Розпрацьовані та впроваджені у практику спеціальні відбиткові ложки для отримання відбитків з незрощеної верхньої щелепи, апарати для формування та стимуляції функції відновленого піднебіння у хворих із природженими незрощеннями після уранопластики.
Запропоновані та впроваджені у практику лікування хворих з незрощеннями піднебіння оригінальні гвинтовий докореневий штифт та розбірне кулькоподібне внутрішньо-кореневе замкове кріплення для фіксації покривних протезів.
Визначені концептуальні засади розвитку деформацій зубних рядів і щелеп у хворих із природженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння як до операції урано-вело-пластики, так і після них.
Опрацьований і впроваджений у практику комплексний підхід до надання ортопедичної та ортодонтичної допомоги хворим із природженими незрощеннями піднебіння від народження до зрілого віку.
Науково-обґрунтований підхід до надання допомоги таким хворим дозволив значно покращити якість їх життя за рахунок повноцінного відновлення функцій уражених органів та досягнення хороших естетичних результатів.
За результатами роботи видано методичні рекомендації та впроваджено у практику охорони здоров’я три інформаційні листки.
Розпрацьована концепція надання ортопедичної та ортодонтичної допомоги хворим із незрощеннями верхньої губи та піднебіння впроваджена у практику роботи Міжобласного організаційно-методичного центру для надання медичної допомоги дітям з природженими дефектами лиця та шиї (м. Львів); кафедри стоматології дитячого віку, хірургічної стоматології та стоматологічну поліклініку Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології, кафедри ортопедичної стоматології та імплантології Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава; відділу ортопедичної стоматології Державної установи "Інститут стоматології АМН України", м. Одеса.
Результати досліджень включені у цикл лекцій та використовуються при проведенні практичних занять на відповідних профільних кафедрах Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Одеського державного медичного університету, Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно обрав і обґрунтував напрям роботи, сформулював мету і завдання, визначив обсяг наукового дослідження, самостійно опрацював джерела науково-методичної інформації та розпрацював програму дослідницької роботи за обраною проблемою; організував та прийняв активну участь у розпрацюванні низки діагностичних та лікувальних апаратів, приладів та методів надання допомоги хворим із вказаною патологією; проаналізував, узагальнив та науково-обґрунтував отримані результати.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації на етапах її виконання викладено на: VI з’їзді стоматологів УРСР "Комплексная профилактика стоматологических заболеваний" (Київ, 1984); Республіканській конференції "Применение лазеров в медицине" (Київ, 1985); II з’їзді стоматологів Узбекистану (Ташкент, 1986); VIII Всесоюзному з’їзді стоматологів "Организация стоматологической помощи и вопросы ортопедической стоматологии" (Москва, 1987); Міжнародному симпозіумі "Применение лазеров в медицине" (Самарканд, 1988); VII з’їзді стоматологів УРСР (Київ, 1989); Mediterranean Congress of Prostetic Dentistry (Кіпр, 1996); II Krajowej Konferencji "Biomaterialy w stomotologii" (Ustroс, 1996); Міжнародній конференції "Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології" (Львів, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції "Проблемы физической и биомедицинской электроники (Київ, 1998); І (VIII) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); науково-практичній конференції "Нові методики та технології в ортопедичній стоматології" (Львів, 1999); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ортопедичної стоматології" (Полтава, 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Ортопедична стоматологія та ортодонтія на сучасному етапі розвитку (Полтава, 2001); European Prosthodontic Association. 25-th Annual Conference in collaboration with Czech Association of Prosthetic Dentistry and Czech Dental Chamber "Prostchodontic Yesterday and Tomorrow" (Prague, 2001); V Konferencji "Biomaterialy і Mechanika w Stomatologii (Katowice, 2002); науково-практичній конференції "Сучасні методи реабілітації ортопедичних хворих" (Полтава, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих" (Вінниця, 2003); науково-практичній конференції "Сучасні технології діагностики та лікування у практичній роботі" (Львів, 2004).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 32 наукових праці, з них 23 статі у фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 9 – у збірниках наукових праць та тезах наукових конференцій, видана одна монографія. За темою дисертації отримано 5 авторських свідоцтв та 1 патент України. Видані методичні рекомендації та 3 інформаційні листки для практичної охорони здоров’я.
