Етіологія, патогенез, епідеміологія та протікання малярії (стр. 12 из 12)
Таблиця 1
Статистичні показники захворюваності на малярію за 2000 – 2005 роки на території Чернігівської області
| Критерії | Роки дослідження | |||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | |
| Загальна кількість обстежених | 70 | 85 | 85 | 88 | 95 | 105 |
| Загальна кількість хворих | 35 | 48 | 40 | 45 | 62 | 52 |
| Кількість осіб, які прибули з епідемічних районів | 20 | 32 | 30 | 25 | 40 | 35 |
| Вторинно хворі | 7 | 9 | 5 | 3 | 8 | 7 |
| Особи, що прибули з країні, які межують з епідемічними районами | - | - | 5 | 8 | 10 | - |
| Хворі з лихоманкою невідомої етіології | 8 | 7 | 10 | 9 | 4 | 10 |
Згідно з проведеним дослідженням можемо зробити висновок, що порівняно з 2000 роком у 2005 році було обстежено значну кількість людей, хворих виявлено в 2005 році на 17 осіб, показники захворюваності на малярію на території району значно збільшились за останні 5 років.
Зобразимо на графіках залежність кількості обстежених, кількості осіб, що прибули з епідемічних регіонів та залежність кількості хворих від років проведення обстеження.
показники
роки
Рис. 1 Залежність кількості обстежених, кількості осіб, що прибули з епідемічних регіонів та залежність кількості хворих від років проведення обстеження
З графіка видно, що найбільша кількість хворого на малярію населення спостерігається 2004 році, це можна пояснити різким сплеском інфекційного процесу в епідемічних районах.
В ході дослідження ми провели кількісний аналіз населення, яке виїздило з України.
Таблиця 2.
Кількість осіб, що виїздили з України в епідемічні зони по Чернігівському району (в якості туристів та на постійне місце проживання)
| Рік | Кількість осіб | Країна, в яку виїздило населення (на 1 тис. населення) | |||||||
| Тропічні країни | Субтропічні країни | ||||||||
| Ізраїль | Єгипет | Індія | Бразилія | Італія | Туреччина | Північна Америка | Китай | ||
| 2000 | 4527 | 17 | 110 | ||||||
| 2001 | 3854 | 13 | 6 | 5 | |||||
| 2002 | 5476 | 18 | 8 | ||||||
| 2003 | 5785 | 2 | 5 | ||||||
| 2004 | 6453 | 7 | 3 | ||||||
| Загальна кількість | 26095 | 20 | 17 | 6 | 3 | 128 | 38 | 17 | 5 |
Тропічні країни Субтропічні країни
Рис. 2 Динаміка виїзжаючого населення за період з 2000 по 2004 рр
За наведених результатів видно, що більша кількість населення виїздила в країни субтропіків. Зростання динаміки захворювання на малярію серед мігруючого населення знаходиться в прямій залежності від кількості мігруючих.
Таблиця 3. Вікова динаміка реєстрації захворювання по Чернігівському району в період з 2000 р. по 2005 р
| Вікова група | Відсоток від загальної кількості захворювань, % |
| Діти та підлітки | 5 |
| 17 – 25 років | 11 |
| 26 – 40 | 45 |
| 41 – 55 | 30 |
| 56 – 70 | 9 |
Рис. 3. Вікова динаміка захворювання на малярію по Чернігівському району (2000 – 2004 р)
Проведений аналіз вікових груп захворювання показав, що найбільше випадків захворювання спостерігається серед дорослого населення, населення вікових груп з 26 до 55 років спостерігається міграція, тому показники захворювань найвищі. Серед дітей та підлітків спостерігається прояв хвороби в зв`язку з тим, що вони перебували в епідемічних регіонах разом з батьками, а серед людей похилого віку захворювання пояснюється появою вторинних рецидивів хвороби.
Таблиця 4.
Передумови виникнення захворювання серед мігрантів
| Рецидив хвороби | Відсоток від загальної кількості захворювань, % |
| Грип | 30 |
| Ангіна | 10 |
| Пневмонія | 7 |
| Травми (з пошкодженням шкірного покриву) | 40 |
| Інші інфекційні хвороби | 13 |
%
Рис. 4 Аналіз рецидиву захворювання на малярію по Чернігівському району серед мігруючого населення з 2000 по 2005 р
Аналізуючи передумови виникнення захворювання серед мігруючого населення, з`ясували що в переважній більшості випадків захворюванню на малярію та прояву її симптомів передували захворювання, які характеризувалися порушенням цілісності шкірного покриву, а також були зафіксовані інфекційні хвороби такі як грип, ангіна, пневмонія, невелика частка припадає на інші інфекційні захворювання. Більшість виявлених захворювань, які були передумовами виникнення малярії характерні для таких вікових груп: ангіна та травми - діти та підлітки, грип та пневмонія – 26 – 55 років (2 вікові групи), інші інфекційні хвороби припадають на вікову групу 56 – 70 років.
Таблиця 5.
Загальна кількість хворих на 1000 населення по Чернігівському району
| Критерії | Роки дослідження | |||||
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | |
| Загальна кількість хворих | 35 | 48 | 40 | 45 | 62 | 52 |
| Кількість хворих на 1000 населення району | 1 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 |
Висновки
1. Згідно з проведеним дослідженням можемо зробити висновок, що порівняно з 2000 роком у 2005 році в Чернігівському районі було обстежено значну кількість людей, хворих виявлено в 2005 році на 17 осіб, показники захворюваності на малярію на території району значно збільшились за останні 5 років. Це явище можна пояснити збільшенням кількості населення, яке виїзжає в епідемічні райони.
