Залежно від змін в ендокринній, нервовій системах та інших органах і тканинах розрізняють три фази клімаксу.
У першій фазі клімаксу менструація може затримуватись на 2–3 тижні, а потім тривати довгий час, іноді кілька тижнів. Зупиняється нерідко лише після застосування медикаментів. У цій фазі значно збільшуються м'язовий шар, об'єм і маса матки. Якщо у статевозрілої жінки матка важить 45–50 г., то в цей період її маса досягає 55-60 г. Нерідко гіпертрофія м'язових і сполучнотканинних волокон матки буває настільки значна, що призводить до утворення доброякісної пухлини – фіброміоми.
У цій фазі може значно збільшуватись відкладання жирової клітковини внизу живота, в ділянці молочних залоз, на стегнах, на лобку, великих соромітних губах. У каналі шийки матки виробляється багато слизу. Приливи, пітливість та інші клімактеричні явища ще не досить виражені або й зовсім відсутні.
У другій фазі клімаксу менструації приходять рідко і супроводжуються незначними крововтратами. Спостерігаються характерні зміни з боку нервової, серцево-судинної і ендокринної систем – приливи крові, приступи раптового потіння, серцебиття, дратливість, пригнічений стан, швидка зміна настрою, плаксивість, погіршення пам'яті, порушення обміну речовин тощо.
У третій фазі клімаксу припиняються менструації, добре виражені зворотні морфологічні і функціональні зміни в статевих органах і всьому організмі. Поступово атрофуються яєчники, матка, труби, піхва. Якщо кожен з яєчників під час розквіту статевої функції в 20–40 років важить 9–10 г., то в цій фазі його маса зменшується до З– 4 г. На його поверхні не визрівають фолікули і граафові міхурці, поверхня яєчників стає складчастого, зморщеною, нагадує кісточку абрикоса.
Змінюється не тільки слизова оболонка матки, а й м'язовий шар. Слизова оболонка перестає зазнавати циклічних фазових змін, стає тонкою, залози в ній атрофуються, секрет не виробляється. Припиняється продукція слизу залозами шийки матки. Поступово атрофується м'язовий шар матки. Маса матки зменшується до 30–40 г. Особливо клімакс позначається на шийці матки: вона зменшується або й повністю атрофується та її частина, що виступає в порожнину піхви. Зникають циклічні зміни в стінці піхви, вона стає тонкою, атрофічною, сухою, крихкою, в ній зникають еластичні волокна і складки, капіляри легко пошкоджуються. У стінці піхви іноді з'являється багато маленьких крововиливів, розвивається хронічний запальний процес піхви.
Змінюються і зовнішні статеві органи – поступово зменшується кількість жирової клітковини в ділянці лобка і великих соромітних губ, вони зморщуються, волосся на них стає рідшим і сивіє, атрофуються малі губи. Однак у деяких жінок спостерігається підвищене відкладання жирової клітковини; лобок і великі соромітні губи, наче подушечки, підвищуються над сусідніми ділянками шкіри. Поступово атрофується навколо маткова клітковина, м'язи промежини стають в'ялими, атрофуються і м'язи тазового дна, зв'язки матки. Внаслідок цих змін у деяких жінок з'являється загин матки назад, опускаються, а іноді частково або й повністю випадають стінки піхви і матка. Особливо часто ці явища спостерігаються у жінок, що під час пологів мали розрив промежини, який не був зашитий або шви потім розійшлися. Опущення і випадання внутрішніх статевих органів буває у жінок, які займалися тяжкою фізичною працею, піднімали великі тягарі, у яких були запори тощо.
Клімакс дуже позначається і на інших органах та системах організму. М'язи частково атрофуються, стають меншими по об'єму, слабшими, У шкірі атрофується більшість еластичних волокон. Шкіра на руках, стегнах, животі, шиї, грудях, обличчі відвисає, утворюються зморшки.
Клімактеричний період у цю фазу супроводжується пониженням обміну речовин. Людина стає огрядною. У ділянці живота, сідниць, стегон, молочних залоз відкладається велика кількість жиру. Ослаблюється діяльність органів травлення, знижується тонус жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Пацієнти скаржаться на запори, рідше – проноси.
Припинення ендокринної функції яєчників позначається на функціях інших ендокринних залоз, а через них – на обміні речовин, діяльності нервової, серцево-судинної систем та інших органів і тканин організму. Продовжуються приливи крові до голови, тулуба, спостерігаються періодичне почервоніння обличчя, шиї, рясне потовиділення (інколи до 20–30 разів на добу), особливо вночі. Після приливу настає розслаблення, знесилення, адинамія, людину морозить. Розлади нервової системи зумовлюють також запаморочення, відчуття шуму і дзвону в вухах, головний. біль, іноді розлади зору і смаку.
Спазм периферійних судин у різних ділянках тіла може спричинити оніміння, збліднення, зниження температури, «повзання мурашок» по тілу. При спазмі коронарних судин з'являється біль у ділянці серця.
