Кількісні характеристики ознак
Симптоми | Геморагічний інсульт | Ішемічний інсульт |
Передвісники | 0 | 1 |
Раптовий розвиток | 1 | 0 |
Повільний розвиток | 0 | 1 |
Втрата свідомості | 1 | 0 |
Якісні характеристики в табл. 8.11 замінені в табл. 8.12кількісними з великою мірою округлення. Однак можна було б експериментальнооцінити відповідні частоти повторюваності різних ознак для даних захворювань(табл. 8.13).
Таблиця 1.8
Вербальні та числові оцінки ознак
Вербальна оцінка | Числова оцінка |
Характерно | 0,8-1 |
Менш характерно | 0,5-0,8 |
Малохарактерно | 0,2-0,5 |
Нехарактерно | 0-0,2 |
На основі даних табл.1.8 замість табл. 1.6 можна отримати більшточну табл. 1.9
Таблиця 1.9
Середні частоти ознак
Симптоми | Геморагічний інсульт | Ішемічний інсульт |
Передвісники | 0,35 | 0,9 |
Раптовий розвиток | 0,9 | 0,65 |
Повільний розвиток | 0,1 | 0,9 |
Втрата свідомості | 0,9 | 0,65 |
У табл. 1.9 проставлені середні значення частот повторюваностісимптомів із діапазонів, вказаних в табл. 1.8.
Якщо вважати для простоти захворювання рівноймовірними, то за формулоюБайєсаможна оцінити значення Р(Yj/Xi), розмістити їх у відповідних клітинкахтабл. 1.14 і отримати нову табл.1.10, яка дозволяє проводити обчислення,аналогічні (1.8) та (1.9).
Таблиця 1.10
Умовні ймовірності, оцінені за формулою Байєса
Симптоми | Геморагічний інсульт | Ішемічний інсульт |
Передвісники | 0,28 | 0,72 |
Раптовий розвиток | 0,58 | 0,42 |
Повільний розвиток | 0,1 | 0,9 |
Втрата свідомості | 0,58 | 0,42 |
Припустимо, що спостерігається дві ознаки:"передвісники" і "повільний розвиток". Додаючи числа звідповідних клітинок і поділивши результати на два (кількість ознак, щоспостерігаються), отримаємо рейтинги геморагічного та ішемічного інсульту,рівні 0,19 і 0,81, відповідно. В результаті можна зробити висновок, щоішемічний інсульт є переважаючим діагнозом.
Табл. 1.10 фактично є діагностичною таблицею, єдиний недолік якоїполягає в тому, що в її клітинках стоять не цілі числа (що зручно для ручнихрозрахунків), а дробові. Цей недолік легко усувається шляхом множення всіхдробових чисел на один і той же коефіцієнт, наприклад на 10, з наступнимокругленням результатів. У результаті таких дій отримаємо діагностичну таблицю(табл.1.11).
Таблиця 1.11
Кінцевий вигляд діагностичної таблиці
Симптоми | Геморагічний інсульт | Ішемічний інсульт |
Передвісники | 3 | 7 |
Раптовий розвиток | 6 | 4 |
Повільний розвиток | 1 | 9 |
Втрата свідомості | 6 | 4 |
Наведені вище результати, з одного боку, демонструють наявністьглибокого внутрішнього зв'язку між добре відомими табличними діагностичнимиалгоритмами і Байєсівською стратегією. З іншого боку, доведена в клінічнійпрактиці досить висока ефективність табличних діагностичних алгоритмів, можебути аргументом на користь правила продукції з елементами Байєсівськоїстратегії, описаного виразами (1.4)-(1.5).
Експертна система для іридодіагностики ЕСІД
Призначення і можливості. Програма ЕСІД багатоцільова: вона можевикористовуватися для практичної іридодіагностики, наукових досліджень інавчання іридологів Мед].
Можливості системи Мед]:
кількісна оцінка ймовірності можливих захворювань;
розв'язування задач загальної, диференціальної та частковоїдіагностики з пошуком інформації за схемами "ознака-захворювання" і"захворювання-ознака";
використання, поряд з іридодіагностичними, додаткових ознак;
аргументування діагнозу;
автоматизоване формування висновку лікаря з рекомендаціямистосовно лікування виявлених захворювань;
протоколювання результатів обстежень за допомогою автоматизованоїстатистичної обробки протоколів;
модернізація бази знань без залучення професіональнихпрограмістів;
можливість автоматизованого обліку результатів статистичногооброблення протоколів у випадку модернізації бази знань;
кількість розпізнань нозологічних форм — біля 300;
кількість використаних діагностичних ознак — порядку 1000;
наявність режиму "Допомога" у вигляді кольорових графічнихілюстрацій і текстових коментарів.
База знань містить систему реляційних баз даних з перелікоміридодіагностичних і додаткових (неіридодіагностичних) ознак, перелікомнозологічних форм, інформацію про статистичні зв'язки між ознаками ізахворюваннями та рекомендації стосовно лікування.
Рис. 1.3. Введення діагностичних ознак в ЕС ЕСІД
Механізм логічного виведення базується на частковому використанніБайєсівської стратегії: в процесі загальної або диференціальної діагностики зазаданими значеннями діагностичних ознак (іридодіагностичних або додаткових),автоматично обчислює і подає у вербально-графічній формі (схема організаціїінформації на екрані комп'ютера в режимі введення значень діагностичних ознакнаведена на рис. 1.3) значення оцінки апостеріорного розподілу ймовірностейP(Yj/Xi).
Основою алгоритму обчислень служать співвідношення (1.4)-(1.5).Різниця полягає в тому, що реалізується рекурентний аналог (1.6), а не співвідношення(1.5):
(1.6)Клієнт-серверна експертна система для телемедицини
Термін "телемедицина" означає застосуваннятелекомунікаційних та інформаційних технологій у медицині для проведеннялікувальних заходів на відстані [111]. На сьогодні телемедицина міститьсукупність "вбудованих" у медичні інформаційні системи принциповонових засобів і методів обробки даних, об'єднаних у цілісні технологічнісистеми, що забезпечують створення, передачу, зберігання і відображенняінформаційного продукту (даних, знань). Одним із традиційних застосуваньінформаційних технологій в медицині є експертні системи (EC).
Як було сказано, експертні системи можна поділити на одиничні,групові та групові та корпоративні.
Використання мережевої клієнт-серверної технології (групові такорпоративні системи) дає певні переваги при побудові як EC в цілому, так імедичних EC зокрема:
архітектура клієнт-сервер призначена для вирішення проблем файл-серверних застосувань шляхом розділення компонентів і розміщення їх там, девони функціонуватимуть ефективніше;
можлива інтеграція EC з іншими.системами, потрібними користувачу;
залучення більшої кількості користувачів для використанняцентралізованої бази знань і підсистеми логічного виведення забезпечує доситьвисоку адекватність EC;
можливість приватного зберігання алгоритмів логічного виведення табаз знань;
збільшення доступності систем;
якщо база знань зберігається на сервері, то за необхідності їїмодифікації проводиться її одноразове оновлення, а клієнтська частиназалишається незмінною, що істотно спрощує процес модифікації бази знань, упорівнянні з локальною технологією EC, де потрібно було б відновити копію ECкожному користувачу
подібність завдань і методів рішення в медичних експертнихсистемах надає можливість виділити в них універсальні елементи, інтегрувавши їхуфункції сервера, що дозволяє спростити процес побудови EC.Застосуванняклієнт-серверних експертних систем для мережInternet/Intranet забезпечує такіпереваги: