Застосування синбіотиків поряд із глибоким фторуванням зубів збільшило активність лізоциму в ротовій рідині дітей основної групи на 64,9 %, що зберігалася на високому рівні протягом 2-х років. Це може свідчити про формування досить високого ступеня антимікробного захисту ротової порожнини під впливом досліджуваного комплексу препаратів.
Результати дослідження у дошкільнят активності уреази, рівень якої відображає ступінь обсіменіння ротової порожнини патогенною й умовно-патогенною мікрофлорою, свідчать про високе її значення на початку лікування. При обстеженні через 6 місяців досліджуваний показник був достовірно нижче в ротовій рідині дітей основної групи. Істотна різниця між значеннями активності уреази в ротовій рідині дітей груп порівняння та основної зберігалася через рік і через 2 роки (основна – 1,12 мккат/хв.л, порівняння – 3,42 мккат/хв/л).
Ступінь дисбактеріозу, розрахована по активності лізоциму й уреази, вже через 6 місяців в основній групі дітей повертається до норми (1,02), тоді як у групі порівняння вона залишається практично незмінною (2,40). (рис. 2)
При цьому мала місце кореляція середньої сили (R=0,64; p<0,05) між параметрами дисбактеріозу та мікробним обсіменінням, що дозволяє запропонувати використовувати для оцінки мікробіоценозу у дітей ферментативний метод, як менш трудомісткий (рис. 3).
Рис. 1. Вплив карієспрофілактичного комплексу на мікробне обсіменіння ротової порожнини у дітей.
Рис. 2. Ступінь дисбактеріозу (СД) порожнини рота у дітей, отримувавших карієспрофілактичний комплекс.
При карієсі зубів порушення мікробіоценозу в ротовій порожнині в бік переваги патогенних мікроорганізмів, зокрема Streptococcus mutans, викликає міграцію нейтрофілів, що виконують функцію поглинання й знищення патогенних мікроорганізмів. Одним із провідних механізмів цього процесу є продукування й виділення нейтрофілами в ротову порожнину протеолітичного деструктивного ферменту еластази. Підвищена активність цього ферменту в ротовій порожнині небезпечна для м'яких тканин пародонту, еластичні волокна якого також можуть піддаватися деструкції, що може викликати спалах запальних реакцій.
Рис. 3. Кореляція біохімічних і мікробіологічних маркерів дисбіозу у дітей.
Тому на всіх етапах проведеного дослідження в ротовій рідині дітей ми контролювали цей показник. В основній групі дітей активність еластази зменшилася за 1 рік спостереження в 3,5 рази (від 34,1 ± 2,6 нкат/л до 9,7 ± 1,1 нкат/л, p<0,001), у той час як у групі порівняння вона залишилася на початковому рівні.
У розвитку карієсу зубів особливу роль грають фосфатази, зокрема лужні. Активність ЛФ ротової рідини дітей основної групи й групи порівняння становила через 24 місяця 0,08 ± 0,01 мккат/л і 0,23 ± 0,04 мккат/л відповідно (p<0,001).
Зниження концентрації іонів Са2+ і НРО42- у ротовій рідині дітей, у яких ще не закінчений процес дозрівання емалі, є однією з основних причин її демінералізації та розвитку каріозного процесу. У ротовій рідині дітей основної групи вміст кальцію перевищував відповідні значення в групі порівняння в 2,7 рази через 12 місяців і в 2,3 рази – через 24 місяця. Такий самий характер носила зміна рівня неорганічних фосфатів.
Таким чином, призначення запропонованого карієспрофілактичного комплексу дозволяє нормалізувати мікробіоценоз у порожнині рота, підвищити ступінь антимікробного захисту, знизити рівень запалення й підвищити мінералізуючу функцію ротової рідини у дітей із множинним карієсом зубів тимчасового прикусу, ускладненого синдромом надлишкового бактеріального росту.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено експериментально й клінічно обґрунтоване нове рішення актуального наукового завдання стоматології дитячого віку - підвищення ефективності профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків.
1. Епідеміологічні обстеження показали, що в дітей м. Запоріжжя з віком поширеність і інтенсивність карієсу зубів збільшується практично в 2 рази (від 48,74% і 3,28 ± 0,27 в 3 роки до 95,8 % і 7,18 ± 0,65 в 6 років), що, на наш погляд, є наслідком негативного впливу, у першу чергу, екологічних факторів. У той же час індекс ВООЗ НІК (найвища інтенсивність карієсу), обумовлений, очевидно, не тільки фенотипичними, але й генотипичними факторами, при цьому збільшився тільки на 22,0 %, причому до 60,0 % каріозних порожнин локалізувалося на карієсіммунних апроксимальних поверхнях, що свідчить про знижену їхню резистентність.
2. Розроблено і апробовано клінічно метод комплексної профілактики карієсу зубів у дітей дошкільного віку із синдромом надлишкового бактеріального обсіменіння порожнини рота, що включає сполучене застосування синбіотиків із фторвмісними препаратами. При цьому за 2 роки спостережень редукція карієсу склала 63,6 %, індекси рівня гігієни Сілнесс-Лоє й Сталларда зменшилися в 6,0 і 4,8 рази відповідно, індекс РМА %, проба Шиллера-Писарєва та ступінь кровоточивості ясен знизилися, відповідно, на 3,45 бали, 1,75 бала й 0,41(p<0,001) бала. Рівень обсіменіння порожнини рота й ступінь дисбактеріозу виявилися через 2 роки в 2,5 рази менше, ніж у початковому стані й у групі порівняння.
