Зростання захворюваності та розповсюдження патологічних станів на ранньому неонатальному періоді знаходиться в прямій залежності від стану здоров'я вагітних, як проживають на радіаційно забруднених територіях. Для прогнозу перебігу раннього неонатального періоду необхідно врахувати перинатальні фактори ризику.
У дітей народжених від жінок регіону аварії на ЧАЕС, частіше, ніж новонароджених „чистих" територій, спостерігаються порушення ранньої неонатальної адаптації у вигляді нестійкості або загальмованості фізіологічних рефлексів, зниження м'язового тонусу, більше виражена та поширена калькогаційна жовтяниця. Відмічаються зміни в показниках крові - імунологічної реактивності та нейроендокринної системи. Такі новонароджені складають групу ризику щодо виникнення інфекційних ускладнень — алергічних захворювань та анемізації.
У зв'язку з цим обов'язковим є детальне обстеження новонароджених окулістом, невропатологом, ендокринологом, дослідження рівня гормону – щитоподібної залози (скренінг-тест), гемограми, функції печінки (білірубін, його фракції, лужна фосфатаза, трансеміназа). Враховуючи високий процес інфекційних ускладнень у неонатальному періоді необхідно проводити мікробіологічне обстеження.
Вагітні, які постійно знаходяться на радіаційно забруднених територія або евакуйовані із 30 км зони, відносяться до групи ризику перинатальної патології.
При наявності екстрагенітальних або акушерських ускладнень у таких жінок ризик перинатальної патології значно підвищується.
Основні групи новонароджених перинатальної захворюваності та смертності:
1. діти від жінок з екстрагенітальною патологією: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, розлади серця, захворювання нирок та інше;
2. діти від жінок з акушерською патологією:
- новонароджені, які перенесли тяжку антенатальну та інтеренатальну асфіксію;
- новонароджені від жінок з ізоімунною несумісністю;
- недоношені та незрілі діти;
- діти від жінок з акушерською патологією, яка супроводжувалась хоріонічною плацентарною недостатністю, гіпоксією плоду (токсикози, не виношування, анемії, кровотечі);
- новонароджені, матері яких підлягають дії токсичних препаратів (промислові яди, наркотики, алкоголь);
3. діти з уродженою чи спадковою патологією;
4. діти, інфіковані у перинатальному періоді (гострі та хронічнізапальні процеси у матері).
Для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів розроблена система поетапного інтенсивного спостереження і лікування з урахуванням ризику розвитку у новонароджених синдромів.
I етап – пологовий зал, де проводиться первинна реанімація ілікувально-профілактичні заходи з урахуванням ризику розвитку уновонароджених за шкалою Апгар.
II етап – відділення реанімації або палата інтенсивної терапії І акушерського стаціонару для проведення інтенсивного спостереження і лікування в період постнатальної адаптації.
III етап – спеціалізоване відділення новонароджених для відновлення порушених функцій і проведення реабілітаційних заходів.
З метою профілактики, своєчасної діагностики і адекватної терапії порушень функції життєво важливих систем у новонароджених необхідно проводити клінічно-лабораторний контроль з урахуванням ризику розвитку дезадаптаційних синдромів.
2.4 Висновки до розділу II
Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (1986) значні території України зазнали радіаційного забруднення, а населення – впливу іонізуючої радіації. Забруднення ґрунту, рослинності і продуктів харчування радіоактивними ізотопами створило умови для дії на мешканців даних регіонів малих доз радіації.
Розділ IIдає змогу побачити та проаналізувати ситуацію, що виникла у після аварійний період.
У даному розділі розглядаємо стан репродуктивної функції чоловіків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які постійно мешкають на радіаційнозабруднених територіях.
Розділ III. Вивчення динаміки рівня поширеності захворювань, викликаних радіаційним опроміненням серед населення Рівненської області впродовж 2000-2007рр.
Власні дослідження моєї роботи – це аналіз, коментування, порівняння статистичних даних роботи інформаційно-аналітичного центру медичної статистики РОДА. Статистичні дані відтворені у таблицях.
3.1 Рівень поширеності захворювань населення області за 2000-2007рр
Таблиці 3.1. та 10.1. додатку Рівень поширеності захворювань області за 2000-2007 дають змогу побачити рівень поширеності захворювань серед населення рівненської області (на 1000 жителів) відповідно через 18-19 років після катастрофи на ЧАЕС. Це у 2002-2003рр.та у 2005-2006 рр. Найбільшого поширення захворювань мають райони: Рівненський, Дубровицький, Сарненський, Березнівський, Рокитнівський, Володимерецький.
Згідно даних цих таблиць можна позначити зростання поширеності захворювань серед населення, у не з швидким опроміненням продуктами радіоактивного ураження, а із несвоєчасним лікуванням. Якщо не вилікувати на початкових стадіях, які в свою чергу в багатьох випадках є латентними (прихованими), то пізніше хвороба стає хронічною та важко виліковною. У свою чергу населення повинно самостійно без примусу проходити профогляди завдяки збереженню свого здоров'я своїх нащадків.
