Декомпенсований тип клімаксу може проявитись тривалими і значними матковими кровотечами, значно вираженими неврозами, розладами психічної діяльності тощо. З такими розладами людині самій справитись нелегко. У більшості випадків потрібна допомога лікаря, а нерідко й стаціонарне лікування. Ефективність цієї допомоги недовготривала: через кілька тижнів або місяців клімактеричні розлади повторюються. Хвора знову потребує медичної допомоги. Перебіг декомпенсованого клімаксу буває затяжним і може тривати до 3–5 років і більше. На щастя, тяжкі декомпенсовані типи клімаксу бувають рідко.
Статеві стосунки в клімактеричний період не протипоказані.
Штучний клімакс
Клімактеричні розлади можуть бути наслідком не лише фізіологічних вікових змін у організмі. Комплекс симптомів клімаксу може настати внаслідок штучного раптового або поступового усунення функції яєчників – після двостороннього хірургічного видалення яєчників, опромінення їх рентгенівськими променями або радіоактивними речовинами, після хірургічного видалення матки.
Після хірургічного усунення яєчників або знищення фолікулярного апарату променевою енергією різко і раптово перестають надходити в організм естрогени, що призводить до гострої менопаузи – чергової менструації вже не буде. Через два-три тижні з'являються приливи, рясне потовиділення тощо. Якщо при хірургічній операції видалено лише один яєчник, то клімактеричних явищ одразу, після операції не буде. Клімакс у таких жінок в майбутньому може настати на 3–5 років раніше, ніж звичайно.
При видаленні матки і яєчників явища клімаксу і менопаузи розвиваються так само гостро, як і після видалення обох яєчників.
Після видалення лише матки (при наявності яєчників)» явища клімаксу розвиваються дещо повільніше, ніж після видалення обох яєчників. Обмін статевих гормонів яєчників залежить від функції матки. Відсутність матки зумовлює прискорене вгасання функції яєчників. Перші прояви клімаксу після хірургічного видалення матки з'являються вже через місяць, а повна його картина (приливи, потовиділення, нервозність, головний біль, безсоння та ін.) – через 2–6 місяців. Потім явища клімаксу поступово слабшають і через 1–2 роки зникають зовсім. Слід зазначити, що чим у молодшому віці видалено матку, тим рідше бувають виражені явища клімаксу. Так, якщо матку видалено до появи менструацій або в перші роки менструальної функції, явищ клімаксу не буде. При хірургічному втручанні симптоми клімаксу спостерігаються у віці 20–30 років у V* оперованих; у віці 31–35 років – у 7з5 в 36–40 років – дещо більше ніж у 7г; в 41–45 років – більше ніж у 2/з оперованих. При видаленні яєчників і матки перед клімаксом майже у 94% жінок розвиваються явища клімаксу.
Чинники, що обтяжують перебіг клімаксу у жінок
Перебіг клімаксу у жінок може бути більш тяжким, якщо він розвивається на фоні гіпертонії, розладів функції щитовидної залози, порушення обміну речовий, діабету, болю в суглобах, глаукоми, порушення сечовипускання, психічних розладів.
Гіпертонік. У 25–40% жінок у клімактеричному періоді буває дещо підвищений артеріальний тиск. Це підвищення непостійне; тиск може змінюватись навіть протягом дня кілька разів. Основною причиною цього є зміни в центрах підгорбкової ділянки мозку, які є головними регуляторами тиску крові. Ллє гіпертонія може бути наслідком і хронічного запалення нирок, атеросклерозу, перенесених тяжких хвороб, що спричинили ускладнення з боку нирок, – скарлатини, ревматизму тощо. Яке б не було походження гіпертонії, але вона обтяжує перебіг клімаксу.
Адже гіпертонія супроводжується часто головним болем, запамороченням, підвищеною церитовою збудливістю, серцебиттям, задишкою, – болем у ділянці серця, зниженням працездатності, підвищенням втомлюваності. Якщо ж до цього долучаються ще й клімактеричні явища у вигляді приливів, приступів рясного потовиділення, дратливості, почуття оніміння кінцівок, розладів менструацій тощо, то стан хворого значно погіршується. Жінки з такими розладами повинні бути під наглядом гінеколога і терапевта. – Зоб. У деяких випадках під час клімаксу збільшується щитовидна залоза. При цьому її функція може залишатись незмінною, підвищуватись або ж знижуватись.
Підвищення функції щитовидної залози (гіпертиреоз) характеризується значним нервовим збудженням, наростанням м'язової слабкості, пришвидшенням пульсу. Хворі худнуть, незважаючи па підвищений апетит, оскільки у них збільшується основний обмін, стають тривожними, втрачають ери, швидко стомлюються та ін. Ці ознаки нерідко сприймаються як прояви клімаксу, особливо при одночасній появі гіпертиреозу і клімаксу. І тільки з часом розлади в організмі змушують жінку звернутись до лікаря.
При зниженні функції щитовидної залози (гіпотиреозі) знижується основний обмін. Людина стає в'ялою, сонливою, швидко стомлюється. Спостерігаються загальне значне ожиріння, зниження пам'яті, мерзлякуватість, сухість шкіри, схильність до набряків, сухість і посилене випадання волосся, ламкість і розшарування нігтів, огрубіння і хриплість голосу; уповільнюється пульс, знижується апетит, з'являється схильність до запорів. Багато з цих ознак супроводжують і клімакс, тому не всі жінки одразу звертаються до лікаря. А такі хворі повинні перебувати під контролем ендокринолога, терапевта і акушера-гіпеколога.
