| Вид астигма-тизму | Вік,ро-ків | Характер меридіональної акомодації у дітей з астигматизмом | Всього | ||||||||
| ∆НТЯЗ=∆R | ∆НТЯЗ<∆R | ∆НТЯЗ>∆R | ∆НТЯЗ=0 | ||||||||
| n | % | n | % | n | % | n | % | n | % | ||
| Зміша-ний | 5-7 | 2 | 2,6 | 23 | 29,5 | 53 | 67,9 | - | - | 78 | 100 |
| 8-14 | 1 | 1,0 | 31 | 31,6 | 64 | 65,3 | 2 | 2,1 | 98 | 100 | |
| Гіпермет-ропічний | 5-7 | 2 | 3,6 | 5 | 9,0 | 49 | 87,4 | - | - | 56 | 100 |
| 8-14 | 3 | 4,5 | 28 | 41,8 | 35 | 52,2 | 1 | 1,5 | 67 | 100 | |
| Міопічний | 5-14 | - | - | 14 | 23,7 | 44 | 74,6 | 1 | 1,7 | 59 | 100 |
Примітка. n – кількість очей.
Отже, отримані результати підтверджують наявність при змішаному, простому гіперметропічному та простому міопічному астигматизмі як симетричної, так і асиметричної (нерівномірної) акомодації. При цьому, в більшості випадків констатований асиметричний характер акомодації в головних меридіанах ока.
Було проведено дослідження акомодаційної функції при різних видах прямого астигматизму в двох головних меридіанах ока у дітей двох основних вікових груп: 5-7 і 8-14 років. Чітко прослідковано значне ослаблення акомодації в горизонтальному меридіані у порівнянні з вертикальним. У дітей зі змішаним астигматизмом отримані наступні середні діоптрійні значення НТЯЗ: 6,3±0,12 дптр в горизонтальному меридіані і 9,8±0,09 дптр у вертикальному меридіані у дітей молодшої вікової групи; у дітей старшої вікової групи відповідно 6,9±0,26 дптр і 10,2±0,13 дптр. При простому гіперметропічному астигматизмі ці дані склали відповідно: 6,9±0,22 дптр і 9,9±0,19 дптр у дітей 5-7 років, 7,4±0,18 дптр і 9,5±0,09 дптр у дітей 8-14 років. При простому міопічному астигматизмі були отримані наступні дані: в горизонтальному меридіані 6,3±0,12 дптр, у вертикальному меридіані - 9,8±0,09 дптр. Встановлено, що на 30% очей з досліджуваними видами астигматизму спостерігається секторальне напруження акомодації, яке приводить до зменшення динамічного астигматизму кришталика (в середньому на 0,7 дптр), що являється фактором позитивного впливу на гостроту зору. Водночас показано, що в більшості випадків (на 70% очей) спостерігається секторальне напруження акомодаційної функції, однак з «парадоксальною» зміною динамічної рефракції (збільшенням ступеня астигматизму в середньому на 1,2 дптр), що являється додатковим патогенетичним чинником зниження гостроти зору.
Вивчення зв’язку стану нерівномірної акомодації зі станом некоригованої гостроти зору для далини і зблизька показало, що середні показники некоригованої гостроти зору для далини і зблизька при відповідних ступенях астигматизму при асиметричній акомодації, при якій ∆НТЯЗ менше ступеня астигматизму, були достовірно вищі, ніж при стані, коли ∆НТЯЗ більше його ступеня (р<0,05).
Ефективність лікування розладів акомодації залежно від виду і типу астигматизму у дітей. Показники гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму подано в таблиці 2.
В результаті проведеного лікування у дітей 5-7 років зі змішаним астигматизмом некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,27±0,01 (на 69,2%), коригована – на 0,31±0,01 (на 52,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,31±0,02 (на 119,2%), коригована - на 0,34±0,02 (на 73,9%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,23±0,01 (на 48,9%), коригована – на 0,25±0,01 (на 35,2%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,31±0,02 (на 93,9%), коригована - на 0,29±0,02 (на 50,9%).
У дітей з простим гіперметропічним астигматизмом 5-7 років в результаті лікування некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,32±0,02 (на 66,7%), коригована – на 0,25±0,02 (на 32,9%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,39±0,02 (на 118,2%), коригована - на 0,34±0,02 (на 58,6%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини покращилась на 0,27±0,02 (на 42,9%), коригована – на 0,21±0,02 (на 24,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,34±0,02 (на 69,4%), коригована - на 0,26±0,02 (на 36,6%).
