Тому необхідно всяким чином оберігати вагітну жінку від опромінення радіацією. Згідно цього існує інструкція про те, що рентгенологічне дослідження вагітних повинні проводиться лише по життєвим показам, а це є необхідним для здоров'я матері та дитини.
Таким чином, радіація має більшу чи меншу дію на здоров'я та життя опроміненого організму, на плід в організмі вагітної жінки.
Радіація має одні й ті ж самі види пошкодження генетичного апарату(домінантні та рецесивні гени мутації, хромосомні аберації), як в клітинахтіла (соматичні мутації), а також в запліднених клітинах (генеративнімутації). Якщо в останніх виникають домінантні мутації (до них належать і різноманітні хромосомні аберації), то в майбутньому буде зниження народжуваності і запліднення в першому поколінні (за число смерті частини ембріонів). Рецесивні мутації, тобто пошкодження певних окремих чинів, на першому поколінні не відображається. То в наступних по певній мірі п'яти-шести поколіннях ці пошкодження можуть виявлятися в гомозиготному стані (тобто при передачі мутантного гена нащадку від двох батьків). Можливість появи рецесивних генних мутацій зростає із збільшенням кількості опромінених осіб в популяції.
Мірою генетичної дії радіації виявляється доза, що подвоює частоту мутацій. Охарактеризувати цю дозу - нелегка задача. Тому її значення приблизно від 0,1 до Гр. Ще причиною мутацій є: пестициди, куріння, отруєння газами та різними хімічними речовинами, віруси, ультрафіолетова радіація і т.п. Орієнтованою дозою для виникнення лейкозів - 0,5Гр, для інших мутацій у людини - Гр.
У осіб виду HomoSapiens, самого високоорганізованого на нашій планеті, практично мутації, ті що виникають більш чи менш шкідливі. Якщо звернути увагу на те, що в людській общині є «натуральний відбір», тобто відкидання менш пристосованих, в найбільшій мірі, що втратив свою силу, то в викликаючих мутації проявляють тенденцію до накопичення (за винятком: найбільш шкідливі та несумісні з життям чи з можливістю мати нащадків). Від 5 до 10,5% новонароджених дітей - носії тих чи інших спадкових дефектів. А також різне збільшення швидкості процесу мутації шкідливе та небажане. Генетичні зміни, які викликані опроміненням в статевих клітинах можуть бути настільки серйозними, що плід, що виросте із опроміненої клітини, виявляється не життєвоспособним та гине. Це є летальні мутації. А в інших випадках ці порушення сумісні із життям, але проявляються у вигляді уродств, тяжких спадкових хвороб, слабкому розумовому розвитку. Із збільшенням дози радіації ця шкідливість зростає. Вона особливо реальна для людей, що перехворіли променевою хворобою середньої тяжкості чи тяжкою. Це дає змогу лікарям давати хворим пораду не мати дітей, а вагітність переривати.
При менших дозах шкідливість різко зменшується. Якщо один із майбутніх батьків опромінений до запліднення, то пошкоджені радіацією статеві клітини по своїй життєздатності мають небагато шансів на зачаття.
Але якщо воно і виникне, то мутація може на першому поколінні нащадків не проявитись - якщо від одного із батьків дитина отримає повністю зоровий ген. Така прихована чи рецесивна мутація може багато поколінь передаватись без наявлень проявлень. І лише в тому випадку, якщо дитина його отримає спадково від двох батьків, мутація проявлятиметься в формі видимого дефекту. Цей процес може пройти на протязі кількох поколінь, а кількість виникаючих генетичних змін виявляється більш, чим вища доза радіації і кількість людей, що отримали опромінення.
Ось, чому боротьба за припинення дослідів ядерної зброї, за його повне знищення і ліквідацію небезпеки радіоактивного забруднення біосфери - це не тільки питання держаної політики. Це є питанням здоров'я людини, практично - питання існування життя на Землі. Від їхнього рішення залежить чи продовжиться історія цивілізації або ж обірветься в популяції ядерної пожежі, в димі ядерної ночі, в снігах ядерної зими...
1.2 Соматичні захворювання репродуктивного здоров'я
Захворювання яєчників, яєчок та передміхурової залози.
У яєчниках, яєчках та передміхуровій залозі можуть виникати рак, доброякісні пухлини та інфекції, що передаються статевим шляхом.
Захворювання яєчників та яєчок іноді пов'язані з патологією інших органів через гормони, що в них продукуються.
Захворювання яєчників:
Хоча захворювання яєчників можуть бути зумовлені вірусною чи бактерійною інфекцією, найчастіше причиною є наявність однієї чи кількох кіст. Такі порожнини заповнені рідиною, утворюються у будь-якому віці.
Багато кіст є безсимптомними, хоча можуть супроводжуватися болем під час розриву. Майже 95% є доброякісними.
Ускладнення:
- Перекручення ніжки — ніжка кісти перекручуючись, порушує кровопостачання і зумовлює сильний біль в животі. Іноді потрібне негайне хірургічне втручання.
