Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено на I з’їзді Токсикологів України (Київ, 2001); 8 Українському біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002); VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002); III Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України “Актуальні питання морфології” (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні” (Полтава, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, із них 3 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 – у збірнику наукових праць, 1 – у матеріалах науково-практичної конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 140 сторінках основного тексту, складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу результатів дослідження та їх узагальнення, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 237 найменувань (із них 49 – латиною). Робота ілюстрована 53 рисунками, 25 таблицями.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. У ході виконання клінічної частини дисертаційної роботи з метою вивчення стоматологічного статусу та встановлення закономірностей перебігу каріозного ураження зубів нами було проведено огляд 613 школярів віком 6, 9 та 12 років Івано-Франківської області, які проживали на територіях із різним ступенем хімічного навантаження. При виборі регіонів для проведення обстеження ми скористалися картами екологічного стану ґрунтів та ґрунтових вод, які були результатами науково-дослідної роботи кафедри екології ІФНТУ нафти і газу під керівництвом д.геол.-мінерал.н., проф. Адаменко О.М. Виявлено, що забруднення кадмієм та свинцем мало острівний характер. Вміст Cd в окремих овалах перевищував гранично допустиму концентрацію в 1,2 рази. Перевищення гранично допустимої концентрації в 1,5 рази по Pb приурочено до автомобільних доріг. В умовно забрудненій зоні (УЗЗ) знаходились села Горохолино, Старуня, Ластівці. В умовно чистій зоні (УЧЗ), де рівень солей ВМ у природних середовищах не перевищував середніх показників норми, були села Зелена та Бистриця. Досліджувані території характеризувалися низьким вмістом фтору в питній воді. У м. Івано-Франківську оглянуто 225 дітей, у селах: Бистриця – 43, Зелена – 104, Горохолино – 115, Ластівці – 38, Старуня – 88 школярів. Серед усіх обстежених кількість хлопчиків та дівчаток становила, відповідно, 307 та 306 осіб.
Стан твердих тканин тимчасових і постійних зубів оцінювався на підставі показників розповсюдженості (%) та інтенсивності карієсу (індекси: кп, КПВ+кп, КПВ та КПВп), рекомендованих ВООЗ. Аналізували індекс інтенсивності в цілому і за його окремими складовими частинами із розрахунку на одного обстеженого. Розподіл дітей на групи відповідно до ступеня активності карієсу проводили згідно з методикою Виноградової Т.Ф. (1998). Кількість зубних відкладень визначали за допомогою індексу Федорова-Володкіної (1971). Ефективність методу профілактики карієсу оцінювали за допомогою показників: приріст карієсу, редукція карієсу, редукція приросту карієсу (Хоменко Л.А., 2007). Мінералізуючий потенціал слини (МПС) вивчали за допомогою методу мікрокристалізації змішаної слини (Сайфуллина Х.М., 2000). Результати дослідження заносилися до спеціальної карти обстеження, яка була розроблена на підставі карти ВООЗ.
Для визначення та аналізу рівнів нагромадження хімічних елементів у організмі дітей проводили дослідження взірців волосся атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі С – 115 М ”Сатурн”.
Для впровадження в клінічну практику запропонованої схеми лікувально-профілактичних було обрано 168 дітей і сформовано три диспансерні групи: 1-а – основна, 2-а – контрольна, 3-я – група спостереження. Діти з 1-ої та 2-ої групи проживали та навчалися в УЗЗ. 3-я група була сформована з учнів м. Івано-Франківська. Кожну групу за віковим критерієм було поділено на дві підгрупи. Основну диспансерну групу, де був впроваджений запропонований нами комплекс профілактики, склали 28 учнів віком 6 років та 30 школярів віком 12 років. У контрольній групі було по 30 дітей 6-річного та 12-річного віку. У групу спостереження набрали по 25 учнів 6 та 12 років. У контрольній групі та групі спостереження призначали глюконат кальцію і проводили санацію ротової порожнини. Повторне обстеження учнів здійснювали через 12 та 24 міс від початку проведення лікувально-профілактичних заходів.
В експериментальній частині роботи використано 77 нелінійних білих щурів-самців масою тіла 140-180г. Тварини (n=77) були розділені на три групи: 1-а група (n=7) тварин – інтактні. 2-а група (n=35) – вводили хлорид кадмію (CdCl2) в дозі 1/50 L D50 (що відповідає 1,2 мг/кг) протягом 10 днів. Тваринам 3-ої групи (n=35) після завершення введення токсину в раціон включали “Ентеросгель” в дозі 0,5 г/кг маси та “Мульти-табс Школяр” із розрахунку на іонізований кальцій 10 мг/кг маси.
В експерименті використано біохімічні, гематологічні, гістологічні, біофізичні методи дослідження.
