2. Розроблена модель автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ, заснована на клініко-соноскопічних характеристиках і дослідженні експресії онкомаркерів, має високу чутливість (81,31-83,40%), специфічність (97,01-97,02%), значущість позитивного (88,40-90,16%) та негативного (97,06-98,62%) результату передбачуваного тесту.
3. Наростання проліферативних властивостей в оваріальних утвореннях супроводжується посиленням неоангіогенезу, про що свідчить частіше виявлення при допплерографії в стінці кістом яєчників і цистаденокарцином судинного кровоплину порівняно з кістами відповідно в 1,18 (p<0,001) і 1,21 рази (p<0,001). Судини в пухлинах часто відрізняються маловираженим або відсутнім гладком'язовим шаром, наявністю великої кількості шунтів, еластолізом, що призводить до втрати їх еластичності, зниження індексу пульсативности кровоплину в кістомах яєчників порівняно з кістами в 1,11 (p<0,0004) і в цистаденокарциномах – в 1,41 (p<0,001) рази, а індексу резистентності – відповідно в 1,03 (p>0,05) і 1,46 рази (p<0,001).
4. У пацієнток репродуктивного віку з наявністю в яєчниках доброякісних кістозних утворень фолікулярний апарат збережений при будь-яких розмірах утворень. Вираженість склерозу в яєчниках залежить від тривалості персистенції утворення (r=0,36, p<0,05) і не залежить від його розмірів. Доброякісні кістозні утворення розвиваються в яєчниках з гіперандрогенними пухлиноподібними процесами, такими як полікістоз, стромальний текоматоз і гіперплазія функціонально-активної текатканини. Порушені процеси овуляції при ДКУЯ супроводжуються зниженням чисельності пацієнток з наявністю білих тіл в яєчниках при кістах яєчників на 47,25% (p<0,001), а при кістомах – на 33,33% (p<0,004).
5. Кістоми яєчників на відміну від кіст характеризуються зниженням клітинної диференціації, змінами молекулярно-просторової структури глікокон’югатів поверхні плазмолеми епітеліальних клітин і зростанням рухливості мембранних рецепторів лектинів, що веде до відсутності контактного гальмування проліферації – кардинальної ознаки істинних пухлин. Гіперсіалізація клітинних поверхонь і зниження міцності поверхневих глікокон’югатів в кістомах сприяє запобіганню елімінації їх клітинами імунної системи. Підвищена проліферація спостерігається в епітелії та в цитогенній стромі 35,29% ендометріоїдних кіст, в тканинах 23,52% зрілих кістозних тератом, в епітелії 26,67% серозних і 27,78% муцинозних цистаденом, про що свідчить їх позитивна PCNA-реактивність.
6. ДКУЯ виникають і розвиваються на тлі ендокринного дисбалансу (диспропорції секреції гонадотропінів, гіперпродукції статевих гормонів, відносної гіперінсулінемії, зниження продукції тиреоїдних гормонів і стероїдзв’язуючого глобуліну); імунного дисбалансу (підвищення кількості еозинофілів, перерозподілу складу субпопуляції лімфоцитів із зниженням відносного вмісту CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+, підвищенням CD25+, дисімуноглобулінемії із зниженням рівня Ig G і підвищенням Ig А, Ig М і Ig E, зниження активності комплементу і макрофагально-моноцитарної системи з підвищенням рівня ЦІК, розвитку автоімунних процесів з підвищенням рівнів сумарних антитіл до мембранних фосфоліпідів, гіперсекреції цитокінів ІЛ-2, ІЛ-4, ІФН-г, ФНП-б); дисбалансу систем вільнорадикального окислення і антиоксидантного захисту (надмірного накопичення продуктів вільнорадикального окислення, зниження рівнів антиоксидантів) і розвитку ендогенного токсикозу. Порушення реактивності основних систем гомеостазу при ДКУЯ призводить до накопичення пухлинних і пухлиноподібних клітин і перешкоджає їх своєчасній елімінації.
7. Серед функціональних кіст яєчників існують гормончутливі (46,67%) та гормонрезистентні (53,33%). Застосування розробленого способу активного динамічного спостереження за функціональними кістами яєчників порівняно з традиційним підвищує кількість випадків їх регресії в 2,21 рази (p<0,0003). Функціональні кісти яєчників з персистенцією понад 2-х місяців не мають рецепторів до стероїдних гормонів і резистентні до гормонотерапії. Методом вибору їх лікування є трансвагінальне голкове аспіраційне дренування зі склеротерапією. Застосування в якості склерозанту спиртового розчину солковагіну порівняно з 96% етиловим спиртом призводить до зниження кількості рецидивів кіст на 26,67% (p<0,006) і збільшення випадків настання вагітності на 36,67% (p<0,005), зі спиртовим розчином протефлазиду – відповідно на 16,67% (p<0,05) та 26,67% (p<0,04).
8. Розроблені ендохірургічні способи лікування порівняно з традиційними забезпечують можливість проведення оперативного втручання при ДКУЯ лапароскопічним доступом при будь-яких розмірах утворень, збереження й найменшого пошкодження здорової оваріальної тканини та фолікулярного резерву, практичну відсутність інтраопераційної крововтрати, надійне захоплення утворення, абластичне його видалення повністю та водночас, збільшення кількості випадків органозберігальних втручань на яєчниках в 1,45 рази (p<0,001), скорочення тривалості операцій в 1,96 рази (p<0,001), підвищення частоти настання вагітності в 1,63 рази (р<0,001) і кількості пологів – в 1,99 рази (р<0,001).
