3. При гострих НЛН у пацієнтів виникають зміни поза- та внутрішньочерепної гемодинаміки, зазвичай гомолатеральний прозопарез, у вигляді зниження ЛШК в ЛА, ЗСА, НБА і ХА з ознаками стенотичних змін у них – розкиду спектру високих частот, збільшення систолічного піку, повного закриття спектрального вікна з наступною тенденцією до відновлення в динаміки захворювання. Гемодинамічний фактор визначає переважно стаціонарний і прогредієнтний типи перебігу захворювання, високу частоту постневритичних м’язових контрактур.
4. Лікування НЛН в пацієнтів похилого віку повинно включати тривале призначення дезагрегантів, антиоксидантів (мексидолу) в поєднанні з диференційованою поетапною фізіотерапією – магнітофорез з нікотиновою кислотою в гострому періоді, фонофорез з «Біотрофом-6» у відновлювальному періоді та ПІР м’язів у резидуальному періоді.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. На підставі проведених досліджень пропонується використання в комплексі з клініко-інструментальним обстеженням пацієнтів похилого віку з НЛН набір біохімічних тестів, які характеризують стан серотонін-транспортної функції тромбоцитів, їх енергетичну й агрегаційну забезпеченість. Рекомендований оптимальний обсяг дослідження дозволяє більш диференційовано оцінювати гостроту, ступінь тяжкості, варіант перебігу захворювання.
2. У зв’язку з виявленими серотонін-транспортними, гемореологічними та вегетативно-судинними розладами рекомендовано застосування мексидолу в гострому й відновлювальному періодах захворювання для нормалізації вегетативно-судинних і нейротрофічних розладів у системі «ЛН – ММ».
3. Пропонується поетапне диференційоване фізіотерапевтичне лікування НЛН у зв’язку з установленими змінами електроміогенезу в такій послідовності: магнітофорез з нікотиновою кислотою в гострому періоді, фонофорез з «Біотрофом-6» у відновлювальному та ПІР в резидуальному періоді з метою профілактики можливих постневритичних ускладнень.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Применение рефлексотерапии в комплексном лечении последствий легкой черепно-мозговой травмы (клинико-нейрофизиологические сопоставления) // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2000. – № 1. – С. 12-14.(Здобувач провів дослідження та проаналізував отримані результати).
2. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Эффективность лечебного применения магнитофореза при невропатиях лицевого нерва // Український вісник психоневрології. – 2002. – Випуск 2. – С. 61-63. (Здобувач обстежив хворих на невропатії, проаналізував отримані результати, написав текст статті).
3. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Некоторые аспекты диагностики и лечения невропатий лицевого нерва // Лікарська справа. – 2002. – № 5. – С. 211-213.(Здобувач на базі фізіотерапевтичного відділення апробував нові способи лікування невропатій, проаналізував отримані результати, написав текст статті).
4. Коротнев В.Н. Опыт применения нейромедина в комплексном лечении невропатий лицевого нерва // Український медичний альманах. – 2004. – № 5. – С. 80-82.
5. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. О корреляции биохимических показателей и состояния нервно-мышечного аппарата у пациентов с невропатией лицевого нерва на фоне применения иглорефлексотерапии и Немид форте // Международный неврологический журнал. – 2005. – № 3. – С. 93-94. (Здобувач провів обстеження хворих, проаналізував отримані результати, написав текст статті).
6. Коротнев В.Н. Периферическая вегетативная дисфункция при невропатиях лицевого нерва // Журнал практичного лікаря. – 2005. – № 2. – С. 72-75.
7. Коротнев В.Н. Электронейромиография в диагностике осложнений невропатий лицевого нерва // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2006. – № 1. – С. 40-43.
8. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Динамика изменения содержания серотонина в сыворотке крови у больных с невропатией лицевого нерва // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – Т. 1. – № 2. – Додаток А. – С. 81-83.
9. Мироненко Т.В., Коротнев В.Н. Динамика содержания серотонина в сыворотке крови больных с невропатиями лицевого нерва // Загальна патологія і патологічна фізіологія. – Луганськ, 2006. – № 2. – С. 83-85.
10. Мироненко Т.В., Коротнєв В.М., Василенко В.М. Невропатії лицевого нерва: Навчальний посібник. – Луганськ, 2003. – 70 с.
