов, і до змін їх характеристик, що з'являються за розвитку тих чи інших патологічних станів.
Зручну модель для вивчення стану вуглеводного обміну являють собою піруватдегідрогеназна система та цикл Корі. Функціонування піруватдегідрогеназної системи забезпечує зв'язок гліколізу з циклом Кребса, доставку ацетил-КоА для синтезу жирних кислот і стероїдних молекул, а також генерацію відновлюваних еквівалентів у формі НАД-Н для біоенергетичних цілей (Я.І. Томашевський із співавт., 1999).
Процеси гліколізу та глюконеогенезу інтегруються у циклі Корі, який є гормонально залежним процесом. В організмі він має важливе регуляторне значення та тривалий час підтримує компенсацію метаболізму на прихованих етапах інсулінової недостатності. Це дає можливість використовувати параметри функціонування циклу Корі як маркери станів порушення гормональної регуляції вуглеводного обміну (О.Я. Томашевська, 1999).
Цим пояснюється інтерес дослідників до вивчення піруватдегідрогеназної системи при різних захворюваннях, в тому числі при шизофренії, афективних розладах та деменціях (І. Й. Влох, 1989; С.Н. Миненко, 1991; Б.В. Кулик, 1992; Л.В. Cтепаненко, 1999; R.F. Antonetal., 2002; P. Munujosetal., 2003; Y.S. Liuetal., 2005).
Таким чином, незважаючи на велику кількість досліджень із зазначеної проблеми, повністю відсутня інформація в аспекті комплексної оцінки стану вуглеводного обміну при наявності когнітивних порушень за умов хронічної алкогольної інтоксикації та в процесі патогенетичної корекції цих розладів, що й обумовило актуальність обраної теми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є частиною науково-дослідної теми “Дослідження механізмів розвитку іонних мембранопатій” (№ державної реєстрації 0198U00877).
Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження була розробка методів діагностики та лікування когнітивних порушень з урахуванням змін функціонування піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.
Для досягнення поставленої мети були визначені основні задачі:
1. Вивчити клінічні особливості когнітивних порушень у хворих з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю в досліджуваних групах.
2. Вивчити особливості функціонального стану піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі у хворих з когнітивними порушеннями при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.
3. Встановити зв¢язок між порушеннями гормональної регуляції вуглеводного обміну і основними клінічними проявами когнітивних розладів в досліджуваних групах.
4. Здійснити патогенетичну інтерпретацію виявлених змін піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі при когнітивних порушеннях у хворих з розладами психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.
5. Вивчити особливості динаміки функціонального стану піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі у хворих з когнітивними порушеннями при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю в процесі лікування тимостабілізаторами, препаратами нейрометаболічної дії та гепатопротекторамина прикладі карбамазепіну, інстенону та гепа-мерцу.
6. Вивчити ефективність запропонованих методів лікування стосовно когнітивного дефіциту у хворих з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю.
Об¢єкт дослідження – когнітивні порушення у хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживанням алкоголю.
Предмет дослідження: клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біохімічні особливості когнітивних порушень при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.
Методи дослідження: клініко-психопатологічний, патопсихологічний, лабораторно-біохімічний, статистичний.