9. Застосування розробленого способу реабілітації порівняно з традиційним призводить до більшого зниження в сироватці периферичної крові вмісту тестостерону (р<0,008), інсуліну (р<0,009), співвідношення інсуліну та глюкози (р<0,002), підвищення рівня стероїдзв’язуючого глобуліну (р<0,0004); підвищення рівня Ig G (р<0,04) і зниження Ig А (р<0,04); зменшення рівня ЦІК (р<0,001) і збільшення активності комплементу (р<0,0005); зниження концентрації антифосфоліпідних антитіл (р<0,001) і рівнів ІЛ-2 (р<0,001), ІЛ-4 (р<0,001), ФНП-б (р<0,001); зменшення накопичення в плазмі периферичної крові ДК ненасичених жирних кислот (p<0,001) і в еритроцитах крові МДА (p<0,001), збільшення рівня СОД (p<0,03) і ЗАОА плазми (p<0,001), підвищення у сироватці крові концентрації ретинолу (p<0,008), токоферолу-б (p<0,003), а також більшого зниження вмісту МСМ 238 (p<0,001), МСМ 254 (p<0,001), МСМ 260 (p<0,001), МСМ 280 нм (p<0,001). В результаті істотного поліпшення реактивності основних систем гомеостазу та зниження рівня ендогенної інтоксикації при розробленому способі післяопераційної реабілітації підвищується частота настання вагітності в 1,20 (р<0,04), а кількість пологів – в 1,28 рази (р<0,02).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При лікуванні ДКУЯ у пацієнток репродуктивного віку необхідно проводити диференціювання їх передбачуваної гістоструктури з метою виключення злоякісних процесів, вибору способу лікування – консервативного або оперативного, визначення оперативного доступу і можливості проведення органозберігального об'єму операції. З цією метою доцільне використання в широкій клінічній практиці автоматизованої системи апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ.
2. Повна комплексна система апріорної діагностики гістоструктурних форм ДКУЯ включає визначення клінічних проявів, даних соноскопії, кольорової і спектральної допплерографії, експресії онкомаркерів, лапароскопії. Завершальний діагноз виставляється тільки після гістологічного дослідження операційних матеріалів. Хворі з кістозними утвореннями яєчників з наявністю тканинного компоненту та рівнями онкомаркерів більшими за нормативні повинні проходити обстеження та лікування тільки в центральних клінічних установах або в онкодиспансерах.
3. Апріорна постановка діагнозу функціональної кісти яєчника повинна підтверджуватися даними обстеження на онкомаркери. Відсутність підвищення сироваткових концентрацій онкомаркеров за нормативні, надає право лікареві проводити активне динамічне спостереження хворої впродовж двох місяців з призначенням 10 ін'єкцій циклоферону по 1 млн. ОД внутрішньом'язово через день, 10 ін'єкцій 30% розчину тіосульфату натрію по 10 мл внутрішньовенно через день, з призначенням впродовж двох місяців курсів гормональної терапії та комплексу антигомотоксичних препаратів, який включає галіумхель, псорінохель, лімфоміозот, траумель С по 10 крапель кожний 6 разів на добу. При регресії ретенційного утворення рекомендується продовження гормональної та антигомотоксичної терапії протягом 4-х місяців, а при персистенції ретенційного утворення – трансвагінальне голкове аспіраційне дренування із застосуванням склерозантів з подальшим призначенням впродовж трьох місяців антигонадотропінів або агоністів ГТ-РГ, лаферону ліофілізованого для ін'єкцій по 1 млн. МО внутрішньом'язово двічі на добу впродовж 10 днів, з продовженням прийому комплексу антигомотоксичних препаратів на протязі 8 тижнів по 10 крапель 4 рази на добу, 4 тижнів – по 10 крапель 3 рази на добу.
4. Трансвагінальне голкове аспіраційне дренування проводиться під постійним соноскопічним контролем за допомогою одноразових пункційних голок G 18 ехотипу з мандренами довжиною 30-35 см. Після витягування мандрена вміст кісти аспірується, збирається в ємності, піддається цитологічному та імунологічному дослідженню. Порожнина кісти промивається фізіологічним розчином, рівним за об'ємом кількості аспірату. Після видалення фізіологічного розчину, не виводячи голки з кісти, виконується склерозування капсули кісти яєчника, яка спалася, введенням в порожнину склерозанту (розчин препарату „Солковагін", розведений 96% етанолом в пропорції 1:20) в об'ємі 50% від об'єму аспірату з експозицією 10 хвил. Після аспірації розчину склерозанту в капсулу кісти вводиться спиртовий екстракт препарату „Протефлазид" (1,5 мл екстракту на 20 мл 96% етанолу) у об'ємі 15-20% від об'єму аспірату та залишається в порожнині капсули. Після виконання маніпуляції проводиться спостереження за хворою впродовж 2-3 годин з проведенням контрольної соноскопії для виключення гематоми або внутрішньочеревної кровотечі. Призначається курс профілактичної антибіотикотерапії і статевий спокій впродовж тижня, гормональні препарати з антиандрогенною та з антипроліферативною дією впродовж 3-х міс, імуномодулятори та комплекс антигомотоксичних препаратів. Через 1 і 12 міс проводиться контрольна соноскопія.