3. В експерименті на моделі карієсу зубів показано, що найнижчий ступінь атрофії альвеолярного відростка (21,4 %), кількість каріозних порожнин (4,21 ± 0,38, p2<0,001) і зубів (4,05 ± 0,36, p2<0,01), вміст у гомогенатах ясен білка (87,9 ± 1,2 мг/г, p2<0,01), найвище відношення активностей ЛФ до КФ у пульпі зубів (10,1), вміст у ротовій рідині іонізованого кальцію (0,94 ± 0,08 ммоль/л) виявилися в групі тварин, що одержували глибоке фторування зубів, сполучене із препаратами "Сімбітер" і "Бактулін". При цьому біохімічними дослідженнями показано, що сполучене застосування фтор-препаратів і синбіотиків дозволяє одночасно підсилити активність пульпи зубів і нормалізувати мікробіоценоз у порожнині рота тварин.
4. У дітей дошкільного віку встановлений прямий кореляційний зв'язок між мікробним обсіменінням порожнини рота та ферментативним методом визначення дисбіозу, що дозволяє використовувати цей метод як менш трудомісткий для експрес-оцінки мікробіоценозу порожнини рота при плануванні лікувально-профілактичних заходів.
5. Біохімічні дослідження ротової рідини у дошкільників з дисбіозом порожнини рота показали, що застосування сполученої терапії фтор-препаратів і синбіотиків при лікуванні карієсу зубів дозволяє стабільно нормалізувати істотно порушені у початковому стані вміст у ній лізоциму (42,5 кг/л), активність уреази (2,12 ± 0,17 мккмт/хв.л), еластази (9,7 ± 1,1 нкат/л), ЛФ (0,08 ± 0,01 мккат/л), вміст іонізованого кальцію (0,81 ± 0,07 ммоль/л) і неорганічних фосфатів (4,92 ± 0,41 ммоль/л).
6. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований метод комплексної профілактики й лікування раннього дитячого карієсу зубів, ускладненого дисбіозом порожнини рота, для широкого впровадження в практичну стоматологію дитячого віку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Розроблену схему ефективної комплексної профілактики й лікування РДК, ускладненого дисбіозом у порожнині рота, з використанням синбіотиків рекомендується використовувати в практичній стоматології дитячого віку.
2. Пропонується в дітей дошкільного віку при проведенні епідеміоло- гічних обстежень виділяти групи ризику по індексу ВООЗ – найвища інтенсивність карієсу (НІК), а також по запропонованому нами у дітей 6 років і більше параметру – найвища інтенсивність по індексу кровоточивості (НІІКР).
3. Рекомендувати використовувати в практичній стоматології для оцінки мікробіоценозу порожнини рота у дітей дошкільного віку ферментативний тест, як більш доступний.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гавриленко М.А., Деньга О.В., Макаренко О.А. Эффективность различных методов профилактики экспериментального кариеса у крыс // Вісник стоматології. - 2007. - № 2. - С. 23-27.Автору належить участь в розробці, постановці та проведенні експеримента, обговоренні отриманих результатів досліджень та написанні статті.
2. Деньга О.В., Гавриленко М.А., Иванов В.С., Спичка И.А. Стоматологическая заболеваемость и уровень гигиены полости рта у дошкольников 3-6 лет г. Запорожье // Вісник стоматології. - 2007. - № 4. - С. 22-29.Автору належить участь у проведенні епідеміологічних досліджень, аналізі отриманих результатів та написанні статті.
3. Деньга О.В., Гавриленко М.А. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста, осложнённого дисбиозом полости рта // Вісник стоматології. - 2007. - № 5.- С. 69-73.Автору належить пошук літератури, проведення клінічних досліджень, участь у написанні статті.
4. Гавриленко М.А. Оказание стоматологической помощи детям раннего детского возраста под общим обезболиванием // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 5. - С. 14-16.
5. Патент на корисну модель № 27543, Україна, МПК (2007) А61С 17/00. Спосіб поетапної профілактики карієсу зубів у дітей дошкільного віку з синдромом надлишкового бактеріального росту / Гавриленко М.А., Дєньга О.В., Іванов В.С- № 200705369; Заявл. 12.05.2007; Опубл. 12.11.2007 р. - Бюл. № 18.
6. Деклараційний патент на корисну модель № 16205, Україна, МПК (2006)A61С 7/00. Спосіб ендодонтичного лікування зубів у дітей раннього віку /Гавриленко М.А. - № u 2006 03140; Заявл. 23.03.2006; Опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.
7. Левицкий А.П., Деньга О.В., Рябоконь Е.Н., Скидан К.В., Гавриленко М.А. Физиологическая микробная система полости рта в поддержании стоматологического здоровья детей // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця: “Стоматологічне здоров’я - дітям України”, 28-29 вересня 2007 р.- 2007.-С. 137-139. Автору належить пошук літератури, участь у написанні статті.