У дітей з простим міопічним астигматизмом в результаті проведеного лікування некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,22±0,02 (на 48,9%), коригована – на 0,17±0,02 (на 21,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,25±0,02 (на 53,2%), коригована - на 0,19±0,02 (на 25,3%).
Таблиця 2
Стан гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму, (M±m)
| Вид астигма-тизму | Вік дітей,кількістьочей (n) | Характер визначення гостроти зору | Гострота зору, од. | р | |
| до лікуван-ня | після ліку-вання | ||||
| зміша-ний | 5-7 років(n=78) | для далини некоригована | 0,39±0,02 | 0,65±0,02 | <0,001 |
| для далини коригована | 0,59±0,02 | 0,89±0,02 | <0,001 | ||
| зблизьканекоригована | 0,26±0,02 | 0,56±0,02 | <0,05 | ||
| зблизька коригована | 0,46±0,02 | 0,80±0,02 | <0,001 | ||
| 8-14 років(n=98) | для далини некоригована | 0,47±0,02 | 0,70±0,02 | <0,001 | |
| для далини коригована | 0,71±0,02 | 0,97±0,02 | <0,001 | ||
| зблизьканекоригована | 0,33±0,02 | 0,63±0,02 | <0,001 | ||
| зблизька коригована | 0,57±0,02 | 0,86±0,01 | <0,001 | ||
| гіпер-метро-пічний | 5-7 років(n=56) | для далини некоригована | 0,48±0,03 | 0,80±0,02 | <0,001 |
| для далини коригована | 0,76±0,02 | 1,01±0,02 | <0,001 | ||
| зблизьканекоригована | 0,33±0,03 | 0,71±0,02 | <0,001 | ||
| зблизька коригована | 0,58±0,02 | 0,92±0,01 | <0,001 | ||
| 8-14 років(n=67) | для далини некоригована | 0,63±0,03 | 0,90±0,02 | <0,001 | |
| для далини коригована | 0,86±0,02 | 1,05±0,02 | <0,001 | ||
| зблизьканекоригована | 0,49±0,03 | 0,82±0,02 | <0,001 | ||
| зблизька коригована | 0,71±0,02 | 0,95±0,01 | <0,001 | ||
| міопіч-ний | 5-14 років(n=59) | для далини некоригована | 0,45±0,03 | 0,67±0,03 | <0,001 |
| для далини коригована | 0,79±0,02 | 0,96±0,01 | <0,001 | ||
| зблизьканекоригована | 0,47±0,02 | 0,72±0,02 | <0,001 | ||
| зблизька коригована | 0,75±0,02 | 0,94±0,01 | <0,001 | ||
Загалом, запроваджений новий метод цілеспрямованого впливу на меридіан з найбільш ослабленою акомодацією у дітей з астигматизмом, який був ефективним незалежно від віку, при проведенні одного курсу лікування привів до збільшення середніх значень некоригованої і коригованої гостроти зору для далини, відповідно, на 0,27 і 0,19 (в 1,6 і 1,3 рази), некоригованої і коригованої гостроти зору зблизька, відповідно, на 0,3 і 0,25 (в 2 і 1,4 рази). В цілому ці дані склали: збільшення середніх значень гостроти зору для далини на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази).
Відмічено значний позитивний вплив вищеозначеної методики на функцію асиметричної (нерівномірної) акомодації. Отримані дані представлено в таблиці 3.
Таблиця 3
Значення НТЯЗ в головних меридіанах ока до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму
| Вид астигма-тизму | Вік дітей,кількістьочей (n) | Досліджу-ваниймеридіан | НТЯЗ в діоптріях | р | |
| до лікування(M±m) | після ліку-вання (M±m) | ||||
| змішаний | 5-7(n=78) | горизонтальний | 6,3±0,12 | 9,5±0,18 | <0,001 |
| вертикальний | 9,8±0,09 | 10,8±0,12 | <0,05 | ||
| 8-14(n=98) | горизонтальний | 6,9±0,26 | 9,1±0,09 | <0,001 | |
| вертикальний | 10,2±0,13 | 11,1±0,12 | <0,05 | ||
| гіпермет-ропічний | 5-7(n=56) | горизонтальний | 6,9±0,22 | 10,8±0,26 | <0,001 |
| вертикальний | 9,9±0,19 | 11,7±0,20 | <0,05 | ||
| 8-14(n=67) | горизонтальний | 7,4±0,18 | 10,6±0,18 | <0,001 | |
| вертикальний | 9,03±0,11 | 11,2±0,14 | <0,05 | ||
| міопічний | 5-14(n=59) | горизонтальний | 6,3±0,12 | 9,5±0,18 | <0,001 |
| вертикальний | 9,8±0,09 | 10,8±0,12 | <0,001 | ||
Значно підвищились діоптрійні значення НТЯЗ в горизонтальному меридіані, у вертикальному меридіані це спостерігалось в меншому ступені. Така тенденція відмічена при всіх видах астигматизму у дітей обох вікових груп.
