У Житомирській області обстеження проведено у містах Коростень, Малин, Овруч, Олевськ, сільських населених пунктах Чоловка, Чоповичі. Всього обстежено 4301 дитину та підлітка. За даними пальпаторних досліджень практично у всіх населених пунктах частота випадків зоба була у межах від 26,4 до 43,4%. Спостерігали деякі відмінності в окремих населених пунктах за частотою випадків зоба серед дітей чоловічої та жіночої статі у різних вікових групах. Причому у дівчат частота випадків зоба була значно більшою, ніж у хлопчиків, за однакових показників медіани йодурії. Ймовірно, це свідчить про вплив на розміри ЩЗ інших ендогенних чинників. Важливим чинником впливу в осіб жіночої статі можуть виступати естрогени.
Суттєву увагу приділено ультразвуковому обстеженню ЩЗ як більш об’єктивному методу діагностики. Частота об’ємів ЩЗ, що перевищують нормальні розміри, рекомендовані ICCIDD, у м. Коростень складала від 33,06% у віковій групі 6-8 років до 17,95% у дітей 15-16 років, у м. Малин у відповідних вікових групах – від 44,29% до 18,75%, у м. Овруч відповідно від 3,63% до 3,45%. Дещо вищими були ці показники у сільських населених пунктах: у с. Чоловка частота об’ємів ЩЗ, що перевищують нормальні розміри, була від 33,33% до 10,91%. Найбільшу частоту випадків зоба зареєстровано у с. Чоповичі, де вона становила від 55,77% до 28,89% у відповідних вікових групах. У середньому по області частота випадків, коли об’єм ЩЗ перевищував норму, рекомендовану ВООЗ, у різних вікових групах складала від 16,01% у дітей 15-16 років до 35,61% у віковій групі 6-8 років. Об’єми ЩЗ у дітей різного віку наведено у табл. 1.
Відповідно до середніх даних по області, у дітей 9-14 років об’єми ЩЗ в осіб жіночої статі були вірогідно більшими, ніж в чоловічої. По окремим населеним пунктам спостерігались статеві відмінності в розмірах щитоподібної залози і в інших вікових групах. Порівняно із середніми показниками по області у деяких сільських населених пунктах об’єми ЩЗ були більшими, ніж у міських.
Таблиця 1
Об’єми щитоподібної залози у дітей Житомирської області (cм3) за даними ультразвукового обстеження (М±m)
| Населеніпункти | Стать(n) | Вікові групи (роки) | |||||
| 6-8 | 9-10 | 11-12 | 13-14 | 15-16 | 17-18 | ||
| м. Коростень | ч(313) | 5,57 ±0,17 | 7,43 ±0,31# | 9,03 ±0,39 # | 10,47 ±0,55 | 13,24 ±0,90 | 14,20 ±0,56 |
| ж(341) | 5,96 ±0,19 | 7,30 ±0,34 | 9,66 ±0,38 | 11,10 ±0,48 | 12,40 ±0,59 | 15,27 ±0,84 | |
| м. Малин | ч(423) | 6,47 ±0,30 | 6,96 ±0,29 | 8,93 ±0,44 | 10,16 ±0,42 | 12,78 ±0,55 | 14,92 ±0,99 |
| ж(417) | 6,78 ±0,41 | 7,28 ±0,42 | 9,97 ±0,48 | 11,43 ±0,45* | 12,53 ±0,58 | 14,56 ±0,91 | |
| м. Овруч | ч(511) | 3,56 ±0,25# | 4,55 ±0,17# | 6,21 ±0,21# | 8,20 ±0,28# | 9,77 ±0,52 # | 9,85 ±1,35# |
| ж(537) | 4,31 ±0,36# | 5,00±0,20# | 7,48 ±0,35*# | 10,04 ±0,44*# | 11,25 ±0,58* | 17,71 ±3,97 | |
| с. Чоловка | ч(288) | 6,13 ±0,46 | 7,12 ±0,34 | 8,25 ±0,44 | 10,56 ±0,49 | 11,52 ±0,55 | 13,48 ±0,51 |
| ж(332) | 5,55 ±0,15# | 8,07 ±0,48# | 9,48 ±0,42* | 11,49 ±0,41 | 13,12 ±0,57* | 14,70 ±0,89 | |
| c. Чоповичі | ч(324) | 6,38 ±0,42 | 8,16 ±0,45# | 9,60 ±0,34# | 11,26 ±0,45# | 12,99 ±0,56 | 14,13 ±0,84 |
| ж(338) | 8,15 ±0,73*# | 9,53 ±0,47*# | 11,56 ±0,51*# | 13,12 ±0,61*# | 13,05 ±0,62 | 15,07 ±0,67 | |
| У середньому по області | ч(1859) | 5,87 ±0,17 | 6,26 ±0,15 | 8,10 ±0,17 | 9,97 ±0,20 | 12,13 ±0,27 | 13,95 ±0,37 |
| ж(1965) | 6,10 ±0,16 | 6,83 ±0,18* | 9,27 ±0,20* | 11,29 ±0,22* | 12,41 ±0,26 | 14,85 ±0,40 | |
Примітки:
* Р<0,05 у порівнянні з показником у чоловічої статі;
