Виявлено зростання загальної захворюваності дорослого населення України за останні роки на 45 % головним чином за рахунок інфекційного гепатиту, злоякісних новоутворень різної локалізації, захворювань лімфатичної та кровотворної систем, вегетосудинної дистонії, хвороб серцево-судинної системи, неврозів та неврозоподібних станів, захворювань сечостатевої системи. Більш значущі захворювання спостерігаються у населення контрольованих районів Житомирської, Чернігівської та Київської областей. У близько 2/3 хворих, які звертались в медичні заклади, було захворювання стресогенної природи.
Дані стосовно вивчення здоров'я населення України свідчать про те, Що з 1987 р. реєструється зростання поширеності та захворюваності за всіма класами хвороб. Так, у 1995 р. серед потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС дорослих та підлітків захворюваність за окремими класами хвороб значно перевищує показники серед усього дорослого населення України: за хворобами крові та кровотворних органів — в 2,4 разу (30,5 на 10 тис, в Україні—12,6 на 10 тис), ендокринної системи — в 1,7 разу (70,0 на 10 тис, в Україні — 41,6), на 39,8% вища захворюваність органів травлення. У 1995 р. в 2,5 разу підвищилась захворюваність злоякісними новоутвореннями серед потерпілих дорослих та підлітків у порівнянні з 1987 р.
Статева система, яка забезпечує як генеративну, так і сексуальну функцію, дуже чутлива до радіаційної дії. Порушення сексуальної функції можуть бути обумовлені низкою чинників: довготривалим стресом, психоемоційними розладами, змінами гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної регуляції, місцевими порушеннями в статевих органах.
Дані про вплив іонізуючої радіації на стан репродуктивної системи та дію різних факторів опромінення при нещасних випадках на специфічні функції жінок дуже малочислені. Тому оцінка репродуктивної функції ґрунтується на дослідах, які проводили на тваринах.
Статеві залози людини та тварин почали вивчати в першу чергу після дії радіації. Ураження цих органів може призвести до змін самого організму і нащадків. При спостереженні за станом людей, які підпали під дію малих доз радіації, необхідно враховувати статеві відмінності в радіочутливості. Радіочутливість самок щурів перевищує таку самців на 40-50%, під впливом довготривалого опромінення статеві відмінності в радіочутливості зростають.
Порушення статевих циклів у самок приматів розвиваються відразу після або найближчим часом після опромінення. Яєчники є найбільш чутливими серед ендокринних залоз до впливу іонізувального випромінювання.
Значні труднощі виникають при екстраполяції на людину експериментальних даних, що оцінюють плодючість експериментальних тварин, які підпали під дію іонізувального випромінювання.
Вплив іонізувального випромінювання призводить до різних змін параметрів яйцеклітин, які знаходяться у фолікулах різного ступеня дозрівання: в примордіальних фолікулах вони майже не змінюються, а в більш зрілих їх величина поступово зменшується у міру збільшення термінів опромінення. Особливо значно таке зменшення виявляється у яйцеклітин, які знаходяться в багатошарових фолікулах.
У жінок іонізувальне випромінювання, впливаючи на овоцити, може спричинити тимчасову неплідність і затримку менструацій на 1-3 роки або призвести до стійкої неплідності. Виявлено, що частота порушень менструального циклу після атомного бомбардування Хіросіми прямо залежала від відстані до епіцентру вибуху.
У всіх жінок, які перебували в момент вибуху на відстані до 500м від епіцентру, відзначено порушення менструального циклу, на відстані 800-1500м — у 80%, на відстані 2-2,5 км — тільки у 60% жінок. Порушення менструального циклу виникли у 36% дівчат, які знаходились в момент вибуху в 5км від епіцентру. В. Митани (1964) описав кілька варіантів порушень менструального циклу після ядерного вибуху: стійка аменорея одразу після променевої дії, аменорея, яка розвинулася через 2-3 міс після вибуху, порушення менструального циклу за типом гіпоменструального синдрому.
Певним чином променева дія відображалась як на сезонності, так і на строках появи менархе.
У жінок, евакуйованих із м. Прип'ять, встановлена підвищена частота неплідності та не виношування вагітності. Неплідність у 41,7 % жінок обумовлена функціональними порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. У перший рік після опромінення виявлена активація локального імунітету у жінок з неплідністю, в подальшому відзначалось його пригнічення.
Іонізувальне випромінювання належить до таких факторів навколишнього середовища, які суттєво впливають на перебіг вагітності, пологів та безпосередньо на ембріон.
Наслідки опромінення на організм вагітної та плід залежать від виду енергії опромінення, фізико-хімічних властивостей радіонуклідів, тривалості дії, особливостей розподілу та формування поглинутих доз в організмі, органах та системах плода. Важливе значення має термін вагітності, в який відбулося опромінення.
