Дозування в аптечній практиці (стр. 6 из 11)

1 станд. крапля - 1,2 нестанд. краплі

51 станд. крапля - х нестанд. краплі

х = 1,2 * 51 = 61 крапля

Підписують етикетку: Настойка собачої кропиви

1 станд. крапля = 1,2 нестанд. краплі

1 мл = 61 крапля

0,1 мл = 6 крапель

Отже, якщо в рецепті прописано 10 крапель цієї настойки, то відкаліброваною піпеткою відміряють 10 * 1,2 = 12 крапель

Якщо в рецепті прописано 0,5 мл настойки собачої кропиви, то відкаліброваною піпеткою відміряють 30 крапель:

0,1 мл - 6 крапель

0,5 мл - х крапель

х = 30 крапель

2. Шляхом п'ятикратного відмірювання 3 мл рідини краплями.

Наприклад: У мірний циліндр відкрапують з піпетки 3 мл рідини (настойки собачої кропиви) і визначають кількість крапель в 1 мл. Отриманий результат порівнюють з даними, приведеними в таблиці крапель.

Припустимо, в 1 мл настойки собачої кропиви по нестандартному краплеміру міститься 62 нестандартні краплі, а в 1 мл цієї ж настойки по стандартному краплеміру - 51 стандартна крапля, звідси

51 станд. крапля - 62 нестанд. крапля

1 станд. крапля - х нестанд. крапель

х = 62/51 = 1,21 краплі

Рис. 18.

Знайденим співвідношенням між стандартною і нестандартною краплями (1 станд. крапля дорівнює 1,2 нестанд. краплі) користуються, як зазначено вище. Прокалібровану піпетку використовують для відкраплювання тільки визначеної рідини.

Дозування краплями при прийомі лікарських препаратів досягається двома шляхами: відпусканням рідких лікарських препаратів у флаконах-крапельницях (рис.18), які мають канавку для стікання рідини, або додаванням до склянки з лікарським препаратом скляних піпеток.

Для дозування рідких лікарських препаратів у домашніх умовах допускається застосування умовних мір (табл.3).

Таблиця 3

Місткість ложок по фармакопеях деяких держав

Країна	Місткість ложки, мл
	столова	десертна	чайна
Англія	15	8	4
Бельгія	15	10	4
Голландія	15	8	3
Україна	15	10	5
США	15	8	4
Франція	15	10	4
Швейцарія	15	10	5

Доцільно застосовувати стаканчики для прийому лікарських препаратів, що мають градуювання на чайну, десертну і столову ложки.

4.3 Дозатор піпеточний

Принцип роботи.

Автоматичні піпеточні дозатори є дозаторами поршневого типу. Принцип їхньої роботи заснований на повітряному витисненні рідини. Дозування відбувається за рахунок переміщення поршня у вимірювальному циліндрі. При цьому поршень зменшує чи збільшує обсяг повітря під ним. Якщо наконечник дозатора поміщений у рідину, то при збільшенні обсягу між рідиною і поршнем рідина буде прагнути заповнити обсяг, що звільнився під поршнем. Таким чином, у наконечник дозатора ввійде обсяг рідини, еквівалентний обсягу, що звільнився під поршнем при його переміщенні. Коли необхідно скинути забрану рідину з дозатора, поршень рухається в напрямку наконечника і зменшує обсяг повітря між рідиною і поршнем, таким чином, рідина витісняється повітрям з наконечника цілком. Поршень приводиться в рух шляхом натискання лаборантом на шток. При цьому наявність обмежників ходу поршня звільняють лаборанта від необхідності контролювати рух рідини, як це має місце при використанні звичайних шприцевих дозаторів та піпеток.

Автоматичні дозатори виготовляються із сучасних високоякісних пластиків, стійких до хімічно активних речовин, що дозволяє користувачу працювати ними з різноманітними рідинами, як з розчинами, так і з концентрованими рідинами.

Переваги мікродозаторів:

прекрасна функціональна конструкція гарантує максимально комфортну роботу.

легка і зручна конструкція ручки із широким захопленням знижує необхідні зусилля при рутинному піпетуванні.

великий дисплей цифрової індикації легко читається навіть під час роботи.

завдяки низькій питомій теплопровідності подвійного корпуса піпетки коливання температури не впливають на параметри дозування.

колірний код корпуса піпетки й наконечників дозволяє легко визначити діапазон дозування піпетки.

легко розбираються для повсякденного технічного обслуговування.

дозволяють проводити калібрування в лабораторії за міжнародними правилами GLP (“Good Laboratory Practice”) за допомогою ваг користувача й інструкції з експлуатації.

конус наконечника може автоклавуватися для забезпечення захисту від інфекцій.

відсутність гострих країв запобігають ушкодженню рукавичок.

Автоматичні піпетки з плавно регульованим об’ємів рідини також широкого застосовуються для забору і розподілу точних об’ємів рідини (рис. 19).

Рис. 19.