2. За наведених результатів видно, що більша кількість населення виїздила в країни субтропіків. Зростання динаміки захворювання на малярію серед мігруючого населення знаходиться в прямій залежності від кількості мігруючих.
3. Проведений аналіз вікових груп захворювання показав, що найбільше випадків захворювання спостерігається серед дорослого населення, населення вікових груп з 26 до 55 років спостерігається міграція, тому показники захворювань найвищі. Серед дітей та підлітків спостерігається прояв хвороби в зв`язку з тим, що вони перебували в епідемічних регіонах разом з батьками, а серед людей похилого віку захворювання пояснюється появою вторинних рецидивів хвороби.
4. Аналізуючи передумови виникнення захворювання серед мігруючого населення, з`ясували що в переважній більшості випадків захворюванню на малярію та прояву її симптомів передували захворювання, які характеризувалися порушенням цілісності шкірного покриву, а також були зафіксовані інфекційні хвороби такі як грип, ангіна, пневмонія, невелика частка припадає на інші інфекційні захворювання. Більшість виявлених захворювань, які були передумовами виникнення малярії характерні для таких вікових груп: ангіна та травми - діти та підлітки, грип та пневмонія – 26 – 55 років (2 вікові групи), інші інфекційні хвороби припадають на вікову групу 56 – 70 років.
5. В результаті проведеної роботи ми вивчили етіологію, симптоматологію, клінічний перебіг та основні методи діагностики малярії, були встановлені два типи гарячки (дводенної переміжної та триденної гектичної).
Література
1. Бурчинский С.Г. Лекарственные препараты при лечении малярии. – М.: Медицина, 1997. – 95 с.
2. Боген Г.С. Современная медицина. – М.: Медицина, 1985. – 416 с.
3. Войно-Ясенецкий М. В. Патологическая анатомия и некоторые вопросы патогенеза малярии. — М.: Медгнз, 1950.
4. Духанина Л. П., Жукова Т. А. О передаче малярии при переливании крови.— Бгол. ВОЗ, 1965, т. 33, № 6, с. 898.
5. Жукова Т. А., Духанина II. П., Макиенко Л. П., Алексеева 3. М. Завоз малярии из-за рубежа в СССР (1974—1979). — Мед. паразитол., 1980, № 6, с. 10.
6. Лобан К. М., Полозок Е. С. Об ошибках в диагностике завозной малярии. Сов. мед., 1978, № 5, с. 59.
7. Лобан К.М., полозок Е.С. Малярия. – М.: медицина, 1983. – 224 с.
8. Лобан К. М., Полозок Е. С. Лечение и химиопрофшгактика малярии.— Тер. арх., 1981, № 2, с. 143.
9. Лысенко А. Я. К вопросу о природе рецидивов при трехдневной и овалемалярии. - В кн.: Болезни тропиков и субтропиков. - М.: ЦИУ, 1976, с. 82.
10. Мошковский 111. Д. (ред.). Указания по лечению и химиопрофилактике малярии. — М.: Медицина, 1972.
11. Немировская А. И., Павлова Е. А., Степенно А. С, Глушкова С. Р. Обнаружение Plasmodium ovale в Москве, у лиц, заразившихся в Западной Африке. — Мед. паразитол., 1965, № 1.
12. Немировская А. II. Малярия и РСФСР. В кн.: Международный научный проект по экологически безопасным методам борьбы с малярной и переносчиками». — М., СССР, 1981, с. 84.
13. Кассирский И. А. Клиника и терапия малярии. М., Модгвд, 1948, с. 183.
14. Курцева П.А., Чапаєв Т.А. Лікування, профілактика малярії. – М., 1984. – 76 с.
15. Мусляк Н.М., Рябкин І.Н. Інфекційні хвороби. – К., 1970. – 100 с.
16. Пилявська С.М., Федін В.Д. Таємниця життя. // Здоров` я. - № 1, 1973. – С. 137.
17. Покровский В. П., Астафьева Н. В. Клинические особенности завозных инфекционных болезнен. — Мед. паразитол., 1977, № 4, с. 397.
18. Полозок Е. С. О клинике овалемалярии. — Мед. паразитол., 1967, № 4, с. 419.
19. Рабинович С. А. Лекарственная устойчивость малярийных паразитов. Сообщение П. Клинический аспект, лечение и хнмиопрофплактика лекарственно-устойчивой малярии. — Мед. паразитол., 1976, № 6, с. 731.
20. Сергиев П. Г., Духанина П. П., Демина Л. А. и др. Малярия. — В кн.: Руководство по микробпол., клинике и эпидемиологии инфекц. болезней. 1978, т. 9, с. 38.
21. Сергиев Л. Г., Якушева В. П. Малярия и борьба с ней в СССР. — М.: Медгнз, 1956.
22. Ситник К.М., Кучеров І.С. Людина і інфекційні хвороби. – К.: Знання, 1971. – 46 с.
23. Тареев Е. М. Клиника малярии. — М.: Биомедгиз, 1946.
24. Тибурская Н. А., Врублевская О. С. Клинико-экспериментальное изучение четырехдневной малярии, вызванной переливанием крови, и методика ее предупреждения. — Бюлл. ВОЗ, 1965, т. 33, № 6, с. 890.
25. Ригель Дж. Энергия, химия, организм. – М.: Медицина, 1968. – 167 с.
26. Чагин К. П., Жукова Т. А., Духанина П. Л. и др. Проблема завоза малярии из-за рубежа в СССР. — Мед. паразнтол., 1975, № 4, с. 396.
