МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
ЛЕВАДНА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 616-056.3-053.2-08:[ 612.015.31+612.017.1
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ
14.01.10 – педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця
МОЗ України.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
Тяжка Олександра Василівна
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
завідувач кафедри педіатрії №1.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Лукашук Віктор Дмитрович
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри педіатрії
медико-психологічного факультету;
доктор медичних наук, професор
Охотнікова Олена Миколаївна
Національна академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика, МОЗ України (м. Київ),
завідувач кафедри педіатрії №1.
Захист відбудеться „___”_____________ 2008 р. О ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 01004, м. Київ, вул. Толстого, 10.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)
Автореферат розісланий „___” _______________ 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор А.Я. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Профілактика алергічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії і всієї медицини, зважаючи на широке розповсюдження алергічних захворювань і чітку тенденцію до їх збільшення. В Україні за останні 5 років відмічається тенденція до збільшення частоти алергічних захворювань в 1,5 рази., а саме на бронхіальну астму (БА) хворіє майже 5% населення [Б.М. Пухлик, 2005, Б.М. Пухлик, 2006, Н.В. Банадига, 2007]. Серед дітей м. Києва в віці 6-7 років поширеність на БА складає 8,1%, алергічний риніт – 5,5%, атопічний дерматит (АД) – 3,8%, підлітків 13-14 років відповідно – 6,1%, 5,6%, 3,9% [О.І. Ласиця, 2006]. В розвинених країнах майже 15-35 % населення страждають на алергічні захворювання, що являє собою велику соціальну та економічну проблему.
Слід зазначити, що приблизно у 36,4% дітей визначається спадкова схильність до алергічних захворювань [Л.В. Беш, 2007]. За МКХ-10 таких дітей слід відносити до Z.91. – в особистому анамнезі наявність факторів ризику некласифікованих в інших рубриках .
Як відомо, розвиток алергічних захворювань визначається особливостями генетично запрограмованої імунної відповіді на антиген під дією різних провокуючих факторів, які призводять до реалізації захворювання [Э.Н. Солошенко, 2001, И.И. Балаболкин, В.Н. Гребенюк, 1999, И.И. Балаболкин, 1997]. Це пов’язане з готовністю організму певної категорії дітей до розвитку атопічних реакцій і проявляється особливостями функцій різних систем і органів, зокрема, імунної, нервової, ендокринної, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та ін.. У зв’язку з цим наявна у дитини спадкова схильність до атопії реалізується у захворювання під впливом тригерних факторів, серед, яких найчастіше є харчові, побутові, епідермальні. Найчастішими алергічними захворюваннями, які розвиваються у дітей на тлі алергічної схильності є АД, БА, алергічний риніт, кропивниця тощо. Аналіз поширеності АД серед дитячого населення України за останні десять років свідчить про щорічне зростання цієї патології на тлі росту всіх захворювань шкіри, особливо в урбанізованих регіонах України поширеність АД серед дітей складає 5-20% [О.І. Ласиця, 2006, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1999, Л.Д. Калюжна, 2006, LeungD., 1999, Б.М. Пухлик, 2006, И.И. Балаболкин, 1997, Н.В. Банадига, 2007, Б.А. Стремеделовский, 2007]. За даними літератури, при наявності схильності до алергії з боку обох батьків алергічні захворювання реалізуються у 81% випадків, а з боку одного із батьків – у 56% випадків [О.О. Лавриненко, 1999]. Ризик розвитку атопії у дитини значно зростає при наявності алергопатології у матері [О.І. Ласиця, 2006, Л.Д. Калюжна, 2003, Н.Г. Горовенко, О.І. Ласиця, Л.Д. Калюжна, Л.С. Осипова, 2002].