Діабет. У хворих на діабет цукор погано засвоюється організмом, його концентрація в крові різко підвищується і значна частина виділяється з сечею. Такі хворі скаржаться на слизових оболонок губ, язика, слабкість м'язів, похудання, свербіж шкіри, знижену статеву функцію, різноманітні розлади нервової системи і зору, спрагу, підвищений апетит. Якщо ж до цих розладів приєднуються ще й зміни в організмі, зумовлені клімаксом, то стан хворих значно погіршується. Хворим на діабет у період клімаксу назначають комбіноване лікування, спрямоване на ліквідацію явищ діабету і клімаксу.
Захворювання суглобів. Під час клімаксу і менопаузи у деяких жінок з'являється біль у суглобах. Найчастіше уражаються колінні суглоби і суглоби пальців, рідше – шийні хребці і плечові суглоби. Суглоби червоніють, припухають. У більшості випадків зміни в суглобах настають ще до початку перехідного періоду, а з настанням клімаксу лише загострюються. Іноді біль у суглобах є наслідком хронічних хвороб – подагри або ревматизму.
Під час клімаксу і в період менопаузи обмін речовин, в тому числі й білків, знижується. Тому пацієнтам такого віку слід переглянути своє меню, зокрема, обмежити в раціоні кількість м'яса, риби, особливо в смаженому вигляді, грибів, супів і відварів. Не рекомендується зловживати овочами, багатими на пуринові основи, – горохом, квасолею, цвітною капустою, щавлем, редькою. Особливо важливо дотримувати такого режиму при ожирінні. Слід пам'ятати, що алкоголь теж сприяє затримці солей у організмі. При подагрі або схильності до неї рекомендують пити мінеральну воду – до 1,5–2 л па добу. Добре діє вода типу Боржомі та Єсентуки.
У клімактеричному періоді хронічні ревматичні ураження суглобів можуть загострюватись. У цих випадках потрібне відповідне лікування – санація порожнини рота і носоглотки, раціональний режим, дієта та медикаментозне лікування, спрямоване на усунення явищ клімаксу.
Прп клімактеричних і менопаузальнпх ураженнях суглобів спочатку відчувається біль у колінах, потім – у суглобах кисті і стоп, а тоді – і в інших суглобах. Під час руху буває хрускіт у суглобах.
Нетримання сечі і запалення сечового міхура. Деякі жінки в клімактеричному періоді скаржаться на нетримання сечі і біль у ділянці сечового міхура. Це може спричинитись зниженням тонусу сечівипка, сечового міхура, м'язів тазового дна, розтягненням м'яза, що звужує просвіт сечівника, розсмоктуванням жирової клітковини в ділянці статевих органів, опущенням або випадінням внутрішніх статевих органів і сечового міхура. Внаслідок недостатнього перекриття цього м'яза сечівника в сечовий міхур можуть потрапити мікроорганізми і зумовити його запалення. При усуненні клімактеричних розладів підвищується тонус сечового міхура і сечівника, і стан хворої нормалізується. При запаленні стінки сечового міхура назначають специфічні протизапальні засоби.
Профілактика раннього клімаксу і тяжких клімактеричних розладів
Клімакс – неминучий фізіологічний період у житті людини. Час його настання і перебіг залежать від багатьох чинників: стану здоров'я, режиму харчування, праці, побуту і відпочинку; стосунків у сім'ї, на роботі, систематичності занять фізичними вправами і фізкультурою, наявності інфекційних та інших хвороб, зокрема уражень жіночих статевих органів.
Життя людини починається з зачаття, внутрішньоутробного етапу, під час якого закладаються, формують і розвиваються тканини, органи і системи. Тому про здоров'я дитини повинні турбуватись і батько, і мати ще до появи її на світ.
Майбутні батьки іноді забувають, що алкоголь згубно впливає на мозок, нервову систему, на печінку, серце та інші органи малюка. Легковажність, нехтування порадами лікарів нерідко стають причиною того, що діти народжуються кволими, неповноцінними, з різними аномаліями. Вони неправильно розвиваються, часто хворіють, А у ослаблених, немічних, з різними вадами людей спостерігається і ранній клімакс.
Токсикози і інші ускладнення вагітності негативно позначаються па розвитку плода. У жінок, що перенесли токсикози вагітності, діти народжуються маленькими. У декого з них у майбутньому буває недостатня функція статевих залоз і рано настає клімакс. Отже, під час вагітності жінка повинна бути під наглядом жіночої консультації, неухильно викопувати всі поради лікаря.
Важливим заходом профілактики раннього клімаксу є запобігання дитячим і інфекційним захворюванням. Так, паротит (свинка) може призвести до тяжкого пошкодження статевих залоз – яєчників у дівчаток і яєчок у хлопчиків. У жінок, що в дитинстві перехворіли на паротит, пізно починаються і рано припиняються менструації, вони часто стають безплідними. Нерідко у них взагалі не настає менструація. Негативно впливають на функцію яєчників і яєчок і цим сприяють появі раннього клімаксу бруцельоз, туляремія, туберкульоз, грип та ін.