Активність лужної фосфатази та вміст кальцію в крові визначали уніфікованими методами дослідження за допомогою наборів реактивів фірми “Simko LTD”. Активність церулоплазміну та насиченість трансферину плазми крові залізом вивчали за методом Бабенко Г.О. (1968). Для характеристики гематологічних показників використовували загальноприйняті методи дослідження: підрахунок кількості еритроцитів, показник гематокриту, число ретикулоцитів, концентрацію загального гемоглобіну. Кислотну резистентність еритроцитів досліджували кінетичним методом (Заводник И.Б., 1997). Морфологічні дослідження здійснювали за загальноприйнятою методикою. Визначення вмісту мікро- та макроелементів у біосубстратах проводили відповідно до вимог ГОСТ 30178 – 96 та ГОСТ 26570 – 85.
Статистичну обробку результатів дослідження здійснено за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Statistik”.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані дані по вивченню стану твердих тканин зубів у дітей із УЧЗ та УЗЗ свідчать про суттєві відмінності в поширеності та інтенсивності каріозного ураження зубів.
Клінічне обстеження 6-річних дітей виявило, що поширеність карієсу зубів у школярів м.Івано-Франківська, УЧЗ, УЗЗ становила: 89,41±3,34%, 84,48±4,75%, 97,56±1,70%, відповідно; інтенсивність (КПВ+кп) складала: 5,31±0,35, 5,67±0,45, 8,82±0,38, відповідно.
Середні значення основних показників каріозного ураження постійних зубів обстеженого контингенту дітей наведені в таблиці 1. Порівняльний аналіз результатів огляду засвідчив, що у всіх дітей із УЗЗ в порівнянні з іншими обстеженими більшій частоті каріозного процесу в тимчасових і постійних зубах відповідала вища інтенсивність карієсу.
Таблиця 1
Показники каріозного ураження постійних зубів у дітей Прикарпаття
| Територія проживання | Показники | |||||
| Поширеність, % | КПВ | |||||
| 6 років | 9 років | 12років | 6 років | 9 років | 12 років | |
| м. Івано-Франківськ | 24,00±4,93 | 53,33±6,44 | 80,00±5,00 | 0,43±0,11 | 1,45±0,23 | 3,89±0,34 |
| УЧЗ | 34,00±6,70 | 84,85±6,24* | 87,50±4,42 | 0,74±0,15 | 2,58±0,30* | 5,23±0,40* |
| УЗЗ | 53,73±6,09*° | 93,83±2,67* | 98,72±1,27*° | 1,57±0,20*° | 3,94±0,20*° | 6,94±0,32*° |
Примітка: * – р<0,05 – достовірність порівняно з містом;
° – р<0,05 – достовірність порівняно з УЧЗ.
Кількість зубів із деструктивними формами карієсу була різною в дітей у залежності від місця проживання. Співставлення кількості зубів із неускладненим перебігом карієсу та кількості зубів із пульпітами і періодонтитами виявило зменшення даного співвідношення в мешканців УЗЗ у порівнянні зі школярами м.Івано-Франківська та УЧЗ: у 6-річних дітей у тимчасових зубах до 5,7 проти 6,84 та 6,28, а в 12-річних дітей у постійному прикусі – до 7,05 проти 11,32 та 9,63. Таке зниження показника вказує на збільшення кількості тимчасових та постійних зубів з ускладненим перебігом карієсу в дітей, які навчаються та мешкають у місцевостях із хімічним навантаженням довкілля. Необхідно зауважити, що випадки видалення постійних зубів у дітей з екологічно несприятливих районів зафіксовані нами вже в 9 та 12 років (відповідно: 0,05±0,02 та 0,36±0,09 зуба на одного оглянутого). У дітей м.Івано-Франківська та УЧЗ видалені постійні зуби були зареєстровані тільки в 12-річних, відповідно: 0,01±0,01 та 0,16±0,05 зуба на одного обстеженого.
Результати обстеження школярів виявили відмінності в розподілі дітей за ступенем активності карієсу зубів у залежності від території проживання. Серед учнів УЗЗ у порівнянні зі школярами м.Івано-Франківська та УЧЗ спостерігалось зменшення кількості дітей з інтактними зубами в 7,1 та 4,3 рази, відповідно, та збільшення чисельності групи з ІІІ ступенем активності карієсу зубів у 1,5 рази.
Таким чином, особливостями каріозного процесу в дітей з екологічно несприятливих територій у порівнянні з чистими районами є вищі числові значення поширеності та інтенсивності, більша питома вага зубів з ускладненим перебігом карієсу, значна кількість видалених зубів, зменшення кількості дітей із здоровими зубами, ріст чисельності випадків декомпенсованої форми карієсу зубів.