# Р<0,05 у порівнянні з відповідним показником по області.
У цілому дані пальпаторних та ультразвукових досліджень ЩЗ і, відповідно, частоти випадків зоба вказували на наявність йододефіциту середнього, а інколи і тяжкого ступеня та свідчили про більш виражену йодну недостатність, ніж відповідні показники медіани йодурії. Але треба враховувати, що збільшення ЩЗ розвивається поступово, а її зменшення за умов компенсації йододефіциту відбувається ще повільніше, інколи протягом декількох років, тому частота випадків зоба виступає як ретроспективний показник. У зв’язку з цим може виникати деяка розбіжність в оцінці ступеня йодної забезпеченості за різними критеріями.
Основним показником для визначення стану йодної недостатності є медіана екскреції йоду з сечею. Цей показник дещо відрізнявся у різних населених пунктах (табл. 2), у дітей різних вікових категорій спостерігалися відмінності в межах 15-20%. У цілому у більшості населених пунктів медіана екскреції йоду з сечею відповідала йодному дефіциту середнього ступеня, у м. Коростень вона дорівнювала 59,30 мкг/л, у м. Олевськ – 66,40 мкг/л, що відповідало йодному дефіциту легкого ступеня. Показник медіани екскреції йоду з сечею в обстежених районах Житомирської області відповідав йодному дефіциту середнього ступеня тяжкості – 46,70 мкг/л.
Таблиця 2
Показники екскреції йоду з сечею у дітей різних районів Житомирської області
| Населені пункти | n | Медіанамкг/л | % результатів за рівнем екскреції йоду з сечею | |||
| <20 мкг/л | 20-50 мкг/л | 50-100 мкг/л | >100 мкг/л | |||
| м. Коростень | 495 | 59,30* | 8,69 | 32,93 | 36,57 | 21,82 |
| м. Малин | 570 | 35,90 | 19,12 | 51,23 | 23,51 | 6,14 |
| м. Овруч | 536 | 44,35 | 20,34 | 35,26 | 31,34 | 13,06 |
| м. Олевськ | 414 | 66,40* | 3,03 | 25,25 | 55,56 | 15,40 |
| с. Чоловка | 470 | 46,10 | 14,26 | 39,79 | 30,21 | 15,74 |
| с. Чоповичі | 487 | 40,50 | 16,84 | 46,42 | 30,80 | 5,95 |
| В середньому | 2972 | 46,70 | 14,30 | 39,21 | 33,72 | 12,78 |
Примітка. * Р<0,05 у порівнянні із середнім показником.
