Доведено також, що несприятливий внутрішньоутробний період розвитку (гестози, анемії, респіраторні та інші захворювання матері під час вагітності), особливо в сполученні з раннім штучним або змішаним вигодовуванням, сприяють до більш суттєвих відхилень в мінеральному та імунному статусі дітей з спадковою алергічною схильністю. Запобігання та усунення цих факторів повинно входити до профілактичних заходів для даної категорії дітей. Всім дітям з спадковою алергічною схильністю, окрім гіроалергенного харчування, гіпоалергенного побуту, застосування зволожуючих кремів на ділянки з підвищеною сухістю шкіри, до профілактично-реабілітаційного комплексу необхідно включати за індивідуальними показаннями одно-трьохтижневими курсами двічі-тричі на рік ентеросорбенти, ферментні препарати та пробіотики, мембраностабілізатори і препарати магнію у віковому дозуванні.
На основі проведених досліджень рекомендовано визначення спектру сенсибілізації дітей зі спадковою алергічною схильністю не менше двох разів на рік та постійне ретельне ведення харчового щоденника.
На основі результатів розроблений та запатентований „Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом” (деклараційний патент на корисну модель №27734 – 2007 р.), який впроваджений в педіатричну практику.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертації впроваджені у практику педіатричного відділення Дорожній клінічній лікарні №1 м. Києва, у роботу дільничних лікарів педіатрів дитячих поліклінік №1 та №2 Дарницького району м. Києва, дитячої поліклініки Дніпровського району м. Києва. Результати дослідження впроваджено в впровадження педіатричної служби Південно-Західної залізниці та в роботу кафедри педіатрії №1 НМУ ім.. О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведене клінічне обстеження, спостереження у динаміці дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом. Освоєні біохімічні методики, які було використано при виконанні роботи, зроблено аналіз та статистичну обробку результатів клініко-лабораторних досліджень, оформлено дисертаційний матеріал. В усіх роботах, опублікованих у співавторстві, особисто автору належить підготовка первинних даних, їх інтерпретація, проведення статистичної обробки та підготовка матеріалів до друку.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на 66-й студентській конференції (Львів, лютий 2005), Ювілейному (1990-2005) VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (2005), міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” ( Київ, квітень 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування” (Київ, березень 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, квітень 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Тернопіль, квітень 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, в тому числі 3 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 у матеріалах симпозіумів і конференцій, одержано патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали та методи дослідження”, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Зміст дисертації викладений на 146 сторінках машинописного тексту, з яких обсяг основного тексту становить 129 сторінок, ілюстрований 27 таблицями та 17 малюнками, 1 витяг з історії розвитку дитини. Бібліографічний перелік має 183 джерела, з них: 137 найменування українською та російською мовами, 46 - іноземними.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.Робота базується на результатах комплексного обстеження 100 дітей, серед яких 75 дітей з проявами спадкової алергічної схильності (САС) та 25 дітей хворих на АД, віком від 6 місяців до 3 років, які перебували на обстеженні в дитячому відділенні Дорожньої клінічної лікарні №1 м. Києва та спостерігалися центральною дитячою поліклінікою Дарницького району м. Києва. Контрольну групи склали 25 здорових дітей аналогічного віку.
Критерієм залучення дітей до дослідження було наявність обтяженої алергічної спадковості та підвищення рівня загального IgE в сироватці крові. Діти з САС при цьому мали малосимптомні ознаки алергії у вигляді нестійких транзиторних висипань на шкірі, нестійких випорожнень зі слизом, „географічного” малюнку язика. АД був діагностований при наявності стійких висипань на шкірі, мокнуття або сухості шкіри, свербіжу на протязі 6 тижнів.
При обстеженні дітей значна увага приділялась визначенню факторів ризику, які могли сприяти розвитку алергічної патології у дітей: вивчались особливості спадковості, акушерський анамнез матері, перебіг пологів, характер вигодовування на першому році життя.
50 дітям з САС та 15 дітям з АД після проведення клінічного та параклінічного обстеження призначався комплекс ПРЗ, який включав призначення сорбентів, ферментних препаратів, пробіотиків, мембраностабілізаторів. Всім дітям призначалася гіпоалергенна дієта, з обов’язковим веденням харчового щоденника, з виключенням індивідуальних та облігатних алергенів, консервантів, фарбників, ароматизаторів в умовах гіпоалергенного побуту. Матерям дітей, які знаходилися на природному вигодовуванні, також було рекомендовано дотримуватися елімінаційної дієти. Дітям, які були на штучному та змішаному вигодовуванні призначалися гідролізовані молочні суміші. Для запобігання розвитку сухості шкіри всім пацієнтам місцево призначалися зволожуючі креми або гелі (Топікрем або атодерм). Поряд з вищезазначеною терапією 25 дітей з САС отримували препарат магнію („Береш Магне плюс В6”).
Дослідження показників загального білку, альбумінів, холестерину, ЛПВЩ та рівнів макро- та мікроелементів (Mg, Ca, P, Fe) проводилось фотометричним методом на фотометрі Dr.Lange. Використовувався стандартний набір діагностикумів BIO-RAD, “ELITECH” (Німеччина). Дослідження даних показників проводилося двічі перед призначенням профілактично-реабілітаційних заходів (ПРЗ) та після проведення корекції.
Визначення концентрації сироваткових IgA, IgG проводилась за методом В.В. Чиркіна в модифікації Л.С. Когосової, Ю.О. Матвієнко (2000), на спектрофотометрі “MULTISKAN” з використанням діагностикумів (виробництво Московського НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалії). Рівень загального IgE в сироватці крові визначався методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного фотометра „MultiscanPlus” („Labsystems”, Франція).
Концентрація ІЛ-4 в сироватці крові визначалась методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА ProConIL-4 (С.-Петербург).
Визначення причинних алергенів проводилося методом біохемілюмінісценції, основаного на реакції перекисного окислення ліпідів (Україна, 1984), з використанням діагностикумів „Імуннолог” (Вінниця).
Цифровий матеріал опрацьовано за допомогою комп”ютерної програми „MicrosoftExcel 2000”, за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. При цьому визначалася середня арифметична величина (М), середня похибка середньої величини (m), критерій достовірності (t), рівень значності (Р). Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст”юдента. Достовірність вважалася встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (р<0,05). Вивчення зв’язку між явищами, що досліджувались, здійснювалася за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнту кореляції (r).
Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, ElyH., 1997, LeungD., 1999].
Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.
Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.