Таким чином, результати клінічного, біохімічного та функціонального досліджень об’єктивно засвідчують, що метод одношарового розташування ПАА гелю в м’яких тканинах з метою контурної пластики обличчя має низку недоліків. Головними з них є такі: потреба в додатковій корекції, схильність імплантату до міграції із зони введення в сусідні ділянки, формування грудкуватості і геліом, розвиток місцевих запальних реакцій у віддалені терміни.
Пошарове введення в тканини ПАА гелю ін’єкційним методом за розробленою нами методикою дає змогу домогтися естетичних наслідків однаковими об’ємами матеріалу, але розташовуючи його малими порціями на різній глибині. Це забезпечує додаткові можливості для фіксації імплантату навіть у кінетичних зонах і запобігає переміщенню матеріалу в м’яких тканинах з утворенням геліом. Введення в терапевтичний комплекс імунокоректора і адаптогена (препарату «Траумель-С») сприяє скороченню термінів місцевих і загальних запальних реакцій, оптимізації умов для перебігу відновних процесів.
Ці відомості нам удалося підтвердити результатами клінічних, біохімічних і функціональних методів дослідження.
ВИСНОВКИ
Проведено теоретичне обґрунтування і представлено новий спосіб розв’язання актуальної науково-практичної задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хворих з дефектами і деформаціями м’яких тканин обличчя, шляхом розробки і впровадження в практику методики пошарового ін’єкційного введення в тканини ПАА гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією.
1. Аналіз характеру змін клінічних показників груп порівняння в ранній післяімплантаційний період свідчить про ефективність методу пошарового ін’єкційного розташування ПАА гелю («Естеформ») у тканинах у зоні дефекту або деформації. За умови його застосування запальні реакції (гіперемія, набряк, біль) виражені меншою мірою. Вони стихають і повністю зникають на 6-ту добу, а в разі введення в комплекс лікування адаптаційної та імунокоригувальної терапії препаратом «Траумель-С» – на 5-ту добу після проведення хірургічного втручання (у контролі – на 14–15-ту).
2. Віддалені результати клінічних спостережень свідчать, що пошарове ін’єкційне введення в м’які тканини обличчя ПАА гелю у поєднанні із загальною адаптаційною та імунокоригувальною терапією препаратом «Траумель-С» сприяє оптимізації перебігу відновних процесів, що супроводжується підвищенням ефективності лікування (на 26,94 % при Р < 0,05), зменшенням частоти розвитку та інтенсивності місцевих запальних реакцій (на 11,2 % при Р < 0,05).
3. Результати функціональних методів дослідження – локальної термометрії та біопотенціометрії – продемонстрували вірогідну різницю перебігу запальних і відновних реакцій у ранній післяімплантаційний період у хворих у разі одношарового і пошарового введення ПАА гелю, а також за умови введення в комплекс лікування препарату «Траумель-С». Зміни в техніці введення ПАА гелю в м’які тканини і в методиці консервативної терапії позитивно позначаються на термінах відновлення різних показників. Так, місцева температура у пацієнток 2-ї основної групи нормалізується на 7-му – 10-ту добу (у контролі – на 14-ту – 21-шу), біопотенціали шкіри відновлюються на 5-ту – 7-му (у контролі – на 14-ту).
4. Результати реологічного дослідження продемонстрували відновлення та нормалізацію васкуляризації в коротші терміни після проведення імплантації у жінок 2-ї основної (7-ма доба) і 1-ї основної (10-та доба) груп (у контролі – 14-та – 21-ша доба). У віддалені терміни спостереження (11–12 міс.), за даними показників реограми, у групі жінок, котрим проводили одношарову імплантацію гелю, розвиваються вторинні мікроциркуляторні порушення.
5. Запропонований нами метод пошарового розташування в тканинах ПАА гелю з додатковим введенням у комплекс лікування адаптаційної та імунокоригувальної терапії препаратом «Траумель-С» сприяє скороченню термінів ферментативного дисбалансу до 3–5 діб (у контролі – 7–10 діб), запобігає пригніченню окисних процесів і розвитку ацидозу, про що свідчила позитивна динаміка змін показників цитохімічної активності дегідрогеназ (СДГ і ЛДГ) у нейтрофілах периферичної крові.