Клімактеричний період нерідко супроводжується пригніченим настроєм, дратливістю, озлобленістю, безсонням, безпричинним страхом. У деяких жінок спостерігається навіть психоз.
Перебіг клімаксу певною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності. У осіб з холеричним типом вищої нервової діяльності характер сильний, але неврівноважений, з різким переважанням процесу збудження над гальмуванням. Вони енергійні, сміливі, схильні до рішучих дій, але іноді необачні в своїх діях. Реакція па різноманітні зміни навколишнього середовища, умов існування, несприятливі зміни в організмі буває бурхливою і тривалою. Клімактеричні розлади у таких людей часто супроводжуються неврозами.
У сангвініків тип вищої нервової діяльності сильний, врівноважений, з рухливими процесами збудження і гальмування. Вони багатогранні в своїй діяльності, відзначаються широкими інтересами, допитливістю, енергійні, працездатні, стримані, дисципліновані. Чим більше у них роботи, тим більш вони діяльні, збуджені. Клімакс такі люди переносять спокійно, якщо вони зайняті справами на роботі або в домашніх умовах.
Флегматики – повільні, винятково врівноважені, доброзичливі, дуже енергійні, цілеспрямовані і настирливі в роботі, постійні в звичках і прихильностях; правильно реагують на різні зміни. Сон у таких людей спокійний, тривалий, засинають вони легко, сплять без сновидінь, пробуджуються в доброму настрої і бадьорому стані. Клімактеричний період у таких людей протікає легко, вони швидко пристосовуються до змін у Організмі.
Меланхоліки мають слабкий тип вищої нервової діяльності зі слабкими процесами збудження і гальмування. Люди з такою нервовою системою полохливі, замкнуті, схильні перебільшувати труднощі, – мають підвищену чутливість. Вони швидко втомлюються, в'ялі, сонливі. Такі люди довго не можуть заснути, сплять без сновидінь, тяжко пробуджуються, ображаються без важливих причин, плаксиві. Клімакс у меланхоліків може супроводжуватись значними і багато численними скаргами, неврозом, а іноді й більш глибокими змінами функції нервово-психічної діяльності, аж до клімактеричних психозів.
Перебіг клімаксу значною мірою залежить від ставлення людини до цього періоду життя. Тому завжди треба пам'ятати, що клімакс, як уже зазначалось, не означає переходу до старості, одряхління організму, атрофії всіх органів і систем, занепаду життєвих сил. Це перехідний період. Деякі схильні до перебільшення люди вбачають у клімаксі кінець повнокровної діяльності, занепад життя, початок старіння організму. Вони тяжко безпідставно переживають. Клімакс у таких людей нерідко супроводжується розладами нервової діяльності. Можна навести безліч прикладів, коли улюблена професія, зібраність, усвідомлення змін у організмі допомагають людям легко переносити перебудову функцій органів і систем.
Клімактеричні прояви тісно пов'язані з умовами життя, сімейними обставинами, громадським становищем, побутом. При доброзичливому ставленні до людини в робочому колективі, хороших сімейних взаєминах, сприятливих житлових і матеріальних умовах життя клімакс перебігає легко. Незгода в особистому житті, сварки на роботі, чвари з приводу поганих житлових і побутових умов позначаються і на перебігові клімаксу. Отже, значні клімактеричні розлади в переважній більшості випадків починаються з різноманітних нервово-психічних переживань.
Значний вплив на перебіг клімаксу можуть мати і різні хвороби. У ослабленому хронічними недугами організмі перебудова органів і систем супроводжується різноманітними ускладненнями. При розвитку хвороби після початку клімаксу останній набуває більш важкої форми. У такому разі слід вилікувати супровідну хворобу. Це полегшить і перебіг клімаксу.
Перебіг клімаксу залежить від діяльності ендокринної, нервової та інших органів і систем. Чим більші резервні компенсаторні механізми, тим легше проходить клімакс. Залежно від ступеня враженості цих механізмів розрізняють компенсований, нестійко компенсований і некомпенсований клімакс.
При компенсованому клімаксі розлади менструальної функції незначні, явища неврозу, приливи, потовиділення і інші прояви майже непомітні, працездатність повністю збережена, порушень психічного стану не буває. При нестійкій компенсації можуть спостерігатись короткочасні розлади менструацій – затримки або подовження як власне менструацій, так і менструальних циклів, значне порушення нервової і серцево-судинної діяльності, що проявляється приливами крові, приступами потовиділення, відчуттям повзання мурашок по тілу, онімінням деяких частин організму, болем у ділянці серця і т.д. Спричинювати це можуть різні захворювання організму (не зв'язані з клімаксом), зокрема нервово-психічні переживання. Усунення несприятливих чинників, одужання від побічного захворювання, кваліфікована допомога лікаря сприяють відновленню стану компенсації організму і працездатності людини.