Аналіз даних Міністерства охорони здоров'я України, Брянського облздороввідділу. Поліської ЦРЛ та інших органів охорони здоров'я на місцях свідчить про збільшення в 1,5-2 рази кількості тяжких ускладнень вагітності — пізніх гестозів, в 2,5-3 рази — анемій, в 3 рази збільшилася кількість маткових кровотеч, в 2 рази — передчасних пологів в районах Київської та Житомирської областей. Аналогічна ситуація спостерігається і в окремих районах Брянської області. Так, число самовільних переривань вагітності в Поліському районі збільшилося в 3 рази, а в Новозибківському — в 2 рази. В Народицькому та Овруцькому районах Житомирської області в 1989 р. Кількість мертвонароджених збільшилася відповідно в 2 та 3 рази в порівнянні з 1985 р.
Аналіз частоти гінекологічної захворюваності в Брянській областівиявив, що основним видом цієї патології стали запальні процеси геніталій,на другому місці — фонові стани та доброякісні новоутворення, на третьому— порушення менструальної функції Серед мешканок забрудненихтериторій виявлено статистичне вірогідне підвищення частотипорушень менструальної функції, неплідності, девіації статевих органів.
Таким чином, показники репродуктивного здоров'я жінки можуть достатньо повно, адекватно та оперативно відображати стан навколишнього середовища.
Аналіз результатів багаточисленних досліджень свідчить, що порушення репродуктивної функції є результатом дії іонізувального випромінювання, але механізми таких порушень ще недостатньо вивчені. Саме цим обумовлена необхідність подальшого ретельного спостереження за жінками-ліквідаторами та жінками, які постійно проживають на забруднених територіях, з метою своєчасного здійснення необхідних заходів для зниження уних та в їхніх нащадків виваженості віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.
2.2 Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС
Дія іонізуючої радіації на репродуктивну функцію чоловіка вивчено достатньо добре, так як статеві органи були в числі перших об'єктів, які були детально вивчені після променевого ураження. Механізм пошкоджуючої дії радіації на статеві залози багатогранні і від неопосередкованої взаємодії на аперматогенний епітелій до вторинного пошкодження при патології статевої системи. Як місцеве, так і загальне ураження різними дозами викликає порушення у сім'яних канальцях, нерідко смерть клітин сперматогенного епітелію, призводить до повної чи часткової стерилізації організму. Ступінь вираженості патологічних змін залежить від виду, дози й частоти опромінення. Репродуктивна система страждає як при внутрішньому так і при зовнішньому опроміненні. В наш час доведено, що іонізуюча радіація є причиною смерті клітин сперматогенного епітелію, з'являються атипічні мітози, хромосомні аберації, каріопкінез, каріолізис, поява багатоядерних структур.
Радіація різко порушує процеси клітинного ділення, ключовим моментом якого є біосинтез нуклеїнових кислот і білка. По ступеню активності синтезу виділено 2 критичних етапів розвитку радіаційних порушень сперматогенезу, пов'язаний із популяцією сперматогоній часткового типу та типу Б (1-й етап), а також пролептогенних сперматоцидів 1 порядку(2-й етап).
У меншому ступені вивчено дію іонізуючої радіації на копулятивну функцію чоловіка. Ці дані носять протирічний характер і основані на невеликій кількості нагляду. Тоді у пацієнтів, що лікуються з приводу передміхурової залози і що отримують радіаційну терапію вивчено стан ежекційної функції із застосуванням цілого комплексу об'єктивних та достовірних методів дослідження. Встановлено, що при дії радіації в дозі від 3000 до 4500 рад у багатьох чоловіків наступають сексуальні патології ерекції, що виникають внаслідок кавернозного кровопотоку.
Після аварії на ЧАЕС опромінення статевої функції, пов'язаних з радіоактивною дією продовжувалося. Було показано, що в ґенезі статевих мін у ліквідаторів наслідків чорнобильської аварії значну роль мають порушення кавернозного кровообігу, зміни нейроендокринної регуляції статевої функції із пошкодженням центрального і периферійного завитку вегетативної нервової системи, а також із дисбалансом гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Визначене значення має склад сексуальної дисгармонії подружньої пари. На протязі 1986-1996 років було проведено комплексне клінічне сексологічне дослідження чоловіків, опромінених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Дози опромінення зафіксовані в офіційних документах знаходились в межах від 0,2 до 200сГр. При участі пацієнтів дозові загрузки не були вивчені. В залежності від величини дози іонізуючої радіації, всі досліджені, що страждають на сексуальні патологічні зміни були розділені на групи: І - доза до 5сГр, II - доза 5-25сГр, III - доза більше 25 сГр. В якості контролю досліджені 36 чоловіків-ліквідаторів (діапазон доз 0,6-91сГр), у яких сексуальної патології не було.