На теперішній час не є достатньо з’ясованими шляхи розвитку алергічних захворювань у дітей з алергічною схильністю. Зокрема, не вивчені особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю на до нозологічному етапі та при наявності реалізованого алергічного захворювання, залишаються не до кінця з’ясованими окремі механізми імунної відповіді у дітей з алергічною схильністю. Не встановлена чітка межа між готовністю організму дитини до розвитку атопічних реакцій і реалізацією їх в захворювання, недостатньо з’ясовані особливості функціонування різних органів і систем, зокрема травної, імунної та обміну речовин.Окрім того суттєвим є своєчасне виявлення і елімінація алергенів, як один із шляхів запобігання формування алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю.
Очевидним є те, що для попередження трансформації алергічної схильності в захворювання необхідна розробка реабілітаційних комплексів для корекції порушених функцій вищеназваних систем, які безпосередньо беруть участь у розвитку алергічних захворювань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійним фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Стан реактивності, резистентності та загально-адаптивних і компенсаторних реакцій у дітей з діатезами, недиференційованою дисплазію сполучної тканини на донозологічному стані та при маніфестації у найбільш поширені інфекційні та алергічні захворювання„ (номер держреєстрації 0104V000170).
Мета дослідження. Вивчити клініко-лабораторні особливості дітей з спадковою алергічною схильністю і розробити реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічної схильності в захворювання.
Задачі дослідження.
1. Проаналізувати особливості спадковості та індивідуального алергологічного анамнезу дітей з алергічною схильністю.
2. Вивчити в динаміці рівень магнію, кальцію, фосфору в сироватці крові та вивчити кореляційні зв’язки між їх вмістом та імунологічними показниками.
3. Оцінити стан імунної системи, в тому числі місцевого імунітету та проаналізувати спектр сенсибілізації у дітей з алергічною схильністю та при реалізованому алергічному захворюванні – атопічний дерматит.
4. Вивчити особливості копрологічного синдрому у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
5. Розробити реабілітаційні комплекси і визначити їх ефективність для запобігання трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання.
Об’єкт дослідження: діти з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Предмет дослідження: показники мінерального обміну, стан імунної системи, спектр сенсибілізації, копрологічний синдром у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Методи дослідження: у роботі використано анамнестичні, клінічні, інструментальні, лабораторні (імунологічні, алергологічні, біохімічні та мікробіологічні) та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі уточнені причини, що сприяють трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання у дітей народжених від батьків, хворих на алергічні захворювання. Вперше вивчені показники мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом, виявлені кореляційні взаємозв’язки між імунологічними показниками та показними мінерального обміну. Встановлено, що рівень IgE зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі IgE та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення, що співпадає з даними літератури [Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.А. Гончарова та ін., 1994, А.С. Свінцицькій, 1980]. При цьому нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, IgG та IgE в сироватці крові, встановлено також, що рівень ІЛ-4 зростає прямо пропорційно рівню Са.
Визначені особливості імуноглобулінограми у дітей з алергічною схильністю: характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з алергічною схильністю є підвищення рівня загального IgE, та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA у дітей з реалізованим алергічним захворюванням, як свідчення генетично детермінованих особливостей імунної системи. Вивчений рівень ІЛ-4 у дітей з атопічним дерматитом та з алергічною схильністю: зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню IgE. Встановлено, що ІЛ-4 може бути одним із маркерів реалізації алергічного запалення. Виявлено кореляційні співвідношення між рівнем ІЛ-4 та рівнем загального IgE у дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом і встановлено, що рівень IgE зростає прямопропорційно показнику ІЛ-4. Підтверджена роль дисбіозу кишечнику, ферментативної недостатності травного тракту та порушень місцевого імунітету, як факторів, які сприяють розширенню спектру сенсибілізації у дітей з спадковою алергічою схильністю.
Розроблений комплекс реабілітаційних заходів та доведена його ефективність для запобігання реалізації спадкової алергічної схильності в алергічне захворювання.
Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень доведено, що дітям з спадковою алергічною схильністю для запобігання трансформації схильності в алергічне захворювання необхідно проводити профілактично-реабілітаційні заходи в перші три роки життя у зв”язку з наявністю у них відхилень в мінеральному та імунному статусі, підвищеною сенсибілізацією до харчових чинників, проявами копрологічного синдрому вже з перших місяців життя.