Обсяг і структура дисертації. Результати дослідження викладено на 380 сторінках принтерного тексту, який складається із вступу, розділу огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел, який містить 512 найменувань. Дисертація ілюстрована 30 таблицями і 185 рисунками.
У зв’язку з тим, що зубо-щелепна система змінюється протягом всіх періодів розвитку дитини і кожен із цих періодів характеризується певними морфофункціональними особливостями, які необхідно враховувати під час проведення профілактичних та лікувальних заходів, була виділена окрема група дітей віком від 7 до 16 років у кількості 126 пацієнтів з метою вивчення особливостей формування їх зубо-щелепної системи при наявності різних форм незрощень. Всіх дітей цієї групи розподілено на дві підгрупи: 7-11 років ― період змінного прикусу та 12-16 років ― період функціонального формування постійного прикусу, що відповідає ІІІ і IV періодам функціонального формування зубо-щелепної системи за Е.Я.Варесом.
З метою вивчення будови профілю обличчя і відношення верхньої губи, нижньої губи та підборіддя до "біометричного поля" фотостатичним методом обстежено 271 дитина у віці від 8 до 16 років (хлопчиків – 143, дівчаток – 128) з нормогнастичним прикусом.
З метою вивчення особливостей розвитку і формування зубних рядів у дітей віком 4-13 років та встановлення динаміки розвитку щелеп у дітей цієї вікової групи у порівнянні з динамікою розвитку щелеп у дітей з незрощеннями піднебіння проведено обстеження 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13-річних дітей в динаміці розвитку їх зубо-щелепної системи протягом 3-5 років. З числа обстежених дітей відібрано групу з нормогнатичним прикусом і нормогнатичним розвитком щелеп (відсутність дефектів зубних рядів, масового ураження зубів каріозним процесом, відсутністю аномалій положення і розвитку окремо стоячих зубів та прикусу). Дітям відібраної групи протягом 5 років в один і той же термін отримували відбитки обох щелеп і виготовляли контрольні моделі. Здійснено 1861 обстеження дітей, отримано і вивчено 1152 контрольні моделі, на яких здійснено 9614 вимірів.
Анатомічному та гістологічному дослідженню піддано 96 надкомплектних зубів, що були видалені за ортодонтичними показаннями.
Методи клінічного дослідження. Клінічні дослідження проводилися у 126 як неоперованих, так і оперованих на верхній губі та піднебінні хворих з природженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння на всіх етапах їх лікування. Проводили обстеження обличчя, щелеп, скронево-нижньощелепних суглобів, ротової порожнини. Звертали увагу на симетричність та пропорційність обличчя, наявність післяопераційних рубців чи інших деформацій верхньої губи і носа, ступінь та амплітуду відкривання рота, характер прикріплення вуздечок губ та язика, особливості проявів різних форм незрощення, детально обстежувалося відновлене тверде та м’яке піднебіння на предмет виявлення післяопераційних дефектів та ступеня вело-фарингіального змикання. Обов’язково отримувалися контрольні моделі обох щелеп.
Біометричні методи дослідження. Діагностичні моделі щелеп вивчали у трьох площинах: трансверзальній, сагітальній та вертикальній.
У трансверзальній площині визначали:
– ширину чотирьох різців верхньої та нижньої щелеп;
– ширину зубних дуг верхньої і нижньої щелеп;
– ширину твердого піднебіння.
У сагітальній площині визначали:
– довжину переднього відрізка щелеп;
– сагітальну довжину зубних дуг;
– довжину зубних дуг за серединою окклюзійної поверхні зубної дуги (лонгітудинальну довжину).
У вертикальній площині визначали висоту склепіння твердого піднебіння.
На 252 діагностичних моделях верхньої і нижньої щелеп здійснено 2016 вимірювань мезіодистальних розмірів різців, 1008 вимірювань премолярної та молярної ширини щелеп, 252 вимірювання сагітальної довжини щелеп, 252 вимірювання лонгітудинальної довжини зубних рядів, 1008 вимірювань параметрів піднебіння.