11. Пустова О.А., Коротнєв В.М. Ефективність голкорефлексотерапії в лікуванні невропатій лицевого нерва в осіб літнього віку // Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. – Полтава – Чикаго – Київ, 2006. – С. 387-388.
АНОТАЦІЯ
Коротнєв В.М. Зміни гемодинаміки, регіонального кровообігу, метаболічних показників крові при невропатії лицьового нерва у осіб похилого віку та методи їх корекції. – Рукопис.
Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики й лікування невропатій лицевого нерва різної етіології в осіб похилого віку. Результати обстеження 200 пацієнтів і 30 практично здорових осіб дозволили з’ясувати особливості клінічного перебігу захворювання, функціонального стану системи «лицевий нерв – мімічні м’язи», розладів гемодинаміки поза- та внутрішньочерепних судин, серотонін-транспортної, поглинаючої, агрегаційної здатності й енергетичного потенціалу тромбоцитів. Розроблено алгоритм поетапного лікування цієї патології з включенням мексидолу як дезагреганту й антиоксиданту в комбінації з магнітофорезом нікотинової кислоти, фонофорезу з «Біотрофом – 6», у гострий і відновлювальний періоди захворювання й постізометричною релаксацією м’язів у резидуальній стадії. Патогенетична терапія на етапі відновлювального періоду невропатій лицевого нерва містила: антихолінестеразні препарати, антиконвульсанти, антиагреганти, вазоактивні препарати, метаболічні засоби. Фізіотерапевтичні методи містили різноманітні види рефлексотерапії, електростимуляцію, лазеропунктуру. Медикаментозна допомога в резидуальному періоді містила призначення міорелаксантів, метаболічні засобів, нейропротекторів.
Ключові слова: невропатія лицевого нерва, гемодинаміка, кровообіг, метаболізм, особи похилого віку, корекція.
АННОТАЦИЯ
Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 – патологическая физиология. – Луганский государственный медицинский университет. – Луганск, 2008.
Разработан метод поэтапного лечения данной патологии с включением мексидола в комбинации с магнитофорезом никотиновой кислоты, фонофореза с «Бифотрофом-6», постизометрической релаксацией мышц в сочетании с магнито-лазерно-ультразвуковой терапией.
Общим для всех пациентов, независимо от уровня поражения лицевого нерва являлось наличие прозопареза (90,5 %) или прозоплегии (9,5 %), коррелирующих с этиологией заболевания. Сенсорные расстройства регистрировались у больных с внутричерепным уровнем поражения лицевого нерва (66,5 %) и характеризовались выпадением болевой, вибрационной, дискриминационной чувствительности на пораженной половине лица и в заушной области.
Вегетативно-сосудистые нарушения в области лица встречались в 90 % случаев при невропатии симпатикотонической направленности (22,5%) и ваготонической (69,0%). Выявленные клинические проявления сочетались с нарушениями экстракраниальной гемодинамики и изменением электромиогенеза на лице.
Плохое восстановление функции периферического нейро-моторного аппарата наблюдали у пациентов с ишемическим генезом невропатии, в 32,5 % случаев развивались рефлекторные контрактуры мимических мышц лица. Показана диагностическая информативность исследования мигательного рефлекса в прогнозировании появления постневритических контрактур. Установлены изменения серотонин-транспортной, поглощающей, агрегационной способности и энергетического потенциала тромбоцитов в динамике заболевания, которые способствовали существенному ухудшению тромбоцитарно-сосудистого гемостаза у больных старше 60 лет с невропатией лицевого нерва.
Патогенетическая терапия на этапе восстановительного периода невропатии содержала: антихолинэстеразные и противосудорожные препараты, антиагреганты, вазоактивные препараты, метаболические средства. Физиотерапевтические методы содержали разнообразные виды рефлексотерапии, электростимуляцию, лазеропунктуру. Пациенты основной группы принимали фонофорез с «Биотрофом-6». Всем пациентам с мышечными контрактурами была выполнена постизометрическая релаксация мышц лица в сочетании с магнито-лазерно-ультразвуковой терапией. На основании результатов применения мексидола у пациентов и его способности понижать серотонин-освобождающую и агрегационную активность тромбоцитов патогенетически обоснованным является его использование при данной патологии.