Дослідження антагоністичних властивостей сучасних пробіотиків (стр. 14 из 16)

Культура – антагоніст	Зона затримки росту тест-культур, мм
	Клінічні штами
	Proteusmirabilis1204	Proteusmirabilis358	Proteusmirabilis2048	Proteusvulgaris.6349	Proteusvulgaris.200E	Proteusvulgaris.1589
E.coli(“Колибактерин”)С30202	5.0 1.0	6.0 1.0	8. 1.0	7.0 1.5	6.0 1.0	6.0 2.0
E.coli(“Колибактерин”) С51000	6.0 2.0	7.0 1.5	7. 1.0	6.0 2.0	5.0 2.0	5.0 2.0
E.coli(“Колибактерин”) С10900	7.0 1.0	5.0 2.0	7.0 1.0	8.0 2.0	6.0 2.0	7.0 1.5
E.coli(“Колибактерин”) С31000	6.0 1.5	6.0 1.0	6.0 1.0	7.0 1.5	7.0 1.5	5.0 1.5
B.cereus IP 5832(“Бактисубтил”)	5.0 1.0	5.0 1.0	6.0 1.5	7.0 1.0	6.0 2.0	5.0 1.0

Таблиця 3.8. Характеристика антагоністичної активності штамів E.coli M17 та B.cereus IP 5832 по відношеню до колекційних тест-культур

Культура – антагоніст	Зона затримки росту тест-культур, мм
	Колекційні штами				Музейні штами
	S.epiderm. 4005	S.epiderm.Б/№	S.epiderm.№4	S.epiderm.42a	E.coli055	E.coli145
E.coli(“Колибактерин”) С30202	9.0 1.5	8.0 1.5	7.0 2.0	6.0 2.0	6.0 1.5	8.0 2.0
E.coli(“Колибактерин”) С51000	10.0 2.0	8.0 1.0	6.0 1.5	7.0 1.5	5.0 2.0	6.0 2.0
E.coli(“Колибактерин”) С10900	8.0 2.0	7.0 2.0	8.0 1.5	9.0 2.0	5.0 1.0	7.0 1.5
E.coli(“Колибактерин”) С31000	10.0 1.0	11.0 1.0	11.0 2.0	10.0 2.5	6.0 1.5	7.0 2.0
B.cereus IP 5832(“Бактисубтил”)	7.0 1.0	6.0 1.5	7.0 2.0	8.0 1.5	4.0 1.5	5.0 1.5

Розділ 4. Обговорення результатів

Представлені результати свідчать про помірну антагоністичну активність in vitro досліджених виробничих штамів.

Антагоністична активність пробіотичних препаратів “Колибактерин” та ”Бактисубтил” по відношенню до музейних культур (стандартних тест-штамів) практично не відрізнялась між собою. Найбільш високу активність E.coli M17 та B.cereus IP 5832, які входять до складу препаратів, спостерігали у відношені до музейних штамів шигел, стафілококів та протеїв (зони затримки росту цих мікроорганізмів складали 15-20 і більше мм). Менш вираженою була активність по відношенню до патогенної кишкової палички (зони затримки росту цих мікроорганізмів склали 10-15 мм).

На підставі аналізу, що представлений в таблиці 3.1., можна зробити висновок про те, що тест-культури Candida albicans, як обов`язковий тест-мікроорганізм має мінімальне пригнічення росту. З нашої точки зору це обумовлено філогенетичною стійкістю цієї культури до природних антибіотичних чинників, а також малою швидкістю росту самого мікроорганізму.

Бактеріальні тест-культури найбільш вразливі до дії речовин антибіотичної дії, що виділяються пробіотиками. Найбільш стійкими до впливу антибіотичних речовин колибактерину є культури роду Proteus, які мають мінімальні зони затримки росту 5 – 7 мм, але явно виражено приглушення роїння (рис 4.1).

Таким чином, можна говорити, що пробіотичні препарати на основі промислових штамів E.coli M17 та B.cereus IP 5832, виявляють досить широкий спектр антагоністичної активності по відношенню до музейних штамів бактерій.

Продовжуючи аналіз досліджень, можемо засвідчити, що для готових лікарських форм простежується відмінність в антагоністичній активності готових лікарських форм, що пройшли ВТК. Так для колибактерину серії 31000 простежується суттєва зміна, що може бути пов`язана із зміною умов зберігання, або порушенням технологічного процесу. Такий порівняльний аналіз є обов`язковий для оцінки ефективності готових лікарських засобів в контрольних лабораторіях МОЗ.

З метою дослідження, хоча б опосередковано, дії пробіотичних препаратів в організмі людини, вивчали антагоністичну активність препаратів на свіжевиділені клінічні штами різних родів (ентеробактерій, стафілококів), отриманих при обстеженнях дорослих хворих на туберкульоз та пієлонефрит.

Було використано 24 клінічних штами роду Shigella (S.flexneri – звичайний збудник епідемій дизентерії та гастроентерита у дітей; S.sonnei – збудник легкої форми дизентерії та літньої діареї у дітей); 26 клінічних штамів – представників патогенної та умовно патогенної мікрофлори людини (E.coli – збудник урогенітальних інфекцій та діареї у дітей; S.aureus – визиває фурункульоз, остеоміеліт, нагноювання ран та харчові отруєння; K.pneumoniae, К.oxytoca – являються збудниками госпітальних пневмоній, бактеріємії, інфекції сечовидільних шляхів, а також епідемічних діарей у новонароджених; P.aeruginosa – один із основних збудників локальних та системних гнійно-запальних процесів, особливо в умовах стаціонарів; E.cloacae – збудник гострих шлунково-кишкових захворювань; P.mirabilis, Р.vulgaris – визивають інфекцію сечовидільних шляхів у людини, а також вторинні септичні враження у паціентів із опіками та після хірургічних втручань); 4 колекційні штами (Staphylococcus epidermidis).