Проведення одного курсу лікування акомодації в ослабленому горизонтальному меридіані привело до нормалізації положення найближчої точки ясного зору в горизонтальному меридіані в середньому до 10,1 см (9,9 дптр), одночасно відмічено її наближення до ока у вертикальному меридіані – в середньому до 9,0 см (11,1 дптр), що свідчить про позитивний вплив означених тренувань на стан акомодації в цілому.
В результаті лікування у всіх досліджуваних дітей значно покращились також загальні показники функції акомодації. Так, при змішаному астигматизмі у дітей 5-7 років РА збільшився на 3,83±0,16, РВА – на 3,52±0,17. У дітей 8-14 років відповідні дані склали: РА збільшився на 3,63±0,17, РВА – на 3,37±0,17. При гіперметропічному астигматизмі у дітей 5-7 років РА збільшився на 4,05±0,29, РВА – на 3,12±0,20. У дітей 8-14 років відповідні дані склали: РА збільшився на 3,91±0,24, РВА – на 2,74±0,23. При міопічному астигматизмі були отримані наступні дані: РА збільшився на 4,36±0,26, РВА – на 2,61±0,17 (р<0,05 для всіх показників).
Таким чином, у дітей з прямим астигматизмом встановлено покращення функції акомодації в горизонтальному (ослабленому) меридіані на 46% (на 3,1 дптр), а у вертикальному (більш сильному) меридіані – на 14% (на 1,4 дптр), що свідчить про зменшення різниці показників динамічної рефракції в головних меридіанах ока в 3,7 рази. Відмічено підвищення резервів абсолютної акомодації в середньому на 3,9 дптр (в 3,1 рази) і відносної акомодації в середньому на 3,0 дптр (в 2,2 рази).
Для оцінки ефективності запропонованого лікування досліджувались функції гостроти зору у дітей контрольної групи (хворі з різними видами астигматизму, які користувались тільки окулярною корекцією на протязі певного часу – від 3 місяців до 5 років). Встановлено, що некоригована і коригована ГЗ для далини і зблизька покращились і в результаті використання тільки окулярної корекції. Однак, після проведення одного курсу лікування по розвитку акомодації були отримані значно вищі показники ГЗ. Так, при змішаному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,09±0,03 (на 25,7%), коригована – на 0,08±0,03 (на 13,6%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,07±0,03 (на 29,2%), коригована – на 0,09±0,03 (на 20,9%). Водночас, після додаткового проведення одного курсу лікування цим хворим відповідні показники склали: некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,22±0,03 (на 50%), коригована – на 0,27±0,03 (на 40,3%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,27±0,03 (на 87,1%), коригована – на 0,31±0,03 (на 59,6%). При гіперметропічному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,15±0,03 (на 35,7%), коригована – на 0,05±0,02 (на 6,7%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,11±0,03 (на 35,5%), коригована – на 0,04±0,03 (на 6,8%). Водночас, після наступного проведення одного курсу лікування цим хворим відповідні показники склали: некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,25±0,03 (на 43,9%), коригована – на 0,24±0,03 (на 30,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,33±0,03 (на 78,6%), коригована – на 0,21±0,03 (на 33,3%). При простому міопічному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,04±0,04 (на 13,8%), коригована – на 0,03±0,04 (на 4,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,16±0,03 (на 66,7%), коригована – на 0,14±0,04 (на 25%). При цьому покращення некоригованої і коригованої ГЗ для далини не було достовірним (р=0,46, р=0,18). Разом з тим, проведення одного курсу лікування цим хворим привело до підвищення некоригованої ГЗ для далини на 0,23±0,04 (на 69,7%), коригованої – на 0,21±0,04 (на 29,6%), некоригованаої ГЗ зблизька – на 0,28±0,03 (на 70%), коригованої – на 0,24±0,03 (на 34,3%).