В основі дії - переміщення повітря між поршнем і рідиною. Використовуються змінні наконечники з поліпропілену, що використовується для медичних цілей. Усі піпетки мають механізм для скидання наконечників.

Піпетки та дозатори працюють з діапазоном об’ємів від 0.5 мкл ло 1 мл. Робочий об’єм відображається на цифровому індикаторі на рукоятці.

Глава 5. Правила дозування твердих, рідких та густих лікарських та допоміжних речовин в умовах аптеки

5.1. Правила зважування на технічних і ручних рівноплечих вагах

Перш ніж почати зважування, потрібно перевірити відповідність ваг вищезазначеним метрологічним властивостям, тобто переконатися в їх точності, чутливості, незмінності показань і стійкості. Необхідно дотримувати граничного і мінімального навантаження, установленого для даних ваг.

Перед роботою ваги варто оглянути, протерти марлевою серветкою, змоченою спирто-ефірною сумішшю, пересвідчитися в їх рівновазі у ненавантаженому стані. Якщо ваги не врівноважені, то їх врівноважують за допомогою регуляторів, поміщених на кінцях коромисла.

Як правило (для зручності), гирі поміщають на ліву чашечку ваг, а зважуваний лікарський засіб - на праву.

При зважуванні лікарських і допоміжних речовин їх назви асистент читає тричі: знімаючи з вертушки, при відважуванні і поверненні штангласа на місце. Підрахунок маси гир робиться двічі - на початку зважування і по закінченні.

Порошкоподібні речовини при зважуванні на ручних вагах поміщають безпосередньо на чашку ваг, а густі - на кружок пергаментного чи фільтрувального паперу (попередньо старований). Зважувати будь-які речовини безпосередньо на шальці тарних ваг неприпустимо, треба застосовувати відповідну тару (флакони, банки, капсули та ін) Для уникнення помилок не рекомендується для тарування застосовувати важки.

Сипучі речовини відважують безпосередньо зі штангласа шляхом легкого постукування по ньому вказівним пальцем правої руки. Додають речовину невеликими порціями так, щоб нитки ваг не забруднювалися. В міру наближення моменту рівноваги порції речовини, що додається, зменшують, щоб виключити можливе передозування порошку. У разі потреби речовину відбирають за допомогою пластмасової чи целулоїдної пластинки. Після зважування з ваг спочатку знімають важки (і другий раз проводять підрахунок маси гир), а потім лікарську речовину. Після кожного відважування лікарської речовини зі штангласа шийку і пробку штангласа, а також шальки ваг ретельно протирають марлевою серветкою.

5.2. Правила дозування за обсягом

Через те що відносна точність приладів, застосовуваних для дозування розчинів за обсягом, залежить від температури і ряду інших факторів, при відмірюванні необхідно дотримувати таких правил:

1. Відмірювання роблять при температурі, при якій проведене градуювання дозуючих приладів.

2. Рівень дозованої рідини, якщо вона прозора і змочує поверхню скла, визначають на рівні очей працюючого по нижньому меніску, а пофарбованої - по верхньому. Відмірювання рідин по різниці поділок забороняється. Дозуючий прилад повинен знаходитися в строго вертикальному положенні, інакше не уникнути помилок за рахунок паралаксу (уявного зсуву рівня рідини).

3. Відміряну рідину не слід виливати дуже швидко, тому що вона не встигає цілком стекти зі стінок дозуючого приладу. Щоб уникнути неточності, потрібно дати можливість стекти рідині, що залишилася на стінках дозуючого приладу, протягом 2-3 сек.

4. Важливим фактором, що впливає на точність відмірювання, є діаметр бюретки. Точність дозування обернено пропорційна квадрату радіуса бюретки, оскільки об'єм відмірюваної рідини (V) дорівнює:

Vрідини =  * r2 * x

де г - радіус бюретки;

х - висота стовпа рідини в бюретці.

Отже, невеликі кількості рідин необхідно відмірювати бюретками і піпетками, що мають невеликий діаметр.

Обсяг мірних приладів, які застосовуються при готуванні рідких лікарських препаратів, не повинен значно відрізнятися від об'єму рідини, який потрібно відміряти.

5. Забороняється користуватися бюретками зі зламаними наконечниками і піпетками з розбитими випускними отворами.

6. Вимірювальні прилади застосовують тільки ретельно вимитими і знежиреними. У противному випадку частина дозованого розчину залишається на забруднених стінках у вигляді крапель. Бюреточні установки і піпетки миють у міру необхідності, але не рідше одного разу в 10 днів. Для цього їх звільняють від концентратів і миють гарячою водою (50-60 °С) із суспензією гірчичного порошку або 3% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу, промиваючи потім очищеною водою з обов'язковим контролем змивних вод на залишкову кількість миючих засобів.

7. Залежно від щільності рідин один і той же їх обсяг може мати різну масу.

Користуючись простою залежністю між масою (m), обсягом (V) і щільністю рідини (), можна розрахувати, скільки мілілітрів рідини потрібно відміряти, щоб одержати необхідну масу.