- Полікістоз яєчників - утворення кіст, спричинене гормональним дисбалансом. Прояви: ожиріння, надмірне о вол осіння, зменшення частоти або зникнення циклів, неплідність.
- Рак яєчників - смертність від раку яєчників є більшою, ніж від раку тіла та шийки матки разом взятих, передусім через запізніле виявлення хвороби. Виникає переважно у бездітних жінок віком понад 50 років.
Оральні контрацептиви запобігають розвиткові процесу. Протипухлинні препарати можуть продовжити життя навіть при задавненихформах.
Захворювання калитки:
Типовим симптомом захворювання калитки є набряк. Здебільшого процес не болючий та незагрозливий, але потрібний для обстеження. Набряк може бути зумовлений ушкодженням або скупченням рідини, сперми чи крові. Іноді процес супроводжується гарячкою, можливо внаслідок інфікування яєчок. Не завжди збільшення органа є ознакою раку.
Рак яєчка виникає переважно у чоловіків до 40 років, особливо з не опущеним яєчком» Спочатку з'являється твердий не болючий набряк, який виявляє сам хворий. Для підтвердження діагнозу використовують УЗД.
Лікування полягає в видаленні яєчка та хіміотерапії. Деяких хворих із рецедивом вдається врятувати застосуванням високих доз хіміотерапевтичних засобів у комплексі із заходами спрямованими на підтримку системи кровотворенні.
Хвороби передміхурової залози
Передміхурова залоза розміщена в основі сечового міхура й оточує сечівник. Бактеріальна Інфекція, яка може передаватись статевим шляхом, зумовлює набряк і запалення залози. Збільшення цієї залози часто спостерігається у чоловіків після 50 років; іноді це прояв безсимптомного раку, Рак передміхурової залози - одна із основних причин смерті від злоякісних новоутворень у чоловіків.
Захворювання матки:
У матці відбувається найбільше змін порівняно з іншими органами. У жінок віком від 13 до 55 років внутрішня оболонка матки відторгається під час менструації. Матка в нормі розміром з кулак жінки значно збільшується під час вагітності. Крім ускладнень пологів зокрема розриву матки, можливий розвиток ендометріозу. фіброміоми, поліпи, раку та випадіння матки. При своєчасному виявленні цих захворювань стан хворої можна полегшити за допомогою фармакотерапії або хірургічного втручання.
Фіброміома - у кожної п'ятої жінки віком понад 35 років розвивається фіброміома - доброякісна пухлина матки з фіброзної та м'язової тканини.
Великі фіброміоми можуть спричиняти дискомфорт порушення циклу та часте сечовиділення. Іноді потрібне хірургічне втручання. Перед операцією для зменшення розмірів великих фіброміом та уникнення ускладнень вводять гіпоталамічні гормони.
Ендометріоз - захворювання зумовлене тим, що відторгнені під час менструації фрагменти ендометрію проникають у фаллопієві труби і прикріпляються до органів порожнини таза. Іноді утворюються кісти і виникають кровотечі. Під час менструації та статевих зносин можливий біль.
Призначають ліки для припинення менструації або оперативне лікування кіст чи видалення уражених труб, яєчників та матки.
Рак шийки матки:
Шийка матки часто уражується раком. Для дослідження мазка з шийки (Рар) клітини зішкрібають із шийки матки та наносять на скло. При мікроскопічному досліджені у мазку можна виявити зміни, що називаються дисплазією і передують розвиткові та поширенню раку. Лікування на ранньому етапі запобігає прогресуванню пухлинного росту.
Захворювання молочних залоз
Стан молочних залоз залежить від статевих гормонів, тому багато жінок відчувають певні зміни під час менструального циклу та вагітності. Зазвичай симптомами захворювань є біль, виділення із сосків та вузли. Понад 80% вузлів є не пухлинними, але при виявленні хоча б одного необхідне обстеження. До основних тестів належать мамографія та біопсій не дослідження аспірованої рідини і клітин.
Проблеми, що виникають найчастіше.
У багатьох жінок виникають циклічні зміни у грудях, що супроводжуються больовим синдромом, больові відчуття з'являються за тиждень до менструації і щезають у її перший день. Біль може бути нестерпним, симптоми зникають при зменшенні вживання насичених жирів або медикаментозного лікування.
1). Гінекомастія - збільшення одної чи обох грудних залоз у чоловіків. Причина: гормональні розлади, побічна дія ліків, зловживання алкоголем або пухлини. Переважно виникає під час статевого дозрівання.
2). Фіброаденома - здебільшого доброякісна пухлина молочної залози. Трапляється переважно у жінок ЗО років, неболюча, характеризується фіброзними розростаннями, які можна видалити при загальному чи місцевому знеболенні.
3). Кіста - заповнена рідиною порожнини у товщі молочної залози. Вони зазвичай непухлиної природи і містять прозору рідину, яку можна видалити через голку, іноді під контролем УЗД.
4). Фіброкістозні зміни - такі розлади можуть спричинити біль та появу вузлуватих ущільнень в останні дні кожного менструального циклу. Переважно це не призводить до несприятливих наслідків.