Частота випадків екскреції йоду, нижчої від 20 мкг/л, була у межах від 3,03% у м. Олевськ до 20,34% у м. Овруч. У середньому в обстежених районах 14,30% дітей перебували у стані гострої нестачі йоду. Суттєві відмінності спостерігалися також у групах із йодним дефіцитом середнього та слабкого ступеня, у першому випадку – від 25,25% до 51,23% і від 23,51% до 55,56% – у другому, відповідно у середньому 39,21% і 33,72%. Лише незначна частина дітей одержувала з продуктами харчування достатню кількість йоду. З цієї точки зору найкраща ситуація спостерігалась у
м. Коростені, де майже 22% дітей мали екскрецію йоду з сечею понад
100 мкг/л, водночас у с. Чоповичі лише близько 6% дітей мали показники достатнього забезпечення цим необхідним мікроелементом. Як показали результати анкетування про додаткове надходження йоду з препаратами та харчовими продуктами, що можуть бути використані з профілактичною метою, профілактика йододефіциту в області була вкрай незадовільною. Постійно морепродукти вживали від 0,47% до 4,24% дітей, йодовану сіль – від 0,47% до 9,01% обстежених.
Важливі дані отримано у ході обстеження дітей Київської області. Було обстежено 2 333 дитини та підлітки у містах Іванків, Вишгород, селах Олива та Розважів. За даними пальпаторних досліджень частота випадків зоба I-II ступеня у різних населених пунктах коливалася і у середньому становила від 27,85% у м. Іванків до 40,6% у с. Гаврилівка. За результатами ультразвукових обстежень відсоток дітей у різних вікових групах з об’ємом ЩЗ, що перевищує рекомендовані норми, у м. Іванків складав від 1,63% до 9,53%, у м. Вишгород цей показник був від 10,94% до 20,49%.
Про відмінності у забезпеченні йодом жителів сільських і міських населених пунктів свідчить те, що за даними ультразвукових досліджень частота випадків зоба у с. Гаврилівка була значно вищою і становила від 22,73% до 67,24%, що відповідало йодному дефіциту середнього та вираженого ступеня.
Вивчення медіани екскреції йоду з сечею (табл. 3) показало, що у
м. Іванкові лише у хлопчиків 6-8 років медіана йодурії виявлялася нижчою від 50 мкг/л, в інших вікових групах вона була у межах 50-100 мкг/л, що відповідало йодній недостатності слабкого ступеня.
Таблиця 3
Медіана екскреції йоду з сечею у дітей (мкг/л) у населених пунктах Київської області
| Населеніпункти | Стать | Вікові групи | |||||
| 6-8 | 9-10 | 11-12 | 13-14 | 15-16 | 17-18 | ||
| м. Іванків | ч | 43,10 | 72,40 | 53,00 | 62,40 | 58,70 | - |
| ж | 51,80 | 60,50 | 62,10 | 65,30 | 76,20 | - | |
| м. Вишгород | ч | 195,20* | 184,30* | 203,50* | 205,60* | 156,70* | 157,80* |
| ж | 197,20* | 174,40* | 158,80* | 223,20* | 158,65* | 211,90* | |
| c. Гаврилівка | ч | 67,50 | 67,80 | 61,30 | 66,50 | 37,00 | 55,80 |
| ж | 76,00 | 59,50 | 48,90 | 82,15 | 34,90 | 81,40 | |
Розрахунок медіани екскреції йоду для всіх обстежених дітей м. Іванків також свідчив про слабкий ступінь йодної недостатності – 63,2 мкг/л. Середній ступінь йодної недостатності зафіксовано у с. Оливі – 46,3 мкг/л та у с. Розважів – 49,7 мкг/л. У с. Гаврилівка найменший показник медіани, менше від 50 мкг/л, був у дітей 15-16 років, що відповідало середньому ступеню йодної недостатності, в інших вікових групах встановлено слабкий ступінь – де медіана коливалася в межах 55,80- 82,15 мкг/л, у цілому у Гаврилівці медіана становила 67,46 мкг/л.
На особливу увагу заслуговують дані, отримані для м. Вишгород. З’ясувалося, що обстеження, які проводились у цьому населеному пункті, дали результати про ефективність масової йодної профілактики. За 2 місяці до початку обстеження у м. Вишгород завезли йодовану харчову сіль, і під час обстеження все населення споживало продукти, виготовлені з використанням цієї солі. Крім того, такою сіллю користувалися і для приготування їжі у шкільних їдальнях. Саме з цих причин показники йодурії у м. Вишгород значно відрізнялися від даних, вказаних раніше для інших районів. Медіана йодурії складала 224 мкг/л, що свідчило про відсутність йодної недостатності.