6. Аналіз показників трипсиноподібної, антитриптичної, каталазоподібної і загальної антиокисної активності змішаної слини (маркерів місцевих запальних реакцій) дав змогу виявити виразніші позитивні зміни, що розвиваються в ранній і віддалений післяімплантаційні періоди у пацієнток 2-ї основної групи. Тут спостерігаються швидка нормалізація активності протеїназ та інгібіторів протеолізу, а також вільнорадикального окислення (3-тя – 5-та доба; в контролі – 7-ма – 10-та) і стабілізація цих показників аж до 11–12-го місяців спостережень. Все це свідчить загалом про високу ефективність запропонованого методу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Традиційний (одношаровий) ін’єкційний метод усунення дефектів і деформацій м’яких тканин обличчя за допомогою ПАА гелю не забезпечує стабільного естетичного результату. Негативними наслідками цього методу є схильність матеріалу імплантації до міграції із зони введення з формуванням геліом і ділянок грудкуватості, розвиток вторинних деформацій і місцевих запальних реакцій у віддалені терміни післяімплантаційного періоду.
2. Ми запропонували багатошаровий ін’єкційний метод контурної пластики обличчя, за яким для згладжування міжбрівних і носогубних складок ПАА гель (наприклад, «Естеформ») вводять спочатку поверх окістя муфтоподібно вздовж складки (базовий шар), а потім (середній шар) – внутрішньом’язово, або підфасціально, або підшкірно (залежно від товщини м’язового шару). Верхній шар імплантату розміщують внутрішньошкірно вздовж основи складки.
3. Для корекції форми і об’ємів губ ін’єкційно інфільтрують три шари: м’язовий, підшкірний і підслизовий. З цією метою для надання гелю більшої плинності до нього заздалегідь слід додати ізотонічний розчин натрію хлориду в співвідношенні 1:1. При цьому препарат вводять з легкою гіперкорекцією об’єму губи, враховуючи подальший відплив рідини з ПАА гелю в тканини (протягом 1–2-ї доби). Об’єм ін’єкційного імплантату, який уводять у м’які тканини пошарово, не повинен перевищувати 2 мл для однієї губи (або однієї ділянки обличчя).
4. Оптимізації умов для перебігу відновних реакцій після імплантацій сприяє введення в терапевтичний комплекс препарату «Траумель-С» (як імунокоректора, антиоксиданта і адаптогена). У день імплантації 2,2 мл препарату вводять внутрішньовенно одноразово, потім його призначають у пігулках (по дві таблетки тричі на добу під язик протягом 10 діб).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Безруков Г.С. Клинико-цитохимическое обоснование использования методики послойного введения биогеля ПААГ «Интерфалл» для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, С.Г. Безруков, П.Н. Колбасин // Таврический медико-биологический вестник. – Т.6, № 1. – 2003. – С. 19–23. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
2. Безруков Г.С. Показатели антитриптической активности смешанной слюны при использовании различных методических подходов к устранению деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Современная стоматология – 2007. – № 1. – С. 75–80. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
3. Безруков Г.С. Клинико-биохимические исследования результатов применения методики послойного введения полиакриламидного геля (Эстеформ и Аквалифт) для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Современная стоматология – 2008. –№ 1. – С. 164–168. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
4. Безруков Г.С. Клинико-функциональные исследования результатов применения методики послойного введения полиакриламидного геля (Эстеформ и Аквалифт) для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Вестник стоматологии – 2008. – № 2. – С. 63–71. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
5. Безруков Г.С. Влияние различных методических подходов к устранению деформаций мягких тканей лица на состояние общей антиокислительной активности смешанной слюны / Г. С. Безруков // Дентальные технологии. – 2008. – № 1. – С. 36–38. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
6. Безруков Г.С. Особенности применения биогеля «Эстеформ» для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, И. Я. Анбиндер // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды КГМУ. – Т. 142. – Ч. IV. – 2006. – С. 74–75. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування жінок, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.
7. Безруков Г.С. Опыт применения биогеля «Эстеформ» в контурной пластике лица / Г.С. Безруков, И.Я. Анбиндер, С.Г. Безруков // Пластична, реконструктивна та естетична хірургія. Матеріалі II науково-практичної конференції «ВАПРЕХ». – К., 2006. – С. 17–19. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження та лікування жінок, статистична обробка та аналіз одержаних даних, участь в написанні статті.