Пройшло чимало часу від катастрофи на ЧАЕС та почав проходити період напіврозпаду радіоактивних елементів стронцію і цезію. А також відомо, що радіоактивні речовини із кожним роком опускаються на 1 см у земній корі. Але ще з кожним роком завдяки радіологічній службі можна спостерігати якість продуктів на вміст радіоактивних речовин. Продукти, які ми споживаємо у нашому організмі не зникають безслідно. Вони дають знати про себе у вигляді різних порушень органів та систем. Відомо, що Са - це основа кісток, радіоактивним елементом якого є 90 Сг, при накопиченні радіоактивного Сг виникають порушення опорно-рухового апарату та кісткової системи в цілому. В свою чергу К, який при радіоактивному опроміненні є 137CS накопичується у порожнистих органах та викликає ряд соматичних порушень організму.
Часто виникають онкологічні захворювання серед населення північнихрайонів області. Радіоактивне забруднення та екологічна ситуація посідають важливе місце у здоров’ї нації. Це значною мірою впливає на стан здоров'я матері та дитини.
3.2 Материнська смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003рр
Згідно таблиці 7.1 додатку можна проаналізувати материнську смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003 рр.
1999 р. – 211,0 (Радивилівський р-н)
2000 р. – 104,1 (Рокитнівський р-н)
2001 р. – 135,1 (Лубенський р-н)
2002 р. – 214,6 (Острозький р-н)
2003 р. – 215,5 (Радивилівський р-н)
Згідно таблиці 6.1. додатку можна побачити оздоровлення потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, від числа тих, що підлягали оздоровленню в 2003 р. – серед дорослих та дітей найбільше оздоровлення мали райони: Березнівський, Володимерецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський, м. Кузнецовськ.
3.3 Поширеність захворювань серед дитячого населення 10-14 років включно за 2006-2007рр.) та онкологічна ситуація
Таблиця 12.1 додатку дає змогу побачити поширеність захворювань серед дитячого населення (на 10 тис. дитячого населення) 0-14 років включно за 2006-2007рр.
Новоутворення:
2006 р. 2007р.
Березнівський - (77,3) (81,6)
Володимерецький - (51,4) (69,5)
Рокитнівський - (60,0) (60,6)
Сарненський - (99,8) (104,9)
м. Рівне - (68,3) (78,4)
Хвороби сечостатевої системи
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (306,1) (348,2)
Володимерецький р-н. - (388,7) (414,2)
Рокитнівський р-н. - (310,1) (308,8)
Сарненський р-н. - (467,4) (490,4)
м. Рівне - (877,6) (777,4)
Окремі стани перенатального періоду:
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (306,8) (366,1)
Володимерецький р-н. - (149,9) (232,9)
Рокитнівський р-н. - (265,9) (237,2)
Сарненський р-н. - (218,5) (229,7)
м. Рівне - (365,3) (364,9)
Вроджені аномалії:
2006р. 2007р.
Березнівський р-н. - (170,0) (155,2)
Володимерецький р-н. - (364,6) (361,8)
Рокитнівський р-н. - (224,5) (222,2)
Сарненський р-н. - (286,2) (292,8)
м. Рівне - (392,2) (43,9)
Онкологічна ситуація також викликає неабияке занепокоєння (таблиця 14.1 додатку):
2004 р. 2006р. 2007р.
Березнівський р-н. — 211,0 214,2 227,5
Володимирецький р-н. — 165,6 208,4 157,1
Дубровицький р-н. - 279,5 255,9 261,5
Зарічненський р-н. - 250,0 200,5 246,2
Млинівський р-н. - 314,7 254,2 217,7
Сарненський р-н.-218,1 228,9 169,6
Таблиця 15.1 додатку дає змогу побачити об'єми диспанцеризації хворих, зареєстрованих в закладах охорони здоров'я Рівненської області (всі хвороби). Серед дітей, підлітків та дорослого населення області найбільшої диспансеризації є Березнівський, Радивилівський, Рокитнівський, Костопільський, Дубровицький, Зарічненський р-ни.
Пройшло чимало часу після аварії на ЧАЕС, але захворювання продовжують нагадувати про себе. Тому потрібно дбати про своє здоров'я та здоров'я своїх нащадків дотримуючись принципів захисту, проходити профогляди, займатись санаторно-курортним оздоровчим лікуванням та мати віру у краще майбутнє.
Практичне завдання даної роботи полягає в тому, що результати можуть бути доступні екологічним службам, медичним працівникам, викладачам шкіл, ВНЗ, та студентам, що здобувають відповідну професію.
3.4 Висновки до розділу III
Розділ IIIдає змогу побачити вивчення динаміки рівня поширеності захворювань, викликаних радіаційним опроміненням серед населення Рівненської області впродовж 2000-2007рр.